Ухвала

від 02.11.2018 по справі 826/11314/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 листопада 2018 року

м. Київ

справа №826/11314/17

адміністративне провадження №К/9901/65242/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі №826/11314/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хорос до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Хорос звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018 у справі №826/11314/17 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 26.10.2018 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Водночас відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Водночас до касаційної скарги заявником додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано відсутністю на рахунках Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві грошових коштів необхідних для сплати судового збору у даній справі.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження фактів викладених у вказаному клопотанні, заявником надано: копії листів Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 18.04.2018, від 04.10.2018 про надання інформації, копію виписки Державної казначейської служби України по рахунках Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за 10.10.2018, копії листів Управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності від 05.03.2018 та від 25.06.2018 щодо сплати судового збору.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору, оскільки податковим органом не надано належних доказів на підтвердження вчинення регулярних дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, податковим органом не надано належних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги. Також заявником не надано доказів, які б свідчили про бажання податкового органу реалізувати своє право на касаційне оскарження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання податкового органу про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає.

Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено, що з 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00грн.

Отже, судовий збір, який Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1762,00грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Призначення платежу:

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/11314/17.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі №826/11314/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хорос до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

..........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду