Постанова

від 30.10.2018 по справі 804/14685/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

30 жовтня 2018 року

справа №804/14685/13-а

адміністративне провадження №К/9901/6652/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради Дніпродзержинськтепломережа на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у складі судді Ількова В.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у складі колегії суддів Уханенка С.А., Богданенка І.Ю., Кругового О.О. у справі № 804/14685/13-а за позовом Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради Дніпродзержинськтепломережа про стягнення з рахунків платника податків коштів,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013 року Дніпродзержинська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради Дніпродзержинськтепломережа (далі - Підприємство, платник податків, відповідач у справі), у якому просила (з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог) стягнути з рахунків платника податків кошти у сумі 116 110,77 грн податкового боргу:

- з частини чистого прибутку комунальних підприємств у сумі 5470,83 грн (код платежу 21010301, одержувач: відділення Державного казначейства у м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 33216857700013);

- з адміністративних штрафів та санкцій в сумі 110 639,94 грн. (код платежу 21081100, одержувач: відділення Державного казначейства у м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31118106700013).

16 січня 2014 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року, позов задовольнив в повному обсязі.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій висновувалися на обґрунтованості позовних вимог, оскільки на час розгляду справи податковий борг не сплачений, Підприємство визнало наявність заборгованості по платежу Частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету (21010301) у сумі 5470,83 гривень, а податкові повідомлення-рішення № 0000392301 від 10 лютого 2007 року, № 0000022401 від 22 грудня 2009 року не оскаржувались у судовому порядку і на час розгляду справи є чинними.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, платником податків подана касаційна скарга, в якій Підприємство посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, не надання належної оцінки доказам, на які посилався відповідач.

У касаційній скарзі Підприємство не погоджується з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення в рахунків платника податків в обслуговуючих банках податкового боргу з адміністративних штрафів та санкцій в сумі 65 027,63 грн., просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог податкового органу та прийняти нову постанову в цій частині про відмову у задоволенні позову. Відповідач посилається на мотивувальну частину постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року по справі №2а/0470/217/11, судові рішення у справі № 804/4195/14, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року по справі № 2а-12050/08/0470, вважає, що встановлені в цих рішеннях обставини, не потребують доказуванню згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому сума пені, яка нарахована на часткове зарахування коштів по податковому повідомленню-рішенню від 22 грудня 2009 року № 0000022401/3/41009/10/24-134 підлягає стягненню з Управління комунальної власності м. Дніпродзержинська міської ради.

13 травня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою Підприємства, справу № 804/14685/13-а витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

12 липня 2015 року справа № 804/14685/13-а надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

22 січня 2018 року справа № 804/14685/13-а передана до Верховного Суду.

Від податкового органу заперечення (відзив) на касаційну скаргу відповідача не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону судові рішення частково не відповідають.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що відповідач Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради Дніпродзержинськтепломережа (код ЄДРПОУ 03342573) перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник окремих видів податків.

Згідно з довідкою про стан розрахунків із бюджетом за відповідачем рахується заборгованість згідно даних КОР по платежам до бюджету, яка виникла з 20 вересня 2013 року по 11 жовтня 2013 року і складається з:

- платежу Адміністративні штрафи та інші санкції (21081100) у загальній сумі 110639,94 грн., який утворився внаслідок нарахування пені у порядку пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем сум податкових зобов'язань, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями № 0000392301 від 10 лютого 2007 року, № 0000022401 від 22 грудня 2009 року;

- платежу Частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету (21010301) у сумі 5470,83 грн., який утворився внаслідок нарахування пені у порядку пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем сум податкових зобов'язань, нарахованих по розрахунку від 08 травня 2008 року за № 08.05.2008 року

У процесі судового розгляду справи відповідач визнав наявність заборгованості по платежу Частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету (21010301) у сумі 5470,83 гривень.

Крім того, сторони у судовому засіданні пояснили, що податкові повідомлення-рішення № 0000392301 від 10 лютого 2007 року, № 0000022401 від 22 грудня 2009 року не оскаржувались у судовому порядку.

Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

В касаційній скарзі відповідач не спростовує наявність податкового боргу з адміністративних штрафів та санкцій на суму 45612,31 грн.

Відтак спірною за позицією підприємства є сума боргу у вигляді пені в розмірі 65027,63 грн. нарахована на борг який утворився внаслідок застосування до відповідача штрафу податковим повідомленням-рішенням від 22 грудня 2009 року.

Необґрунтованість стягнення податкового боргу у цій частині платник податків доводить тим, що цей самий борг списаний банками з рахунку підприємства на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі №2а-6693/09/0470.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд виходить з наступного.

За положеннями підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу , платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як установили суди попередніх інстанцій податковим органом на виконання вимог Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами (чинним на момент направлення вимог), надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу про сплату боргу від 10 жовтня 2001 року №1/8 на суму 237,27 грн., яка отримана Підприємством 10 жовтня 2001 року та другу на суму 33371,27 грн. за №2/81 від 14 листопада 2001 року, вручену 27 листопада 2001 року.

З моменту формування та скерування вимог та до моменту звернення податкового органу з позовом про стягнення податкового боргу доказів повної сплати боргу, який увійшов до предмету податкових вимог та не виникнення нового боргу позивачем не надано, тобто протягом всього проміжку часу від скерування вимог до моменту звернення до суду позивачем з позовом у відповідача був існуючим податковий борг.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій встановили, що до складу заявленого до стягнення та стягнутого судами податкового боргу увійшла частина чистого прибутку комунальних підприємств у сумі 5470 грн. 83 коп., стосовно якої спір між сторонами відсутній та адміністративні штрафи та санкції в сумі 110639 грн. 94 коп., у тому числі пеня у сумі в розмірі 65 027,63 грн. нарахована на борг який утворився внаслідок застосування до відповідача штрафу у розмірі 255460 грн. податковим повідомленням-рішенням від 22 грудня 2009 року № 0000022401/3 (а.с.62).

Суди попередніх інстанцій встановили, що заявлена до стягнення сума податкового боргу у вигляді пені 110639 грн. 94 коп. нарахована на суми узгоджених податкових зобов'язань, а саме штрафу застосованого контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 10 лютого 2007 року №0000392301 та від 22 грудня 2009 року №0000022401, у розмірі суми відчуження активів, визначеної за звичайними цінами за порушення положень підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21 грудня 2000 року №2181-3, на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 цього закону за період з 30 вересня 2013 року по 10 жовтня 2013 року, а також нарахування пені за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку 02 та 03 жовтня 2013 року, що підтверджується розрахунком наведеним у позові, зворотним боком облікової картки платника податків по платежу 21081100.

Зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті стосовно відповідача, що вбачається з їх змісту та виключає можливість прийняти доводи заявника касаційної скарги стосовно того, він не є зобов'язальною особою по цим зобов'язанням.

Заявлені до стягнення суми податкового боргу на момент пред'явлення позову, вирішення спору визнані судами попередніх інстанцій не сплаченими, що обумовило задоволення позову та стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунку платника податку.

Відповідач впродовж всього судового розгляду доводить про погашення заявленої до стягнення пені шляхом стягнення пені в розмірі 65 027,63 грн. шляхом списання з його рахунків у банках боргу на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі №2а-6693/09/0470.

Доводи відповідача стосовно наявності або відсутності обставин звільнення від доказування, їх прямий зв'язок між сумами заявленого до стягнення боргу та встановленими судовими рішеннями обставинами, не був предметом судових досліджень, долучена до матеріалів справи постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі №2а-6693/09/0470 та платіжні документи, які посвідчують суми адміністративних санкцій та пені долучені до матеріалів справи не досліджені судами попередніх інстанцій (арк. справи 27-32, 124-126), на предмет подвійної сплати пені 65027, 63 грн.

Суд з огляду на межі перегляду судом касаційної інстанції встановлені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України вбачає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, визнає наявність підстав встановлених пунктом першим частини другої статті 353 цього кодексу для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини четвертої цієї статті.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради Дніпродзержинськтепломережа задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі № 804/14685/13-а скасувати в частині стягнення пені у сумі у сумі 65 027,63 грн.

Направити справу № 804/14685/13-а в частині стягнення пені у сумі 65 027,63 грн. на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі № 804/14685/13-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер