Постанова

від 28.02.2019 по справі 235/2303/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 235/2303/18 Номер провадження 22-ц/804/439/19

Єдиний унікальний номер 235/2303/18

Номер провадження 22-ц/804/439/19

Головуючий у 1 інстанції Бородавка К.П.

Доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів: Гапонова А.В., Санікової О.С.

за участю секретаря судового засідання Самойленко Г.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м.Бахмут в режимі відео конференції цивільну справу №235/2303/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-інвест до ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним та визнання укладеною додаткової угоди,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-інвест , на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2018 року (суддя Бородавка К.П.), ухваленого в приміщенні суду в м.Покровськ Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-інвест (далі ТОВ Бета-Агро-інвест ) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20 серпня 2007 року між ТОВ та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі (далі договір), зареєстрований в цей же день в Красноармійському районному відділі Донецької регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , реєстраційний номер 040716000063, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 7,1034га,, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Іванівської сільської ради Покровського району Донецької області.

Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що він укладений на строк 10 років, після закінчення якого орендар (ТОВ Бета-Агро-інвест ) має переважно право поновлення його дії на новий строк, для чого повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця (ОСОБА_1.) про намір продовжити його дію.

Позивач зазначає, що від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява від 13.04.2017р., в якій вона не мотивовано відмов¬ляється від продовження строку дії договору.

Разом з тим, ТОВ Бета-Агро-Інвест скористалось своїм переважним правом поновлення строку договору, вручивши про це орендодавцю відповідне повідомлення від 24.06.2017р. із проектом додаткової угоди, про що міститься особистий підпис останньої, датований 24.06.2017р.

За для знаходження компромісу, орендодавцю були запропоновані нові, покращені, умови договору, а саме: збільшення розміру орендної плати, її сплата двічі на рік замість одного; надання безоплатної допомоги при культивуванні та оранці особистого городу орендодавця; безоплатної доставки, у разі необхідності, орендної плати або її частини у натуральному вигляді (зерно або інша сільгосппродукція); надання знижки вартості зерна відносно ціни реалізації зерна підприємством; надання знижки на сільськогосподарські послуги і т.і.

Однак ОСОБА_1 вказаний лист щодо продовження договору проігнорувала, не висловила побажань щодо умови здачі земельної ділянки в оренду та не прийняла жодних дій, в подальшому уклала договір оренди землі на спірної земельної ділянки з відповіда¬чем ФОП ОСОБА_2

Оскільки відповідачем ОСОБА_1 порушено його (позивача) переважне право оренди, просив суд визнати договір оренди спірної земельної ділянки, укладений між відповідачами 10.11.2017р., недійсним. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 20.08.2007р. (зареєстровано 20.08.2007 за №040716000063, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 7,1034 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Іванівської сільської ради Покровського району Донецької області) між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-інвест на зазначених в угоді умовах.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2018 року у задоволенні позову ТОВ Бета-Агро-інвест відмовлено.

18 грудня 2018 року позивачем ТОВ Бета-Агро-інвест подано апеляційну скаргу, в якій позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає його незаконним та не обґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що посилання суду про укладення між відповідачами спірного договору оренди в листопаді 2017 року, тобто після отримання ОСОБА_1 листа ТОВ Бета-Агро-інвест від 20.10 2017р. про ніби то відмову продовжувати строк дії договору від 20.08.2007р., та про припинення своєї господарської діяльності на спірній землі, що дало відповідачу ОСОБА_1 підстави вважати наявною відмову позивача від переважного права на продовження договору оренди, є хибними і такими що спростовуються фактичними обставинами справи.

Так, ТОВ Бета-Агро-інвест не мало наміру відмовлятись від свого переважного права і про це свідчить лист .№155-Д від 20.06.2017р., в якому ТОВ повідомило ОСОБА_1 про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки. До вказаного листа було додано додаткову угоду та договір у новій редакції.

Не ґрунтується на законі висновок суду про відсутність порушень переважного права позивача на поновлення договору оренди землі, оскільки ОСОБА_1 листом від 13.04.2017р. повідомила ТОВ про відсутність бажання продовжувати з позивачем договірні відносини та просила орендаря повернути їй земельну ділянку, уклала спірний договір оренди земельної ділянки вже після припинення дії попереднього договору, чим вкотре виявила відсутність бажання на поновлення договору з попереднім орендарем.

Цей висновок суду суперечить правовій позиції Верховного Суду, який у постанові від 25.04.2018р. по справі № 547/1432/15-ц зазначив, що у статті 33 Закону встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який він був укладений. Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відповідно до положень частини шостої ст.33 Закону заперечення у поновленні договору повинно бути висловлено протягом місяця після закінчення строку дії договору, а не до його закінчення, а також у формі листа-повідомлення на адресу орендаря, а не фактом укладання договору оренди з іншим орендатором.

Крім того, згідно практики Верховного Суду України, направлення орендареві до закінчення строку дії договору оренди листа-повідомлення про відсутність у орендодавця наміру поновлювати договір оренди на новий строк після закінчення терміну дії попереднього договору і проханням, після закінчення терміну дії договору, не проводити посівні роботи, залишивши земельну ділянку в належному стані, не створює будь-яких прав та обов'язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі (Постанови: від 10.06.2015 по справі №6-70цс15, від 18 березня 2015 року по справі № 6-3цс15, від 18 березня 2015 року по справі №6-4цс15 та від 25 лютого 2015 року по справі №6-10цс15).

Вважає, що направлення відповідачем ОСОБА_1 13.04.2017р. листа з відмовою в подальшому продовжувати дію договору оренди укладеного з ТОВ Бета-Агро-інвест у розумінні ст.33 Закону України Про оренди землі не мають правового значення.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що укладений між відповідачами договір оренди землі має менш вигідні для орендодавця умови, ніж запропонований ТОВ договір оренди.

Додатково зазначив, що відповідно до Закону України Про оренду землі є лише дві підстави відмови від поновлення договору оренди при реалізації переважного права, це: - намір власними силами обробляти земельну ділянку; - незадоволення запропонованими орендарем умовами. Такі підстави не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Крім того вважає, що посилання суду про неможливість переконливо встановити, чи погіршилась або поліпшилась якість спірної землі, є не обґрунтованими, т.я. з наданих агрохімічних паспортів за 2011 та 2017 роки, вбачається, що протягом 6 років не відбулося погіршення екологічного та агрохімічного стану ґрунту поля НОМЕР_2., а агрохімічна оцінка земельних ділянок у 2011 році складала 61,3, тоді як у 2017 році - 73,7 бала, що безумовно свідчить про підвищення якості ґрунту.

24 січня 2019 року відповідач ФОП ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування зазначив, що позивач ігнорує права власника земельної ділянки, не зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 спочатку своєю заявою від 13.04.2017р. завчасно просила повернути їй земельний пай загальною площею 7,1034га ріллі, в зв'язку з закінченням строку дії договору оренди з орендарем ТОВ Бета-Агро-інвест , а потім у судовому засіданні її представник ОСОБА_5. підтримала раніше написану заяву про припинення дії договору оренди землі від 20.08.2007р. і зазначила мотивовані причини відмови від поновлення строку дії договору оренди, а саме через неналежне виконання позивачем договору, строк дії якого припинився закінченням строку на який його було укладено, а саме 20.08.2017р., що передбачено пунктом 36 договору.

З наданих представником ОСОБА_1 в судовому засідання пояснень, вбачається, що власниця землі залишилася незадоволеною господарюванням ТОВ Бета-Агро-інвест на її земельній ділянці, їй надавалося зерно не належної якості, за 2017 рік позивач не в повному обсязі сплатив їй орендну плату по причині того, що ОСОБА_1 не підписала додаткову угоду на поновлення дії договору, позивач часто у 2007, 2010, 2013, 2015, 2017 роках засівав її землю соняшником.

Також зазначив, з посиланням на норми ст.ст.317, 319, 626, 792 ЦК України, ст.124 Земельного Кодексу, що ТОВ Бета-Агро-інвест та власник земельної ділянки ОСОБА_1 не домовилися про істотні умови договору, а відповідно до ч.4 ст.33 ЗУ Про оренду землі , у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Вважає, що суд вірно прийшов до висновку про відсутність в діях відповідача порушення переважного права позивача за ч.1-5 ст.33 ЗУ Про оренду землі , оскільки орендодавець листом від 13.04.2017 року повідомив ТОВ Бета-Агро-інвест про відсутність бажання продовжувати з позивачем договірні відносини та просив орендаря повернути їй земельну ділянку, а також листом від 20.10.2017р. позивач дав власнику землі обґрунтовану підставу вважати про його небажання скористатися своїм переважним правом.

Земельна ділянка загальною площею 7,1034га ріллі, була повернута позивачем власнику землі ОСОБА_1, між ОСОБА_1 і ним (ФОП ОСОБА_2.), на законних підставах, укладено новий договір оренди землі №17 від 10.11.2017р., при цьому акти законодавства чи інтереси держави або суспільства не порушені, а отже і відсутні підстави недійсності правочину, що передбачені ч. 1 ст. 215 ЦК України.

При цьому відповідач також послався на практику Верховного Суду, зокрема на Постанову ВС від 21 березня 2018 року по цивільній справі №61-10003 св 18 в якій колегія суддів зазначила, що вважає правильним висновок суду про те, що якщо відповідач (орендодавець) не мав наміру поновлювати договір оренди земельної ділянки з позивачем (орендарем), то до закінчення строку дії попередньої угоди орендар повідомляється листом.

У Постанові Верховного Суду від 15.03.2018 року по справі №61-938 св 18, де стороною виступало ТОВ Бета-агро-інвест зазначено, що відповідно до положень статті 33 ЗУ Про оренду землі , реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Оскільки в судовому засідання встановлено факт відсутності волевиявлення власника на поновлення строку дії договору оренди від 20.08.2007р. та підписання додаткової угоди до даного договору, а укладений новий договір оренди між відповідачами по справі не суперечить вимогам ЗУ Про оренду землі , то і підстав для визнання його не дійсним не має.

Щодо аргументу апеляційної скарги про укладання спірного договору оренди на менш сприятливих умовах, зазначив, що ОСОБА_1 не бажала продовжувати договірні відносини з позивачем по причині наявної заборгованості по договору, оскільки вчасно не були внесені зміни в 2008 році до п.9 договору щодо збільшення розміру оренди землі з 1% до 3% від нормативної оцінки землі, відповідно до Указу Президента України від 19.08.2008р. №725/2008 Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) .

З приводу наданої позивачем копії еколого-агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення ТОВ Бета-Агро-інвест ВД Новаколинове на території Іванівської сільської ради Красноармійського району Донецької ради за 2011 рік, вказує про не достатність та не достовірність даного доказу, оскільки Порядком ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки (далі Порядок) затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 536 від 11.10.2011 року, встановлено єдину процедуру виготовлення, видачі та застосування агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки. Доданий до матеріалів перелік еколого-агрохімічних паспортів за 2011 рік у вигляді таблиці та агрохімічний паспорт земельної ділянки № 6 не відповідає бланку агрохімічного паспорту та не має дати складання, не містить в собі підпис, печатку уповноваженої особи. Тому порівняння позивача показників ґрунту 2011 року з 2017 роком та ще й ствердження про підвищення оцінки ґрунту поля в балах є недоречним.

Наданий же агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки за 2017 рік зроблений щодо площі земельної ділянки в 143,8 га, та агрохімічний паспорт № 6 поля площею 177,4 га, не може слугувати точним агрохімічним даним які містяться на земельній ділянці відповідача за площею 7,1034 га., оскільки з даних матеріалів не можливо ідентифікувати земельну ділянку ОСОБА_1

В судовому засіданні апеляційного суду, що проводилось в режимі відеоконференції з Чернігівським апеляційним судом, представник ТОВ Бета-Агро-Інвест підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, надали заяви з проханням розглянути справу за їх відсутності.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників позивача і відповідача ФОП ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

За приписами ч.ч.1-4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,1034га у межах згідно з планом, що розташована на території Іванівської сільської ради Покровського (Красноармійського) району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право на земельну ділянку серія НОМЕР_3, зареєстрованого в Красноармійському районному відділі земельних ресурсів 06.04.2006р. (а.с.16, 17 т.1).

20 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ Бета-Агро-інвест був укладений договір оренди земельної ділянки площею 7,1034га, кадастровий номер НОМЕР_1, нормативною грошовою оцінкою 72399,04грн., із внесенням орендної плати в розмірі 1% від нормативної оцінки земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на строк 10 років (а.с.9-12 т.1).

Пунктом 8 договору оренди землі передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом п.9 договору визначено, що оренда плата вноситься орендарем у формі та у розмірах 1% від нормативної оцінки земельної ділянки (рілля) 723,99 грн.

Факт передачі спірної земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_1 орендарю ТОВ Бета-Агро-інвест підтверджується актом приймання-передачі від 22.08.2007 (а.с.13 т.1).

13.04.2017 орендодавцем направлено на адресу орендаря (позивача по справі) заяву, в якій вона просить повернути їй спірну земельну ділянку, оскільки строк Договору оренди землі закінчується 22.08.2017 (а.с.18 т.1).

24.06.2017 ОСОБА_1 отримала від позивача під розписку лист від 20.06.2017 №155-Д, в якому останній, враховуючи лист від 13.04.2017, повідомив про намір скористатись своїм переважним правом на поновлення Договору оренди земельної ділянки. У згаданому листі позивач зазначив, що ним належно виконувались обов'язки за умовами Договору оренди, планово здійснювалось підвищення орендної плати, передбачене її збільшення до 4% в 2017р. та 5%, починаючи з 2018р., що становитиме 11 951,17грн. на рік. Відповідачу запропоновано або підписати додаткову угоду до Договору оренди землі чи договір оренди в новій редакції, або надати письмову відмову. До листа додані додаткова угода до договору оренди та договір оренди в новій редакції з додатками. В зазначених документах відповідачу пропонується орендна плата в розмірі 4% нормативної грошової оцінки, що становить 9 560,94грн. на рік у 2017 році та в розмірі 5% нормативної грошової оцінки землі, що становить 11 951,17грн. на рік, починаючи з 2018 року (а.с.19-29 т.1).

20.10.2017 позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 був направлений лист б/н, за змістом якого позивач повідомив останню про те, що у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди та відмовою останньої продовжити його на новий строк на нових умовах, позивачем здійснюється інформування фіскальних органів про зменшення оброблюваних ним земель. Також позивач повідомив відповідача, що якщо він змінить своє рішення та поновить співпрацю з позивачем, останній здійснить на його користь додаткову виплату (а.с.82 т.1).

10.11.2017 між відповідачами ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі №17, за яким ОСОБА_1 надає, а ФОП ОСОБА_4 приймає в довгострокове платне користування спірну земельну ділянку. Договір укладено на 10 років. Орендна платна вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що становить 7171,06грн. Спірна земельна ділянка передана орендодавцем новому орендарю за актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.11.2017 (а.с.64-67 т.1).

Реєстрація відповідного речового права - права оренди земельної ділянки, на підставі договору оренди землі №17 проведена 10.11.2017 за №23292934, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.159 т.1).

За змістом довідки позивача про ротацію культур на спірній земельній ділянці за період з 2007 по 2017 роки була здійснена ротація сільськогосподарських культур у наступному порядку: 2007, 2010, 2013, 2015, 2017 роки - соняшник, 2008, 2009, 2012, 2014, 2016 роки - озима пшениця, 2010 рік - соя (том 1 а.с.143).

Відповідно до довідки позивача від 14.08.2018 щодо сум, номерів, дат податкових документів звітів 1 ДФ, відповідачу ОСОБА_1 позивачем нараховані такі суми: 2013р. - 3718 грн., 2014 р. - 4730 грн., 2015 р. - 5987,42 грн., 2015 р. - 8365,22 грн., 2017 р. - 1614,09 грн. (а.с.174 т.1).

З витягу з матеріалів еколого-агрохімічної паспортизації за 2011 рік та агрохімічного паспорту поля вбачається, що агрохімічна оцінка земельних ділянок у 2011 році складала 61,3, а 2017р. - 73,7 балів (а.с.149-152 т.1, а.с.27 т.2).

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що в судовому засіданні сторони не заперечували та визнали, що спірна земельна ділянка після закінчення строку дії договору оренди повернута орендодавцю ОСОБА_1 Це підтверджується зокрема листом позивача, направленим на адресу відповідача від 20.10.2017р., в якому позивач зазначає, що у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди та відмовою орендодавця (відповідача) продовжувати його на новий строк на нових умовах, позивачем планується здійснення інформування податкових органів, що господарська діяльність позивача на ділянці відповідача припинена та ділянка була повернута останньому.

Зазначив, що згідно до п.36 договору оренди землі від 20.08.2007р., дія договору оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки строк дії договору закінчився і орендована земельна ділянка повернута власнику, то приписи ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Також суд першої інстанції зазначив, що переважне право позивача на продовження дії договору оренди порушено не було, оскільки спірна земельна ділянка була передана в оренду ФОП ОСОБА_2 не відразу, а лише 10.11.2017р., після отримання від позивача листа від 20.10.2018р., про припинення своєї господарської діяльності на спірній землі.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України від 06.10.1998 року № 161-XIV Про оренду землі .

Відповідно до ст.13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст.95 ЗК України, частиною 1 ст.25 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотримання умов договору оренди землі.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації такого договору.

1. Відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

2. Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Виходячи з позовної заяви ТОВ Бета-Агро-інвест , як на підставу позову, посилається на додержання ним вимог ч.ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , тобто виходить з того, що він: належно виконував свої обов'язки за договором; до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлений законодавством термін про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення про свій намір додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив його (орендаря) про наявність заперечень та про своє рішення; він як орендар продовжував користуватись земельною ділянкою після спливу строку дії договору.

Виходячи зі змісту ст.33 Закону, даною нормою передбачено узгодження сторонами умов подальшого подовження договору оренди у місячний термін до закінчення строку дії договору і за відсутності заперечень приймається відповідне рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у зазначений термін сторони не дійшли згоди щодо подовження дії договору оренди, оскільки орендодавцем було повідомлено орендаря про відмову у подовженні договору, що вбачається з листа від 13.04.2017р. (а.с.18 т.1).

Крім того, судом встановлено, що позивач був обізнаний про відсутність волевиявлення відповідача ОСОБА_1 на укладення додаткової угоди та подовження дії договору оренди. Це підтверджується листом позивача, направленим на адресу відповідача від 20.10.2017р., в якому останній чітко зазначає, що у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди та відмовою орендодавця (відповідача) продовжувати його на новий строк на нових умовах, позивачем планується здійснення інформування податкових органів, що господарська діяльність позивача на ділянці відповідача припинена та ділянка була повернута останньому (а.с.82 т.1). Вказаний лист направлено відповідачу після закінчення строку дії договору і свідчить про остаточне визначення позивача щодо подальших стосунків з орендодавцем та спростовує довід апеляційної скарги позивача про відсутність у ТОВ Бета-Агро-інвест наміру відмовлятись від свого переважного права з посиланням на лист №155-Д від 20.06.2017р..

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дія договору оренди від 20.08.2007р. припинилась за закінченням строку, на який його було укладено, як це передбачено п.36 вказаного договору оренди, не суперечить ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі , а ст.33 Закону, на яку посилається позивач в позовній заяві, не регулює правовідносини, що виникли між сторонами.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, даний висновок колегії суддів, доводи скарги про те, що направлення відповідачем ОСОБА_1 13.04.2017р. листа з відмовою в подальшому продовжувати дію договору оренди укладеного з ТОВ Бета-Агро-інвест не мають правового значення; про менш вигідні для орендодавця умови спірного договору оренди від 10.11.2017р. в порівнянні з договором від 20.08.2007р.; необґрунтованість посилань суду про неможливість переконливо встановити, чи погіршилась або поліпшилась якість спірної землі - колегія суддів вражає такими, що не ґрунтуються на законі.

Інші доводи апеляційної скарги позивача також не спростовують висновків суду першої інстанції. Так, зі змісту частина 5 ст.33 Закону України Про оренду землі , яка передбачає розгляд орендодавцем у місячний термін надісланого орендарем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірку його на відповідність вимогам закону, узгодження з орендарем (за необхідності) істотних умов договору, а за відсутності заперечень, прийняття рішення про поновлення договору оренди землі, вбачається, що ця вимога стосується земель державної та комунальної власності.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду, зокрема на постанову від 25.04.2018р. по справі №547/1432/15-ц в якій суд зазначив, що переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду. Відповідно до положень частини шостої ст.33 Закону заперечення у поновленні договору повинно бути висловлено протягом місяця після закінчення строку дії договору, а не до його закінчення, а також у формі листа-повідомлення на адресу орендаря, а не фактом укладання договору оренди з іншим орендатором, не приймається колегією суддів виходячи з наступного.

Зі змісту ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі вбачається, що для поновлення договору оренди землі з зазначених в цій нормі підстав, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Позивачем в суді не доведено, з наданням належних та допустимих доказів, що він продовжував користуватись спірною земельною ділянкою.

Крім того, слід зазначити, що частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Достеменно знаючи про волевиявлення орендодавця не продовжувати договірних відносин щодо оренди належної йому земельної ділянки, позивач не скористався своїм правом оскаржити в судовому порядку відмову (зволікання) орендодавця, як це передбачено ч.ч.8, 9 ст.33 Закону України Про оренду землі , а звернувся до суду з позовом лише в травні 2018 року, тобто вже після укладеного ОСОБА_1 нового договору оренди з ФОП ОСОБА_2, про визнання останнього не дійсним.

Цивільне законодавство передбачає загальний принцип свободи договору (п. 3 ст.3 ЦК України) і не встановлює такого способу захисту цивільного права чи інтересу як зобов'язання примусового укладення договору. Свобода договору, закріплена у ст.ст.6, 627 ЦК України, яка полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, також те, що позивачем не доведено наявність переважного права на поновлення договору оренди, оскаржуваний договір оренди земельної ділянки укладений між відповідачами по справі в листопаді 2017 року не порушує прав позивача, відсутні підстави для визнання останнього не дійсним. Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та фактично зводяться до переоцінки доказів у справі. У зв'язку з наведеним, відповідно до ст.375 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись статтями ст.ст.374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-інвест залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 березня 2019 року.

Головуючий О.В. Агєєв

Судді: А.В. Гапонов

О.С. Санікова