Рішення

від 30.10.2018 по справі 0340/1738/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1738/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельник (далі - ТзОВ Будівельник , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2018 № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності по земельному податку від 12.07.2018 № 11151/03-06-12-06/13361478 ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 06.08.2018 № НОМЕР_1, згідно із яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 340,00 грн. за неподання податкової декларації з плати за землю за 2017, 2018 роки.

Позивач не погоджується із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з тих підстав, що у нього був відсутній обов'язок подавати податкову декларацію з плати за землю за 2017, 2018 роки з огляду на те, що договір оренди землі, укладений між Шацькою селищною радою Волинської області та ТзОВ Будівельник 28.01.2009, припинив свою дію в силу закону у зв'язку із переходом права власності на нерухоме майно, що знаходилося на орендованій земельній ділянці, до фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 06.08.2018 № НОМЕР_1.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 1).

Ухвалою суду від 20.09.2018 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Волинській області про розгляд справи в судовому засіданні (а. с. 77).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 19.09.2018 (а. с. 59-63) представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, у зв'язку із виявленням під час камеральної перевірки факту неподання податкової декларації з плати за землю за 2017, 2018 роки позивачем, який є користувачем земельної ділянки відповідно до договору оренди землі, укладеного між Шацькою селищною радою Волинської області та ТзОВ Будівельник 28.01.2009, при цьому, вказаний договір у встановленому порядку не розірваний, а земельна ділянка відповідно до даних Державного реєстру речових прав рахується саме за позивачем.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток, екологічного податку та рентної плати, місцевих податків і зборів території обслуговування Ковельської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_4 провела камеральну перевірку податкової звітності по земельному податку, про що складено акт від 12.07.2018 № 11151/03-06-12-06/13361478 (а. с. 10-11).

Перевіркою встановлено, що платник ТзОВ Будівельник не подав податкову декларацію з плати за землю (оренди) за 2017, 2018 роки, чим порушено пункт 49.2, підпункт 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

25.07.2018 позивач подав заперечення на вказаний акт камеральної перевірки (а. с. 12-14).

Листом від 03.08.2018 № 13688/10/03-20-12-06-07 ГУ ДФС у Волинській області повідомила позивача про розгляд заперечень, які відповідач визнав такими, що не спростовують висновків перевірки (а. с. 15-17).

ГУ ДФС у Волинській області, на підставі акту камеральної перевірки від 12.07.2018 № 11151/03-06-12-06/13361478, прийняло податкове повідомлення-рішення від 06.08.2018 № НОМЕР_1, згідно із яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 ПК України застосовані штрафні санкції в сумі 340,00 грн. (а. с. 8). Як вбачається із додатку до вказаного податкового повідомлення-рішення, до позивача застосовані штрафні санкції за: неподання у строк до 20.02.2017 податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік в сумі 170,00 грн.; неподання у строк до 20.02.2018 податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік в сумі 170,00 грн. (а. с. 9).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно із пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За приписами пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, нормами ПК України передбачена відповідальність платників плати за землю - юридичних осіб за неподання відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкової декларації на поточний рік.

Як вбачається із акту камеральної перевірки податкової звітності по земельному податку від 12.07.2018 № 11151/03-06-12-06/13361478 та відзиву на позовну заяву, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивача притягнуто до відповідальності за неподання податкової декларації з плати за землю (оренди) за 2017, 2018 роки, а саме щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0725755100:03:002:0183 площею 2,5813 га, що перебуває в оренді відповідно до договору оренди землі, укладеного між Шацькою селищною радою Волинської області та ТзОВ Будівельник 28.01.2009.

Разом з тим, при вирішенні цього спору суд виходить із таких встановлених обставин справи та норм законодавства.

Судом встановлено, що 28.01.2009 між Шацькою селищною радою Волинської області (орендодавець) та ТзОВ Будівельник (орендар) було укладено договір оренди землі (зареєстрований у Шацькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 25.05.2009 № 040909300007), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення Шацької селищної ради від 09.12.2008 № 21/10.19, яка знаходиться в смт. Шацьк, вул. 50 років Перемоги, 5, площею 25812 кв. м., з цільовим призначенням для обслуговування господарських приміщень. Вказаний договір укладено на 15 років (пункт 8 договору), орендна плата встановлена у розмірі 40653,90 грн. за рік (пункт 9 договору) (а. с. 18-20).

З матеріалів справи також убачається, що 10.05.2016 між ТзОВ Будівельник (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) були укладені договори купівлі-продажу, за якими продавець передав у власність покупцю об'єкти нерухомого майна (будівлю, прохідну площею 11,6 кв. м., склад паливно-мастильних матеріалів площею 16,7 кв. м.), що розташовані на земельній ділянці площею 25812 кв. м., кадастровий номер 0725755100:03:002:0183 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (а. с. 21-24).

11.05.2016 між ТзОВ Будівельник (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) були укладені договори купівлі-продажу, за якими продавець передав у власність покупцю об'єкти нерухомого майна (лісопильний цех Г-1 площею 235,5 кв. м., котельню Е-1 площею 110,7 кв. м., столярний цех Ж-1 площею 474,5 кв. м., 64/100 частини двоповерхового адміністративного будинку Д-2 площею 378,0 кв. м., сушильний цех З-1 площею 99,9 кв. м.), що розташовані на земельній ділянці площею 25812 кв. м., кадастровий номер 0725755100:03:002:0183 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (а. с. 25-34).

Вказаними вище договорами купівлі-продажу передбачено, що право власності на будівлі переходить до покупця з моменту державної реєстрації (п. 1.2 договору), договори посвідчені приватним нотаріусом Любомльського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровані в реєстрі за № № 209, 210, 213, 214, 215, 216, 217, а факт реєстрації права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна за покупцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 35-40).

12.05.2016 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Шацької селищної ради із заявою, у якій просили у зв'язку із набуттям права власності на об'єкти нерухомості промислово-виробничої бази ТзОВ Будівельник у смт. Шацьк, по вул. 50 років Перемоги, 5 надати дозвіл на розроблення детального плану території (а. с. 41).

Рішенням Шацької селищної ради від 17.05.2016 № 2/11.1 Про припинення дії договору оренди землі вирішено припинити дію договору оренди землі з ТзОВ Будівельник , зареєстрованого в Шацькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.05.2009 № 040909300007, доручити селищному голові підписати угоди про припинення дії цього договору, а реєстрацію угоди про припинення дії договору провести після повного розрахунку за орендну плату (а. с. 42).

24.05.2016 ТзОВ Будівельник подало засобами електронного зв'язку до Шацького відділення Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (уточнююча), у якій задекларовано зменшення податкових зобов'язань з травня 2016 року (а. с. 43-46).

Підпунктом 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України передбачено, що платниками земельного податку є землекористувачі.

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За приписами пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Як передбачено частиною другою статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на будівлі, розташовані на орендованій земельній ділянці, до особи, якій перейшло право власності на будівлі також переходить право оренди на цю земельну ділянку, у зв'язку із чим припиняється договір оренди земельної ділянки з попереднім орендарем, у якого виникає обов'язок щодо сплати орендної плати за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році та припиняється обов'язок щодо подальшої сплати орендної плати та подання податкової декларації з плати за землю.

Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ Будівельник відчужило усі належні йому об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці площею 25812 кв. м. (кадастровий номер 0725755100:03:002:0183, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств), при цьому, на вказаній земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомості, які б належали на праві власності позивачу, що підтверджується інформаційною довідкою від 14.09.2018 № 137738610 (а. с. 69-73). Відтак, на думку суду, разом з переходом права власності на об'єкти нерухомості у травні 2016 року до інших осіб (ОСОБА_1 та ОСОБА_2В.) від позивача перейшло також право оренди на вказану земельну ділянку, тому з 2017 року у позивача відсутній обов'язок подавати податкову декларацію з плати за землю відносно земельної ділянки площею 25812 кв. м., кадастровий номер 0725755100:03:002:0183, а застосування до позивача штрафних санкцій за неподання податкової декларації з плати за землю (оренди) за 2017, 2018 роки згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що державну реєстрацію припинення договору оренди не проведено, оскільки законодавство припинення права оренди земельної ділянки ставить в залежність від переходу права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, а не від державної реєстрації припинення такого договору.

При вирішенні цього спору суд також враховує правову позицію Верховного Суду щодо припинення обов'язку зі сплати орендної плати у зв'язку із переходом права власності на будівлі, розташовані на орендованій земельній ділянці, висловлену у постанові від 18.04.2018 (справа № 2а-19166/09/0370).

Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що висновки акту камеральної перевірки від 12.07.2018 № 11151/03-06-12-06/13361478 про порушення ТзОВ Будівельник пункту 49.2, підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, пункту 285.1 статті 285 ПК України у вигляді неподання податкової декларації з плати за землю (оренди) за 2017, 2018 роки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, тому з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1762,00 грн., сплаченого квитанцією від 27.08.2018 № 4769496 (а. с. 2), та який згідно із випискою був зарахований до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 56).

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 06 серпня 2018 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 39400859) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник (44300, Волинська область, місто Любомль, вулиця Дружби, 52, ідентифікаційний код 13361478) судові витрати в розмірі 1762 гривні 00 копійок (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх