Постанова

від 24.10.2018 по справі 691/347/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 691/347/17

провадження № 61-2766св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Городищенського районного суду Черкаської області, у складі судді Черненка В. О., від 06 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області, у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Храпка В. Д., Ювшина В. І., від 07 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області) про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Позовну заяву ОСОБА_3мотивовано тим, що 01 жовтня 2008 року між її покійним чоловіком - ОСОБА_4 та Городищенською районною державною адміністрацією (далі - Городищенська РДА) було укладено договір оренди землі, площею 19,00 га (рілля), за рахунок резервного фонду Мліївської сільської ради, строком на 5 років. Із довідки відділу Держгеокадастру у Городищенському районі Черкаської області від 04 серпня 2016 року № 29-28-0.3-1967/15-16 стало відомо, що 05 серпня 2011 року укладено інший договір оренди землі між ОСОБА_4 та Городищенською РДА також строком на 5 років, який зареєстровано за № 712030004001284. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і позивач є єдиним спадкоємцем після смерті останнього. У 2013 році проводилась інвентаризація даної земельної ділянки і її площа становить 22,2481 га, кадастровий НОМЕР_1, заборгованості по сплаті орендної плати немає. Позивач, разом зі своєю родиною, продовжує користуватися вищевказаною земельною ділянкою та сплачувати орендну плату у відповідності до договору. 15 серпня 2016 року ОСОБА_3 направила до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області листа про те, що вона має намір скористатися переважним правом на продовження договору оренди землі на тих самих умовах та на той самий строк. У листопаді 2016 року нею було отримано лист-відповідь від 20 вересня 2016 року за № 7949/6-16, згідно якого для подальшого розгляду необхідно було надати додаткові документи, а саме: свідоцтво про право на спадщину та копію договору. 20 грудня 2016 року до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області позивачем було направлено новий лист із додатками та примірниками додаткових угод.28 лютого 2017 року позивачем було отримано відповідь № 10589/6-16, згідно якої їй відмовлено у продовженні договору оренди землі.

ОСОБА_3вважала, що дії ГУ Держгеокадастру у Черкаській області є протизаконними, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом, в якому просила суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 05 серпня 2011 року, укладений між (спадкодавцем ОСОБА_4.) ОСОБА_3 та Городищенською районною державною адміністрацією, площею 19,00 га ріллі, що розташована на території Мліївської сільської ради Городищенського району, Черкаської області, кадастровий НОМЕР_1.

Під час розгляду справи представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій, окрім заявленої раніше вимоги, просив визнати укладеною на тих самих умовах, на той самий строк додаткову угоду до договору оренди землі від 05 листопада 2011 року між ОСОБА_3 та ГУ Держгеокадастру у Черкаській області стосовно земельної ділянки площею 19,00 га ріллі, що розташована на території Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області, кадастровий НОМЕР_1.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 06 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2008 року, зареєстрований 05 серпня 2011 року, укладений між ОСОБА_4, спадкоємцем якого є ОСОБА_3, та Городищенською районною державною адміністрацією Черкаської області, площею 19,00 га ріллі, що розташована на території Мліївської сільської ради Городищенського району, Черкаської області, кадастровий НОМЕР_1.

Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 01 жовтня 2008 року, зареєстрованого 05 листопада 2011 року, на тих самих умовах, на той самий строк між ОСОБА_3 та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області стосовно земельної ділянки площею 19,00 га ріллі, що розташована на території Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області, кадастровий НОМЕР_1. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі має переважне право на поновлення договору оренди землі від 01 жовтня 2008 року на новий строк, оскільки після закінчення строку дії договору позивач продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою та належно виконує обов'язки за договором, при цьому, орендодавець письмове повідомлення про відмову у поновленні договору оренди у місячний строк після закінчення строку дії договору позивачу не направляв.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі .

У грудні 2017 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 06 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року.

У касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області просить рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 06 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 рокускасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясували обставини справи , при вирішенні спору по суті не врахували, що позивач вчасно не звернулась з питанням про поновлення договору оренди. Крім того не прийнято до уваги судами попередніх інстанцій той факт, що у 2014 році було проведено інвентаризацію і розмір спірної земельної ділянки збільшився, що унеможливлює поновлення договору оренди. Сторонами не досягнуто згоди щодо укладення договору оренди на нових умовах.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року касаційна скарга ГУ Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 06 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року була залишена без руху із наданням строку для усунення недоліків.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

28 грудня 2017 року матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду, а 17 січня 2018 року розподілено судді-доповідачу.

26 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою .

Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.

18 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_3 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 06 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що 01 жовтня 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Городищенською РДА був укладений договір оренди землі, загальною площею 19,00 га ріллі, за рахунок земель резервного фонду Мліївської сільської ради строком на 5 років. Даний договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Городищенському районі Черкаської області 05 серпня 2011 року про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 712030004001284 (а.с. 16-18).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 19 лютого 2014 року виконавчим комітетом Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області, актовий запис № 10, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

У пункті 40 договору оренди землі зазначено, що право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду, переходить до спадкоємця або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем (а.с. 17).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 червня 2016 року, зареєстрованого у реєстрі за № 824, ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 (а.с. 15).

Встановлено, що ОСОБА_3 проживала разом із спадкодавцем до дня його смерті та спільно вела господарство.

Відповідно до довідки Мліївської сільської ради № 784 від 08 червня 2016 року земельна ділянка, яка перебувала в оренді ОСОБА_4 за договором оренди від 01 жовтня 2008 року, після його смерті перебуває у користуванні ОСОБА_5 Станом на 08 червня 2016 року заборгованості по сплаті орендної плати немає (а.с. 8).

Згідно пункту 8 договору оренди землі від 01 жовтня 2008 року договір укладено на 5 років.

Пунктом 43 договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (тобто до 05 серпня 2016 року).

Встановлено, що за результатами проведення інвентаризації, визначено, що площа спірної земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, становить 22,2481 га та їй присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до змісту листа ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 7949/6-16 від 20 вересня 2016 року ОСОБА_3 19 серпня 2016 року звернулася до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з листом, у якому повідомила про наміри користуватися земельною ділянкою, яка перебувала в оренді у ФОП ОСОБА_4 на підставі вказаного вище договору оренди землі, на що їй було роз'яснено порядок поновлення договору оренди землі та рекомендовано надати копію договору, який вона має намір поновити, та свідоцтво про право на спадщину (а.с. 13).

28 грудня 2016 року ОСОБА_3 повторно звернулась до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з листом про поновлення договору оренди та надала витребувані у неї документи.

31 січня 2017 року ОСОБА_3 отримала відповідь ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 10589/6 про те, що договір оренди землі закінчився, документи щодо його пролонгації у позивачки відсутні, а надання земельної ділянки у користування можливе лише за результатами проведення земельних торгів (а.с. 14).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) починає регулювати правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Отже, строк дії договору оренди землі, що був укладений 01 жовтня 2008 року між ОСОБА_4 та Городищенською районною державною адміністрацією, розпочався 05 серпня 2011 року і закінчився 05 серпня 2016 року.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом частини першої статті 7 Закону України Про оренду землі право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря у разі, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців. У випадку їх відмови чи відсутності таких спадкоємців право оренди переходить до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та вищевказаного Закону.

Отже, якщо умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами, не передбачається заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці орендаря (фізичної особи-підприємця) після смерті останнього можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки, яка є предметом цього договору.

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

Відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-п'ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк ; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Встановивши, що спадкоємець (позивач у справі) добросовісно користувалась земельною ділянкою, однак у строк, передбачений статтею 33 Закону України Про оренду землі та пунктом 8 договору оренди землі від 01 жовтня 2008 року (до 05 липня 2016 року), не звернулась до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі , місцевий суд дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Таким чином, суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частин першої-шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

За результатами розгляду заяв орендаря, поданих поза межами передбаченого законом і договором строку для реалізації переважного права, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повідомив орендаря про закінчення строку дії договору оренди та можливість передачі земельної ділянки у користування лише за результатами проведення земельних торгів (стаття 124 ЗК України). Порушень вимог чинного законодавства у діях ГУ Держгеокадастру у Черкаській області немає.

За правилами частини першої, другої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права .

За таких обставин, оскільки судами неправильно застосовані вимоги частин першої-шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 402, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області задовольнити.

Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 06 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання поновленим договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник СуддіО. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк