Ухвала

від 02.11.2018 по справі 0440/6291/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

02 листопада 2018 р.Справа №0440/6291/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши заяву Первинної профспілкової організації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради про забезпечення позову по справі за адміністративним позовом Первинної профспілкової організації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради до Дніпропетровської обласної ради, третя особа - Комісія з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради в особі голови комісії ОСОБА_1 про скасування рішення в частині,-

ВСТАНОВИВ:

Первинна профспілкова організація комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської обласної ради, третя особа - Комісія з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради в особі голови комісії ОСОБА_1, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та нечинними п.41 та підпункти: 41.1,41.2,41.3,41.4,41.5 рішення Дніпропетровської обласної ради № 342-13/УП від 22 червня 2018 року відповідно до яких вирішено : п.41 .Реорганізувати комунальний заклад Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2 Дніпропетровської обласної ради (юридична адреса: ОСОБА_2, буд.53, м.Дніпро, 49064) шляхом приєднання до комунального закладу Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4 Дніпропетровської обласної ради (юридична адреса: вул.Ближня, буд.31, м.Дніпро,49102); п.п.41.1. Доручити керівникові комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2 Дніпропетровської обласної ради здійснити всі необхідні заходи щодо приймання-передачі майна згідно з чинним законодавством; п.41.2.Строком заяви кредиторами претензій установити 2(два) місяці з моменту оприлюднення повідомлення про рішення стосовно реорганізації юридичної особи; п.41.3. Створити комісію з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2 Дніпропетровської обласної ради у складі: ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - голова комісії, ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) - член комісії; ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) - член комісії; ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) член комісії : п.41.4. Доручити голові комісії з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради в установлений законодавством термін повідомити державного реєстратора про рішення щодо реорганізації комунального закладу; п.41.5. Комісії з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради провести інвентаризацію майна комунального закладу; після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення їх вимог у встановленому законом порядку скласти передавальний акт , який повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2 Дніпропетровської обласної ради ; передавальний акт подати на затвердження обласній раді ; здійснити інші заходи , передбачені чинним законодавством.

02.11.2018 року до суду надійшла заява Первинної профспілкової організації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Дніпропетровської обласної ради сьомого скликання №342-13/УП від 22.06.2018 року, пунктом 41 якого вирішено реорганізувати комунальний заклад Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради шляхом приєднання до комунального закладу Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня №4 Дніпропетровської обласної ради .

В обґрунтування заяви зазначено, що оскаржуване рішення має очевидні ознаки протиправності та порушення прав членів профспілкової організації та юридичної особи в цілому, тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Дослідивши матеріали справи та доводи наведені в заяві про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до статті 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Також, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності звязку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Як вбачається з поданої заяви про забезпечення позову, позивач обґрунтовує необхідність його задоволення посиланням на протиправність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення та унеможливленням ефективного захисту та поновлення порушених прав в майбутньому.

Суд зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову та мати персоніфікований характер, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів, а саме позивача, не порушувати прав інших осіб, та прийматись виключно за наявності підстав очевидної протиправності дій, рішень суб'єкта владних повноважень, неможливості захисту порушених прав після ухвалення рішення або необхідності докладення значних зусиль для їх відновлення.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову завдасть значної шкоди правам позивача або в подальшому унеможливить захист їх поновлення.

Щодо посилань позивача на очевидну протиправність оскаржуваного рішення, то суд зазначає, що вони мають лише обгрунтовуючий характер, які підлягають дослідженню та встановленню судом під час розгляду справи.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що оскаржуваним пунктом 41 рішення Дніпропетровської обласної ради сьомого скликання №342-13/УП від 22.06.2018 року, про зупинення якого, до прийняття рішення по даній справі, просить позивач у заяві про забезпечення позову, створено Комісію з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради та затверджено її склад. Тобто, задоволення даної заяви про забезпечення позову, як наслідок, зупинить повноваження вказаної комісії з реорганізації, що у свою чергу позбавить її можливості приймати участь у даній справі, у тому числі, в якості третьої особи, яку було залучено ухвалою про відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні Первинної профспілкової організації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради про забезпечення позову - відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_7