Рішення

від 02.11.2018 по справі 1440/1866/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2018 р. № 1440/1866/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1(Морехідна,1В/3,оф.208,54038, с.Матросівка,Очаківський район, Миколаївська область,57546

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м.Миколаїв,54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2018 № 569111-1302-1407,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.06.2018 № 569111-1302-1407.

Ухвалою від 10.08.2018 Миколаївським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення - рішення є безпідставним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач помилково визнав його суб'єктом господарювання за податковими вимогами.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в задоволені позову необхідно відмовити, оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 06.06.2018 № 569111-1302-1407, яким визначив позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб на суму 63 266,49 грн. за 2018 податковий період. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка площею 60 га в межах території Острівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області кадастровий номер 4825182600:01:000:0654.

15.01.2015 між Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, за предметом якого Орендодавець надає на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Миколаївській області від 15.01.2015 № 71-СГ, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться на території Острівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Пунктом 2 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка в межах території Острівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області площею 60.0 га, у тому числі 60.0 ріллі, кадастровий номер земельної ділянки: 4825182600:01:000:0654. Договір укладений на 10 років.

Згідно пунку 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується орендарем у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

19.07.2017 позивач створив фермерське господарство ГОВЕРЛА-2017 (номер запису: 1 523 102 0000 001560, Ідентифікаційний код 41468612), що підтверджується наданим Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.12.2017 року та став його головою. Основним видом економічної діяльності Господарства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Вищевказана земельна ділянка включена позивачем до майна фермерського господарства ГОВЕРЛА-2017 , що підтверджується пунктом 4.1 нової редакції Статуту від 15.12.2017.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом. Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Тобто, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Зі змісту положень статті 12 Закону України Про фермерське господарство вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно застосовано податкові зобов'язання до позивача, оскільки в даному випадку орендну плату за земельні ділянки покладаються на фермерське господарство ГОВЕРЛА-2017 , а тому податкове повідомлення-рішення від 06.06.2018 № 569111-1302-1407, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб на суму 63 266,49 грн. за 2018 податковий період-підлягає скасуванню.

Дана правова позиція узгоджується з висновками ОСОБА_2 Верховного Суду, викладеними в постанові від 13.03.2018 року у справі №348/992/16-ц.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено перед судом правомірність своїх дій щодо прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просив присудити на його користь за рахунок відповідача витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 6 000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано до суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 6000 грн. (копія трудового договору про надання правової допомоги № 11 від 20.07.2018 із додатком № 1 від 01.08.2018, копія акта здачі - прийняття наданих послуг № 1 від 01.08.2018, оригінал квитанції № 0.0.1121293619.1 від 30.08.2018 на суму 6 000 грн.), з урахуванням повного задоволення позову, відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 134, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 (Морехідна,1В/3, оф.208,54038, с.Матросівка, Очаківський район, Миколаївська область,57546 НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області №569111-1302-1407 від 06.06.2018 року

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) на користь ОСОБА_1 (в.Москаленко,23,кв.1 (Морехідна,1В/3,оф.208, 54038, с.Матросівка, Очаківський район, Миколаївська область,57546 НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 6704,80 грн. (6000 грн. витрати на професійну правничу допомогу, 704,80 грн.-судовий збір).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник