Ухвала

від 24.10.2018 по справі п/811/458/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 жовтня 2018 року м. Дніпросправа № П/811/458/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у справі № П/811/458/18 за адміністративним позовом фермерського господарства "Маяк" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року адміністративний позов фермерського господарства "Маяк" задоволено.

          Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу.

          При перевірці матеріалів справи було встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог встановлених ч.1 ст.295 КАС України, оскільки скаргу подано з порушенням строку, визначеного законом.

          Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у справі № П/811/458/18 – повернуто скаржнику. (а.с. 84).

          Державна фіскальна служба України повторно звернулось з апеляційною скаргою.

          Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

          Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

           2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

           1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

           2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

           3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

          Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення, копія оскарженого рішення отримана представником Державної фіскальної служби України 29.03.2018 року (а.с. 70). Таким чином, останнім днем строку апеляційного оскарження в даному випадку було 28 квітня 2018 року, тоді як апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 14 вересня 2018 року, тобто з порушенням встановленого ч.1 ст.295 КАС України тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.

          Заявником апеляційної скарги було подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке мотивовано тим, що перша апеляційна скарга була подана ними із дотримання строків на апеляційне оскарження та була повернута судом апеляційної інстанції з огляду на несплату судового збору, проте на момент подачі повторної апеляційної скарги судовий збір сплачено у повному обсязі.

          У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” Суд звертав увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.

          У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…”.

          Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

          Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, зазначені підстави не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.

          Таким чином, Державній фіскальній службі України слід навести інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо такі є.

          Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

          Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

          Враховуючи зазначене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху та повідомити про це скаржника, надавши строк для усунення недоліків, а саме: Державна фіскальна служба України має надати нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження, якщо такі є.

          Керуючись ст. 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

          Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у справі № П/811/458/18, зазначені Державною фіскальною службою України в поданому клопотанні.

          Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у справі № П/811/458/18 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначеного недоліку.

          Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

          Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                       Д.В. Чепурнов