Ухвала

від 31.10.2018 по справі 910/23166/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 31.10.2018Справа №  910/23166/16 Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі  секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні  скаргу Аграрного фонду  Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1) на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а) у справі № 910/23166/16 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Солодка Країна-А" (77000, Івано-Франківська обл., Рогатинський район, м. Рогатин, вул. Галицька, буд. 126)    до  Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверіз веб Солюшенс" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29, оф. 14) Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний Фонд (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізовані роздрібні системи" (43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1) про  визнання права власності на майно За участю представників сторін: від скаржника: Легка М.В. від стягувача: не з'явився від виконавчої служби: не з'явився ВСТАНОВИВ: 16.12.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Солодка Країна-А" (надалі - позивач) до Міністерства аграрної політики та продовольства України (надалі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверіз веб Солюшенс" (надалі - відповідач-2), Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний Фонд (надалі - відповідач-3) про визнання права власності на майно Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/23166/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солодка Країна-А» задоволено повністю; визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Солодка Країна-А» на цукор пісок першої категорії у кількості 8 267 тонн, яке оспорюється не визнається Аграрним Фондом, який зберігається на складах ТОВ «Еверіз веб Солюшенс»; витребувано із незаконного володіння Аграрного фонду цукор пісок першої категорії у кількості 8 267 тонн, який належить на праві власності позивачу - ТОВ «Солодка країна-А» та зобов'язано повернути ТОВ «Солодка країна-А» цукор пісок першої категорії у кількості 8 267 тонн за актом прийому-передачі, стягнуто судовий збір. 10.03.2017 на виконання вказаного судового рішення видано відповідні накази. 28.09.2018 Аграрний фонд  Міністерства аграрної політики та продовольства України  через загальний відділ діловодства суду подав скаргу на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області. Розпорядженням керівника апарату № 05-23/1719 від 28.09.2018 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, у зв'язку із закінчення терміну повноважень у судді Лиськова М.О. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2018 скаргу передано на розгляд судді Пукшин Л.Г. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2018 залишено скаргу Аграрного фонду без руху та встановлено строк на усунення недоліків скарги п'ять днів з дня вручення ухвали. 12.10.2018 до господарського суду надійшла зава Аграрного фонду про усунення недоліків разом зі скаргою №40-07/473 від 12.10.2018. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.10.2018 прийнято до розгляду скаргу  Аграрного фонду  Міністерства аграрної політики та продовольства України на дії головного державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, розгляд скарги призначено на 31.10.2018. У судове засідання, призначене на 31.10.2018, з'явилися представник скаржника, який надав усні пояснення по суті скарги та підтримав скаргу на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області. Представник стягувача у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення від стягувача не надходило. Представник Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області у судове засідання не з'явився, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, клопотання про відкладення не надходило. Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Розглянувши матеріали скарги та заслухавши усні пояснення представника скаржника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного. В обґрунтування поданої скарг, боржник зазначає, що 03.08.3018 Аграрний фонд самостійно виконав наказ Господарського суду м. Києва від 10.03.201, а саме боржник передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Солодка Країна-А"прийняв цукор-пісок тростинний в кількості 8   267 тонн, про що складений Акт передавання-приймання цукру. В подальшому, листом № 40-07/374 від 23.08.2018 боржником було повідомлено Другий відділ державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про виконання наказу. Проте, державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову від 14.09.2018 про стягнення виконавчого збору. Отже, боржник вважає, що  постанова від 14.09.2018 про стягнення виконавчого збору винесена головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не вчинялись заходи щодо примусового виконання рішення суду та боржник самостійно виконав рішення суду у справі №910/23166/16. Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2017 головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Руденко Ю.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54671264 на підставі наказу №910/23166/16 від 10.03.2017, якою зазначено Аграрному фонду про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів; стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12   800,00 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 160,30 грн. Листом № 40-07/673 від 25.09.2017 Аграрний фонд звернувся до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про надання уточнення за якою адресою боржник має повернути цукор-пісок, та яким чином має бути повернуто цукор-пісок з врахуванням його обсягу. 02.10.2017 Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві направив на адресу Аграрного фонду лист № 16924, в якому роз'яснено боржнику про можливість звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення суду, у разі якщо зміст виконавчого документу не зрозумілий. Державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві направлено вимогу № 54671264/11 від 31.10.2017 боржнику – Аграрному фонду про зобов'язання передати цукор пісок першої категорії у кількості 8267 тонн стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Солодка Країна-А" в строк до 09.11.2017; повідомити державного виконавця в строк до 09.11.2017 та надати документальне  підтвердження про виконання рішення суду, у разі не виконання надати письмові пояснення щодо причин невиконання рішення суду. 03.11.2017 Аграрний фонд надав відповідь №40-07/734  на вимогу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві № 54671264/11 від 31.10.2017, в якій просив звернутися до суду з роз'ясненням рішення суду, оскільки станом на 01.11.2017 цукор-пісок Аграрного фонду зберігається на складах декількох підприємств зберігачів, більша частина якого  визнана речовим доказом в декількох кримінальних проваджень. В подальшому, 10.11.2017 ТОВ  "Солодка Країна-А" звернулось до суду із заявою про роз'яснення дійсного правового змісту наказу Господарського суду м. Києва від 10.03.2017 № 910/23166/16 щодо місця повернення (з якого саме складу) Державною спеціалізованою бюджетною установою «Аграрний фонд» цукру піском першої категорії у кількості 8   267 тонн за актом прийому-передач на користь законного власника ТОВ "Солодка Країна-А". Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.11.2017 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солодка країна-А» задоволено частково, роз'яснено пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/23166/16 наступним чином: Витребувати із незаконного володіння ДСБУ Аграрного фонду та повернути ТОВ «Солодка країна-А» цукор пісок першої категорії, виготовлений із какао-міксу  у кількості 8 267 тонн, який належить на праві власності позивачу - ТОВ «Солодка країна-А» та належність якого на праві власності  позивачу оспорюється і не визнається  ДСБУ Аграрний фонд, який зберігається на складах, що розташовані за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева,1, за актом прийому-передачі. 06.02.2018 головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві винесено постанову про передачу виконавчого провадження за наказом Господарського суду м. Києва № 910/23166/16 від 10.03.2017 до Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області у строк до 06.02.2018. 14.09.2018 головним державним виконавцем Другим відділом державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про стягнення з Аграрного фонду виконавчого збору у розмірі 12   800,00 грн. на користь держави, оскільки рішення суду у справі № 910/23166/16 виконано. Не погоджуючись із постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 14.09.2018, у визначений Законом України «Про виконавче провадження» строк, боржник звернувся до суду із скаргою та просив суд визнати не правомірною та скасувати постанову головного державного Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Арсенюк О.В. від 14.09.2018 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 54671264 по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 10.03.2017. В обґрунтування скарги, боржник  посилається на те, що не зміг без дозволу органу досудового розслідування виконати рішення у справі № 910/23166/16, оскільки до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за фактом заволодіння та привласнення державного майна, а саме цукру-піску належного ДСБУ Аграрний фонд, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України під №42017000000003360 від 24.10.2017. У кримінальному провадженні №42017000000003360 на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2017 у справі № 757/66088/17-к старшим слідчим в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідувань кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної  прокуратури України 07.12.2017 проведено обшук складських приміщень за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, 1. Так, боржник вказує, що в ході обшуку весь цукор-пісок, який зберігався в зазначених складських приміщеннях, визнаний речовим доказом в кримінальну провадженні. В результаті проведення обшуку, складські приміщення опечатані, у зв'язку з чим, боржник звертався до старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України. Крім того, боржник зазначає, що 03.08.2018 в межах виконавчого провадження № 54671264 на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 10.03.2017, Аграрний фонд передав, а ТОВ "Солодка Країна-А" прийняв цукор-пісок тростинний, виготовлений із какао-міксу у кількості 8   266,605 тонн (вилучений із місця зберігання за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 230), про що був складений Акт передавання-приймання цукру. Отже, боржник вважає, що самостійно виконав наказ Господарського суду м. Києва від 08.02.2017 у справі № 910/23166/16, про що повідомив Другий відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, а тому заходи з примусового виконання рішення державним виконавцем не здійснювалось.    Положенням частини 2 статті 19 Конституції України визначено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. У відповідності до ст. 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання. Стаття 327 Господарського кодексу України вказує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. За змістом ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Також, слід зазначити, що відповідно до п. 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Частиною 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»). Так, як встановлено судом, при винесені постанови від 11.09.2017 про відкриття виконавчого провадження Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12   800,00 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 160,30 грн. Таким чином, вирішення питання щодо стягнення та розмір виконавчого збору державний виконавець вирішує при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження та у разі не стягнення виконавчого збору та виконання рішення суду, під час винесення постанови про стягнення виконавчого збору. Боржником надано пояснення у скарзі щодо причин не сплати виконавчого збору, а саме самостійне виконання наказу Господарського суду м. Києва від 10.03.2017, що підтверджується Актом передавання-приймання цукру від 03.08.2018, відповідно до якого боржник передав, а стягувач прийняв цукор-пісок тростинний виготовлений із какао-міксу у кількості 8   266,605 тонн. Крім того, частиною 5 статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження, визначено випадки за якими виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом. З огляду на викладене, суд звертає увагу, що частина 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», за якими виконавчий збір не повинен стягуватися з боржника, не передбачає не сплату виконавчого збору у разі самостійного виконання боржником рішення суду. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. З огляду на викладене, враховуючи про не виконання боржником вимог головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві та не сплату боржником виконавчого збору, дії державного виконавця, щодо винесення постанови про стягнення з Аграрного фонду виконавчого збору у розмірі 12 800,00 грн. на користь держави від 14.09.2018 були здійснені на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження". Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що скаржником не доведено  порушення головним державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для задоволення вимог скаржника щодо визнання незаконною та скасуванню постанови від 14.09.2018 головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про стягнення з Аграрного фонду виконавчого збору у розмірі 12 800,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Керуючись ст. ст. 234, 340, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: У задоволенні скарги Аграрного фонду Міністерства аграрної політики та продовольства України на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області у справі №910/23166/16 відмовити. Ухвала набирає законної сили 31.10.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                                              Пукшин Л.Г.