Постанова

від 26.06.2007 по справі 17/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

26 червня 2007 р.                                                               Справа  № 17/100

 Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді  Ушак І.Г.  у відкритому судовому засіданні за участю представників:

позивача – Шибаєв А.М., представник за довіреністю;

відповідача – не з'явився  

розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород  до приватного підприємства „Ремо”, м. Мукачево про стягнення 3281гривень адміністративно–господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів

          Позивачем заявлені вказані вимоги, а представник його наполягає на їх задоволенні, оскільки відповідач всупереч вимог ст.ст. 19, 20 Закону України  „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі–Закон) не повністю виконав встановлений на 2006 рік норматив створення робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та не сплатив позивачеві у зв'язку з цим штрафних санкцій у розмірі  середньої річної заробітної плати на підприємстві відповідача за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда,  що становить предмет позовних вимог.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, представник його у ході судового розгляду заперечував проти позовних вимог, однак не надав їх документального та нормативного обґрунтування. За клопотанням представника відповідача для надання йому можливості  подати  необхідні документи на підтвердження  власної позиції у  спорі у судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.06.07 по 26.06.07, після спливу якої відповідач не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому засіданні, не надіслав суду документального обґрунтування заперечень проти позову,  надіславши, натомість,  факсограму  про відкладення розгляду справи на інший час.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом не приймається з огляду на необґрунтованість наведених у ньому причин відсутності уповноваженого представника у даному судовому засіданні та з огляду на сплив встановлених законом строків вирішення даного адміністративного спору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог,  виходячи з наступного.

За  приписами ст.ст. 19, 20  Закону для підприємств, установ, організацій (далі - підприємства), встановлюється норматив створення робочих місць для  працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19  Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається  розміром середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір зазначених санкцій визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.  

Матеріалами справи, зокрема, статистичним звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006р. (форми № 10-ПІ)  доведено, що відповідачеві за змістом  Закону встановлено на 2006 рік норматив створення  робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, оскільки середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача за 2006 рік становила 8 осіб, працевлаштованих інвалідів на підприємстві у звітному році не було.    Таким чином, матеріалами справи доведено, а відповідачем не спростовано, що норматив працевлаштування інвалідів  відповідачем у 2006 році не  виконано, підприємством не сплачено самостійно у встановленому порядку санкції у розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві за 1 нестворене робоче місце (3281 грн.), тому вимоги позивача про стягнення цієї суми з відповідача правомірні  за змістом ст.ст. 19, 20 Закону та підлягають задоволенню судом.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 19, 20  Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”,  ст.ст. 11, 70, 71, 86,  158-163,  п.6 розділу УІІ Кодексу адміністративного судочинства України,   

суд постановив:

1.  Позов  задоволити повністю.

Стягнути з  приватного підприємства „Ремо”  (м. Мукачево,    вул.  Шишкова, 5, код25436951) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, ідентифікаційний код 22107980) адміністративно-господарські санкції на суму 3281грн. ( три тисячі двісті вісімдесят одну грн.).  

Дана постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                     Ушак І.Г.