Рішення

від 18.09.2018 по справі 206/5780/17

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/5780/17

2/206/149/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя Румянцева О.П.

при секретарі Ажмяковій Т.Г.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 із позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська, йому та його батькові ОСОБА_4 належало домоволодіння №30 по вул. Халхінгольській у м. Дніпропетровськ, що складалося з житлового будинку А-1, житловою площею - 55,6 кв.м., загальною площею - 113,2 в.м., прибудови житлової А1-1; прибудови житлової А2-1; веранди а-1; ганку а; літньої кухні Б; сараю В; погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні 3; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож № 1-6, по ? частині, та приватизованої земельної ділянки, загальним розміром 0,1004 га, з яких 0,1000 га відведено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,0004 Га - для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: вул. Халхінгольська, буд.30 у м. Дніпро, по ? частині. 29-30травня 2016 року батько позивача - ОСОБА_4, помер. Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому частину домоволодіння та земельної ділянки. Позивач, як спадкоємець за законом, прийняв спадщину фактично, оскільки мешкав разом з батьком. Крім нього є інші спадкоємці, це дружина спадкодавця ОСОБА_2, яка також звернулася до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину, бо фактично її не приймала, оскільки постійно мешкала за іншою адресою. При зверненні до нотаріуса виявилося, що спадкодавець за життя не зареєстрував своє право власності на належну йому частину спірного домоволодіння, також залишилася неоформленою земельна ділянка розміром 0,1004 га, що належала по ? частині позивачу та його батьку та на теперішній час значиться за дідом позивача ОСОБА_5, що помер 05.11.2004 року. Т.ч. нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Позивач просив суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, що помер 29-30.05.2016 року, на ? частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями №30 по вул. Халхінгольській у м. Дніпро, що складаються з житлового будинку А-1, житловою площею - 55,6 кв.м., загальною площею - 113,2 кв.м.; прибудови житлової А1-1; прибудови житлової А2-1; веранди а-1; ганку а; літньої кухні Б; сараю В, погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні З; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож № 1-6, та на ? частину приватизованої земельної ділянки, загальним розміром 0,1004 га, з яких 0,1000 га відведено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,0004га - для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: вул. Халхінгольська, буд. 30 у м. Дніпро.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити на підставі обставин, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов до суду не подав.

Вислухавши доводи учасників судового засідання, допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська, позивачу та його батькові ОСОБА_4 належало домоволодіння №30 по вул. Халхінгольській у м. Дніпропетровськ, що складалося з житлового будинку А-1, житловою площею - 55,6 кв.м., загальною площею - 113,2 в.м., прибудови житлової А1-1; прибудови житлової А2-1; веранди а-1; ганку а; літньої кухні Б; сараю В; погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні 3; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож № 1-6, по ? частині, та приватизованої земельної ділянки, загальним розміром 0,1004 Га, з яких 0,1000 Га відведено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,0004 Га - для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: вул. Халхінгольська буд. 30 у м. Дніпро по ? частині (а.с. 5-10)

29-30 травня 2016 року батько позивача - ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ №709769 (а.с. 23).

Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому частину домоволодіння №30 по вул. Халхінгольській у м. Дніпропетровськ, що складалося з житлового будинку А-1, житловою площею - 55,6 кв.м., загальною площею - 113,2 в.м., прибудови житлової А1-1; прибудови житлової А2-1; веранди а-1; ганку а; літньої кухні Б; сараю В; погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні 3; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож №1-6 (а.с. 18-22), та земельної ділянки загальним розміром 0,1004 га, з яких 0,1000 га відведено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,0004 Га - для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: вул. Халхінгольська, буд.30 у м. Дніпро.

При зверненні до нотаріуса виявилося, що спадкодавець за життя не зареєстрував своє право власності на належну йому частину спірного домоволодіння, також залишилася неоформленою земельна ділянка розміром 0,1004 га, що належала по ? частині позивачу та його батьку та на теперішній час значиться за дідом позивача ОСОБА_5, що помер 05.11.2004 року (а.с. 4-6).

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до заяви, що міститься в матеріалах спадкової справи, відповідач ОСОБА_2 прийняла спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 ( а.с. 46).

Як вбачається з копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_3, який є спадкоємцем за заповітом, спадщину у встановлений законом строк та спосіб не прийняв (а.с.58).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона із ОСОБА_7 є сусідами, їй відомо, що її син проживав разом з батьком у будинку, щодо ОСОБА_3 їй нічого не відомо.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, в даному випадку єдиним правовим способом захисту порушених прав є визнання права власності в порядку спадкування.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті чоловіка, а позивач, прийняв спадщину фактично, оскільки проживав разом із спадкодавцем на момент смерті, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково, шляхом визнання за позивачем права власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на ? частину житлового будинку та приватизованої земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 1218, 1220, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5-13, 33-34, 76-81, 83, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (м. Дніпро, вул. Халхінгольська, буд.30, іпн.3016006670) до ОСОБА_2 (м. Дніпро, вул. Томська, б.229, іпн.2128201148) та ОСОБА_3 (місце проживання не встановлено) про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, що помер 29-30.05.2016 року, на 1/4 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями №30 по вул. Халхінгольській у м. Дніпро, що складаються з житлового будинку А-1, житловою площею - 55,6 кв.м., загальною площую - 113,2 кв.м.; прибудови житлової А1-1; прибудови житлової А2-1; веранди а-1; ганку а; літньої кухні Б; сараю В, погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні З; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож № 1-6, та на 1/4 частину приватизованої земельної ділянки, загальним розміром 0,1004 Га, з яких 0,1000 га відведено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,0004 Га - для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: вул. Халхінгольська, буд. 30 у м. Дніпро.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П.Румянцев