Постанова

від 31.10.2018 по справі 140/2565/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/2565/17

Провадження № 22-ц/772/2044/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Слободяник Т. В.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 рокуСправа № 140/2565/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Денишенко Т.О., Медяного В.М.

При секретарі: Безрученко Н.Р.

За участю: представника позивача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля

на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27 липня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля про розірвання договору оренди землі,

Рішення ухвалила суддя Слободяник Т.В.

Рішення ухвалено о 12.08 год. у м. Немирові Вінницької області.

Дата складання повного тексту рішення не відома,

Встановив:

В жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ТОВ ПК Зоря Поділля про розірвання договору оренди землі, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі Державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_1 він є власником земельної ділянки площею 3,01 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

8 лютого 2011 року між ним та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки строком на 20 років, тобто до 7 лютого 2031 року.

Державна реєстрація договору оренди землі проведена 11 травня 2016 року, хоча відповідач приступив до використання земельної ділянки відразу після підписання договору оренди землі в 2011 році, чим порушив п. 31 договору оренди землі, згідно якого орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки після оформлення акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору оренди.

Вважає, що відповідач порушив умови договору оренди землі, що призвело до порушення його прав як орендодавця, в зв'язку з чим просив розірвати договір оренди землі від 8 лютого 2011 року про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, укладений між ним та відповідачем.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 27 липня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 8 лютого 2011 року щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 3,01 га кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ ПК Зоря Поділля .

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ ПК Зоря Поділля просить рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3

Зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до пункту 3 абзацу 3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Отже, справа розглядається Апеляційним судом Вінницької області, який діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі Державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 24 березня 2000 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,01 га, що розташована на території Ковалівської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 16).

8 лютого 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ ПК Зоря Поділля укладено договір оренди землі, згідно якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування (терміном на 20 років) належну позивачу земельну ділянку загальною площею 3,01 га (а. с. 12-13; 32-35).

Пунктом 31 договору передбачено, що орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки після оформлення акта приймання-передачі земельної ділянки і державної реєстрації договору оренди.

Державна реєстрація договору оренди землі проведена 11 травня 2016 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а. с. 21; 36-37)

Акт приймання-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 8 лютого 2011 року складено та підписано сторонами 15 травня 2016 року (а. с. 14; 38).

Разом з цим судом встановлено, що відповідач приступив до використання орендованої земельної ділянки відразу після укладення договору оренди землі в 2011 року, у зв'язку з чим сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою позивачу, що підтверджується відомістю з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (а. с. 49-51) і визнається сторонами.

Звернувшись до суду з позовною заявою позивач ОСОБА_3 зазначив, що відповідач, приступивши до використання земельної ділянки в 2011 році без державної реєстрації договору оренди землі, порушив умови цього договору, що є підставою для його розірвання.

Частиною другою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних справ та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше на встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За правилами ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням наведених норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З моменту укладення договору оренди землі (8 лютого 2011 року) відповідач використовував земельну ділянку і сплачував орендну плату, тобто позивач, не зважаючи на відсутність державної реєстрації договору, отримував все те, на що він розраховував, укладаючи оспорюваний договір, який в подальшому - 11 травня 2016 року був зареєстрований належним чином.

Таким чином сторони договору і до моменту державної реєстрації договору, і після його державної реєстрації виконують договір погодженим способом, тому незгода позивача з тим, що відповідач приступив до використання земельної ділянки до моменту державної реєстрації договору оренди землі, не може бути підставою для визнання прав позивача порушеними та розірвання оспорюваного договору оренди землі, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, при цьому не встановив жодного факту порушення відповідачем будь-якого із обов'язків, визначених ч. 2 ст. 25 Закону України Про оренду землі чи умовами договору, яке б спричинило істотне порушення прав позивача та дійшов помилкового висновку про розірвання договору оренди землі.

Крім того є безпідставним висновок суду першої інстанції про задоволення позову також з тієї підстави, що позивач не підписував договір оренди земельної ділянки, оскільки підписи у договорі оренди земельної ділянки та на першому аркуші паспорта мають велику різницю.

Згідно положень частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як свідчать матеріали справи, звернувшись до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, позивач ОСОБА_3 не зазначав як підставу позову ту обставину, що підпис у оспорюваному договорі вчинено не ним, а іншою особою, і не зазначав доказів, що підтверджують такі обставини (а. с. 2-4). Будь-які заяви позивача про зміну чи уточнення позовних вимог в матеріалах справи відсутні.

Отже, в порушення вимог процесуального закону суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог та, задовольняючи позов про розірвання договору оренди землі, своє рішення мотивував в тому числі обставинами, про які позивач не зазначав в обґрунтуванні позову.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля задовольнити.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27 липня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля про розірвання договору оренди землі відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:М.В. Матківська Судді:Т.О. Денишенко В.М. Медяний

Повне судове рішення складено 31 жовтня 2018 року.