Постанова

від 01.11.2018 по справі 758/2682/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №758/2682/17

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/1523/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року (суддя Ларіонова Н.М.) про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Гранд Девелопмент Ріелті про стягнення суми,

встановила:

у лютому 2017р. позивач звернулася до суду з позовом, який неодноразово уточнювала під час судового розгляду, та остаточно просила стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Девелопмент Ріелті від 7 березня 2014р. у розмірі 1 500 000грн, проценти за користування грошовими коштами у розмірі 948 066грн 25коп. за період з 18 березня 2014р. по 14 грудня 2017р., 3% річних у розмірі 169 273грн 97коп. за період з 18 березня 2014р. по 21 грудня 2017р., інфляційні втрати у розмірі 1 795 500грн за період з 18 березня 2017р. по 30 листопада 2017р. та судові витрати.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року провадження у цивільній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Гранд Девелопмент Ріелті про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення спору по суті.

Позивач посилається на порушення судом принципу ефективності судового процесу та розумності строків розгляду справи.

Також позивач вважає, що судом порушено ст. 251 ЦПК України, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що результат

- 2 -

розгляду господарської справи про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі буде прямо впливати на розгляд даної справи та має преюдиційне значення для її вирішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалася на те, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, так як протягом десяти днів з дати укладення договору не сплатив вартість частки у статутному капіталі товариства, яка була ними погоджена у договорі.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2017р. відповідач подав до суду зустрічний позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Девелопмент Ріелті від 7 березня 2014р.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року у прийнятті зустрічної позовної заяви відмовлено, оскільки вказаний спір підсудний судам господарської юрисдикції.

28 березня 2018р. Господарським судом Київської області відкрито провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Девелопмент Ріелті про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 7 березня 2014р.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, поки ця презумпція не буде спростована.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звертаючись до господарського суду із позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства недійсним, ОСОБА_5 посилався на ч. 1 ст. 230 ЦК України, тобто правочин є оспорюваним.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд при розгляді даного позову мав можливість оцінити доводи відповідача про недійсність правочину, колегія суддів вважає безпідставними, так як предметом даного позову не є недійсність оспорюваного правочину і це буде суперечити положенням ст. 13 ЦПК України.

При цьому від результатів розгляду позову про недійсність договору залежить правильність та об'єктивність вирішення позову ОСОБА_2, який обґрунтовується, зокрема, і правомірністю та дійсністю правочину купівлі-продаж, а згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи за позовом ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу частки в

- 3 -

статутному капіталі недійсним.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не врахований правовий висновок Верховного Суду України у справі 6-1957цс16, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки фактичні обставини справи, з приводу яких був зроблений висновок Верховним Судом України, та обставини даної справи є різними.

У даному випадку необхідно враховувати, що при розгляді позову про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, суд не може самостійно встановити чи був введений в оману ОСОБА_5 при укладенні спірного договору, так як це не є предметом даного судового розгляду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 12 липня 2018р. у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, не може бути підставою для скасування ухвали суду, так як вказане рішення було ухвалено після постановлення ухвали про зупинення провадження у даній справі, однак, вказана обставина може бути підставою для поновлення провадження у даній справі у разі набрання рішенням господарського суду законної сили.

Порушення, на думку скаржника, судом першої інстанції принципу ефективності судового процесу та розумності процесуальних строків, не може бути єдиною та достатньою підставою для скасування ухвали суду, оскільки не тільки позивач має право на захист своїх порушених прав, а і відповідач має право звертатися у визначений законом спосіб на захист своїх прав та інтересів.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вчинялися дії на затягування судового розгляду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про зупинення провадження у даній справі не допустив порушень норм процесуального права, тому підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги не має.

Керуючись статтями 369, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.А. Семенюк