Ухвала

від 01.11.2018 по справі 755/17351/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/17351/17

1-кс/755/5997/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "01" листопада 2018 р.

Слідчий суддяДніпровського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника ТОВ «ФК «Добробут»» - адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42017100000001392, -

в с т а н о в и в:

Директор ТОВ «ФК «Добробут»» ОСОБА_5 звернувся із клопотанням про скасування арешту майна накладеного, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26.09.2018 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що арешт коштів ТОВ «ФК «Добробут»» накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва 26.09.2018 року повинен бути припинений у зв`язку з відсутністю обставин, з якими закон пов`язує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42017100000001392.

Також, представник зазначив, що грошові кошти ТОВ «ФК «Добробут»», які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 відкритому вАТ «Полтава-Банк»(МФО331489);на рахунку№ НОМЕР_2 відкритому в ПАТ КБ «Глобус» (МФО 380526), здобуті законним шляхом, а відтак і не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі сліди правопорушення або не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підставою арешту відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 26.09.2018р. є забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Виходячи з того, що вчинені правопорушення, за якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42017100000001392, не входять до переліку зазначених у ст. 963 КК України правопорушень, з якими КПК України пов`язує підстави застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, для забезпечення якої, накладено арешт на майно ТОВ «ФК «Добробут»».

Також, ТОВ «ФК «Добробут»» не відомо про вчинення її уповноваженими (службовими) особами, зазначених у ст. 963 та 969 КК України кримінальних правопорушень, які є підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально- правового характеру.

Представник наголосила на тому, що діяльність товариства фактично заблокована.

Вислухавши доводи учасників судового засідання,дослідивши клопотання та додані до нього документи, матеріали кримінального провадження, наданого слідчим для огляду, слідчий суддя приходить до наступного:

відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зазначені у ст. 963 КК України, зокрема:

1) чинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у ст.ст.209 і 306, ч.1 і 2 ст. 368-3, ч.1 і 2 ст. 368-4, ст.ст. 369 і 369-2 КК України;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 209 і 306, ч. 1 ч. 2 ст. 368-3, ч. 1 ч. 2 ст. 368-4, ст. ст. 369 і 369-2 КК України;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 258-258-5 КК України;

4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених ст. ст. 109, 110, 113, 146, 147, ч.ч. 2-4 ст. 159-1, ст. ст. 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України.

Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

Злочини, передбачені ст. ст. 109, 110, 113, 146, 147, ч.ч. 2-4 ст. 159-1, ст. ст. 160, 209, 260, 262, 306,ч.1ч.2 ст. 368-3,ч.1ч.2 ст.368 44, ст.ст. 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.

Відповідно доположень п.п.2п.2.6розділу 2Узагальнення судовоїпрактики щодорозгляду слідчимсуддею клопотаньпро застосуваннязаходів забезпеченнякримінального проваджений,заслуханого таобговорено назасіданні пленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ,яке відбулось07лютого 2014року (надалі-«Узагальнення»),арешт можебути накладенона майнопідозрюваного,обвинуваченого,осіб,які всилу законунесуть цивільнувідповідальність зашкоду,завдану діяннямипідозрюваного,обвинуваченого абонеосудної особи,яка вчиниласуспільне небезпечнедіяння.Щодо осіб,які неє підозрюваними(якиму порядку,передбаченому ст.ст.276-279КПК України,повідомлено пропідозру,або яказатримана запідозрою увчиненні кримінальногоправопорушення),обвинуваченими (особа,обвинувальний актщодо якоїпередано досуду впорядку,передбаченому ст.291КПК України)або особами,які зсилу законунесуть цивільнувідповідальність зашкоду,завдану діяннямипідозрюваного,обвинуваченого абонеосудної особи,яка вчиниласуспільно небезпечнедіяння,не можебути прийнятоухвалу проарешт майна.Враховуючи наведене,навіть якщоу слідчогосудді єдостатні -підстави вважати,що певноюособою буловчинено кримінальнеправопорушення,він немає повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Вказане, в ухвалі, майно належить особі-володільцю. Особа-володілець є юридичною особою, створеною у формі господарського товариства - товариства з обмеженою відповідальністю. Частиною третьою статті 96 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК») встановлено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до витягу з ЄРДР № 42017100000001392, кримінальне провадження розслідується за ч. 2 ст. 364 КК України, яка передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до примітки до ст. 364 КК України, тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК України вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При цьому аналізуючи доводи прокурора про встановлені в ході розслідування збитки від злочинної діяльності ТОВ «ФК «Добробут»» в сумі 46160000 грн., суд приходить до висновку про безпідставність такого твердження.

Так у клопотанні про арешт майна прокурор зазначав, що учасниками протиправного фінансового механізму на території декількох областей, організовано діяльність групи фіктивних підприємств, якими проведено операції на загальну суму 46160000 грн., що можуть бути пов`язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.

Зазначені обставини свідчать про підміну прокурором понять тяжкі наслідки у формі матеріальних збитків, в розумінні диспозиції ч.2 ст. 364 КК України.

Крім того, представник ТОВ «ФК «Добробут»» в судовому засіданні стверджував, що доводи прокурора щодо розслідування фактів ухилення від сплати податків є безпідставними. Будь-які слідчі дії за даним фактом на підприємстві, або щодо посадових осіб протягом року не проводились. На даний час робота підприємства заблокована з однієї єдиної причини у зв`язку із арештом рахунків.

Прокурор в судовому засіданні не спростував доводи представника підприємства, при цьому, на запитання слідчого судді, прокурор зазначив, що відомості про кримінальне правопорушення передбачене ст. 212 КК України до ЄРДР в межах даного кримінального провадження не вносились.

Одночасно прокурор в судовому засіданні не зміг пояснити та надати достатніх доказів фіктивності вище вказаного підприємства та зазначив про відсутність реєстрації в межах даного кримінального провадження кримінального правопорушення за такою кваліфікацією.

Також, не зміг пояснити яке саме доказове значення мають заарештовані грошові кошти в у даному кримінальному провадженні. Підстав вважати, що грошові кошти наявні на рахунках ТОВ «ФК «Добробут»» здобуті злочинним шляхом та підпадають під вимоги передбачені ст. 96 3 КК України, прокурор в судовому засіданні не навів.

Крім того, на запитання суду прокурор повідомив, що на даний час у даному кримінальному провадженню жодній особі не оголошено про підозру.

Враховуючи вище викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу як арешт майна відпала потреба та вважає за необхідне скасувати арешт накладений на майно ТОВ «ФК «Добробут»», оскільки ані ТОВ «ФК «Добробут»», ані посадові особи вище вказаного товариства не є підозрюваним, обвинуваченим, особою яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, що могла би бути завдана учасниками ТОВ «ФК «Добробут»» чи бенефіціарами, незалежно від того, є вони фігурантами будь-якого кримінального провадження або їх пов`язаними особами чи ні. Таким чином відсутні підстави для застосування спеціальної конфіскації до вище вказаного майна.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 174 КПК України, ст. ст. 96 2, 96 3, 96 6, 96 9 КК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт коштів ТОВ «ФК«Добробут»», які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 відкритому вАТ «Полтава-Банк»(МФО331489);на рахунку№ НОМЕР_2 відкритому в ПАТ КБ «Глобус» (МФО 380526) накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.09.2018 року в межах кримінального провадженя,відомості прояке внесенідо ЄРДР№ 42017100000001392.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя