УХВАЛА
29 жовтня 2018 року
Київ
справа №810/1088/18
адміністративне провадження №К/9901/64173/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №810/1088/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріола-Модуль ЛТД до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №810/1088/18.
У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ріола-Модуль ЛТД звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 №0077501209 та від 23.11.2017 №0077481209.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 - позов задоволено.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до наказу № 1914 від 20.10.2017 Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариства з обмеженою відповідальністю Ріола-Модуль ЛТД сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок у банку за серпень 2017 року.
За результатом проведення перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області складено Акт перевірки від 06.11.2017 №5977/10-36-12-09/21650831.
На підставі висновку Акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:
-№ 0077481209, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2017 року у сумі 16 666,66 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 8333,33 грн.;
-№ 0077501209, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2017року у сумі 24 999,99 грн.
Суди попередніх інстанцій зазначають, що господарські операції між ТОВ Ріола-Модуль ЛТД та ТОВ Хардіфаст за були реальними і відбувались згідно умов Договору між вказаними контрагентами і на його умовах. Крім того на час укладення та виконання договору контрагент позивача здійснював господарську діяльність, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ ХАРДІФАСТ .
Таким чином, суди прийняли рішення про задоволення задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2017 № 0077481209, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2017 року у сумі 16 666,66 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 8333,33 грн. та № 0077501209, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2017року у сумі 24 999,99 грн.
Головне управління ДФС у Київській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №810/1088/18, в якій просить скасувати оскаржувані рішення.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №810/1088/18 є вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень: № 0077481209 від 23.11.2017 у розмірі 24 999,99 грн. та № 0077501209 від 23.11.2017 у розмірі 24 999,99 грн. Загальна сума оскаржуваних податкових повідомлень-рішень - 49 999,98 грн.
Отже рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №810/1088/18 - не підлягають касаційному оскарженню.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №810/1088/18.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2018 |
Оприлюднено | 04.11.2018 |
Номер документу | 77586636 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні