Рішення
від 19.10.2010 по справі 2-2279/10
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 29, 49101, (0562) 33-50-26

Справа №2-2279/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Бабка Г.Г.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орендного підприємства Дніпропетровська книжкова друкарня про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення компенсації за не використану відпустку, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову, в ході розгляду справи уточнивши позовні вимоги, остаточно зазначив, що в квітні 1982 року він влаштувався на роботу до Дніпропетровської книжкової друкарні на посаду майстра ОГЕ. З 07.04.1993 року підприємство було перейменовано в Орендне підприємство Дніпропетровська книжкова друкарня . В 2004 році він отримав посаду головного енергетика та, в зв'язку з особливостями пов'язаними з умовами праці на цій посаді, він працював з порушенням норм КЗпПУ без щорічної оплатної відпустки по 31 грудня 2009 року. Адміністрація підприємства посилалась на неможливість надання йому відпустки, так як вся діяльність на підприємстві без енергії буде фактично блоковано. 31 грудня 2009 року він звільнився з зазначеного підприємства Дніпропетровська книжкова друкарня на підставі, передбаченій ст.38 КЗпП України, про що зроблений запис в трудовій книжці. В день звільнення йому видали трудову книжку, провели виплату зароблених ним коштів, але кінцевий розрахунок щодо грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки не провели. Одразу ж після звільнення він звернувся до директора підприємства з проханням виплатити компенсацію за невикористані щорічні відпустки за 4 роки. На що отримав відмову з посиланням на те, що у підприємства немає грошей. Він звернувся до відділу кадрів щодо отримання довідки про невикористану відпустку, про що отримав довідку №324 від 29.09.2009 року в якій зазначено, що він не отримав грошову винагороду на 120 днів відпустки. Виходячи з цього, просив стягнути з відповідача компенсацію за невикористану відпустку в сумі 7242 грн., а також компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 11044 грн. 05 коп.

Також зазначив, що він чотири роки не відпочивав і це в свою чергу спричинило йому дуже вагомі душевні хвилювання, похитнуло здоров'я. Порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Десь у кінці 2006 року він став втрачати зір на основі емоційних переживань. У лютому місяці 2007 року, він звернувся до хірургічного відділення обласного шпиталю інвалідів вітчизняної війни з грижовим здуттям у лівій паховій області, де йому було зроблено операцію. На лікуванні перебував до середини березня (виписний епікриз №897). А у травні місяці 2007 року, знову почалася втрата зору. В зв'язку з чим, посилаючись на ст.237 КЗпПУ, просив також стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду в сумі 10000 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просив задовольнити її в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки бо якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, судом було ухвалено про розгляд справив заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював в Орендному підприємстві Дніпропетровська книжкова друкарня з 26.04.1982 року по 31.12.2009 року та був звільнений на підставі ст.38 КЗпПУ за власним бажанням, що підтверджується з записів, зроблених в трудовій книжці (а.с.9-10).

Відповідно до ст.47 КЗпПУ власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпПУ при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.

Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпПУ та ст.24 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст.117 КЗпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як вбачається з довідки Орендного підприємства Дніпропетровська книжкова друкарня №324 від 29.09.2009 року невикористана відпустка позивача за час роботи на підприємстві складає 120 днів (а.с.12).

Позивач в судовому засіданні пояснив, що на момент звільнення та по теперішній час відповідач грошову компенсацію за невикористані дні відпустки йому не сплатив.

Відповідач в судове засідання не з'явився та доказів щодо спростування доводів позивача не надав.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути грошову компенсацію за не використані 120 днів відпустки в сумі 5310 грн., а також компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.12.2009 року по 29.09.2010 року в сумі 11044 грн. 05 коп.

Відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпПУ відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що внаслідок незаконних дій відповідача щодо затримки у виплаті належних позивачу сум, останньому було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях та переживаннях, в звязку з порушенням його законних прав, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховуючи ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача на користь держави також підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., судовий збір в сумі 183 грн. 54 коп., а всього 303 грн. 54 коп. судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47,83,,116,117,237-1 КЗпПУ, ст.24 Закону України Про відпустки , ст.ст. 10,11,27,31,57-60,79,88,169,212-215,224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Орендного підприємства Дніпропетровська книжкова друкарня про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення компенсації за не використану відпустку, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Орендного підприємства Дніпропетровська книжкова друкарня на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.12.2009 року по 29.09.2010 року в сумі 11044 грн. 05 коп., компенсацію за невикористану відпустку 5310 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., а всього стягнути з Орендного підприємства Дніпропетровська книжкова друкарня на користь ОСОБА_1 18354 грн. 05 коп.

Стягнути з Орендного підприємства Дніпропетровська книжкова друкарня на користь держави судовий збір в сумі 183 грн. 54 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 303 грн. 54 коп. судових витрат.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.Ю.Казак

СудКіровський районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення19.10.2010
Оприлюднено04.11.2018
Номер документу77559359
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-2279/10

Ухвала від 11.12.2024

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Ковтуненко В. В.

Ухвала від 05.12.2024

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Ковтуненко В. В.

Ухвала від 06.12.2010

Цивільне

Комінтернівський районний суд Одеської області

Ухвала від 05.07.2010

Цивільне

Новогродівський міський суд Донецької області

Пархоменко О. Ф.

Ухвала від 17.06.2010

Цивільне

Новогродівський міський суд Донецької області

Пархоменко О. Ф.

Рішення від 19.10.2010

Цивільне

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

Казак С. Ю.

Рішення від 01.04.2010

Цивільне

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Бондаренко В. М.

Ухвала від 03.06.2010

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Стригуненко В. М.

Ухвала від 14.06.2010

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Стригуненко В. М.

Ухвала від 01.07.2015

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Худяков А. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні