Рішення

від 30.10.2018 по справі 810/2449/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року № 810/2449/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ Лінія 12/ЕТС до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій та скасування наказу від 22.02.2018 № 403,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Лінія 12/ЕТС" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання дій протиправними та скасування наказу від 22.02.2018 № 403 .

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС у Київській області призначено та проведено перевірку з порушенням вимог податкового законодавства, а саме ст.ст. 75, 78 ПК України, оскільки позивачем було надано усі документи на запити податкового органу, і жодних вимог до неналежного їх оформлення податковий орган не висував, а тому ГУ ДФС у Київській області не мала підстав приймати наказ від 22.02.2018 року № 403 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки. Крім того, проведення виїзної перевірки відбулося без виїзду на місцезнаходження платника податків, оскільки перевіряючий жодного разу не з'явився за місцезнаходженням Товариства.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов та додаткові пояснення до нього, в яких заперечує проти його задоволення з тих підстав, що у податкового органу були належні, законні підставі призначати перевірку, оскільки, на його запит позивач надав документи, зокрема, акти приймання-передачі послуги, які на порушення вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не містили детальний зміст наданих послуг.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 закрито підготовче провадження у даній справі.

Представники сторін надали суду заяви, в яких просили розглядати справу за їх відсутності.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 30.06.2017 від ГУ ДФС у Київській області позивачем отримано запит від 08.06.2017 № 3220/10/10-36-14-14 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження по господарських відносинах з ТОВ Шум (код ЄДРПОУ 39411991) за квітень-вересень, листопад 2016 року та ТОВ Шум 1 (код ЄДРПОУ 40921656) за грудень 2016 року та січень, лютий 2017 року.

Листом від 21.07.2017 № 210717/01 позивачем надано відповідь на запит від 30.06.2017 №3220/10/10-36-14-14 з поясненнями, щодо операцій з ТОВ Шум та ТОВ Шум 1 за відповідні періоди та додано копії первинних документів.

Представником позивача в приміщенні ГУ ДФС у Київській області 26.02.2018 отримано запит про надання документів від 26.02.2018 № 1 та наказ ГУ ДФС у Київській області від 22.02.2018 № 403 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку від 26.02.2018 року № 532.

Листом від 26.02.2018 № 260218/01 позивачем повторно надано пояснення та первинні документи щодо операцій з ТОВ Шум та ТОВ Шум 1 за відповідні періоди.

Даний лист був отриманий особисто ГДРІ ГУ ДФС у Київській області Васильченко О.О., про що свідчить відмітка на листі та не заперечувалось відповідачем.

Позивачем 17.04.2018 отримано акт ГУ ДФС у Київській області від 12.03.2018 року № 186/10-36-14-14/38679319 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Лінія 12/ЕТС з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Шум (код ЄДРПОУ 39411991) за квітень-вересень, листопад 2016 року та ТОВ Шум 1 (код ЄДРПОУ 409 21656) за грудень 2016 року та січень, лютий 2017 року.

Як слідує з наказу ГУ ДФС у Київській області від 22.02.2018 № 403, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Лінія 12/ЕТС , тривалістю 5 робочих днів з 26.02.2018 року, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Шум (код ЄДРПОУ 39411991) за періоди з 01.04.2016 по 30.09.2016 року, з 01.11.2016 по 30.11.2016 року, з ТОВ Шум 1 (код ЄДРПОУ 40921656) за період з 01.12.2016 по 28.02.2017 була призначена відповідно до вимог пп.19.1.1. п.19.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 ПК України.

Проте, суд вважає, що наказ ГУ ДФС у Київській області від 22.02.2018 року № 403 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Лінія 12/ЕТС винесений без наявності достатніх підстав та з порушенням норм законодавства у зв'язку із наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацом четвертим п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

В оскаржуваному наказі від 22.02.2018 року № 403 підставою проведення перевірки зазначено п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України податкова позапланова перевірка може бути призначена, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми слідує, що виявлена недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, може бути підставою для проведення перевірки за дотриманням певних умов:

- направлення контролюючим органом запиту, в якому зазначено виявлену недостовірність даних;

- платником не надано протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, пояснення та документального підтвердження.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем протягом 15 робочих днів надіслано відповідачу пояснення та усі первинні документи щодо підтвердження операцій з ТОВ Шум та ТОВ Шум 1 за запитуваними періодами.

Згідно п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Однак, суд ставиться критично до пояснень відповідача, з приводу того, що надані на його запит акти приймання-передачі послуг на порушення вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не містили детального змісту наданих послуг, а також щодо ненадання позивачем повного обсягу запитуваних документів, враховуючи наступне.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

Виходячи з вимог пункту другого статті 3 Закону № 996 , бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як слідує з аналізу вказаної норми, законодавець не визначає такої вимоги до первинних документів, як детальний зміст наданих послуг. Законодавець чітко визначає лише перелік обов'язкових реквізитів, що повинен містити той чи інший первинний документ.

У наданих суду додаткових поясненнях відповідач не вказав, у яких саме: документах відсутні обов'язкові реквізити із перелічених у ст. 9 Закону № 996, що є підтвердженням того, що акти приймання-передачі послуг містили усі визначені ст. 9 Закону № 996 реквізити.

Крім цього, суд звертає увагу, що податковий орган в акті перевірки не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства.

Щодо ненадання повного об'єму документів, суд наголошує, що відповідач не вказує у своїх поясненнях, які саме документи із запитуваних ГУ ДФС у Київській області не були надані позивачем.

Крім того, у п. 2.6 акта перевірки, що містить інформацію про запити, надані (надіслані) платнику податків щодо ненадання окремих документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, інформацію про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або ненадання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови керівника платників податків або уповноваженої особи від підписання зазначених актів, відсутній запис, що позивачем було надано на запит ГУ ДФС у Київській області документи не в повному обсязі.

Також з матеріалів справи слідує, що документальна позапланова виїзна перевірка була проведена податковим органом без виїзду за місцезнаходженням позивача.

Як свідчать матеріали справи та не заперечувалось представником відповідача, наказ ГУ ДФС у Київській області від 22.02.2018 № 403 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку від 26.02.2018 № 532 було вручено представнику позивача за дорученням Кучеру С.Д., в приміщенні ГУ ДФС у Київській області за адресою: вул. Народного Ополчення, 5а, а не за адресою місцязнаходження позивача.

Сам акт перевірки також було отримано позивачем поштою лише 17.04.2018 року, а не вручено за його місцезнаходженням.

Отже, факт проведення виїзної перевірки без виїзду на місцезнаходження позивача не спростований відповідачем.

Такі дії відповідача свідчать про порушення п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, яким передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 81.3 ст. 81 ПК України передбачено, що під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

За таких підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки без виїзду перевіряючого на адресу місцезнаходження платника податків відбулося поза межами повноважень посадової особи органів державної служби.

При прийнятті рішення у даній справі судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений в постановах від 21.03.2018 у справі № 812/602/17 та від 02.05.2018 року № 804/3006/17

Так, суди виходили з того, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не доведено будь-якими належними та допустимими доказами наявності недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих позивачем, а також конкретних обставин (фактів), які б свідчили про порушення ним податкового, валютного та іншого законодавства, доказів виявлення таких обставин внаслідок перевірок інших платників податків тощо; не зазначено таких обставин й у письмових запитах контролюючого органу. Судами ж в ході розгляду даної справи таких обставин не встановлено.

За встановлених обставин даної справи Верховний Суд з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів доходить висновку, що оскаржуваний наказ про призначення перевірки прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов'язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення, а тому останнє підлягає скасуванню, а дії відповідача визнаються неправомірними.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. (платіжне доручення від 25.04.2018 № 4118).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 1762, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2018 року № 403 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Лінія 12/ЕТС (код за ЄДРПОУ 386793319).

Визнати дії Головного управління ДФС у Київській області щодо проведення з 26.02.2018 по 02.03.2018 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Лінія 12/ЕТС з питання дотримання вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи на підставі наказу від 22.02.2018 року № 403 протиправними.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лінія 12/ЕТС (код за ЄДРПОУ 38679319, 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Молодіжна, буд. 26, кв. 2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, ідентифікаційний код 39393260) судові витрати у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.