Рішення

від 25.10.2018 по справі 916/675/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/675/15-г

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Погребна К.Ф., суддя Малярчук І.А., суддя Д'яченко Т.Г. при секретарі судового засідання Арзуманян В.А., розглянувши справу № 916/675/15-г

За позовом: Обслуговуючого кооперативу Гаражний Кооператив ОСОБА_1 11 Е (65113, м. Одеса, просп. Ак. Глушка, буд. 11, корп. Е, кв. 51, код ЄДРПОУ 38352024)

до відповідачів:

1. Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691)

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу ОСОБА_3 (65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 2)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_4Б (керівник) паспорт; ОСОБА_5 за довіреністю №2 від 01.03.2018р.; ОСОБА_6 за довіреністю №1 від 01.03.2018р.;

Від відповідачів: 1. не з'явився;

2. не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

Суть спору:

Обслуговуючий кооператив Гаражний Кооператив ОСОБА_1 11 Е (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Одеської міської ради (далі - Відповідач1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Відповідач2) про:

- визнання незаконним і скасування рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 року за № 3368-VI Про передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машиномісць ;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12 червня 2013 року, площею 721 кв.м., що знаходиться у місті Одесі проспект Академіка Глушка, 11-Е, укладеного між Одеською міською радою, яка діяла від імені Територіальної громади міста ОСОБА_5 в особі Одеського міського голови ОСОБА_7 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2;

- скасування нотаріального запису про реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 12 червня 2013 року, площею 721 кв.м., що знаходиться у місті Одесі проспект Академіка Глушка, 11-Е, укладеного між Одеською міською радою, яка діяла від імені Територіальної громади міста ОСОБА_5 в особі Одеського міського голови ОСОБА_7 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, зроблений 12 червня 2013 року, приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу - ОСОБА_3, номер у реєстрі нотаріальних дій 337.

Ухвалою суду від 17.02.2015 порушено провадження у справі. Ухвалою суду від 10.03.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 26.03.2015 було залучено третю особу - Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до участі у справі, в якості іншого відповідача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015, у задоволені позовних вимог було відмовлено. В частині позову щодо скасування нотаріального запису про реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013 провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2015 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 у справі №916/675/15-г та рішення господарського суду Одеської області від 15.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Позивачем подано Заяву (в порядку ст. 22 ГПК України) від 04.11.2015 (вхід. № 2-6064/15), у якій змінено предмет позову та викладено остаточні позовні вимоги, згідно із якими він просить:

1) визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 року за № 3368-VI Про передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машиномісць ;

2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 12.06.2013 року, площею 721 кв.м., що знаходиться у місті Одесі, проспект Академіка Глушка, 11-Е, укладений між Одеською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.

Вказана редакція позовних вимог була прийнята Господарським судом Одеської області до розгляду як остаточна.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.12.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016, у задоволені позову було відмовлено. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 змінено процесуальний статус відповідача - Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору по справі № 916/675/15-г.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 у справі № 916/675/15-г та рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2016 справу № 916/675/15-г прийнято до свого провадження суддею Бездоля Ю.С.

Згідно із розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 08.02.2017 № 117, на підставі пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пункту 4.2.6 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол № 17-1/2017 від 07.02.2017), справу № 916/675/15-г призначено на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2017 справу № 916/675/15-г розподілено головуючому судді Зайцеву Ю.О.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2017 справу № 916/675/15-г прийнято до свого провадження суддею Зайцевим Ю.О.

Позивачем подано Заяву про забезпечення позову від 14.03.2017 (вхід. від 15.03.2017 № 2-1457/17), у якій він просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам - Одеській міській раді, ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по зміні існуючого статусу автостоянки на 50-машиномісць по просп. Ак. Глушка, 11-Е в м. Одеса, у тому числі приймати рішення та видавати дозволи на реконструкцію, або інші будівельні роботи, які призведуть до зміни статусу автостоянки. А також заборонити всім третім особам здійснювати будь-які будівельні роботи на автостоянці на 50 машиномісць по просп. Ак. Глушка, 11-Е в м. Одеса.

Судом відмовлено у задоволенні вказаної Заяви про забезпечення позову від 14.03.2017 (Протокол судового засідання від 15.03.2017( суддя Зайцев Ю.О).

Ухвалою суду від 15.03.2017 у справі № 916/675/15-г призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

Згідно із розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 14.03.2018 № 81, на підставі пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пункту 4.2.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 22.12.2017 (протокол № 17-13/2017) справу № 916/675/15-г призначено на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 справу № 916/675/15-г розподілено головуючому судді Погребній К.Ф.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2018 справу № 916/675/15-г прийнято до свого провадження суддею Погребною К.Ф., поновлено провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 11.04.2018.

Ухвалою суду від 11.04.2018 підготовче засідання відкладено на 07.05.2018.

Ухвалою суду від 07.05.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 13.06.2018, та відкладено підготовче засідання на 23.05.2018.

Ухвалою суду від 23.05.2018 відкладено підготовче засідання на 05.06.2018.

Ухвалами суду від 05.06.2018 відкладено підготовче засідання на 07.06.2018, та відмовлено у задоволені клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалами суду від 07.06.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, та призначено справу № 916/675/15-г до колегіального розгляду.

За результатами автоматизованого розподілу визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Гут С.Ф. та Д'яченко Т.Г.

07.06.2018р. за вх.№2-2836/18 до суду від відповідача2 надійшло клопотання про витребування доказів, згідно якого останній просить суд витребувати у позивача оригінал Розписки від 30.03.2000р.

07.06.2018р. за вх.. №2-2837/18 до суду від відповідача2 надійшло клопотання про виклик свідка, згідно якого останній просить суд викликати для допиту свідка ОСОБА_8.

Також, 07.06.2018р. за вх.. №2-2838/18 до суду від відповідача2 надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, згідно якого відповідач2 просить суд призначити по справі №916/675/15-г судову почеркознавчу експертизу

Ухвалою суду від 08.06.2018 справу № 916/675/15-г прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Погребної К.Ф., суддів Гут С.Ф. та Д'яченко Т.Г зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 18.06.2018.

В судовому засідання 18.06.2018р. судом в задоволені клопотання від 07.06.2018р. за вх.№2-2836/18 про витребування доказів судом було відмовлено, з огляду на невідповідність відповідного клопотання положенням п.2 ч.2 ст. 81 ГПК України.

Крім того, судом було відмовлено в задоволені клопотання від 07.06.2018р. за вх.. №2-2837/18 про виклик свідка, в зв'язку з відсутністю письмової заяви свідка, як то передбачено положеннями ст. 88 ГПК України.

В судовому засідання, судом було відмовлено в задоволені клопотання від 07.06.2018р. за вх.. №2-2838/18 про призначення судової почеркознавчої експертизи, з огляду на підстави позову та предмет доказування у дійсні справі.

Підготовче засідання відкладалось ухвалою суду від 18.06.2018 на 06.07.2018, ухвалою суду від 06.07.2018 на 23.07.2018.

Підготовче засідання призначене на 23.07.2018 не відбулося у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні.

Ухвалою суду від 02.08.2018 підготовче засідання призначено на 06.08.2018.

Ухвалою суду від 06.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 05.09.2018, підготовче засідання відкладено на 22.08.2018.

Ухвалою суду від 22.08.2018 закрито підготовче провадження у справі № 916/675/15-г, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 05.09.2018.

У судовому засіданні оголошувались перерви у розгляді справи по суті 05.09.2018 до 07.09.2018, 07.09.2018 до 11.09.2018, 11.09.2018 до 20.09.2018, 20.09.2018 до 27.09.2018.

Згідно із розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 27.09.2018 № 520, відповідно до статті 15 Закону України Про судоустрій і статус суддів , пункту 10 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016), пункту 9.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 14.06.2018 (протокол № 17-05/2018), з огляду на перебування члена колегії судді Гута С.Ф. у відрядженні, справу № 916/675/15-г призначено на повторний автоматичний розподіл для внесення змін до складу колегії суддів.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2018 справу № 916/675/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Д'яченко Т.Г. та Малярчук І.А.

Ухвалою суду від 27.09.2018 справу № 916/675/15-г прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Д'яченко Т.Г. та Малярчук І.А. Розгляд справи по суті призначено на 27.09.2018.

У судовому засіданні оголошувались перерви у розгляді справи по суті 27.09.2018 до 19.10.2018, 19.10.2018 до 25.10.2018.

25.10.2018р. за вх. №21816/18 та вх.. №21817/18 до суду від представників відповідача2, надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні яких судом було відмовлено з огляду на обмеженість строку розгляду справи та з урахування узгодження з представником відповідача2 ОСОБА_9 дати судового засідання, саме 25.10.2018р.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 19 Конституції України, статтю 181, частину першу статті 203, частину першу статті 215 Цивільного кодексу України, частину першу статті 116, статті 123, 124 Земельного кодексу України, статтю 6 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV, обґрунтовані недотриманням встановленого законом порядку надання земельної ділянки в оренду із земель комунальної власності, а саме, без проведення земельних торгів.

Позивач зазначає, що на момент прийняття оспорюваного рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-VI та укладання спірного Договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013, були відсутні підстави, встановлені частиною другою статті 124, частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, для передачі земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів, зокрема, розташування на ній об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. При цьому, Позивач вказує на відсутність права власності у відповідача - ФОП ОСОБА_2 на будь-які об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), які б знаходилися на земельній ділянці площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е.

Позивач наголошує на тому, що на момент прийняття оспорюваного рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-VI і укладання спірного Договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013, ухвалою Верховного Суду України від 02.02.2011 у справі за № 6-121св09 були скасовані ухвала Апеляційного суду Одеської області від 27.02.2009 та рішення Київського районного суду міста ОСОБА_5 від 24.11.2008 у справі № 2-5896/08р., яким було визнано за ОСОБА_2 право власності на автостоянку на 49 машино-місць, що розташована по провулку Економічний, 2, у м. Одесі, і на автостоянку на 50 машино-місць, що розташована по проспекту Ак. Глушка, 11-Е, у м. Одесі, як на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_10 А відтак, були відсутні підстави для передачі Відповідачу2 земельної ділянки, за вказаною адресою, в оренду без проведення земельних торгів.

Обслуговуючий кооператив Гаражний Кооператив ОСОБА_1 11 Е зазначає, що його членами є фізичні особи, які є мешканцями багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 11, корпус Е, та у яких були наявні свідоцтва на право власності на навіс, що видані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_10, внаслідок виконання договорів на дольову участь в будівництві та обслуговуванні навісів на стоянці. Кооператив звернувся за наданням згоди на розробку проекту відводу земельної ділянки за вказаною адресою, орієнтовною площею 0,0721 га для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць для подальшого оформлення її у тимчасове довгострокове користування. Проте позивач дізнався, що рішенням Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-VI було вирішено передати ФОП ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 5110136900:32:010:0023), площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11Е, у довгострокову оренду терміном на 25 років, до початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць. Також Позивач дізнався й про укладення Договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013.

Окрім того, Позивач, із посиланням на статтю 198 Земельного кодексу України, статтю 55 Закону України Про землеустрій від 22.05.2003 № 858-IV, вказує на те, що при наданні Відповідачу2 спірної земельної ділянки в оренду, не були погоджені межі земельної ділянки з суміжним землекористувачем - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Константа (м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Є).

Також Позивач зазначає, що земельна ділянка, надана ФОП ОСОБА_2 в оренду, знаходиться в охоронній зоні магістральної тепломережі, у межах якої відповідно до пункту 6.3.7 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71, забороняється спорудження будівель, розміщення автозаправних станцій, гаражів, ринків, стоянок, складування, насадження дерев і багаторічних кущів, на віддалі менше ніж 3 м від проекції на поверхню землі краю будівельних конструкцій теплової мережі підземної канальної прокладки та повітряної прокладки або від проекції на землю краю трубопроводів теплових мереж безканальної прокладки. Ця віддаль у разі безканального прокладання трубопроводів умовним проходом понад 300 мм може становити 5 м і більше з урахуванням глибини залягання та характеристик ґрунту, виходячи з умов безпечного виконання земляних робіт.

Заперечуючи проти доводів Відповідача2, Позивач у Письмових поясненнях на відзив від 26.03.2015 (вхід. від 26.03.2015 № 7957/15) та у Відповіді на письмові пояснення від 20.08.2018 (вхід. від 20.08.2018 № 16941/18) вказує на наступне.

Верховним Судом України в ухвалі від 02.02.2011, якою було скасовано ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27.02.2009 та рішення Київського районного суду міста ОСОБА_5 від 24.11.2008 у справі № 2-5896/08р., було зазначено, що 14.01.2000 Інспекцією держаного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_10 було надано дозвіл на виконання будівельних робіт зі спорудження тимчасових відкритих автостоянок за адресами: м. Одеса по просп. Глушка, 11Є, і м. Одеса, пров. Економічний, 2. Розпорядженням виконавчого комітету Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 25.11.2000 було затверджено акт прийняття до експлуатації відкритої автостоянки на 50 машино-місць за вказаною адресою.

Позивач зазначає, що відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 № 660/5, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, машиномісце, право на яке підлягає державній реєстрації, повинно знаходитися в будівлі або в іншій капітальній споруді, тобто в споруді, яка має основні конструктивні елементи (зокрема, фундамент, стіни, покрівлю тощо). А відтак, на думку Позивача, в даному випадку, автостоянка не підлягає державній реєстрації, оскільки машиноміце в ній носить некапітальний характер та вона не знаходиться в будівлі або в іншій капітальній споруді, тобто в споруді, яка має основні конструктивні елементи. Тобто ця автостоянка не є нерухомим майном.

Щодо доводу ФОП ОСОБА_2 про те, що він відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про оренду землі від 06.11.1991 № 1798-XII, як єдиний спадкоємець своєї матері, має переважне право на укладання договору оренди землі за адресою: м. Одеса, проспект Ак. Глушка, 11Е, Позивач зазначає наступне.

По-перше, Відповідач2 належним чином не оформив право на оренду земельної ділянки після смерті своєї матері. Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004, укладеного між Одеською міською радою і ОСОБА_10 (матір'ю ОСОБА_2М.), договір укладено на п'ять років, тобто він діяв до 29.12.2009. Мати ОСОБА_2 померла 10.05.2008, після її смерті він не зробив жодної дії направленої на перехід права оренди до нього як до спадкоємця у межах строку дії договору, а саме до 29.12.2009. При цьому, також Одеською міською радою не приймалося на пленарному засіданні рішення щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004, і не укладалася з Відповідачем2 як спадкоємцем додаткова угода до вказаного договору у зв'язку із зміною орендаря. А ОСОБА_2 із відповідним клопотанням до Одеської міської ради не звертався. Право оренди на підставі Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004 відповідно до статті 125 Земельного кодексу України в установленому порядку за ОСОБА_2 не зареєстровано. Тобто Відповідачем2 не було вчинено жодних юридично значимих дій щодо оформлення своїх прав на оренду землі як спадкоємця орендаря за Договором оренди земельної ділянки від 29.12.2004.

А, по-друге, оспорюванні рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-VI і договір оренди земельної ділянки від 12.06.2013 прийнято та укладений ні на підставі переходу права на оренду в порядку спадкування, жодної вказівки про це ані в рішенні ані в договорі оренди немає, а навпаки, земельна ділянка була надана в оренду на підставі статей 116, 124 Земельного кодексу України, тобто через процедуру відведення земельної ділянки.

Щодо посилання Відповідача2 на те, що він належним чином сплачував орендну плату за договором, укладеним з між його матір'ю та Одеською міською радою, в строк до укладання оспорюваного Договору оренди землі від 12.06.2013, Позивач зазначає, що це твердження спростовується наданими ОСОБА_2 копіями податкових декларацій з плати за землю за 2010, 2011, 2012 та 2013 роки, оскільки вони не відносяться до Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004, який був укладений строком на п'ять років, а саме, до 29.12.2009.

Окрім того, вказані податкових декларацій з плати за землю за 2010, 2011, 2012 та 2013 роки, складені та подані до Держаної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси в один день - 08.04.2013. У всіх наданих суду деклараціях у графі розмір орендної плати зазначений розмір орендної плати за землю, який не встановлений умовами Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004.

Позивач зазначає про ненадання Відповідачем2 доказів на підтвердження належної та своєчасної оплати ОСОБА_2 орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 29.12.2004.

Також, Позивач вказує на те, відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004 цільовим призначенням об'єкта оренди - земельної ділянки є експлуатація та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць, тобто здійснення підприємницької діяльності орендарем. Однак ОСОБА_2 отримав статус суб'єкта підприємницької діяльності тільки 03.10.2012. А відтак, для здійснення вказаної діяльності та подання податкових декларацій за періоди 2010, 2011 роки та дев'ять місяців 2012 року у Відповідача2 не було законних підстав.

Крім того, ані у рішенні Одеської міської ради Про надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її подальшої передачі в оренду орієнтованою площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 11-Е, для експлуатації та обслуговування відкритої стоянки на 50 машино-місць від 19.02.2013 № 2875-VI, ані в оспорюваному рішенні Одеської міської ради Про передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць від 16.04.2013 № 3368-VI, не має посилань на продовження строку оренди землі або поновлення Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004 відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі від 06.11.1991 № 1798-XII.

Заперечуючи проти доводу Відповідача2 про те, що прийняття рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-VI та укладання Договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013, не порушує права та законні інтереси Позивача, Обслуговуючий кооператив Гаражний Кооператив ОСОБА_1 11 Е зазначає, що його члени, забезпечення захисту яких є метою його діяльності відповідно до пункту 3.1 Статуту, були позбавлені користуватись своїми машино-місцями і земельною ділянкою під ними, а сам кооператив фактично позбавлений охоронюваного законом інтересу на отримання земельної ділянки шляхом участі у земельних торгах, оскільки він раніше звертався до Одеської міської ради за наданням цієї земельної ділянки в оренду.

У Додаткових письмових поясненнях з приводу заявлених позовних вимог від 14.12.2015 (вхід. від 14.12.2015 № 31516/15) Позивач також зазначає наступне.

У Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, виданому 17.09.2013 Реєстраційною службою Одеського МУЮ Одеської області за № 9489168 міститься посилання на об'єкт нерухомого майна та його характеристику, а саме, автостоянка на 50 машино-місць за адресою: м. Одеса, просп. Ак. Глушка, 11-Е, загальною площею 5,7 кв.м. Складовими частинами цього об'єкту є: літ. А - пункт охорони, літ. Б - навіс, літ. - 1, 2 - огорожа, літ. І - вимощення. При цьому, датою державної реєстрації об'єкта вказано 12.09.2013 номер запису про право власності 2514867. Тобто, як зазначає Позивач, право власності Відповідача2 на об'єкт автостоянки виникло лише через три місяця після передачі в оренду спірної земельної ділянки, яка відбулася 12.06.2013.

Позивач звертає увагу на те, що підставою внесення запису про державну реєстрацію від 12.09.2013 було Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.09.2013 та підставою виникнення права власності - Свідоцтво про право власності, видане також 17.09.2013. Тобто за такою хронологією, рішення органу реєстрації і правовстановлюючий документ були отримані вже після реєстрації права власності.

Позивач зазначає, що Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.09.2013 за № 9489168 реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 158555151101, а у попередньому Витягу від 05.01.2011 за № 28588487 реєстраційний номер автостоянки, як об'єкта реєстрації вказаний - 32558715. На думку Позивача, якщо вважати, що об'єкт (автостоянка на 50 машино-місць) який було зареєстровано у 2011 році є тим самим об'єктом, що був зареєстрований у 2013 році, присвоєння йому різних реєстраційних номерів не відповідає вимогам пункту 3.10 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, згідно із яким на кожний об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратор БТІ одночасно з внесенням запису до відповідного розділу Реєстру прав присвоює реєстраційний номер такому об'єкту, який залишається незмінним протягом усього часу його існування.

Також Позивач вказує на те, що в порушення положень пункту 3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, автостоянці на 50 машино-місць не було присвоєно окремої поштової адреси, а за адресою: м. Одеса, просп. Ак. Глушка,11-Е зареєстрований інший об'єкт нерухомості - багатоповерховий житловий будинок.

Окрім того, Позивач зазначає про неналежність та недопустимість як доказу ОСОБА_1 про знищення автостоянки, який був наданий ФОП ОСОБА_2, оскільки його складання не відповідає положенням пунктів 1.4, 3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127. Згідно із цими положеннями технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України Про архітектурну діяльність та постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури . Технічний знос будинків (окремих елементів) можливо визначити тільки у процесі обстеження та оцінки технічного стану конструкцій з врахуванням якості виконання будівельних робіт, атмосферного впливу, експлуатаційних та інших чинників. Під заповненою з результатами обстеження таблицею про технічний опис (характеристику) або опис конструктивних елементів зазначається: Обстеження здійснив, посада, прізвище, ініціали працівника суб'єкта господарювання, який безпосередньо проводив обстеження та оцінку технічного стану конструкцій .

Щодо будівництва автостоянки у 1999-2000 роках, Позивач наголошує, що факт зазначення ФОП ОСОБА_10 у Дозволі на будівництво та в ОСОБА_1 вводу в експлуатацію автостоянки в якості замовника не означає, що будівництво було здійснено за її кошти. Позивач вказує на те, що фактичними замовниками будівництва були інвестори на підставі Договорів дольової участі у будівництві, а саме, 22 члени гаражного кооперативу ОСОБА_1 - 11-Е , які й сплатили грошові кошти на будівництво автостоянки, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями про сплату. При цьому, Позивач вказує на відсутність будь-яких доказів, які б підвереджували фінансування будівництва автостоянки у 1999 -2000 роки за кошти Відповідача2.

Позивач звертає увагу на те, що у пункті 2.1 оспорюваного Договору оренди землі від 12.06.2013 зазначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 721 кв.м., кадастровий номер 5110136900:32:010:0023, у тому числі по угіддях: тимчасова забудова - 549 кв.м.; під проїздами, проходами та площадками - 172 кв.м. Такий саме склад угідь зазначений й в ОСОБА_1 визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Тобто, на час розгляду 16.04.2013 року Одеською міською радою питання щодо передачі в оренду Відповідачу2 земельної ділянки було відомо про відсутність на ній нерухомого майна, а лише існування тимчасової забудови.

У письмових поясненнях від 22.12.2015 № 54 (вхід. від 23.12.2015 № 32489/15), Письмовому обґрунтуванні позовних вимог з урахуванням постанови ВГС України від 22 листопада 2016 року (від 18.01.2017 №3 вхід від 20.01.2017 № 1500/17), Письмових поясненнях від 22.02.2017 № 6 (вхід. від 24.02.2017 № 4697/17), Письмових поясненнях від 10.04.2018 № 37-2/с-к (вхід. від 10.04.2018 № 7769/18), Відповіді на відзив Відповідача2 від 30.04.2018 № 40-2/ск (вхід. від 02.05.2018 № 8881/18), Відповіді на відзив Відповідача1 від 30.04.2018 № 39-2/ск (вхід. від 02.05.2018 № 8882/18), Позивач додатково зазначає наступне.

Автостоянка, яка була зареєстрована КП ОМБТІ та РОН у 05.01.2011 році і автостоянка, яка зареєстрована 17.09.2013 року є різними об'єктами, і мають різні реєстраційні номери в державному реєстрі прав нерухомості. При цьому, Позивач вказує на те, що відомості про тотожність об'єктів (з урахуванням проведеної реконструкції), які містяться у листі КП БТІ ОМР від 11.12.2015 № 5942-10/515-К, не відповідають офіційним даним з Витягів із державного реєстру речових прав.

Також, щодо відсутності скасування права власності ОСОБА_2 на автостоянку на момент прийняття Одеською міською радою оскаржуваного рішення від 16.04.2013 за № 3368-VI та укладання Договору оренди землі від 12.06.2013, Позивач, із посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 15.09.2015 у цій справі, зазначає, що набуття, припинення, перехід речових прав на нерухоме майно відбувається на підставах, визначених законодавством (статті 11 та 328 Цивільного кодексу України), в тому числі на підставі вчинених правочинів, актів цивільного законодавства, актів органів державної влади та місцевого самоврядування; при цьому пов'язаність з державною реєстрацією моменту виникнення права власності чи іншого речового права не виключає первинності існування підстав, на яких набувається відповідне речове право; з наведених положень законодавства не вбачається також повноважень органу державної реєстрації прав, як підстави для виникнення (а не підтвердження) фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено вжиття заходів для забезпечення відповідності відомостей Державного реєстру прав існуючим фактичним даним (за статтею 26 Закону записи до Державного реєстру прав скасовуються, якщо підстави, на яких вони були внесені, визнані судом недійсними, а статтею 27 вказаного Закону передбачено також можливість виправлення технічних помилок у записах).

Не здійснення органом державної реєстрації заходів для забезпечення відповідності відомостей Державного реєстру прав існуючим фактам не позбавляє заінтересовану особу права спростовувати відомості, надані в установленому порядку з Державного реєстру прав, шляхом надання належних та допустимих доказів у підтвердження інших фактів.

Додатково Позивач вказує на те, що автостоянка на 50 машино-місць за адресою: м. Одеса, просп. Ак. Глушка, 11-Е, є тимчасовою спорудою та не пов'язана фундаментом із землею, що підтверджується наступними доказами:

- Дозвіл ДБК м. Одеси від 14.01.2000 № 1 на виконання будівельних робіт зі спорудження тимчасових відкритих автостоянок за зазначеною адресою;

- Технічний паспорт автостоянки, виготовлений КП ОМБТІ та РОН від 17.06.2008, в якому відображено, що автостоянка є тимчасовою спорудою;

- Коректований робочий проект щодо будівництва автостоянки, де у Розділі 4 вказано, що в конструкції диспетчерської передбачені монтажні петлі, що дозволяють перестановку її у випадку необхідності. Основою під приміщенням охороно-диспетчерського пункту є асфальтобетонне покриття майданчику . Отже, диспетчерська будка є тимчасовою спорудою, яка виготовлена таким чином, що може бути у будь-який момент демонтована або пересунута. Тобто охороно-диспетчерський пункт не пов'язаний із землею, оскільки виготовлений без фундаменту і може без його знецінення переміщений на інше місце.

- Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.09.1999 № 707 про виділення земельних ділянок;

- Розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради Про затвердження проектів облаштування та реконструкції відкритих автостоянок від 07.10.1999 № 161.

Позивач звертає увагу на те, що у відповіді КП Теплопостачання міста ОСОБА_5 від 16.05.2013 № 15/01-03-62 підтверджено факт знаходження магістральної тепломережі 2діам800 у районі будинку № 11-Е по просп. Ак. Глушка, та зазначено, що вздовж тепломережі встановлена охоронна зона, у якій забороняється спорудження будинків, зданій, розміщення гаражів, стоянок, складування, насадження дерев та кущів.

Отже, з огляду на приписи статей 7, 8, 14, 19, 20, 21, 22 Закону України Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів від 17.02.2011 № 3041-VI, пункту 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747, на спірній земельній ділянці, розташованій у межах охоронних зон, забороняється споруджувати житлові, громадські та дачні будинки, а також будувати гаражі та автостоянки, садові та дачно-садові споруди тощо.

Позивач зазначає, що за таких обставин на земельних ділянках охоронної зони тепломереж лише у виняткових випадках можуть розміщуватись автостоянки тимчасового типу, які розроблені із легко розбірних конструкцій, які можуть у випадку необхідності бути демонтовані у терміновому порядку без пошкоджень, надавши доступ до аварійних ділянок трубопроводу.

У Письмовій позиції від 30.01.2017 (вхід. від 08.02.2017 № 3128/17) та Додаткових письмових поясненнях від 01.03.2017 (вхід. від 01.03.2017 № 5096/17) Позивач додатково зазначає відповідно до пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 № 1692/5), яке було чинним на момент формування Витягу про державну реєстрацію прав від 05.01.2011 № 28588487, після внесення запису до відповідного розділу Реєстру прав реєстратор БТІ видає витяг про державну реєстрацію прав, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа, а у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на правовстановлювальному документі також робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав. При цьому, такий витяг не є правовстановлюючим документом, оскільки згідно із Додатком № 2 до вказаного Тимчасового положення, таким документом є, зокрема, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. Отже, існування витягу про державну реєстрацію прав без правовстановлюючого документу є неможливим та таким, що не відповідає законодавству.

Також, Позивач вказує на те, що записи з Реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі яких відповідно до пункту 4.6 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2010 № 2480/5) було видано Витяг про державну реєстрацію прав від 05.01.2011 № 28588487, автоматично не переносились до нового Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із пунктами 1, 3, 6 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5, відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно лише використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв /запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.

При цьому, відповідно до пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, з доповненнями згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 50, у редакції яка діяла до 22.06.2018 - дати набрання чинності Порядку у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 484, у разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже записи з Реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію, проведену до 01.01.2013, переносились до нового Державного реєстру речових прав на нерухоме майно лише у випадку внесення одночасного запису про скасування такої державної реєстрації прав.

У Письмових поясненнях по справі від 10.04.2018 № 36-2/с/к (вхід. від 10.04.2018 № 7768/18) Позивач, з огляду на Висновок судової будівельно-технічної експертизи від 22.01.2018 № 17-1228, додатково вказує на наступне.

У складову частину автостоянки, яка була об'єктом дослідження було внесено й об'єкт зазначений експертом як службове приміщення муроване (будка охорони-2), площею 5,7 кв.м. . Цей об'єкт віднесений експертом до обкатів нерухомого майна, який містить ознаки будівель капітального типу (за матеріалом стін) і будівель тимчасового типу (за відсутністю фундаменту, конструкцією покрівлі). Але, Позивач зазначає, що службове приміщення муроване (будка охорони-2), площею 5,7 кв.м. знаходиться в кінці стоянки, в межах його (крайнього західного) осередку під металевим навісом (машино-місця № 55, 56), що навпроти житлового будинку ОСОБА_1, 11-Д. Тобто знаходиться на прибудинковій території іншого житлового будинку. При цьому, експерт звертає увагу на те, що згідно наявних відомостей з матеріалів справи, спірна стоянка на 50 машино-місць. Отже, Позивач стверджує, що службове приміщення, площею 5,7 кв.м. виходить за межі цієї автостоянки, оскільки розташоване територіально в межах машино-місць № 55-56, при наявності у автостоянки зафіксованих і офіційно закріплених 50 машино-місць.

Позивач зазначає, що службове приміщення муроване (будка охорони-2), площею 5,7 кв.м. було побудовано вже після вводу в експлуатацію всієї автостоянки на підставі ОСОБА_1 про прийняття автостоянки на 50 машино-місць в експлуатацію у 2001 році, і після виділення в оренду спірної земельної ділянки по просп. Ак. Глушка, 11-Е, у вересні 2013 року. Цей факт підтверджується декларацією про початок реконструкції автостоянки на 50 машино-місць від серпня-вересня 2013 року, та Витягом про державну реєстрацію будки охорони, площею 5,7 кв.м., та виданим Свідоцтвом про право власності на цей об'єкт. Отже цього об'єкту не було у складі автостоянки станом на квітень - червень 2013 року.

Складові частини автостоянки, які були наявні на земельній ділянці станом на квітень-червень 2013 року, введені в експлуатацію у 2001 році, а саме: навіси металеві, металева будка охоронця, паркан металевий сітчастий, асфальтове покриття території - експертом віднесено до рухомих об'єктів та благоустрою, тобто є майном некапітального (тимчасового) типу. А відтак, права на ці тимчасові споруди не підлягало реєстрації відповідно до пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 № 1692/5).

Отже, на момент прийняття оспорюваного рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-VI та укладання спірного Договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013, були відсутні підстави, встановлені частиною другою статті 124, частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, для передачі земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів, зокрема, розташування на ній об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності відповідача - ФОП ОСОБА_2

Відповідач - Одеська міська рада явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, рекомендованою кореспонденцією. У Відзиві (в порядку ст. 165 ГПК України) (вхід. від 10.04.2018 № 7772/18) Одеська міська рада просила провести розгляд справи за відсутністю її представника на підставі матеріалів справи. /т.6 а.с. 216-220/.

У відзиві на позовну заяву (вхід. від 15.04.2015 № 9802/15), Відзиві (вхід. від 07.02.2017 № 3022/17) та у Відзиві (вхід. від 10.04.2018 № 7772/18), Одеська міська рада зазначає про безпідставність позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідач1 зазначає, що рішення Одеської міської ради Про надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її подальшої передачі в оренду орієнтованою площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 11-Е, для експлуатації та обслуговування відкритої стоянки на 50 машино-місць від 19.02.2013 № 2875-VI та оспорюване рішення Одеської міської ради Про передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць від 16.04.2013 № 3368-VI, прийняті виключно в межах та на підставі повноважень, наданих нормами чинного законодавства, а саме: статей 12, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, пункту 34 частини першої статті 36 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР.

Заперечуючи проти доводу Позивача щодо необхідності проведення земельних торгів, Одеська міська рада, із посиланням на частину другу статті 124, пункт 1 частини другої статті 134 Земельного кодексу України, зазначає, що враховуючи наявність зареєстрованого за ОСОБА_2 на земельній ділянці права власності на нерухоме майно, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 05.01.2011 № 28588487, передача її в оренду повинна здійснюватися не на конкурентних засадах, тобто без проведення земельних торгів.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013, Одеська міська рада зазначає, що Позивачем не доведено відсутності хоча б однієї з істотних умов договору, визначених частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV, щоб, за твердженням Відповідача2 було б наслідком визнання його недійсним.

Одеська міська рада, із посиланням на статтю 182 Цивільного кодексу України, частину другу статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV, у редакції, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення та укладення спірного договору, пункт 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, зазначає про офіційне визнання підтвердження державою факту виникнення його права власності на майно, а також про можливість внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав лише у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав.

Отже, оскільки саме з моментом проведення державної реєстрації законодавство пов'язує момент виникнення чи припинення прав власності на нерухоме майно, на думку Відповідача1, на момент прийняття Одеською міською радою оскаржуваного рішення від 16.04.2013 за № 3368-VI та укладання Договору оренди землі від 12.06.2013, право власності на автостоянку на 50-машіномісць, зареєстроване за ОСОБА_2, не було скасовано відповідно до вимог статті 182 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV, положень Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141.

У відзиві на позовну заяву (вхід. від 25.11.2015 № 29614/15) Відповідач1 додатково зазначає, що твердження Обслуговуючого кооперативу Гаражний Кооператив ОСОБА_1 11 Е про порушення його прав наданням в оренду ФОП ОСОБА_2 спірної земельної ділянки є необґрунтованими, скільки належними доказами не підтверджується наявність у Позивача прав на орендовану земельну ділянку. Відсутні й докази, з яких вбачалося б претендування кооперативу на спірну земельну ділянку або належних правовстановлюючих документів, які б обумовлювали наявність майна на ній. При цьому, Відповідач1 вважає, що звернення Позивача до Управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 08.11.2012 не можна сприймати в якості вираження волевиявлення на отримання спірної земельної ділянки в оренду, оскільки така заява не відповідала вимогам, передбаченим рішенням Одеської міської ради Про врегулювання земельних відносин та організації землеустрою у м. Одесі від 19.10.2011 № 1396-VI, яким було затверджено Положення з регулювання земельних відносин та організації землеустрою у місті ОСОБА_5.

У додаткових поясненнях (вхід. від 14.12.2015 № 31518/15) Відповідач1, заперечуючи проти доводу Позивача про неможливість надання спірної земельної ділянки в оренду через знаходження поблизу магістральної тепломережі, зазначає, що листом виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.09.1997 № 3804/4 на адресу генерального директора АТ Одеса повідомлено, що ділянка в районі житлового будинку № 11 по просп. Академіка Глушка передбачена проектом забудови під благоустрій й озеленення внутрішньодворового простору. Крім того, під нею проходять магістральні теплові мережі. Однак враховуючи, що ця ділянка примикає до капітальної огорожі котельної Южний 2 , було дозволено замовити в ліцензованій проектній організації проект відкритої автостоянки на 30-40 машиноміць із благоустроєм та озелененням прилеглої території.

Окрім того, Одеська міська рада вказує на те, що обставина наявності магістральної тепломережі була врахована у пункті 8.1 Договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013, згідно із яким, встановлено обмеження: заборона на здійснення окремих видів діяльності, заборона зміни цільового призначення земельної ділянки, заборона будівництва в зоні сервітуту, умови додержання природоохоронних вимог або виконання певних робіт; а також сервітути: право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій. При цьому, Відповідач1 додатково зазначає, що Позивач не має відношення до магістральної лінії, а відтак його права не порушуються.

Заперечуючи проти доводу Позивача про те, що територія автостоянки є прибудинковою територією ОСББ Константа , Одеська міська рада, із посиланням на статті 38, 42 Земельного кодексу України, Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зазначає, про відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження наявності права власності чи користування спірною земельною ділянкою у ОСББ Константа .

Також, Відповідач1 зазначає про недопустимість та неналежність наданих Позивачем доказів: листа Державної фінансової інспекції в місті Києві від 15.01.2014 № 26-071-16-16/445, листів Юридичного департаменту Одеської міської ради від 16.07.2013 та від 03.10.2013 № 2944вих.

Представник відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні повністю.

У відзиві на позовну заяву від 10.03.2015 (вхід. від 10.03.2015 № 6296/15), Відзиві на позовну заяву від 25.01.2017, Відзиві на позовну заяву від 04.04.2018 (вхід. від 04.04.2018 № 7560/18) та у Письмових поясненнях від 06.08.2018 (вхід. від 06.08.2018 № 15784/18) Відповідач2 зазначає про безпідставність позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідач2 вказує на те, що відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав під № 28588487 від 05.01.2011, виданого КП ОМБТІ та РОН вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано на праві приватної власності автостоянку на 50 машино-місць за адресою: м. Одеса, проспект Ак. Глушка, 11Е, номер запису 2581 в книзі: 103неж-6. А відтак, враховуючи наявність зареєстрованого за ОСОБА_2 на земельній ділянці права власності на нерухоме майно, відповідно до частини другої статті 124, статті 134 Земельного Кодексу України передача її в оренду повинна здійснюватися не на конкурентних засадах, тобто без проведення земельних торгів.

При цьому Відповідач2 не заперечує втрату чинності ухвали Апеляційного суду Одеської області від 27.02.2009 та рішення Київського районного суду міста ОСОБА_5 від 24.11.2008 у справі № 2-5896/08р., які стали підставою для реєстрації за ним права власності на автостоянку. Однак вважає, що даний факт не припиняє автоматично його право власності на майно.

Відповідач2, із посиланням на частину першу статті 181, статтю 182 Цивільного кодексу України, статтю 2, частину другу статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV, у редакції, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення та укладення спірного договору, пункт 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, зазначає про офіційне визнання підтвердження державою факту виникнення його права власності на майно, а також про можливість внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав лише у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав.

Отже, оскільки саме з моментом проведення державної реєстрації законодавство пов'язує момент виникнення чи припинення прав власності на нерухоме майно, на думку Відповідача2, станом на момент підписання Договору оренди землі від 12.06.2013 між Одеською міською радою та ФОП ОСОБА_2, його право власності на автостоянку на 50 машино-місць було чинним, адже не було скасовано на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав.

При цьому, з огляду на висновки Вищого господарського суду України у постанові від 22.11.2016 у цій справі про те, що незважаючи на запис у Державному реєстрі щодо права власності ОСОБА_2 на автостоянку, Позивач не позбавлений права спростовувати ці відомості, Відповдіач2 зазначає, що таке право той може використати лише в адміністративному суді у випадку звернення із позовом про скасування вказаної державної реєстрації.

Також, Відповідач2 зазначає, що сам по собі факт чинної державної реєстрації права на об'єкт підтверджує належність цього об'єкту до категорії нерухомості, незалежно від чинності правої підстави виникнення такого права для титульного власника та його особи.

Окрім того, Відповідач2 вказує на те, що прийняття рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-VI та укладання Договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013, не порушує права та законні інтереси Обслуговуючого кооперативу Гаражний Кооператив ОСОБА_1 11 Е , оскільки Позивач не має відношення до земельної ділянки за адресою: м. Одеса, проспект Ак. Глушка, 11Е, зокрема, жодного майна на ній, в тому числі нерухомого. При цьому, Відповідач2 також зазначає, що звернення ОК Гаражний Кооператив ОСОБА_1 11 Е із таким позовом суперечить його Статуту та Закону України Про кооперацію від 10.07.2003 № 1087-IV, оскільки Позивач, як юридична особа, не уповноважений від свого імені звертатись за захистом прав своїх членів.

Також, Відповідач2 зазначає, що всі навіси членів кооперативу були знищені внаслідок гідрометереологічного явища, яке мало місце з 31 травня на 1 червня 2013 року, що підтверджується ОСОБА_9 обстеження від 03.06.2013 та Довідкою Гідрометереологічного центру Чорного та Азовського морів від 01.08.2013 № 54704/230.

Внаслідок цієї події ФОП ОСОБА_2 було вирішено відремонтувати автостоянку, для чого ним 03.07.2013 було отримано від Інспекції ДАБК в Одеській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції автостоянки на 50 машино-місць та пункту охоронив існуючих габаритах, без зміни цільового призначення. А 14.08.2013 Інспекцію ДАБК в Одеській області було зареєстровано Декларацію № ОД 141132260868 про готовність об'єкта до експлуатації, а саме автостоянки на 50 машино-місць за адресою: м. Одеса, проспект Ак. Глушка, 11Е.

Отже, ФОП ОСОБА_2 стверджує, що 17.09.2013 він відмовився від позову до Одеської міської ради про визнання права власності на майно після померлої матері, оскільки все майно було знищено, та 17.09.2013 він отримав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САК № 196349, саме на автостоянку на 50 машино-місць, як на новий об'єкт.

ФОП ОСОБА_2 також, із посиланням на частину першу статті 7 Закону України Про оренду землі від 06.11.1991 № 1798-XII, зазначає, що він, як єдиний спадкоємець своєї матері, має переважне право на укладання договору оренди землі за адресою: м. Одеса, проспект Ак. Глушка, 11Е.

При цьому Відповідач2 посилається на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 у справі № 6-375цс15, згідно із якою, за змістом частини першої статті 7 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону. Отже, якщо умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами, не передбачається заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці орендаря (фізичної особи - підприємця) після смерті останнього можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки, яка є предметом цього договору.

Також Відповідач2 в обґрунтування свого права на укладання спірного договору оренди землі посилається на частину шосту статті 33 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV згідно із якою, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Заперечуючи проти доводів Позивача про неможливість надання спірної земельної ділянки в оренду через знаходження поблизу магістральної тепломережі Відповідач2 зазначає, що ця обставина була врахована у пункті 8.1 Договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013, згідно із яким, встановлено обмеження: заборона на здійснення окремих видів діяльності, заборона зміни цільового призначення земельної ділянки, заборона будівництва в зоні сервітуту, умови додержання природоохоронних вимог або виконання певних робіт; а також сервітути: право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій. При цьому, ФОП ОСОБА_2 додатково зазначає, що Позивач не має відношення до магістральної лінії, а відтак його права не порушуються.

Щодо доводу Позивача про відсутність відповідного погодження меж земельної ділянки, ФОП ОСОБА_2 вказує на те, що рішення про передачу земельної ділянки було прийнято компетентним органом після перевірки землевпорядної документації, розробленої на підставі пункту 1 рішення Одеської міської ради від 19.02.2013 № 2875-VI.

У письмових поясненнях від 14.12.2015 (вхід. від 14.12.2015 № 313-73/15) відповідач - ФОП ОСОБА_2 додатково зазначає наступне.

Заперечуючи проти доводу Позивача про те, що територія автостоянки є прибудинковою територією ОСББ Константа , Відповідач2, із посиланням на статті 38, 42 Земельного кодексу України, Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зазначає, що прибудинковою територією є територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, прибудинкова територія може перебувати у власності або у постійному користуванні. Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності права власності чи користування спірною земельною ділянкою у ОСББ Константа , зокрема, державні акти, витяги про державну реєстрацію права на ділянку, свідоцтво про право власності, або ж договір оренди чи суперфіцію. При цьому, не є такими доказами, надані Позивачем геоподоснова 2007 року та лист КП ЖКС Чорноморський від 24.11.2015 № 2284.

Також, Відповідач2 зазначає про недопустимість та неналежність наданих Позивачем доказів: листа Державної фінансової інспекції в місті Києві від 15.01.2014 № 26-071-16-16/445, листів Юридичного департаменту Одеської міської ради від 16.07.2013 та від 03.10.2013 № 2944вих.

Відповідач2 вказує на те, що, як випливає з листа КП БТІ ОМР від 11.12.2015 № 5942-10/515-К автостоянка на 50 машино-місць, яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е та зображена у технічному паспорті виготовленому КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 13.12.2010 року № 222683.55, з урахуванням проведеної реконструкції, є тим же об'єктом нерухомості за тією же адресою та матеріали технічної інвентаризації знаходяться у одній інвентаризаційній справі: автостоянка на 50 машино-місць, яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е та зображена у технічному паспорті виготовленому КП Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради 31.07.2013 року № 424671.72.

Крім того, Відповідач2 звертає увагу на те, що у Витягу про державну реєстрацію прав від 05.01.2011 № 28588487, виданому КП ОМБТІ та РОН , зазначено номер запису нерухомого майна 2581 в книзі 103неж-6, а у витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно під № 38115339 від 26.05.2015 теж на момент звернення міститься інформація про наявність у ОСОБА_2 права власності на автостоянку на 50 машино-місць по просп. Академіка Глушка, 11Е, у м. Одеса, запис 2581 в книзі: 103неж-6. ФОП ОСОБА_2 стверджує, що вказані витяги стосуються одного й того ж майна, а відтак, на час звернення за наданням земельної ділянки в оренду, у нього було зареєстровано право власності на нерухоме майно, що виключало необхідність проведення передачі спірної земельної ділянки на конкурентних засадах.

Також, відповідачем2 до відзиву на позов від 04.04.2018 був доданий висновок науково-правової експертизи від 10.07.2018р., який судом разом з відзивом залучений до матеріалів справи, проте як доказ до уваги судом не приймається.

Третя особа - Приватний нотаріус Одеського нотаріального округу ОСОБА_3, явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін суд встановив:

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.09.1999 № 707 затверджено проекти відведення земельних ділянок, надано приватному підприємцю ОСОБА_10 земельні ділянки, зокрема: земельну ділянку, площею 0,2237 га, за адресою: просп. ОСОБА_1, 11-Є, код УКЦВЗ 11.11.6 - землі комерційної діяльності, у тимчасове довгострокове користування, на умовах оренди, терміном до 5 років, але не пізніше початку реконструкції району, - для будівництва, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50машино-місць, (у тому числі земельну ділянку, площею 0,1516 га, код УКЦВЗ 1.12.9 - землі іншого громадського призначення, у тимчасове короткострокове користування, терміном до 1 року, для благоустрою та озеленення прилеглої території з наступною передачею в землі міста). Вказаним рішенням затверджено договір між Одеською міською радою та ПП ОСОБА_10 (додаток2). Також, зобов'язано ПП ОСОБА_10 у місячний термін з дня прийняття цього рішення замовити в управлінні земельних ресурсів оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Зобов'язано Управління земельних ресурсів за встановленим законом порядком видати ПП ОСОБА_10 документи, що посвідчують право користування земельними ділянками та внести відповідні зміни в земельно-облікову документацію. /т. ІІІ а.с. 33/.

03.12.1999 між Одеською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_10 укладено Договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди (Додаток № 2 до рішення від 30.09.1999 № 707). /т. ІІІ а.с. 195-202/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 03.12.1999 Одеська міська рада на підставі статей 3, 10 Земельного кодексу України надає, а землекористувач (ПП ОСОБА_10П.) прийняла у тимчасове користування, зокрема, земельну ділянку, загальною площею 2237 кв.м., по просп. Ак. Глушко, 11-Є, на умовах оренди, в тому числі: земельну ділянку, загальною площею 1516 кв.м., у тимчасове короткострокове користування, строком до 1 року, для благоустрою та озеленення прилеглої території з подальшою передачею до земель міста; земельну ділянку, площею 721 кв.м., у тимчасове довгострокове користування, строком до 5 років, но не пізніше початку реконструкції району для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць.

Пунктом 1.1 розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради Про затвердження проектів устрою та реконструкції відкритих автостоянок по пр. Ак. Глушка, 11-Є і 6 ст. Великого Фонтану пров. Економічний, 2 від 07.10.1999 № 1611 затверджено ескізний проект устрою відкритої автостоянки приватного підприємця ОСОБА_10 за адресою: проспект ОСОБА_1, 11-Є, на строк до початку реконструкції кварталу. Пунктом 2 вказаного розпорядження зобов'язано ПП ОСОБА_10 оформити дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції Держархбудконтролю після прийняття відповідного рішення міськвиконкомом. /т. III а.с. 110/.

При цьому у вказаному розпорядженні зазначено, що робочим проектом автостоянки по просп. Ак. Глушко, 11-є, передбачається будівництво тимчасової відкритої автостоянки уздовж житлового будинку № 11-є та частини житлового будинку 11-д (де самовільно встановлені гаражі). На ділянці запроектований павільйон охорони. Огорожа ділянки - сітчаста. Основний в'їзд на територію стоянки - з внутріквартального проїзду зі сторони житлового будинку № 11-є. Площа ділянки автостоянки 1110- кв.м., площа 380 кв.м., загальна кількість машино-місць - до 50.

14.01.2000 Інспекцією ДАБК м. Одеси було надано дозвіл №1 ФОП ОСОБА_10 на виконання будівельних робіт по тимчасовій відкритій автостоянці розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-є та по пров. Економічному, 2. /т. I а.с. 70/.

23.11.2000 складено ОСОБА_1 державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, у якому зафіксовано рішення державної технічної комісії про готовність до експлуатації об'єкта замовника - ПП ОСОБА_10, а саме, Автостоянки по проспекту Ак. Глушка, 11-Е на 50 машино-місць, побудованого відповідно до дозволу Інспекції ДАБК м. Одеси від 23.11.2000 № 1. /т. 4 а.с. 88/.

25.11.2000 розпорядженням Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради Про затвердження акту прийняття в експлуатацію автостоянки за адресою: пр.-т ОСОБА_1, 11-Є, ПП ОСОБА_10П. № 1940 затверджено акт прийняття в експлуатацію. Відкриту автостоянку на 50 машино-місць на земельній ділянці по проспекту Ак. Глушко, 11-Є, яка надана ПП Кіктенко ОСОБА_11 на підставі рішення Одеської міської ради № 442-ХХІІІ від 09.12.1999 - прийнято в експлуатацію. /т.IV а.с. 87/.

Із посиланням на вказане розпорядженням Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.11.2000 № 1940 приватним підприємцем ОСОБА_10 у 2000 році видано документи, які мають назву Свідоцтво , а саме:

- громадянину ОСОБА_4 на право власності на навіс № 28 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянину ОСОБА_12 на право власності на навіс № 10 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянину ОСОБА_13 на право власності на навіс № 51 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянину ОСОБА_14 на право власності на навіс № 33 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянину ОСОБА_15 на право власності на навіс № 48 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-е;

- громадянину ОСОБА_16 на право власності на навіс № 36 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянці ОСОБА_17 на право власності на навіс № 9 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянину ОСОБА_18 на право власності на навіс № 12 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянину ОСОБА_19 на право власності на навіс № 20 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-е;

- громадянину ОСОБА_6 на право власності на навіс № 21 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є. /т. І а.с. 28-41,45-47/.

У вказаних свідоцтвах за 2000 рік наявне посилання на належність автостоянки приватному підприємцю ОСОБА_10 на підставі Держаного акта, виданого управлінням земельних ресурсів м. Одеси № 707 від 30.09.1999. Однак у матеріалах справи відсутні докази видачі та існування такого державного акта.

Також, у 2004 році приватним підприємцем ОСОБА_10 видано документи, які мають назву Свідоцтво , а саме:

- громадянину ОСОБА_20 на право власності на навіс № 31 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянину ОСОБА_21 на право власності на навіс № 37 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянину ОСОБА_22 на право власності на навіс № 13 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянину ОСОБА_23 на право власності на навіс № 40 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянці ОСОБА_24 на право власності на навіс № 18 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянину ОСОБА_25 на право власності на навіс № 24 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є;

- громадянину ОСОБА_26 на право власності на навіс № 38 на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є.

/т. І а.с. 42, 44, 48-50,53,54/.

У вказаних свідоцтвах за 2004 рік наявне посилання на належність автостоянки приватному підприємцю ОСОБА_10 на підставі Держаного акта, виданого управлінням земельних ресурсів м. Одеси № 3308-IV від 11.10.2004. Однак у матеріалах справи відсутні докази видачі та існування такого державного акта.

В свідоцтвах виданих ПП ОСОБА_10 у 2000 та 2004 роках також наявне застереження, що вони не розповсюджуються на землю.

У матеріалах справи наявний Договір від 18.04.2000 про дольову участь в будівництві та обслуговуванні навісу на автостоянці ОСОБА_1, 11-є. Відповідно до пунктів 1.1, 2.1.1, 2.1.3, 2.3.1, 3.1 вказаного договору, його предметом є участь сторін у будівництві та обслуговуванні навісу над місцем № 28 на автостоянці ОСОБА_1, 11-є. Замовник (ОСОБА_14В.) зобов'язався своєчасно передати виконавцю (ОСОБА_10П.) грошові кошти, що необхідні для будівництва металевого навісу на місцем № 28 на автостоянці ОСОБА_1, 11-є. Замовни зобов'язується щомісячно сплачувати виконавцю кошти, що необхідні для підтримання навісу в справному технічному і санітарному стані, а також сплачувати вартість користування електроенергією. Виконавець зобов'язується по мірі надходження коштів від замовника побудувати металевий навіс над місцем № 28 замовника на автостоянці ОСОБА_1, 11-є, і передати його представникам замовника за актом. Договір діє до 03.12.2004 із наступною пролонгацією. /т. І а.с. 37/.

16.12.2004 на виконання рішення Одеської міської ради від 11.10.2004 № 3308-VI спеціалістом КП Земельно - кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів ОСОБА_27 та спеціалістом геодезичного відділу Обласного управління архітектури за присутності представника Одеського міського управління земельних ресурсів Держкомзему України було складено ОСОБА_1 визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_10 для експлуатації та обслуговування автостоянки на 50 машино - місць за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Є. /том І а.с.124/.

29.12.2004 між Одеською міською радою та СПД ФО ОСОБА_10 укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 29.12.2004 зареєстрований у реєстрі за № 3225, зареєстрований в Одеському міському управлінні ОРУ ЦДЗК, запис у Державному реєстрі земель від 09.03.2005 № 040550500275. /т. І а.с. 119-121/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 5.1, 5.2 Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004 орендодавець (Одеська міська рада) на підставі Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради від 11.10.2004 №3308-VI надає,а орендар (СПД ФО ОСОБА_10П.) приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, що знаходиться у місті ОСОБА_5, Київському районі, проспект Академіка Глушка 11-Є, згідно із планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 721 кв.м., для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць, у тому числі угіддя: забудовані землі (під автостоянками) - 721 кв.м. Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови міста.

Пунктами 3.1, 3.2, 14.1 Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004 обумовлено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, його укладено на п'ять років, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

На виконання вимог пункту 6.3 розділу 6 договору, сторонами, 09.03.2005 було складено ОСОБА_1 приймання передачі земельної ділянки, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв, на виконання рішення Одеської міської ради №3308-VI від 11.10.2004 та на підставі акта встановлення меж земельної ділянки в натрі, земельну ділянку площею 0,0721 га в оренду, терміном на 5 років, за адресою: м. Одеса, пр. Ак. Глушка, 11-Є, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць. /т. І а.с.127/.

10.05.2008 ОСОБА_10 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 12.05.2008 серія 1-ЖД № 149809. /т. І а.с.128/.

24.11.2008 рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі №2-5896/08р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27.02.2009, було задоволено позов ОСОБА_2 та визнано за ним право власності, зокрема, на автостоянку на 50 машино-місць, що розташована по проспекту Академіка Глушка, 11-Е у м. Одесі (диспетчерська літ. "А", навіси літ. "Б", "В", "Г", огорожа №1,2, мостіння), як на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_10. /т. І а.с. 55, 56-59/.

Вказані судові рішення ухвалою Верховного суду України від 02.02.2011 були скасовані з направленням справи новий розгляд до суду першої інстанції з підстав порушення судами приписів 181, 1216, 1218 Цивільного кодексу України, зокрема, не було враховано, що ФОП ОСОБА_10 був наданий дозвіл на виконання будівельних робіт зі спорудження тимчасових відкритих автостоянок та належним чином не перевірено, чи відповідають характеристики спірних автостоянок ознакам нерухомого майна з огляду на тимчасовий характер указаних споруд і чи може бути поширений на них режим нерухомої речі. /т. І а.с.60-61/.

Відповідно до копії Витягу про державну реєстрацію прав 05.01.2011 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на автостоянку на 50 машино-місць за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Глушка академіка (проспект Димитрова), будинок 11-Е. Підставою виникнення права власності вказано рішення суду по справі № 2-5896/08р. та ухвала апеляційного суду Одеської області від 27.02.2009. /т. І а.с.110/.

Під час нового розгляду справи, заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2011 у справі №2-3533/2011, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15.11.2012, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено та визнано за останнім право власності, зокрема, на автостоянку на 50 машино-місць, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Ак. Глушко, 11-Е в порядку спадкування за законом після померлої 10 травня 2008 року ОСОБА_10.

В подальшому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 03.04.2013 було скасовано ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15.11.2012 з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав того, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, зокрема, на те, що положеннями статті 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Разом з цим, розпорядження виконавчого комітету Київської РДА Одеської міської ради від 20.07.2000 та від 25.11.2000, якими було затверджено акти прийняття до експлуатації відкритої автостоянки на 49 машино-місць, що розташована за адресо: м. Одеса, пров. Економчний, 2 та відкритої автостоянки на 50 машино-місць, що розташована за адресо: м. Одеса, пр-т. ОСОБА_1, 11-Е, не є правовстановлюючими документами на нерухоме майно і не можуть відповідно до статей 10, 60 ЦПК України братися до уваги як докази набуття права власності на спірне нерухоме майно. /т. І а.с. 62, 66-67/.

17.09.2013 ухвалою апеляційного суду Одеської області було скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2011 та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради народних депутатів, Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом. /т. І а.с. 68/.

14.09.2012 було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу ГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ ГЛУШКО 11 Е . Відповідно до пункту 1.4 Статуту, затвердженого протоколом Загальних зборів засновників від 13.09.2012 № 1, засновниками кооперативу є ОСОБА_4, ОСОБА_28, ОСОБА_12. /т. І а.с.27-31/.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Статуту ОК ГК ГЛУШКО 11 Е кооператив створюється для обслуговування переважно своїх членів на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. Метою діяльності кооперативу є забезпечення захисту прав його членів, та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання майна кооперативу, створення і розвиток інфраструктури, необхідної для впровадження діяльності членів кооперативу з метою задоволення потреб. Предметом діяльності кооперативу, зокрема, є забезпечення реалізації прав членів кооперативу.

Як випливає з Додатку № 1 до Протоколу засідання Загальних зборів ОК ГК ГЛУШКО 11 Е від 13.10.2012 № 2, у члени кооперативу були прийняті: ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_29, ОСОБА_30. /т. І а.с. 36/.

Тобто, окрім ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_28, решта членів ОК ГК ГЛУШКО 11 Е є особами, які отримали у 2000, 2004 роках від приватного підприємця ОСОБА_10 документ, що має назву Свідоцтво , на право власності на навіси на автостоянці Дюк розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 11-є.

Листом від 08.11.2012 Позивач звернувся до начальника Одеського міського управління земельних ресурсів з проханням надати в довгострокову оренду спірну земельну ділянку з розрахунку 54 машино-місця з оформленням всіх необхідних документів. /т. І а.с.75/.

Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради листом від 26.11.2012 № 01-18/2111-08 у відповідь на звернення ОК ГК ГЛУШКО 11 Е від 08.11.2012 повідомило, що відповідно до частини першої статті 134 Земельного кодексу України вільні від забудови земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Також, додатково було повідомлено заявника, що відповідно до рішення ОМР Про зміну назви КП Парксервіс Приморський та затвердження його статуту новій редакції від 16.04.2008 №2739-V уповноваженим органом на укладення договорів з експлуатації, обслуговуванню стоянок та усіх місць паркування автотранспорту у м. Одесі є КП Парксервіс-Одеса . /т. III а.с. 98/.

Отже фактично Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради звернення Позивача по суті порушеного питання не розглянуто, обмежившись цитуванням норми права уповноважений орган не повідомив заявника про необхідні дії для реалізації його законного інтересу у спосіб передбачений законом. При цьому, Одеське міське управління земельних ресурсів спрямувало заявника до КП Парксервіс-Одеса для укладення договору з експлуатації, обслуговуванню стоянок та місць паркування автотранспорту, хоча Позивач звертався до нього, як до уповноваженого органу, саме за отриманням земельної ділянки в довгострокову оренду.

03.10.2012 ОСОБА_2 був зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. /т. І а.с.80/.

19.02.2013 Одеською міською радою було прийнято рішення № 2875-IV Про надання дозволу ФОП ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її подальшої передачі в оренду орієнтовною площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць . /т. І а.с.108/.

20.03.2013 складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) переданні ФОП ОСОБА_2 для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць за адресою: м. Одеса, Київський район, просп. Академіка Глушка, 11-Е, згідно із яким проведено визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0721 га, в тому числі по угіддях: 49.3 - тимчасова - 0,0549 га та 49.5 - проїзди, проходи та площадки - 0,0172 га. /т. І а.с.173/.

16.04.2013 Одеською міською радою було прийнято рішення № 3368-IV Про передачу фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць . /т. І а.с.71/.

Відповідно до пунктів 1, 3, 5 рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-IV ФОП ОСОБА_2 передано земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:32:010:0023 площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 11-Е, у довгострокову оренду терміном на 25 років, до початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць. Затверджено договір оренди землі між Одеською міською радою та ФОП ОСОБА_2 Зобов'язано ФОП ОСОБА_2 замовити у виконавчому органі Одеської міської ради щодо забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин оформлення договору оренди землі.

22.04.2013 Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради листом № 01-18/710-08 у відповідь на чергове звернення ОК ГК ГЛУШКО 11 Е від 11.04.2013 знову повідомило, що відповідно до частини першої статті 134 Земельного кодексу України вільні від забудови земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. При цьому, Позивача було повідомлено, що порушене питання не відноситься до зазначених випадків. /т. ІІІ а.с. 99/.

12.06.2013 між Одеською міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) було укладено Договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 337. Право оренди земельної ділянки за цим договором було зареєстровано, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.06.2013 № 4787737. /т. І а.с.72-74, 103/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1 Договору оренди землі від 12.06.2013 орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-VI передає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 721 кв.м., кадастровий номер 5110136900:32:010:0023, у тому числі по угіддях: тимчасова забудова - 549 кв.м., під проїздами, проходами та площадками - 172 кв.м., що знаходиться у місті ОСОБА_5, Київському районі, проспект Академіка Глушка, 11-Е, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору. Зазначена земельна ділянка належить територіальній громаді міста ОСОБА_5 в особі Одеської міської ради, право власності на яку зареєстровано 03.04.2013 в державному реєстрі прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 581037, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 36216051101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2109906, виданим 08.04.2013 Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.

У пункті 2.2 Договору оренди землі від 12.06.2013 зазначено, що на земельній ділянці розташовано: автостоянка на 50 машино-місць за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 11-Е, що належить ОСОБА_2 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2008, справа № 2-5896/08р. та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 27.02.2009, справа № 22ц-730-2009, зареєстрованих 05.01.2011 КП ОМБТІ та РОН , номер запису 2581, і книзі 103неж-6, реєстраційний номер 32558715, згідно Витягу про державну реєстрацію прав № 28588487, виданого 05.01.2011 КП ОМБТІ та РОН .

Згідно із пунктом 3.1 Договору оренди землі від 12.06.2013 його укладено на 25 років, до початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць.

На виконання вимог пункту 6.3 розділу 6 договору, сторонами, 12.06.2013 було складено та підписано ОСОБА_1 приймання передачі земельної ділянки, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв, на виконання рішення Одеської міської ради № 3368-VI від 16.04.2013 та на підставі ОСОБА_1 встановлення меж земельної ділянки в натурі, земельну ділянку площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е, у довгострокову оренду терміном на 25 років, до початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць. /т. І а.с.107/.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частин першої, другої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Суд не приймає довід Відповідача 1 та Відповідача 2 про відсутність необхідності проведення земельних торгів через наявність зареєстрованого за ОСОБА_2 на земельній ділянці права приватної власності на нерухоме майно - автостоянку на 50 машино-місць за адресою: м. Одеса, проспект Ак. Глушка, 11Е, номер запису 2581 в книзі: 103неж-6, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 05.01.2011 № 28588487, виданого КП ОМБТІ та РОН , з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Пунктом 5 Розділ V Прикінцеві положення Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 № 1952-IV встановлено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

За змістом статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у редакції Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI, яка діяла на момент прийняття оспорюваний рішення та укладання договору оренди землі, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Отже, за своєю структурою Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить розділи, відкриті на кожний об'єкт, що складаються з чотирьох частин, які містять відомості: про нерухоме майно; право власності та суб'єкта (суб'єктів цього права); інші речові права та суб'єкта (суб'єктів цих прав); обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів цих прав).

Відповідно до статті 8 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у редакції Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI, яка діяла на момент прийняття оспорюваний рішення та укладання договору оренди землі, до повноважень органу державної реєстрації прав належить: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень чи відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; надання інформації про зареєстровані права та їх обтяження у порядку, встановленому цим Законом; забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна, здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 9 Закону визначено також повноваження Державного реєстратора.

З наведених вище положень законодавства вбачається, що здійснення державної реєстрації прав (їх обтяжень) на нерухоме майно за загальним правилом означає підтвердження державою фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав, що надає право управненій особі посилатися на відомості з Державного реєстру прав у спорах з третіми особами для підтвердження відповідних фактів у встановленому порядку.

Натомість саме набуття, припинення, перехід речових прав на нерухоме майно відбувається на підставах, визначених законодавством (статті 11 та 328 Цивільного кодексу України), в тому числі на підставі вчинених правочинів, актів цивільного законодавства, актів органів державної влади та місцевого самоврядування; при цьому пов'язаність з державною реєстрацією моменту виникнення права власності чи іншого речового права не виключає первинності існування підстав, на яких набувається відповідне речове право; з наведених положень законодавства не вбачається також повноважень органу державної реєстрації прав, як підстави для виникнення (а не підтвердження) фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав.

Частинами першою, другою статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у редакції Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI, яка діяла на момент прийняття оспорюваний рішення та укладання договору оренди землі, передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Проте невнесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав, тобто незабезпечення відповідності відомостей реєстру існуючим фактам не позбавляє заінтересовану особу спростовувати відомості, надані в установленому порядку з Державного реєстру прав, шляхом надання належних та допустимих доказів у підтвердження інших фактів. При цьому, суд не приймає довід Відповідача2 про те, що право на таке спростування Позивач може використати лише в адміністративному судочинстві, адже йдеться не про спір із суб'єктом владних повноважень щодо внесення до реєстру запису про скасування державної реєстрації прав, а про захист законного інтересу Позивача в отриманні земельної ділянки в оренду на конкурентних засадах за результатами проведення земельних торгів, тобто у відносинах, що регулюються приватним правом. І такий захист можливий шляхом звернення до суду та доведення у господарському судочинстві відсутності певних первинних правових підстав у відповідачів, нібито наявність яких стала причиною порушення його інтересу.

Відповідно до пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 № 1692/5), яке було чинним на момент формування Витягу про державну реєстрацію прав від 05.01.2011 № 28588487, після внесення запису до відповідного розділу Реєстру прав реєстратор БТІ видає витяг про державну реєстрацію прав, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа, а у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на правовстановлювальному документі також робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав. При цьому, такий витяг не є правовстановлюючим документом, оскільки згідно із Додатком № 2 до вказаного Тимчасового положення, таким документом є, зокрема, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. Отже, існування витягу про державну реєстрацію прав без правовстановлюючого документу є неможливим та таким, що не відповідає законодавству.

Як випливає зі змісту Витягу про державну реєстрацію прав від 05.01.2011 № 28588487, виданого КП ОМБТІ та РОН , у якості підстави виникнення права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно - автостоянку на 50 машино-місць за адресою: м. Одеса, проспект Ак. Глушка, 11Е, тобто правовстановлюючих документів, зазначені рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2008 у справі № 2-5896/08р. та ухвала апеляційного суду Одеської області від 27.02.2009 у справі № 22ц-730-2009. /т. І а.с.110/.

Отже, оскільки станом на момент прийняття рішень Одеської міської ради від 19.02.2013 № 2875-VI та від 16.04.2013 № 3368-VI, а також укладення Договору оренди землі від 12.06.2013, рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2008 у справі № 2-5896/08р. та ухвала апеляційного суду Одеської області від 27.02.2009 у справі № 22ц-730-2009 були скасовані ухвалою Верховного суду України від 02.02.2011, у ФОП ОСОБА_2 були відсутні правовстановлюючі документи на підтвердження наявності в нього права власності на нерухоме майно - автостоянку на 50 машино-місць за адресою: м. Одеса, проспект Ак. Глушка, 11Е. При цьому, лише Витяг про державну реєстрацію прав від 05.01.2011 № 28588487, за відсутності правовстановлюючих документів, не міг підтверджувати наявність такого права в силу положень пункту 3.11 та Додатку № 2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 № 1692/5).

Відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 № 660/5, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, машиномісце, право на яке підлягає державній реєстрації, повинно знаходитися в будівлі або в іншій капітальній споруді, тобто в споруді, яка має основні конструктивні елементи (зокрема, фундамент, стіни, покрівлю тощо).

У матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що, станом на момент прийняття рішень Одеської міської ради від 19.02.2013 № 2875-VI та від 16.04.2013 № 3368-VI, а також укладення Договору оренди землі від 12.06.2013, на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, просп. Ак. Глушка, 11-Е, знаходилась тимчасова відкрита автостоянка, на якій не було будівель або інших капітальних споруд, які б мали конструктивні елементи (зокрема, фундамент, стіни, покрівлю тощо), а саме:

- Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.09.1999 № 707 про виділення земельних ділянок (т. ІІІ а.с. 33);

- Договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди (Додаток № 2 до рішення від 30.09.1999 № 707) від 03.12.1999 (т. ІІІ а.с. 195-202);

- Розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради Про затвердження проектів облаштування та реконструкції відкритих автостоянок від 07.10.1999 № 161 (т. III а.с. 110);

- Дозвіл Інспекції ДБК м. Одеси від 14.01.2000 № 1 на виконання будівельних робіт зі спорудження тимчасових відкритих автостоянок за зазначеною адресою (т. I а.с. 70);

- ОСОБА_1 державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 23.11.2000, у якому зафіксовано рішення державної технічної комісії про готовність до експлуатації об'єкта замовника - ПП ОСОБА_10, а саме, Автостоянки по проспекту Ак. Глушка, 11-Е на 50 машино-місць, побудованого відповідно до дозволу Інспекції ДАБК м. Одеси від 23.11.2000 № 1 (т. IV а.с. 88);

- розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради Про затвердження акту прийняття в експлуатацію автостоянки за адресою: пр.-т ОСОБА_1, 11-Є, ПП ОСОБА_10П. від 25.11.2000 № 1940, яким затверджено акт прийняття в експлуатацію. Відкриту автостоянку на 50 машино-місць на земельній ділянці по проспекту Ак. Глушко, 11-Є, яка надана ПП Кіктенко ОСОБА_11 на підставі рішення Одеської міської ради № 442-ХХІІІ від 09.12.1999 - прийнято в експлуатацію. (т.IV а.с. 87).

А відтак, в даному випадку, автостоянка не підлягала державній реєстрації, оскільки машиноміце в ній носить некапітальний характер та вона не знаходиться в будівлі або в іншій капітальній споруді, тобто в споруді, яка має основні конструктивні елементи. Тобто ця автостоянка не є нерухомим майном.

У Висновку судової будівельно-технічної експертизи від 22.01.2018 № 17-1228 судовими експертами Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції України ОСОБА_31 та ОСОБА_32 зазначено наступне.

Автостоянка за адресою: просп. Ак. Глушка ,11-Е в м. Одесі на 50 машино-місць складається з об'єктів рухомого майна, об'єктів благоустрою та будівлі яка містить ознаки будівель капітального типу (за матеріалом стін) і будівель тимчасового типу (за відсутністю фундаменту, конструкції покрівлі). Вищевказані об'єкти побудовано у охоронній зоні тепломережі 2 діам.800, що не відповідає п. 6.3.7 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж , затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71.

Виходячи з технічних та конструктивних характеристик досліджуваних об'єктів, встановлених в ході їх натурного візуально-інструментального обстеження, експерти прийшли до наступних висновків щодо поставлених питань.

Навіс металевий - даний об'єкт побудований без улаштування фундаменту і не нерозривно пов'язаний із земельною ділянкою, на якій він розташований. Слід зазначити, що деякі з стовбів забетоновані в землю. Крім того, об'єкт виконаний з легких металевих конструкцій і може при мінімальних витратах бути переміщений окремими блоками (осередками). Тобто об'єкт відноситься до рухомого майна. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до класу - гаражі.

Металева будка охоронця - даний об'єкт являє собою переставну будку, встановлену на бетоні блоки. Тобто об'єкт відноситься до рухомого майна. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до класу - гаражі.

Паркан металевий сітчастий, а також асфальтове покриття території. Асфальтове покриття належить до об'єктів благоустрою, тобто є типом покриття доріг і тротуарів, а не окремим об'єктом нерухомого майна. Асфальтове покриття не відповідає головним ознакам нерухомості, а основним його призначенням є допоміжне обладнання відповідної частини земельної ділянки (дороги, тротуару) з метою задоволення потреб населення у покращенні можливостей її експлуатації за призначенням.

За діючою класифікацією паркан також є елементом благоустрою. На підставі аналізу наявних матеріалів, встановлених законодавчими в нормативними актами визначень, класифікації і вимог, з урахуванням результатів натурного обстеження, дані об'єкти відносяться до некапітального майна (тимчасового) типу. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 асфальтове покриття відноситься до класу - вулиці та дороги.

Службове приміщення кам'яне (будка охорони-2) площею 5,7 кв.м. Даний об'єкт знаходиться в кінці стоянки на місці навісу № 56, що навпроти житлового будинку ОСОБА_1 11-Д. Згідно наявних відомостей з матеріалів справи, спірна стоянка на 50 машино-місць. Досліджувана будівля без фундаменту, складається з несучих та огороджуючи конструкцій, які утворюють наземне приміщення. Відсутнє підключення комунікацій. Об'єкт виконаний в кладці з кам'яних матеріалів (шлакоблоків) і технічно не може бути переміщений без його руйнування, а відповідно знецінення. Об'єкт призначений для тимчасового перебування людей, розміщення відповідного інвентарю і ведення в ньому визначеної господарської діяльності. Таким чином об'єкт дослідження відноситься до нерухомого майна, який містить ознаки будівель капітального типу (за матеріалом стін) і будівель тимчасового типу (за відсутністю фундаменту, конструкцією покрівлі). Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до класу - гаражі. /т. VI а.с. 94-105/.

Отже, згідно із вказаним Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 22.01.2018 № 17-1228 на спірній земельній ділянці знаходиться лише один об'єкт, який відноситься до нерухомого майна - Службове приміщення кам'яне (будка охорони-2) площею 5,7 кв.м.

Як випливає зі змісту Декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція автостоянки на 50 машино-місць та пункту охорони в існуючих габаритах, без зміни цільового призначення зареєстрованою Інспекцією ДАБК в Одеській області 03.07.2013 за № ОД 081131840939, а також Декларації про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція автостоянки на 50 машино-місць та пункту охорони, в існуючих габаритах, без зміни цільового призначення, м. Одеса, Київський р-он, пр. Ак. Глушка, буд. 11-Е код 1242; категорія складності І будівництво об'єкта - пункту охорони площею 5,7 кв.м. розпочато 07.07.2013 та закінчено 20.07.2013.

Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданим 26.05.2015 Реєстраційною службою Одеського МУЮ Одеської області за № 38115222 ОСОБА_2 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер № 158555151101, а саме, автостоянка на 50 машино-місць за адресою: м. Одеса, проспект Глушка академіка, 11-Е, загальною площею 5,7 кв.м. Складовими частинами цього об'єкту є: літ. А - пункт охорони, літ. Б - навіс, літ. - 1, 2 - огорожа, літ. І - вимощення. При цьому, датою державної реєстрації об'єкта вказано 12.09.2013 номер запису про право власності 2514867. /т. ІІ а.с. 86/.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 9489093 на об'єкт - автостоянка на 50 машино-місць, за адресою: Одеська область м. Одеса, проспект Глушка академіка, будинок 11-Е, площею 5,7 кв.м., було видано ОСОБА_2 лише 17.09.2013. /т. І а.с.111/.

Тобто, станом на момент прийняття рішень Одеської міської ради від 19.02.2013 № 2875-VI та від 16.04.2013 № 3368-VI, а також укладення Договору оренди землі від 12.06.2013, на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, просп. Ак. Глушка, 11-Е, не знаходились об'єкти нерухомого майна, що належали б на праві приватної власності ФОП ОСОБА_2, зокрема, й об'єкт - пункт охорони площею 5,7 кв.м.

Суд не приймає довід Відповідача2 про те, що Витяг про державну реєстрацію прав від 05.01.2011 № 28588487, виданий КП ОМБТІ та РОН , із номером запису нерухомого майна 2581 в книзі 103неж-6, та Витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно під № 38115339 від 26.05.2015 стосуються одного й того ж майна, з огляду на наступне.

Записи з Реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі яких відповідно до пункту 4.6 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2010 № 2480/5) було видано Витяг про державну реєстрацію прав від 05.01.2011 № 28588487, автоматично не переносились до нового Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із пунктами 1, 3, 6 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5, відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно лише використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв /запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.

При цьому, відповідно до пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, з доповненнями згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 50, у редакції яка діяла до 22.06.2018 - дати набрання чинності Порядку у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 484, у разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже записи з Реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію, проведену до 01.01.2013, переносились до нового Державного реєстру речових прав на нерухоме майно лише у випадку внесення одночасного запису про скасування такої державної реєстрації прав.

Окрім того, слід зазначити що не відповідає дійсності твердження Відповідача2 про те що у Витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно під № 38115339 від 26.05.2015 міститься інформація про наявність у ОСОБА_2 права власності на автостоянку на 50 машино-місць по просп. Академіка Глушка, 11Е, у м. Одеса, запис 2581 в книзі: 103неж-6. Фактично у матеріалах справи з реквізитами дата - 26.05.2015 № 38115339 знаходиться не Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а Інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Тобто документ з відомостями з іншого реєстру ніж Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. /т. ІІ а.с. 87/.

При цьому саме Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.05.2015 № 38115222 містить відомості про підставу виникнення права власності - свідоцтво про право власності від 17.09.2013 № 9489093. /т. ІІ а.с. 86/. Тобто він не може стосуватись майна зареєстрованого КП ОМБТІ та РОН 05.01.2011.

Суд не приймає довід ФОП ОСОБА_2 про те, що він відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про оренду землі від 06.11.1991 № 1798-XII, як єдиний спадкоємець своєї матері, має переважне право на укладання договору оренди землі за адресою: м. Одеса, проспект Ак. Глушка, 11Е, Позивач зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про оренду землі від 06.11.1991 № 1798-XII право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Проте, Відповідач2 належним чином не оформив право на оренду земельної ділянки після смерті своєї матері. Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004, укладеного між Одеською міською радою і ОСОБА_10 (матір'ю ОСОБА_2М.), договір укладено на п'ять років, тобто він діяв до 29.12.2009. Мати ОСОБА_2 померла 10.05.2008, після її смерті він не зробив жодної дії направленої на перехід права оренди до нього як до спадкоємця у межах строку дії договору, а саме до 29.12.2009. При цьому, також Одеською міською радою не приймалося на пленарному засіданні рішення щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004, і не укладалася з Відповідачем2 як спадкоємцем додаткова угода до вказаного договору у зв'язку із зміною орендаря. А ОСОБА_2 із відповідним клопотанням до Одеської міської ради не звертався. Право оренди на підставі Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004 відповідно до статті 125 Земельного кодексу України в установленому порядку за ОСОБА_2 не зареєстровано. Тобто Відповідачем2 не було вчинено жодних юридично значимих дій щодо оформлення своїх прав на оренду землі як спадкоємця орендаря за Договором оренди земельної ділянки від 29.12.2004.

Окрім того, оспорюванні рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-VI і договір оренди земельної ділянки від 12.06.2013 прийнято та укладено ні на підставі переходу права на оренду в порядку спадкування, жодної вказівки про це ані в рішенні ані в договорі оренди немає. Навпаки, земельна ділянка була надана в оренду на підставі статей 116, 124 Земельного кодексу України, тобто через процедуру відведення земельної ділянки.

З огляду на наведене та встановлені фактичні обставини цієї справи, помилковим є посилання Відповідача2 на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 у справі № 6-375цс15.

Суд також не приймає довід Відповідача 2 про наявність у нього права на укладання спірного договору оренди землі відповідно до частини шосту статті 33 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV, з огляду на наступне.

Відповідно д частини першої, другої статті 33 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Частиною п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно із частино шостою статті 33 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Отже, для застосування до спірних правовідносин вказаних норм статті 33 Закону України Про оренду землі необхідним є дотримання наступних передумов: наявність договору оренди землі, закінчення строку, на який його було укладено, наявність у Відповідача2 статусу орендаря за цим договором, належність виконання ним обов'язків за умовами договору, надіслання ним листа-повідомлення орендодавцю про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Жодна із вищенаведених передумов не дотримана у спірних правовідносинах.

Окрім того, щодо посилання Відповідача2 на те, що він належним чином сплачував орендну плату за договором, укладеним між його матір'ю та Одеською міською радою, в строк до укладання оспорюваного Договору оренди землі від 12.06.2013, слід зазначити, , що це твердження спростовується наявними у матеріалах справи копіями податкових декларацій з плати за землю за 2010, 2011, 2012 та 2013 роки, оскільки вони не відносяться до Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004, який був укладений строком на п'ять років, а саме, до 29.12.2009.

Вказані податкові декларації з плати за землю за 2010, 2011, 2012 та 2013 роки, складені та подані до Держаної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси в один день - 08.04.2013. /т. VIII а.с. 56-67/.

Докази своєчасного та належного внесення орендної оплати протягом строку дії Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004 у матеріалах справи відсутні. Відповідачем 2 надано суду лише одну квитанцію від 04.04.2013 № к8/4/25 на суму 10 165,57 грн., яка вказаного періоду часу не стосується. /т. VIII а.с. 68/.

Окрім того, відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004 цільовим призначенням об'єкта оренди - земельної ділянки є експлуатація та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць, тобто здійснення підприємницької діяльності орендарем. Однак ОСОБА_2 отримав статус суб'єкта підприємницької діяльності тільки 03.10.2012. А відтак, для здійснення вказаної діяльності та подання податкових декларацій за періоди 2010, 2011 роки та дев'ять місяців 2012 року у Відповідача2 не було законних підстав.

Крім того, ані у рішенні Одеської міської ради Про надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її подальшої передачі в оренду орієнтованою площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 11-Е, для експлуатації та обслуговування відкритої стоянки на 50 машино-місць від 19.02.2013 № 2875-VI, ані в оспорюваному рішенні Одеської міської ради Про передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0721 га, за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць від 16.04.2013 № 3368-VI, не має посилань на продовження строку оренди землі або поновлення Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004 відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі від 06.11.1991 № 1798-XII.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази знищення навісів членів кооперативу внаслідок гідрометереологічного явища, яке мало місце з 31 травня на 01 червня 2013 року.

Довідка Гідрометереологічного центру Чорного та Азовського морів від 01.08.2013 № 54704/230 підвереджує лише факт спостереження 31.05.2013 в місті ОСОБА_5 проходження холодного атмосферного фронту, грози, дощу, кількості опадів - 12 мм, шквальне посилення вітру у період з 22 години 07 хвилин до 22 години 28 хвилин. /т. І а.с. 113/.

Суд також не приймає як допустимий доказ ОСОБА_1 про знищення автостоянки від 03.06.2013 /т. І а.с. 112/. Оскільки, його складання не відповідає положенням пунктів 1.4, 3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127. Згідно із цими положеннями технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України Про архітектурну діяльність та постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури . При цьому, технічний знос будинків (окремих елементів) можливо визначити тільки у процесі обстеження та оцінки технічного стану конструкцій з врахуванням якості виконання будівельних робіт, атмосферного впливу, експлуатаційних та інших чинників. Під заповненою з результатами обстеження таблицею про технічний опис (характеристику) або опис конструктивних елементів зазначається: Обстеження здійснив, посада, прізвище, ініціали працівника суб'єкта господарювання, який безпосередньо проводив обстеження та оцінку технічного стану конструкцій . У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо наявності кваліфікаційних сертифікатів про проходження професійної атестації у осіб, які склали ОСОБА_1 про знищення автостоянки від 03.06.2013.

Суд не приймає довід Відповідача 1 та Відповідача 2 щодо відсутності порушення права та законних інтересів Обслуговуючого кооперативу Гаражний Кооператив ОСОБА_1 11 Е у зв'язку із прийняття рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-VI та укладання Договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013, з огляду на наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позивач звернувшись до начальника Одеського міського управління земельних ресурсів із листом від 08.11.2012 із проханням надати в довгострокову оренду спірну земельну ділянку з розрахунку 54 машино-місця з оформленням всіх необхідних документів, продемонстрував своє прагнення до користування конкретним матеріальним благом у встановленому законом порядку. Тобто в Позивача наявний свій охоронюваний законом інтерес в отриманні земельної ділянки в оренду на конкурентних засадах за результатами проведення земельних торгів, як це передбачено частинами першою, другою статті 124, частиною першою статті 134 Земельного кодексу України. Проте, внаслідок дій відповідачів він був позбавлений можливості на задоволення цього свого законного інтересу.

Частиною першою статті 15, частинами першою, другою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а також визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, з огляду на встановлені обставини того, що на момент прийняття оспорюваного рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 № 3368-VI та укладання спірного Договору оренди земельної ділянки від 12.06.2013, були відсутні підстави, встановлені частиною другою статті 124, частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, для передачі земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів, зокрема, розташування на ній об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності відповідача - ФОП ОСОБА_2, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Розподіл судових витрат здійснюється судом з урахуванням положень ст.ст. 123, 127, 129 ГПК України та наявних в матеріалах справи доказів їх понесення позивачем.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Обслуговуючого кооперативу „Гаражний Кооператив „ОСОБА_1 11 Е» (65113, м.Одеса, просп. Ак. Глушка, буд. 11, корп. Е, кв. 51, код ЄДРПОУ 38352024) до Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу ОСОБА_3 (65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 2) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задовольнити повністю.

2.Визнати незаконним і скасувати рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 року за №3368-VI Про передачу ФОП ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0721 га за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 11-Е, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на 50 машино-місць .

3.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 12.06.2013 року, площею 721 кв.м, що знаходиться у м. Одесі , проспект Академіка Глушка, 11-Е, укладений між Одеською міською радою і Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2.

4.Стягнути з Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь Обслуговуючого кооперативу „Гаражний Кооператив „ОСОБА_1 11 Е» (65113, м. Одеса, просп. Ак. Глушка, буд. 11, корп. Е, кв. 51, код ЄДРПОУ 38352024) витрати на сплату судового збору у розмірі 7 740,26 (сім тисяч сімсот сорок гривень 26 коп.), а також суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 2138,40 (дві тисячі сто тридцять вісім гривень 40 коп.).

5.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Обслуговуючого кооперативу „Гаражний Кооператив „ОСОБА_1 11 Е» (65113, м. Одеса, просп. Ак. Глушка, буд. 11, корп. Е, кв. 51, код ЄДРПОУ 38352024) витрати на сплату судового збору у розмірі 7 740,26 (сім тисяч сімсот сорок гривень 26 коп.), а також суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 2 138,40 (дві тисячі сто тридцять вісім гривень 40 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 листопада 2018 р.

Головуючий К.Ф. Погребна

Суддя І.А. Малярчук

Суддя Т.Г. Д'яченко