Рішення

від 24.10.2018 по справі 235/2303/18

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 235/2303/18

Провадження №2/235/1151/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Бородавки К.П.

за участю секретаря судового засідання Григор'євої С.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3,

відповідача - ФОП ОСОБА_4,

представника відповідача ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-інвест до ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання договору оренди недійсним та визнання укладеною додаткової угоди, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Бета-Агро-інвест (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати недійсним договір оренди землі, зареєстрований 10.11.2017, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 7,1034 га, кадастровий номер 1422781600:11:000:0434, що розташована на території Іванівської сільської ради Покровського району Донецької області, між ОСОБА_2 (далі - відповідач -1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - відповідач-2);

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 20.08.2007 (зареєстровано 20.08.2007 за №040716000063, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 7,1034 га, кадастровий номер 1422781600:11:000:0434, що розташована на території Іванівської сільської ради Покровського району Донецької області) між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-інвест на наступних умо вах:

За взаємною згодою Орендодавця та Орендаря Сторони домовились внести наступні зміни до Договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007, який зареєстровано в Красноармійському районному відділі Донецької регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 20.08.2007 за №040716000063:

1. Пункт 5 Договору викласти в наступній редакції:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (рілля) площею 7,1034 га (кадастровий номер 1422781600:11:000:0434) становить 239 023,45 грн. ;

2. Пункт 8 Договору викласти в наступній редакції:

Договір укладено до 31.12.2027 (10 років). Після закінчення строку договору орендар має право на збір врожаю, та переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. ;

3. Абзац перший пункту 10 Договору викласти в наступній редакції:

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій або в натуральній формі:

- в розмірі 4% нормативної грошової оцінки землі, що становить 9 560,95 грн. на рік у 2017 році,

- в розмірі 5% нормативної грошової оцінки землі, що становить 11 951,19 грн. на рік починаючі з 2018 року. ;

4. Пункт 27 Договору викласти в наступній редакції:

Права орендодавця:

Орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

- забезпечення екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земе льного і природоохоронного законодавства, державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі;

- своєчасного внесення орендної плати;

- отримання до 50% від річної орендної плати достроково - у липні звітного року;

- безоплатної допомоги при культивуванні та оранці особистого городу площею до 20- ти соток;

- безоплатної доставки орендної плати або її частини в натуральній формі (зерном або іншою сільськогосподарською продукцією);

- надання знижки щодо вартості зерна на 200 грн. за тону відносно ціни реалізації зерна підприємством;

- надання знижки на сільськогосподарські послуги підприємством;

- допомоги транспортом на поховання. ;

5. Пункт 39 Договору викласти в наступній редакції:

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також рео рганізація юридичної особи-орендаря, не є підставою для зміни умов або розірвання догово ру.

У разі смерті фізичної особи - Орендодавця, право щодо власності на земельну ділянку та орендну плату переходить до спадкоємців, а земельна ділянка в подальшому використо вуються Орендарем на умовах цього Договору до закінчення строку дії, на який було ук ладено цей Договір. За період користування орендованою земельною ділянкою орендна пла та зараховується за кожен рік на особистий рахунок Орендодавця і отримати її мо жуть тільки спадкоємці згідно чинного законодавства.

В обґрунтування позову зазначено таке.

Між позивачем та відповідачем-1 20.08.2007 був укладе ний Договір оренди землі, відповідно до п. 2 якого орендодавець - відповідач-1 передав в оренду позивачу земельну ділянку загальною площею 7,1034, кадастровий номер 1422781600:11:000:0434, що розташована на території Іванівської сільської ради.

Пункт 8 Договору встановлює, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дого вору орендар - позивач має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодав ця про намір продовжити його дію.

Позивач зазначає, що від відповідача-1 надійшла заява від 13.04.2017, в якій він не мотивовано відмов ляється від продовження строку дії Договору.

В свою чергу позивач з метою реалізації переважного права оренди 24.06.2017 вручив під особистий підпис відповідачу-1 лист, в якому він цікавиться підставами відмови від продовження строку дії Договору та з метою знайти компроміс запропонував покраще ні умови оренди, а також просив відповідача-1 повідомити письмово причини такого небажан ня.

Відповідач-1 вказаний лист щодо продовження договору ігнорує, не висловлює побажань щодо умови здачі земельної ділянки в оренду та не приймає жодних дій, а протиправно укладає договір оренди землі на спірну земельну ділянку з відповіда чем-2.

В судових засіданнях представники позивача - адвокат ОСОБА_6 та ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, навівши доводи, аналогічні викладеним в позові, зауваживши, зокрема, таке. Приписи Договору між позивачем та відповідачем-1 чітко передбачають можливість Орендаря користуватись своїм переважним правом поновлення договору на новий строк, а умовою для використання Орендарем свого перева жного права договір встановлює направлення відповідного письмового повідомлення Орендодавцю не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору.

Представники позивача зазначили, що позивачем відповідачу-1 запропоновано: орендна плата з 2017 року в розмірі 4% від нормативної гро шової оцінки, та 5% з 2018 року, що складе 11 951,19 грн., а також інші привілейовані умови, що були викладені у додатковій угоді, такі як: - отримання до 50% від річної орендної плати достроково-у липні звітного року; - безоплатної допомоги при культивуванні та оранці особистого городу площею до 20-ти соток; - безоплатної доставки орендної плати або її частини в натуральній формі (зерном або іншою сільськогосподарською продукцією); - надання знижки щодо вартості зерна на 200 грн. за тону відносно ціни реалізації зерна підприєм ством; - надання знижки на сільськогосподарські послуги підприємством; - допомоги транспортом на поховання.

Оскільки відповідач-1 проігнорував лист-повідомлення позивача, то уклавши договір оренди спірної земельної ділянки з відповідачем-2, порушив переважне право позивача.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечувала, мотиви незгоди викладені у відзиві на позовну заяву та зводяться до такого (том 1 а.с.60-61).

Позивач не належним чином виконував свої обов'язки по договору оренди землі, укладеному 20.08.2007 між ним та відповідачем-1, виснажував землю частим посівом соняшника, не проводив пар землі, не сплачував в повному обсязі орендну плату відповідачу-1, так тільки за 2017 рік заплатив тільки 1% від нормативної грошової оцінки землі в розмірі 1300,00 грн., замість 3%, як це передбачено Указом Президента України від 19.08.2008 № 725/2008 Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) . Надане позивачем зерно було неналежної якості; відсутня допомога при культивуванні та оранці особистого городу.

Враховуючи викладене, відповідач-1 як власник земельної ділянки прийняла рішення не поновлювати договір оренди на новий строк з позивачем, про що 13.04.2017 своєю письмовою заявою повідомила позивача, вимагаючи повернути їй спірну земельну ділянку у зв'язку із закінченням строку дії договору.

Лист позивача від 20.06.2107 відповідач-1 розцінює як шантажування, оскільки в ньому зазначено, або вона віддає позивачу в оренду землю на новий строк, або, в разі її незгоди, їй заплатять 1% орендної плати від нормативної оцінки землі, що і було зроблено позивачем.

Також відповідач-1 зазначила, що листом від 20.10.2017 позивач погодився розірвати договір оренди землі і попередив про ст.212 КК України щодо кримінальної відповідальності за умисну несплату податків, зборів(обов'язкових платежів).

Оскільки вказаним листом від 20.10.17 позивач визнав договір таким, що припинив свою дію і відповідач-1 не бажала його поновлювати на новий строк, остання уклала новий договір оренди №17 від 10.11.2017 з новим орендарем ФОП ОСОБА_4 строком на 10 років з орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7 171,06 грн. з урахуванням індексу інфляції.

Відповідач-1 вважає безпідставними і незаконними вимоги позивача щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 20.08.2007 на умовах, викладених позивачем, оскільки земля була їй повернута добровільно, позивач погодився розірвати договір.

Відповідач-1 правом участі в судовому засіданні не скористалась, надала заяву про розгляд справи без її участі (том 1 а.с.63) та направила до суду свого представника ОСОБА_3, яка в судовому засіданні просила відмовити в позові з підстав, наведених у відзиві на позов.

Відповідач-2 та її представник - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення позовних вимог заперечували, зазначивши у відзиві на позов, з урахуванням їх доповнень (том 1 а.с.71-74) та в судовому засіданні таке.

Відповідно до п.36 Договору оренди землі від 20.08.2007, укладеного між позивачем та відповідачем-1, його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. П.8 зазначеного договору договір було укладено на 10 років, тобто у серпні 2017 року дія договору оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ Бета-Агро-інвест була припинена.

Враховуючи норми чинного законодавства, представник відповідача-2 зазначає, що орендар зобов'язаний повідомити про намір скористатися переважним правом, а орендодавця закон наділяє правом прийняти відповідне рішення. Своїм не підписанням додаткової угоди до договору орендодавець ОСОБА_2 підтримала раніше написану заяву про припинення дії договору оренди землі від 20.08.2007 з позивачем і висловила своє небажання надалі співпрацювати з орендарем ТОВ Бета-Агро-інвест .

Представником відповідача-2 також зазначено, що не всі додаткові блага виконувалися позивачем, а саме: позивач надавав ОСОБА_7 зерно неналежної, низької якості, не завжди проводив їй допомогу при культивуванні та оранці її особистого городу площею до 20-ти соток, шантажем і залякуванням хотів залишити у себе землю, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 Такими своїми діями позивач порушує право відповідача ОСОБА_2, власника землі, розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд вільно і незалежно від волі позивача. Позивач виснажував сільськогосподарські угіддя частим засівом насіння соняшника, що неприпустимо відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики Української академії аграрних наук від 18.07.2008 № 440/71.

У відповіді на відзив та в доповненні до відповіді на відзив (том 1 а.с.109-110,138-140) позивачем зазначено, що поведінка відповідача-1 суперечить імперативним вимогам законодавства, а саме ч.5 ст.33 Закону України Про оренду землі чітко передбачений обов'язок орендодавця щодо узгодження з орендарем іс тотних умов договору, лише при умові недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. В даному випадку, відповідач-1 умисно ухилився від досягнення домовленостей з позивачем.

Також позивач зазначає, що оскаржуваний договір між відповідачами укладений на менш сприятливих умовах, ніж були запропоновані позивачем.

Додатково позивач зауважив, що Указ Президента України №92/2002 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та часток (паїв) , яким збільшено мінімальний розмір орендної плати до 3 % має рекомендаційний характер та не є обов'язковим до застосування, а тому недотримання його умов не є

порушенням зобов'язань Орендаря.

В запереченнях проти відповіді на відзив (том 1 а.с.156-158) відповідач-2 наголосив, що позивач погодився повернути земельну ділянку і не чинив перешкоди у цьому, відповідно власник землі мав повне право розпорядитися своїм майном на свій розсуд. Неналежне виконання договору з боку товариства є наявна заборгованість по договору оренди землі від 20.08.2007, оскільки товариством вчасно не були внесені зміни в 2008 році до п. 9 договору оренди від 20.08.2007 щодо збільшення розміру оренди землі з 1% до 3% від нормативної оцінки землі згідно з Указом Президента України від 19.08.2008 №725/2008 до ч. 1 Указу Президента України № 92/2002 від 02.02.2002 р. Про додаткові заходи щодо захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) . Крім того, відповідно до наданої товариством довідки про ротацію культур від 04.07.2018 на ділянці ОСОБА_2 соняшник засівався п'ять разів - у 2007, 2010, 2013, 2015, 2017 роках, що є порушенням Наказу Міністерства аграрної політики Української академії аграрних наук від 18.07.2008 року №440/71, відповідно до якого культуру соняшник рекомендовано чергувати у сівозміні через 7-9 років.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Між відповідачем-1 (орендодавцем) та позивачем (орендарем) був укладений Договір оренди землі від 20.08.2007, за яким відповідач-1 передала позивачу в оренду земельну ділянку загальною площею 7,1034 га ріллі, кадастровий номер 1422781600:11:000:0434, що розташована на території Іванівської сільської ради Донецької області. Договір укладено на 10 років.

Приписами п.8 вказаного договору визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Приписами п.9 вказаного договору визначено, що оренда плата вноситься орендарем у формі та у розмірах 1% від нормативної оцінки земельної ділянки (рілля) 723,99 грн. (том 1 а.с.9-12).

Зазначена земельна ділянка належить відповідачу-1 на праві приватної власності, що посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ДН №193940 та відомості про що містяться в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку (том 1 а.с.16, 68, 158).

Факт передачі спірної земельної ділянки відповідачем-1 позивачу підтверджується актом приймання-передачі від 22.08.2007 (том 1 а.с.13).

13.04.2017 відповідач-1 направила на адресу позивача заяву, в якій просить повернути їй спірну земельну ділянку, оскільки строк Договору оренди землі закінчується 22.08.2017 (том 1 а.с.18).

24.06.2017 відповідач-1 отримала від позивача під розписку лист від 20.06.2017 №155-Д, в якому останній, враховуючи лист відповідача-1 від 13.04.2017, повідомив про намір скористатись своїм переважним правом на поновлення Договору оренди земельної ділянки. У згаданому листі позивач зазначив, що ним належно виконувались обов'язки за умовами Договору оренди, планово здійснювалось підвищення орендної плати, передбачене її збільшення до 4% в 2017р. та 5%, починаючи з 2018р., що становитиме 11 951,17 грн. на рік. Відповідачу-1 запропоновано або підписати додаткову угоду до Договору оренди землі чи договір оренди в новій редакції або надати письмову відмову. До листа додані додаткова угода до договору оренди та договір оренди в новій редакції з додатками. В зазначених документах відповідачу-1 пропонується орендна плата в розмірі 4% нормативної грошової оцінки, що становить 9 560,94 грн. на рік у 2017 році та в розмірі 5% нормативної грошової оцінки землі, що становить 11 951,17 грн. на рік, починаючи з 2018 року (том 1 а.с.19-29).

Пізніше, 20.10.2017 позивачем на адресу відповідача-1 був направлений лист б/н, за змістом якого позивач повідомив відповідача-1 про те, що у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди та відмовою останньої продовжити його на новий строк на нових умовах, позивачем здійснюється інформування фіскальних органів про зменшення оброблюваних ним земель. Також позивач в черговий раз повідомив відповідача-1, що якщо він змінить своє рішення та поновить співпрацю з позивачем, останній здійснить на його користь додаткову виплату (том 1 а.с.82).

10.11.2017, після закінчення строку дії договору оренди від 20.08.2007, між відповідачами був укладений договір оренди землі №17, за яким відповідач-1 надає, а відповідач-2 приймає в довгострокове платне користування спірну земельну ділянку. Договір укладено на 10 років. Орендна платна вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що становить 7171,06 грн. Спірна земельна ділянка передана орендодавцем орендарю за Актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.11.2017 (том 1 а.с.64-67).

Реєстрація відповідного речового права - права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №17 проведена 10.11.2017 за №23292934, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (том 1 а.с.159).

За змістом довідки позивача про ротацію культур на спірній земельній ділянці за період з 2007 по 2017 роки була здійснена така ротація сільськогосподарських культур: 2007, 2010, 2013, 2015, 2017 роки - соняшник, 2008, 2009, 2012, 2014, 2016 роки - озима пшениця, 2010 рік - соя (том 1 а.с.143).

Відповідно до довідки позивача від 14.08.2018 щодо сум, номерів, дат податкових документів звітів 1 ДФ, відповідачу-1 позивачем нараховані такі суми: 2013р. - 3718 грн., 2014 р. - 4730 грн., 2015 р. - 5987,42 грн., 2015 р. - 8365,22 грн., 2017 р. - 1614,09 грн. (том 1 а.с.174).

З витягу з матеріалів еколого-агрохімічної паспортизації за 2011 рік та агрохімічного паспорту поля вбачається, що агрохімічна оцінка земельних ділянок у 2011 році складала 61,3, а 2017р. - 73,7 балів (том 1 а.с.149-152, том 2 а.с.27).

Допитаний в судовому засіданні 03.10.2018 свідок ОСОБА_8 показав суду, що між ним та позивачем також був укладений договір оренди земельної ділянки, аналогічний договору з відповідачем-1, розмір орендної плати, який виплачував позивач орендодавцям, був однаковий, в 2017 р. всім, хто не продовжив з позивачем договір оренди, була виплачена орендна плата в розмірі 1300 грн. Також свідок зазначив, що позивач розрахувався з орендодавцями, в тому числі з відповідачем-1, пшеницею, яка була неналежної якості, поганою та брудною, через що, а також враховуючи, що позивачем була зіпсована дорога в селі, багато орендодавців відмовились продовжувати з позивачем орендні відносини, в тому числі, свідок та відповідач-1.

Зважаючи на наведені обставини та зміст спірних правовідносин, суд, вирішуючи заявлений спір, виходить з таких норм права.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору, регулюються загальними нормами цивільного законодавства щодо договору, договору найму, та актами земельного законодавства: Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Приписами ст.13 Закону України Про оренду землі визначено, що під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ст.33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір. Законодавець фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

У частинах 1-5 ст.33 згаданого Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з ч.2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти:

орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Одночасно ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів:

орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди;

до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою;

орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

На підставі викладеного можна дійти висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Така правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 14-65цс15.

Аналіз зазначених законодавчих приписів та викладеної правової позиції Верховного Суду дозволяє констатувати, що переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду. Наведене узгоджується з роз'ясненнями, наданими судам в абз.4 п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судам земельного законодавства при розгляді цивільних справ .

За п.42 Договору оренди землі від 20.08.2007 він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації. Оскільки зазначений договір був зареєстрований 20.08.2007, то строк його дії закінчився 20.08.2017.

Позивачем та відповідачем-1 визнано в судовому засіданні, що спірна земельна ділянка після закінчення строку дії договору оренди повернута відповідачу-1. Підтверджується даний факт і листом позивача, направленим на адресу відповідача-1 від 20.10.2017, в якому позивач зазначає, що у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди та відмовою відповідача-1 продовжувати його на новий строк на нових умовах, позивачем планується здійснення інформування податкових органів, що господарська діяльність позивача на ділянці відповідача-1 припинена та ділянка була повернута відповідачу-1 (том 1 а.с.82).

Враховуючи факт повернення позивачем відповідачу-1 спірної земельної ділянки після закінчення 20.08.2017 строку дії договору оренди між ними, приписи ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі на спірні правовідносини не розповсюджуються.

За п.36 Договору оренди землі від 20.08.2007 дія договору оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (том 1 а.с.11).

Враховуючи, що строк дії Договору оренди землі від 20.08.2007 закінчився 20.08.2017, його дія припинена 20.08.2017.

Оскільки спірна земля в оренду іншій особі одразу передана не була, а спірний договір оренди між відповідачами був укладений лише 10.11.2017 та після того як відповідачем-1 був отриманий від позивача лист від 20.10.2018, за яким останній обізнаний про відмову відповідача-1 продовжувати строк дії договору від 20.08.2007 та повідомляє про припинення своєї господарської діяльності на спірній землі, що дає відповідачу-1 обґрунтовану підставу вважати про відмову позивача від наміру скористатись своїм переважним правом, суд доходить висновку про відсутність в діях відповідача-1 порушення переважного права позивача за ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Окремо суд відмічає, що надані сторонами докази на підтвердження якості спірної земельної ділянки, в тому числі покази свідка, допитаного за клопотанням відповідача, не дозволяють суду дійти переконливого висновку з приводу погіршення чи поліпшення якості спірної землі, адже не містять висновків спеціаліста, експерта з означеного питання. Між тим, з'ясування відповідних обставин потребують спеціальних знань, а відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання відповідачів на порушення позивачем положень Указу Президента Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) № 92/2002, з урахуванням змін, внесених Указом Президента № 725/2008, щодо розміру орендної плати не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, не заслуговують на увагу, оскільки вказаний нормативно-правовий акт має рекомендаційний характер, відповідні зміни були прийняті після укладення сторонами договору та в його тексті відсутнє посилання на те, що його дія розповсюджується на договори, укладені до набрання ним чинності, а тому змінити розмір орендної плати можна лише за згодою сторін.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, в постанові від 25.06.2011 №6-17цс11 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17316990).

Інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своєї позиції не спростовують наведених висновків суду. Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, оскільки суд не вбачає в діях відповідача-1 порушення переважного права позивача - орендаря на поновлення договору оренди землі, відповідач-1 повідомляла позивача листом від 13.04.2018 про відсутність бажання продовжувати з позивачем договірні відносини та просила орендаря повернути їй земельну ділянку, та, уклавши спірний договір оренди земельної ділянки з відповідачем-2 вже після припинення дій переважного права позивача, вкотре виявила відсутність бажання на поновлення договору з попереднім орендарем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову як в частині визнання недійсним договору оренді землі від 10.11.2017, так і в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 20.08.2007.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись статтями 13, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-інвест (ідентифікаційний код 30844997, місцезнаходження - м.Чернігів, пр.Миру, 233) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання - Донецька область, Ясинуватський район, смт.Желанне, вул.Центральна, 102/3) про визнання договору оренди недійсним та визнання укладеною додаткової угоди, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 02.11.2018.

Суддя К.П.Бородавка