Рішення

від 22.10.2018 по справі 644/6755/17

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Клименко А. М.

Справа № 644/6755/17

Провадження № 2/644/540/18

22.10.2018

Рішення

Іменем України

22 жовтня 2018 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Клименка А.М.,

при секретарі - Добродій В.В.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - Буницької Г.Ю., Жукова К.Є.,

представника третьої особи - Бурлакової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Харківський Національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка , третя особа - ППОВПС Захист справедливості працівників ХНАТОБ ім. М.В. Лисенка, про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Харківький Національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка і просив визнати протиправними дії відповідача щодо його звільнення, скасувати наказ відповідача від 16 вересня 2016 року № 108к, 119к від 07 вересня 2017 року про звільнення позивача та визнати контракт від 20 вересня 2016 року недійсним - нікчемним, поновити позивача на роботі на попередній посаді артиста допоміжного складу з 21 вересня 2017 року, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за вимушений прогул за період з 21 вересня 2017 року по час винесення рішення по справі.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що протягом 20 років він працював у відповідача за безстроковими та строковими трудовими договорами. 21 вересня 2016 року позивач був переведений на строковий договір під загрозою негайного звільнення, шляхом шантажу зі сторони керівництва, строком до 20 вересня 2017 року. Щоб не залишити себе та свою сім'ю без засобів до існування позивач був змушений підписати контракт, який дуже погіршує умови праці позивача, як найманого працівника, з умовами якого він не згоден, оскільки вважає, що контракт є незаконним, суперечить нормам чинного законодавства та порушує права позивача на працю.

В процесі розгляду справи позивач вточнив позовні вимоги і просив: визнати протиправними дії відповідача щодо його звільнення; скасувати наказ відповідача від 16 вересня 2016 року № 108к, 119к від 07 вересня 2017 року про звільнення позивача та визнати контракт від 20 вересня 2016 року недійсним - нікчемним; поновити позивача на роботі на попередній посаді артиста допоміжного складу з 21 вересня 2017 року; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за вимушений прогул за період з 21 вересня 2017 року по час винесення рішення по справі; стягнути з відповідача різницю між заробітком між посадою машиніста сцени 3 розряду та окладом артиста допоміжного складу згідно зі штатним розписом у додатках.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2018 року підготовче провадження у цивільній справі закрито і справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 180).

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали.

Представники відповідача позов не визнали, надали пояснення, які цілком співпадають з письмовими запереченнями відповідача, згідно з якими позивач працював у відповідача за безстроковими та строковими трудовими договорами з вересня 1993 року на посаді артиста мімансу, а з 2003 року на посаді артиста допоміжного складу.

У зв'язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури від 28 січня 2016 року № 955-VІІІ, 19 вересня 2016 року зі всім артистичним персоналом підрозділу театру Цех артистів допоміжного складу , в тому числі і з позивачем, припинені безстрокові трудові договори на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, а саме, з підстав, передбачених іншими законами. Про таке припинення позивач був попереджений 01 липня 2016 року, про що свідчить його особистий підпис про ознайомлення з наказом № 78/к від 01 липня 2016 року Про запровадження контактної форми роботи з художнім та артистичним персоналом (Цех артистів допоміжного складу) , та укладений контракт від 20 вересня 2016 року без проведення конкурсу щодо роботи на вищевказаній посаді.

У зв'язку із закінченням терміну контракту 20 вересня 2017 року відповідач звільнив позивача, завчасно письмово попередивши про звільнення 20 липня 2017 року, про що свідчить особистий підпис позивача.

На теперішній час позивач працює у ДП ХНАТОБ машиністом сцени 3 розряду (наказ № 138к від 04 жовтня 2017 року).

Посада артист допоміжного складу відноситься до професійних творчих працівників, а саме, до артистичного персоналу театру.

ДП ХНАТОБ є закладом культури.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури від 28 січня 2016 року № 955-VІІІ (зі змінами, внесеними Законом № 1657-VІІІ від 06 жовтня 2016 року), який набрав чинності 24 лютого 2016 року, внесені зміни до деяких нормативних актів, що стосуються запровадження контрактної форми роботи з артистичним та художнім персоналом закладів культури.

Пунктом 5 розділу І цього Закону внесені зміни до ст. 20 Закону України Про театри і театральну справу та до ст. 21 Закону України Про культуру , згідно з якими трудові відносини з художнім та артистичним персоналом театру оформлюються шляхом укладання контрактів, а формування кадрового складу художнього та артистичного персоналу театру здійснюється на конкурсній основі в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

За результатами конкурсу з переможцем з числа кандидатів укладається контракт строком від одного до трьох років за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. Після настання дати закінчення строку дії контракт вважається продовженим на строк, на який він був укладений, якщо жодна зі сторін за місць до цієї дати письмово не проінформувала іншу сторону про своє бажання припинити дію контракту.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 955-VІІІ встановлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з п. 9 ст. 36 КЗпП України із застереженням, що ця норма не поширюється лише на професійних творчих працівників комунальних закладів культури у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів.

Зі змісту п. 3 розділу ІІ Закону № 955-VІІІ вбачається, що цим Законом керівнику закладу культури протягом одного року з дня набрання законом чинності, з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, надане право укладати контракт без проведення конкурсу строком від одного до трьох років.

На виконання норм Закону № 955-VІІІ генеральним директором ДП ХНАТОБ виданий наказ № 78/к від 01 липня 2016 року Про запровадження контрактної форми роботи з художнім та артистичним персоналом (Цех артистів допоміжного складу) , яким проінформовано працівників за списком щодо припинення після 05 вересня 2016 року з ними безстрокових трудових договорів на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з наступник укладанням контракту без проведення конкурсу, зокрема, і з позивачем, який ознайомився з наказом 01 липня 2016 року.

Наказом ДП ХНАТОБ № 108/к від 16 вересня 2016 року припинені безстрокові трудові договори з усіма творчими працівниками підрозділу Цех артистів допоміжного складу 19 вересня 2016 року з підстав, передбачених іншими законами, за п. 9 ст. 36 КЗпП України.

20 вересня 2016 року з позивачем укладено контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури без проведення конкурсу за формою контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом).

Таким чином, припинення трудового договору відповідно до Закону № 955-VІІІ, який є спеціальним у застосуванні до спірних відносин, і набрання ним чинності, було підставою для припинення безстрокового трудового договору з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури.

Звільняючи позивача з посади артиста допоміжного складу театру відповідач діяв не з власної ініціативи, а відповідно та на виконання вимог Закону № 955-VІІІ, який зобов'язував відповідача припинити безстроковий трудовий договір з позивачем.

Оскільки звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з підстави, передбаченої іншими законами, не є ініціативою роботодавця, то і посилання позивача на приписи Конвенції № 158 Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця , статті 43, 252 КЗпП України та на ч. 3 ст. 17 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів України є хибними та недоречними.

Відповідач письмово попередив позивача про звільнення з роботи 20 вересня 2017 року у зв'язку з закінченням терміну дії його контракту, з листом - повідомленням позивач ознайомлений 20 липня 2017 року, про що свідчить його особистий підпис. Наказом по театру № 119 від 07 вересня 2017 року позивача звільнено з роботи артиста допоміжного складу у зв'язку з закінченням терміну дії контракту.

У зв'язку з тим, що позивач у день його звільнення був відсутній на роботі, на його поштову адрес відповідно до п. 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, направлено лист від 20 вересня 2017 року про необхідність отримання трудової книжки.

Більш того, на підставі заяви позивача від 03 жовтня 2017 року з ним укладено строковий трудовий договір щодо роботи на посаді монтувальника сцени в ДП ХНАТОБ (наказ по театру від 04 жовтня 2017 року № 138к).

Представник третьої особи - Бурлакова О.О. в судовому засіданні позов підтримала. В обґрунтування своєї позиції посилалася на рішення Конституційного Суду України, яким визнано в Державі Україна верховенство права.

Вислухавши позивача, представників сторін, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…

Судовим розглядом встановлено, що позивач працював у відповідача - Державного підприємства Харківський Національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка за безстроковими та строковими трудовими договорами з вересня 1993 року на посаді артиста мімансу, а з 2003 року на посаді артиста допоміжного складу (а.с. 8, 9).

У зв'язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури від 28 січня 2016 року № 955-VІІІ, наказом відповідача № 78/к від 01 липня 2016 року Про запровадження контактної форми роботи з художнім та артистичним персоналом (Цех артистів допоміжного складу) було визначено припинити після 05 вересня 2016 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України безстрокові трудові договори з наступним укладанням контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) згідно списку, в якому, серед інших осіб, вказаний і позивач ОСОБА_1 З зазначеним наказом позивач був ознайомлений під особистий підпис, про що свідчить надана відповідачем копія наказу (а.с. 35), наказ у встановленому законом порядку не оскаржував.

На підставі наказу № 108к від 16 вересня 2016 року безстроковий трудовий договір з працівниками, в тому числі і з позивачем ОСОБА_1, був припинений, і ОСОБА_1 був звільнений з роботи 19 вересня 2016 року з підстав, передбачених іншими законами, за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Ця обставина підтверджується витягом з наказу № 108к від 16 вересня 2016 року (а.с. 37). З цим наказом позивач також був згоден, і у встановленому законом порядку його не оскаржив.

20 вересня 2016 року без проведення конкурсу відповідачем був укладений з позивачем ОСОБА_1 трудовий контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури на зайняття позивачем посади артиста допоміжного складу на строк з 21 вересня 2016 року до 20твересня 2017 року. Ця обставина підтверджена копією вказаного контракту, який містить особистий підпис позивача у підтвердження його укладання (а.с. 38 - 41).

На підставі вказаного контракту наказом відповідача № 112к від 20 вересня 2016 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на умовах контракту на період з 21 вересня 2016 року по 20 вересня 2017 року на посаду артиста допоміжного складу (а.с. 42).

20 липня 2017 року позивач ОСОБА_1 під особистий підпис отримав повідомлення відповідача про його звільнення з займаної посади 20 вересня 2017 року у зв'язку з закінченням терміну укладеного з ним контракту від 20 вересня 2016 року (а.с. 43).

Наказом № 119/к від 07 вересня 2017 року відповідач звільнив позивача ОСОБА_1 з 20 вересня 2017 року з роботи у зв'язку з закінченням терміну контракту на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. З наказом ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить копія витягу з наказу (а.с. 45).

Наказом № 138к від 04 жовтня 2017 року, на підставі особистої заяви позивача ОСОБА_1, він прийнятий на посаду машиніста сцени 3 розряду на строк з 05 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року (а.с. 48, 49).

Наведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, наданими відповідачем, не оспорюються позивачем, і тому суд вважає їх повністю доведеними.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Крім того, важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Проаналізувавши встановлені судовим розглядом обставини справи, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, до яких підлягають застосування положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури від 28 січня 2016 року № 955-VІІІ (зі змінами, внесеними Законом № 1657-VІІІ від 06 жовтня 2016 року), який набрав чинності 24 лютого 2016 року, яким були внесені зміни до деяких нормативних актів, що стосуються запровадження контрактної форми роботи з артистичним та художнім персоналом закладів культури.

Пунктом 5 розділу І цього Закону внесені зміни до ст. 20 Закону України Про театри і театральну справу та до ст. 21 Закону України Про культуру , згідно з якими трудові відносини з художнім та артистичним персоналом театру оформлюються шляхом укладання контрактів, а формування кадрового складу художнього та артистичного персоналу театру здійснюється на конкурсній основі в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

За результатами конкурсу з переможцем з числа кандидатів укладається контракт строком від одного до трьох років за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. Після настання дати закінчення строку дії контракт вважається продовженим на строк, на який він був укладений, якщо жодна зі сторін за місць до цієї дати письмово не проінформувала іншу сторону про своє бажання припинити дію контракту.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 955-VІІІ встановлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з п. 9 ст. 36 КЗпП України із застереженням, що ця норма не поширюється лише на професійних творчих працівників комунальних закладів культури у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів.

Зі змісту п. 3 розділу ІІ Закону № 955-VІІІ вбачається, що цим Законом керівнику закладу культури протягом одного року з дня набрання законом чинності з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, надане право укладати контракт без проведення конкурсу строком від одного до трьох років.

На виконання норм Закону № 955-VІІІ генеральним директором ДП ХНАТОБ виданий наказ № 78/к від 01 липня 2016 року Про запровадження контрактної форми роботи з художнім та артистичним персоналом (Цех артистів допоміжного складу) , яким проінформовано працівників за списком щодо припинення після 05 вересня 2016 року з ними безстрокових трудових договорів на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з наступник укладанням контракту без проведення конкурсу, зокрема, і з позивачем, який ознайомився з наказом 01 липня 2016 року.

Наказом ДП ХНАТОБ № 108/к від 16 вересня 2016 року припинені безстрокові трудові договори з усіма творчими працівниками підрозділу Цех артистів допоміжного складу 19 вересня 2016 року з підстав, передбачених іншими законами за п. 9 ст. 36 КЗпП України.

20 вересня 2016 року з позивачем укладено контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури без проведення конкурсу за формою контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом).

Суд погоджується зі ствердженням відповідача і вважає, що положення Закону України № 955-VІІІ, який є спеціальним для спірних відносин, з моменту набрання ним чинності, стали іншою підставою, можливість якої передбачена п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, для припинення безстрокового трудового договору з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури. Звільняючи позивача з посади артиста допоміжного складу театру відповідач діяв не з власної ініціативи, а відповідно та на виконання вимог Закону № 955-VІІІ, який зобов'язував відповідача припинити безстроковий трудовий договір з позивачем, а тому наказ відповідача № 108к від 16 вересня 2016 року про припинення безстрокових трудових договорів з працівниками, які займають посади художнього та артистичного персоналу, в тому числі і з позивачем ОСОБА_1, суд визнає повністю законним та обґрунтованим.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Пунктом 2 частини 1 статті 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Вимогами ч. 2 ст. 23 КЗпП України встановлено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Укладений 20 вересня 2016 року відповідачем з позивачем ОСОБА_1 контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури на зайняття позивачем посади артиста допоміжного складу на строк з 21 вересня 2016 року до 20 вересня 2017 року на момент його укладання відповідав вимогам діючого законодавства, на час звернення позивача до суду з позовом прийняті сторонами за цим контрактом на себе зобов'язання вже припинили свою дію у зв'язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином, то підстав для визнання цього контракту недійсним суд не вбачає.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника позивача на ту обставину, що положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури від 28 січня 2016 року передбачають можливість припинення безстрокового трудового договору виключно з керівниками державних та комунальних закладів культури, до яких займана позивачем ОСОБА_1 посада не відноситься, оскільки це ствердження спростовується пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень зазначеного Закону, яким встановлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з п. 9 ст. 36 КЗпП України.

Також суд вважає необґрунтованим ствердження позивача та його представника про порушення прав позивача укладанням з ним контракту не на три роки, а на один рік, оскільки п. 3 розділу ІІ вказаного Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури встановлено, що цим Законом керівнику закладу культури протягом одного року з дня набрання законом чинності, з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, надане право укладати контракт без проведення конкурсу строком від одного до трьох років, тому укладання такого контракту за згодою сторін на один рік цілком відповідало вимогам законодавства у сфері регулювання трудових відносин і прав позивача жодним чином не порушило.

Пунктом 2 частини 1 статті 36 КЗпП України встановлено, що підставою для припинення трудового договору є закінчення строку (п. п. 2 та 3 ст. 23 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Суд зазначає, що припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або іншого волевиявлення працівника. Свою волю на укладання строкового трудового договору - контракту він виявив, коли звертався із заявою про прийняття на роботу за строковим трудовим договором - контрактом. У цей же момент працівник виразив і свою волю на припинення такого контракту після закінчення строку, на який він був укладений.

Ствердження представників позивача та третьої особи про незаконність звільнення позивача без згоди вищого органу незалежної профспілкової організації - ППОВПС Захист справедливості працівників ХНАТОБ ім. М.В. Лисенка , до керівного складу якої входить позивач, суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач звільнений з займаної посади не з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а у зв'язку з закінченням строку дії контракту, для чого отримання попередньої згоди профспілкового органу на звільнення працівника законодавство не передбачає.

Враховуючи, що при звільненні позивача ОСОБА_1 відповідач діяв у повній відповідності до вимог законодавства про працю і в межах своєї компетенції, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача щодо звільнення позивача протиправними, і як наслідок цього, відсутність підстав для задоволення позову в частині поновлення позивача на роботі на посаді артиста допоміжного складу, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та стягнення різниці між заробітком між посадою машиніста сцени 3 розряду та окладом артиста допоміжного складу.

У зв'язку з повною відмовою у задоволенні позову судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави.

Відповідно до ст. ст. 12 - 19, 141, 265 - 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 21, 23, 36, 39-1 КЗпП України, Постанови Пленуму ВСУ від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, до Державного підприємства Харківський Національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка , ЄДРПОУ 38385217,м. Харків, вул. Сумська, 25, третя особа - ППОВПС Захист справедливості працівників ХНАТОБ ім. М.В. Лисенка, ЄДРПОУ 41301891, м. Харків, вул. Ковтуна, буд. 17, кв. 226, про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через районний суд.

Суддя: