Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/1825/16-ц
Провадження № 2/480/53/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2018 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Терентьєва Г.В.,
за участю секретаря Куртась К.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «Спецбуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського районного суду Миколаївської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТДВ «Спецбуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, просив стягнути з останнього на його користь матеріальні збитки в сумі 668000 грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 200000 грн. 00 коп. Мотивуючи тим, що відповідач перебував з ним у договірних відносинах та надавав послуги по наданню стоянки автомобіля. В процесі не належного виконання відповідачем своїх обов'язків по охороні автомобіля з метою недопущення порчі загибелі, розукомплектування автомобіля та іншого спричинення «Замовнику» майнової шкоди, сталося пригода в результаті якої належний йому автомобіль НОМЕР_1 був ушкоджений вогнем.
В подальшому позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь суму матеріальних збитків у розмірі 310644 грн. 00 коп., судові витрати залишити за ним.
В судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволені.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
01.06.2016 року між позивачем ОСОБА_1 (замовник), та відповідачем ТДВ «Спецбуд» в особі директора ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір про надання послуг, згідно п.1.1 якого відповідач зобов'язується надати замовнику на території за адресою м. Миколаїв, вул. Будівельників, 17 місце для стоянки автомобіля НОМЕР_2 та охороняти вищезгаданий автомобіль своїми силами за весь час знаходження автомобіля на стоянці в період з 01.06.2016 р. по 31.12.2016 р.
Відповідно до п.2.1 договору виконавець зобов'язується за час знаходження автомобіля на охороняємій стоянці виконавця, виконувати охорону автомобіля з метою недопущення порчі загибелі, розукомплектування автомобіля та іншого спричинення «Замовнику» майнової шкоди.
Згідно п.3.1 договору за неналежне виконання обов'язків, покладених на виконавця цим договором, останній несе відповідальність за спричинену матеріальну шкоду.
Згідно витягу з кримінального провадження №12016150040003307, вбачається, що 21.06.2016 року приблизно о 03:00, за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 17 було виявлено пошкодження майна, а саме 6 автобусів, шляхом підпалу.
Відповідно до відповіді начальника Інгульського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області від 23.11.2016 року № 6648/51-2016, постановами слідчого від 01.07.2016 року було призначено експертизи по кримінальному провадженню № 12016150040003307
1. Пожежно-технічна. За висновками цієї експертизи визнано, що ушкодження автобуси та автомобіль НОМЕР_1 з причепом марки 34С13RА отримали в результаті навмисного підпалу. Несправність або пошкодження електропроводки виключено.
2. Товарознавча. (автомобілю НОМЕР_1 та причепу марки 34С13RА) За висновком експерта Єфремова провести експертизу автомобілю та причепу неможливо у зв'язку з відсутністю в експертних установах каталогів вартості запасних частин та каталогів цін на проведення відновлювальних робіт станціями СТО які розташовані на Україні, а також даних які входять до формул розрахунку. Автомобіль та причеп ввезений на територію України з держави Нидерланди.
Згідно висновку № СЕ-2511-2-799.16 від 17.03.2017 року незалежної експертизи України судового експерта ОСОБА_6, який був допитаний у судовому засіданні та підтвердив свої висновки:
1. Ринкова вартість транспортного засобу на дату оцінки складає 310644 грн. 00 коп.;
2. Відновлюваний ремонт автомобіля НОМЕР_1 з причепом марки ТF34С13RА (причеп для проведення огляду наданий не був) після пожежі 21.06.2016 р. та залиття водою при гасінні пожежі можливий, але економічно не доцільний;
3. Безпечна експлуатація автомобіля НОМЕР_1 з причепом марки ТF34С13RА (причеп для проведення огляду наданий не був) після пожежі 21.06.2016 р. та залиття водою при гасінні пожежі можлива після проведення відновлюваного ремонту який економічно не доцільний;
4. Визначення утилізаційної вартості дорожно-транспортного засобу ДАФ д/н НОМЕР_3 з причепом марки ТF34С13RА (причеп для проведення огляду наданий не був) після пожежі 21.06.2016 р. на дату проведення експертизи виходить за межі компетенції та технічні можливості автотоварознавця на момент складання висновку;
5. Вартість матеріального збитку завданого ОСОБА_1 - власнику ДАФ д/н НОМЕР_3 з причепом марки ТF34С13RА (причеп для проведення огляду наданий не був) після пожежі 21.06.2016 р. на дату оцінки складає 310644 грн. 00 коп.
Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
При цьому, частиною третьою вказаної статті передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Між сторонами склалися правовідносини, які базуються на договорі про надання послуг, тобто ці відносини є зобов'язальними (договірними).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування шкоди сума 310644 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 9, 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України , суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ТДВ «Спецбуд» (код ЄДРПОУ 01273102) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), матеріальні збитки у розмірі 310644 (триста десять шістсот сорок чотири) грн. 00 коп.
На рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_7
24.10.2018
Суд | Миколаївський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2018 |
Оприлюднено | 01.11.2018 |
Номер документу | 77512308 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миколаївський районний суд Миколаївської області
Терентьєв Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні