Рішення

від 26.10.2018 по справі 916/4387/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2018 р. Справа № 916/4387/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Матвієнко А.С.,

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача - Служба автомобільних доріг в Одеській області: Демура Р.В., згідно довіреності від 21.09.2018р.

відповідача - Укравтодор: Демура Р.В., згідно довіреності від 23.06.2017р.

відповідача - ТОВ "Шляхбуд": не з'явився

третьої особи: не з'явився,

розглянувши справу №916/4387/15

за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО" (03680, м.Київ, вул. Казимира Малевича,31)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхбуд" (65033, м. Одеса, 5-ий Аеропортовський провулок, 5), Служби автомобільних доріг в Одеській області (65031, м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49), Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) (03150, м. Київ, вул.Фізкультури, 9),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,

про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу у розмірі 114613,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, пояснення учасників справи, клопотання, заяви сторін, процесуальні дії суду:

Позивач, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.02.2016р. за вх.№2823/16, письмових пояснень від 07.12.2016р. за вх.№29638/16, від 27.02.2018р. за вх.№4835/18, позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що між ПрАТ СК Вусо та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №379286-02-16-01 від 28.05.2014р., за яким товариство застрахувало майнові інтереси ОСОБА_2, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Renault Fluence VF1LZBL0Е50268171, д.р.н. НОМЕР_1. 21.12.2014р. в Одеській області на автодорозі Ізмаїл-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Fluence VF1LZBL0Е50268171, д.р.н. НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_2, а саме, автомобіль здійснив наїзд в яму розмірами 3,29*9,3м та глибиною приблизно 80см., в результаті чого даний автомобіль був пошкоджений. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.01.2015р. провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та встановлено, що перешкодою, що призвела до аварії, стала яма, яка не відповідає визначенню Нерівна дорога , про яку вказував наявний дорожній знак, а відповідає визначенню Вибоїна , про яку на дорозі попередження було відсутнє. Згідно з рахунком №АС-0001777 від 03.03.2015р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Fluence склала 170613,41грн. Так, на виконання умов договору страхування №379286-02-16-01 від 28.05.2014р., на підставі заяви страхувальника від 23.12.2014р., страхового акту №724-02 від 18.03.2014р. позивач сплатив ОСОБА_2 114613,41грн. за платіжним дорученням №2827 від 19.03.2015р. Позивач вважає, що відшкодувати йому виплачену страхувальнику суму має ТОВ Шляхбуд , на якого покладено експлуатаційне утримання зазначеної ділянки автомобільної дороги згідно договору підряду від 18.11.2014р., Державне агентство автомобільних доріг України, яке здійснює управління автомобільними дорогами, у зв'язку з тим, що ними не забезпечено дотримання чинних норм та стандартів щодо утримання автомобільних доріг загального користування, через що сталось ДТП 21.12.2014р.

Відповідач - Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) подав пояснення по суті позовних вимог від 11.12.2015р. за вх.№31332/15, від 11.01.2016р. за вх.№313/16, де вказує, що організацією, яка здійснює функції з управління мобільними дорогами загального користування у Одеській області, є Служба автомобільних доріг у Одеській області, метою діяльності якої є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та інших штучних споруд, забезпечення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них. Укравтодор зазначає, що Служба автомобільних доріг у Одеській області 18.11.2014р. уклала договір із ТОВ Шляхбуд , відповідно до якого доручила товариству надати послуги із забезпечення безперешкодних та безпечних умов руху автотранспорту на автомобільних дорогах, переданих для надання послуг з експлуатаційного утримання. Виходячи із умов договору від 18.11.2014р., Укравтодор вважає, що саме ТОВ Шляхбуд є особою, уповноваженою здійснювати експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса - Рені (на Бухарест), км 128+633 - км 170+425, та, відповідно, відшкодовувати матеріальну шкоду, завдану внаслідок неналежного стану дороги під час дії Договору, а організацією, яка зобов'язана організувати належне утримання зазначеної автомобільної дороги, є Служба автомобільних доріг у Одеській області. Зважаючи на викладене, правові підстави для покладання майнової відповідальності на Укравтодор відсутні, оскільки відсутні неправомірні рішення, дії, чи бездіяльність Укравтодору, як центрального органу виконавчої влади, які б призвели до завдання майнової шкоди. Також, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують безпосередній причинний зв'язок між ДТП та діями організації, що забезпечувала експлуатаційне утримання даної ділянки автомобільної дороги. Не вважає Укравтодор преюдиційною постанову Ізмаїльського районного суду Одеської області від 21.01.2015р. та вважає, що вона має бути оцінена судом у сукупності із іншими доказами. Вважає відповідач винуватим у ДТП ОСОБА_2, оскільки водій не дотримався швидкості, яка б дозволяла своєчасно виявити перешкоду, загальмувати та зупинити транспортний засіб. Укравтодор вважає винним у спричиненні шкоди ТОВ Шляхбуд , оскільки до його обов'язків договором №7У від 18.11.2014р. було покладено експлуатаційне утримання тієї дороги, на якій сталась ДТП. Заявлену позивачем до стягнення суму збитків Укравтодор вважає непідтвердженою належними та допустимими доказами.

Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) у поясненнях від 19.03.2018р. за вх.№6326/18 стосовно висновку судової експертизи №14266/17-49/14267/17-52 від 22.12.2017р. зазначило, що експертами не було враховано обставин засліплення водія та поганої видимості на дорозі, внаслідок чого відповідач вважає неповним дослідження експертом всіх обставин ДТП.

Відповідач - ТОВ Шляхбуд подав письмові пояснення від 22.12.2016р. за вх.№30995/16, де вказує, що постановою Ізмаїльського районного суду Одеської області від 21.01.2015р. не встановлено вину ТОВ Шляхбуд у скоєнні ДТП. На думку ТОВ Шляхбуд , наявні у справі матеріали містять суперечливі відомості щодо обставин ДТП, в зв'язку з чим детально встановити причини та наслідки пригоди не являється можливим, а тому не можуть бути покладені в основу судового рішення. Товариство вказує, що водій автотранспорту сам признав свою провину, в акті ДТП він пише, що був осліплений зустрічним автотранспортом, та за правилами дорожнього руху в даному випадку він був зобов'язаний зупинитися. Відповідач зауважує, що пошкодження, перелічені в протоколі огляду від 21.12.2014р., складеному працівниками міліції, та заяві ОСОБА_2 на виплату страхового відшкодування, не відповідають пошкодженням, переліченим у звіті ПАТ СК ВУСО , що складений самим позивачем у даній справі, а також у рахунку-фактурі ДП Автотрейдінг-Одеса , де огляд автомобілю було проведено без представників відповідачів. Відповідач зауважує, що відповідно до п.16.17.1. договору добровільного страхування наземного транспорту №379286-02-16-01 від 28.05.2014р. дійсна вартість автомобіля на момент страхової події має розраховуватися експертом, тоді як звіт складено ОСОБА_6, якого не має ані в Державному реєстрі оцінювачів Україні, ані в Реєстрі атестованих судових експертів, судова автотоварознавча експертиза по визначенню вартості майнової шкоди, завданої ОСОБА_2 - володільцю автомобіля марки RENAULT , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, що сталося 21.12.2014 р., не проводилася. Крім того, ТОВ Шляхбуд зауважує, що балансоутримувачем дороги загального значення Одеса-Рені є Служба автомобільних доріг в Одеській області, а товариство виконувало роботи тільки згідно завданням доведеним балансоутримувачем. Станом на 21.12.2014р. ані письмового, ані усного завдання щодо ремонту даного відрізку дороги з боку Служби автомобільних доріг не ставилося. Роботи по ямковому ремонту на інших відрізках дороги почали проводитися в квітні-червні 2015р., а даний відрізок дороги був відремонтований тільки в жовтні 2015р., за розпорядженням Служби автомобільних доріг, іншою підрядною організацією, тому ТОВ "Шляхбуд" не вважає, що може бути винним в даному випадку. Крім того, відповідач зауважує, що експлуатаційне утримання автомобільних доріг не включає поточний і капітальний ремонт.

У запереченні ТОВ Шляхбуд від 27.02.2018р. за вх.№4727/18, від 21.03.2018р. за вх.№2-1681/18 на висновок експертизи №14266/17-49/14267/17-52 від 27.06.2017р. виклало клопотання до суду про направлення додаткового запиту Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для надання відповіді, які виникли у заявника після ознайомлення із висновком експерта.

Крім того, ТОВ Шляхбуд 12.10.2018р. за вх.№20877/18 подав заперечення стосовно висновку експерта від 18.09.2018р. та зазначає, що у вказаному висновку відсутня відповідь на поставлене питання Чи порушив ПДР водій ОСОБА_2 , у зв'язку з чим просить суд повторно доручити КНДІСЕ відповісти на вказане питання.

Відповідач - Служба автомобільних доріг в Одеській області проти позову заперечує, подав відзиви на позов від 08.02.2016р. за вх.№2929/16, від 13.01.2017р. за вх.№702/17, де вказує, що вина Служби автомобільних доріг в Одеській області не підтверджена жодним документом. Крім того, відповідач зазначає, що між ОСОБА_2 та Службою відсутні будь-які правовідносини, отже, порушити їх служба не могла, до того ж постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.01.2015р. по справі №500/191/15-п не встановлено вину Служби у ДТП. Відповідач також зазначає, що згідно п.п.1.1., 2.2 Положення про Службу автомобільних доріг в Одеській області, Служба є державною неприбутковою організацією, що належить до сфери Управління Державного агентства автомобільних доріг України, її функціональними обов'язками є організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд, тобто, вона здійснює повноваження в якості замовника при будівництві (реконструкції автомобільної дороги на підставі рішень відповідних органів місцевого самоврядування та інших компетентних органів, уповноважених погоджувати вчинення дій з питання капітального будівництва автомобільних доріг, виходячи з затвердженого робочого проекту на будівництво відповідної дороги, які ніким не оскаржено, не визнано в установленому законом порядку недійсними. Крім того, відповідач вказує, що будь-які дії по будівництву, реконструкції автомобільних доріг здійснюються Службою в межах фінансувань державного бюджету України. Відсутність певного фінансування та рішень відповідних органів на здійснення ремонтних доріг не означає, що Служба може виступати відповідачем по справі щодо стягнення матеріальної або моральної шкоди. Із цього відповідач не вбачає в своїх діях ознак протиправних дій, своєї вини у заподіянні шкоди, доказів причинного зв'язку між діями відповідача та шкодою. Крім того, Служба у відзиві зазначає, що відповідно умов договору підряду автомобільна дорога, на якій сталася ДТП, обслуговуються ТОВ Шляхбуд , відповідно до п.1.1. якого Служба доручає ТОВ Шляхбуд та зобов'язується прийняти і оплатити якісне надання послуг (код 42.11.1) - автомобільні дороги та автомагістралі, інші дороги, елементи доріг, злітно-посадкові смуги за рахунок коштів державного бюджету, а товариство зобов'язується на власний ризик надати послуги, доручені йому замовником, у межах виділених ресурсів фінансування. Так, відповідач зауважує, що відповідно п.1.4. договору підрядник у разі виникнення надзвичайних або аварійних ситуацій зобов'язаний поставити до відома замовника, а п.1.5. договору, передбачено прийняття участі ДТП в обстеженні дорожніх умов, на якій надаються ним послуги, що вказує на те, що підрядник залучений не був на час скоєння ДТП, а відповідні акти по обстеженню автомобільної дороги відсутні.

Постановою ВГСУ від 31.10.2016р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2016р., додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2016р. та рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2016р. (суддя Петренко Н.Д.) скасовано, справу №916/4387/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 25.01.2017 (суддя Шаратов Ю.А.) у справі № 916/4387/15 призначено судову експертизу стану доріг і дорожніх умов, провадження по справі зупинено.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи, призначеного за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області ОСОБА_5 №366 від 29.03.2017р., у зв'язку з закінченням повноважень судді Шаратова Ю.А., справу передано на розгляд судді Малярчук І.А.

Ухвалою суду від 30.03.2017р. прийнято справу №916/4387/15 до свого провадження, поновлено провадження по справі з 18.04.2017р., призначено справу до розгляду на 18.04.2017р. о 12год.30хв.

Ухвалою суду від 18.04.2017р. призначено проведення у справі експертизи, на вирішення якої поставлено питання щодо якості дорожніх умов та причин, що спричинили ДТП, проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, провадження по справі зупинено.

01.06.2017р. за вх.№12206/17 до суду від Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи з підстав відсутності в експертному центрі експерта за напрямом проведення „дорожньо-технічної експертизи". Одночасно, вище названа експертна установа запропонувала доручити проведення експертизи за поставленими питаннями Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 27.06.2017р. призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, витрати по оплаті судової експертизи покладено на ПАТ „Страхова компанія „ВУСО" повністю, провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 18.01.2018р. постановлено розглядати справу №916/4387/15 за правилами Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) в порядку загального позовного провадження, поновлено провадження по справі, призначено підготовче засідання.

19.03.2018р. судом постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження до 18.04.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2018р. задоволено заяву ТОВ "Шляхбуд" від 21.03.2018р. за вх.№2-1681/18 про доручення КНДІСЕ проведення додаткової судової експертизи, призначено по справі додаткову судову експертизу, на розгляд судової експертизи поставлено наступне питання: 1) Чи порушив Правила дорожнього руху водій ОСОБА_2. при ДТП, що мала місце 21.12.2014р. о 18:00 на ділянці дороги М5 Одеса-Рені 166 км + 400 м за участю ТЗ марки Рено, д.н. НОМЕР_1, зокрема, п.19.3., та чи було це порушення причиною ДТП? Також, вказаною ухвалою проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, витрати по оплаті судової експертизи покладено на ТОВ "Шляхбуд" повністю, провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 01.10.2018р. поновлено провадження по справі №916/4387/15, призначено підготовче засідання суду на 03.10.2018р. о 15год.20хв.

03.10.2018р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження по справі №916/4387/15, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 12.10.2018р. о 12год.00хв.

У судовому засіданні 12.10.2018р. судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 26.10.2018р. до 11год.00хв.

Клопотання учасників по справі про ознайомлення з матеріалами справи від 29.02.2016р. за вх.№5131/16, від 07.12.2016р. за вх.№29711/16, від 03.10.2018р. за вх.№20187/18, від 29.01.2018р. за вх.№1901/18, від 20.02.2018р. за вх.№4013/18, про відкладення розгляду справи від 25.11.2015р. за вх.№29488/15, від 30.11.2015р. за вх.№29875/15, від 07.12.2016р. за вх.№29665/16, від 22.12.2015р. за вх.№2-7076/15, про витребування доказів від 25.11.2015р. за вх.№2-6467/15, від 25.11.2015р. за вх.№2-6467/15, від 11.01.2016р. за вх.№2-61/16, про долучення доказів до справи від 01.09.2017р. за вх.№18818/17, від 12.09.2017р. за вх.№19619/17, від 22.08.2018р. за вх.№17122/18, від 24.12.2015р. за вх.№32630/18, від 08.02.2016р. за вх.№2828/16, від 11.02.2016р. за вх.№3338/16, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 24.12.2015р. за вх.№2-7141/15 були судом задоволені.

У задоволенні клопотання позивача від 02.02.2018р. за вх.№2232/18 про надсилання товариству засобами електронної пошти висновку експерта судом відмовлено.

Судом взято до уваги клопотання позивача від 17.10.2018р. за вх.№21072/18 про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ на автомобіль Renault Fluence VF1LZBL0Е50268171, д.р.н. НОМЕР_1, власником автомобіля є ОСОБА_2., а право користування у ОСОБА_2

28.05.2014р. між позивачем ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування № 379286-02-16-1, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля RENAULT Fluence, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

21.12.2014р. на 166 км автодороги Одеса-Рені сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль RENAULT Fluence, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, в підтвердження чого позивач подав до справи у копіях: тимчасовий дозвіл на ім'я ОСОБА_2 від 21.12.2014р. №221725; протокол про адміністративне правопорушення від 21.12.2014р., додаток до нього Схему наслідків ДТП без потерпілих , пояснення ОСОБА_2 від 21.12.2014р., протокол судового засідання від 19.01.2015р. Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області; довідку щодо пошкоджень ТЗ від 21.12.2014р.; протокол огляду ТЗ від 23.12.2014р.

23.12.2014р. ОСОБА_2. звернулась до ПрАТ СК Вусо із заявою про виплату страхового відшкодування, у зв'язку з чим товариством складено страховий акт №724-02 від 18.03.2015р. по договору страхування наземного транспорту №379286-02-16-01 від 28.05.2014р.

Згідно рахунка-фактури ДП Автотрейдінг-Одеса №АС-0001777 від 03.03.2015р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Fluence VF1LZBL0Е50268171 склала 170267,89грн.

Позивач сплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування згідно платіжного доручення №2827 від 19.03.2015р. на суму 114613,41грн., що також підтверджується банківською випискою ПАТ КБ Правекс-Банк станом на 19.03.2015р.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.01.2015р. провадження по справі №500/191/15-п про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Так, вказаною постановою встановлено відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. З аналізу змісту мотивувальної частини постанови вбачається, що ДТП сталося внаслідок неналежного утримання стану дорожнього покриття та невстановлення відповідних дорожніх знаків, а саме - перешкода на дорозі, встановлена в постанові, не відповідає визначенню „Нерівна дорога", про яку у даному випадку мав би інформувати знак „Вибоїна". Крім того, районний суд зазначив, що відповідно до положень розділу Х договору підряду № 79 від 18.11.2014р. ТОВ „Шляхбуд" зобов'язане надавати послуги згідно з доведеними Службою автомобільних доріг місячними планами з використанням прогресивних методів організації виробництва та праці, і згідно з вимогами будівельних норм і правил. У випадку необхідності надання невідкладних та першочергових послуг, пов'язаних із забезпеченням безпеки руху, які не були передбачені місячним планом, підрядник надає необхідні послуги за усним погодженням замовника з наступним внесенням змін до місячного плану.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із листа державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) №2940/1/7.2-9-114/15 від 07.07.2015р. вбачається, що згідно договору підряду від 18.11.2014р. на експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на Бухарест), км 128+636 - км 170+425, експлуатаційне утримання означеної дороги здійснює ТОВ Шляхбуд .

Відповідно до висновку КНДІСЕ від 22.12.2017р. №14266/17-49/14267/17-52 стан покриття проїзної частини на ділянці 166км + 400м автомобільної дороги Одеса-Рені, де 21.12.2014р. відбулась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_3, не відповідав вимогам п.п.3.1.1., 3.1.2. ДСТУ-3587, а наявні технічні засоби організації дорожнього руху, не забезпечували безпеку дорожнього руху; однією з причин настання ДТП, що мала місце 21.12.2014р. о 18:00 на ділянці дороги М5 Одеса-Рені 166км +400 м за участю ТЗ марки Renault, д.н. НОМЕР_1, з технічної точки зору став незадовільний стан проїзної частини, на якій по всій ширині наявна яма значного розміру та глибини; в даних дорожніх умовах невідповідність проїзної частини на ділянці 166км +400 м автомобільної дороги Одеса-Рені вимогам п.п.3.1.1., 3.1.2. ДСТУ-3587, може знаходитись в причинному зв'язку з виникненням досліджуваної ДТП.

Згідно висновку Київського НДІСЕ від 18.09.2018р. №19533/18-52 за результатами проведення автотехнічної експертизи в діях водія автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам п.19.3. ПДР з технічної точки зору, і його дії не знаходяться в причинному зв'язку з настання даної ДТП, що мала місце 21.12.2014р. о 18:00 на ділянці дороги М5 Одеса-Рені 166 км+400 м, причиною ДТП став незадовільний стан проїзної частини, на якій по всій ширині наявна яма значного розміру та глибини.

Відповідно до п.1.1. Положення про Службу автомобільних доріг у Одеській області, затвердженого Наказом Голови Державної служби автомобільних доріг України №904 від 17.12.2004р., Служба автомобільних доріг в Одеській області є державним агентством, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування. Юридична адреса Служби: 65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 49.

Метою діяльності Служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та інших штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується. Предметом діяльності Служби є: організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд; фінансування робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та інших штучних споруд згідно із законодавством; здійснення функцій замовника з усього комплексу дорожніх робіт; технічний нагляд за станом автомобільних доріг загального, користування, мостів та інших штучних споруд; аналіз на регіональному рівні інформації про стан автомобільних доріг загального користування та безпеки дорожнього руху, організація проведення діагностики і оцінки транспортно-експлуатаційної якості зазначених доріг, відповідних інженерних мереж і споруд, розробка і реалізація заходів щодо поліпшення їх якості; розробка і здійснення у взаємодії з органами Державтоінспекції заходів з питань безпечної експлуатації автомобільних доріг, мостів та інших штучних споруд; організація і проведення тендерів та розміщення замовлень на виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування, мостів та інших штучних споруд відповідно до законодавчих та нормативно-правових актів з цих питань; здійснення контролю за умовами виконання контрактів та угод з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг. мостів та інших штучних споруд; забезпечення приймання та контролю якості виконаних робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, мостів, та інших штучних споруд згідно з встановленими нормативами (п.п.2.1., 2.2. Положення про Службу автомобільних доріг у Одеській області, затвердженого Наказом Голови Державної служби автомобільних доріг України №904 від 17.12.2004р.).

Відповідно до п.п.1, 5 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затв. Постановою КМУ №439 від 10.09.2014р., Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Укравтодор з метою організації своєї діяльності: забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх виконанням в апараті Укравтодору; здійснює добір кадрів в апарат Укравтодору та на керівні посади підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Укравтодору; організовує планово-фінансову роботу в апараті Укравтодору, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави; організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів відповідно до встановлених правил.

18.11.2014р. між Службою автомобільних доріг в Одеській області (замовник) та ТОВ Шляхбуд (підрядник) було укладено договір №7У на здійснення товариством послуг щодо експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на Бухарест), км 128+633-км 170+425), яка знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг в Одеській області, строком дії протягом 2014-2015 років до 31.12.2015р.

Згідно положень п.5.4.3, п.15.2.1, 15.3, 15.4 розділу ХV договору №7У від 18.11.2014р. ТОВ „Шляхбуд" несе відповідальність за незабезпечення безперешкодних та безпечних умов руху автотранспорту на автомобільних дорогах, переданих йому для надання послуг з експлуатаційного утримання та відшкодування збитків, заподіяних фізичним чи юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод згідно з чинним законодавством.

Згідно п.2.2 договору №7У, місце надання послуг - автомобільні дороги загального користування державного значення, які знаходяться на балансі Служби автомобільних доріг України в Одеській області.

Відповідно до п.15.5 договору №7У, підрядник несе відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних послуг, якщо ці порушення виникли з вини підрядника та призвели до дорожньо-транспортної події.

До договору №7У сторонами було підписано календарний план, в якому визначено обов'язок ТОВ Шляхбуд здійснювати експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на Бухарест), км 128+633- км 170+425, з моменту підписання - 31.12.2015р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін у дійсному спорі регулюються наступними положеннями чинного законодавства.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ст.25 ЗУ Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи. У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку. Підприємства, установи та організації зобов'язані надсилати відповіді страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро на запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею. При цьому страховик та Моторне (транспортне) страхове бюро несуть відповідальність за їх розголошення в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Як визначено ч.1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 985 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Положеннями ст.988 Цивільного кодексу України та ст.20 Закону України „Про страхування" передбачено обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Із змісту п.п.1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 1 ст.1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як то передбачено ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 27 Закону України „Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пп.33.1.4. Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Згідно пп.г) п.38.1.1. ст.38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Положеннями ст.10 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про дорожній рух", власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Статтею 13 Закону "Про автомобільні дороги", орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про дорожній рух", до компетенції власників автомобільних доріг належить, зокрема передача права на експлуатаційне утримання доріг іншим юридичним особам.

Згідно ст.9 Закону України „Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних подій і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

Частиною 3 ст.12 Закону України „Про дорожній рух" встановлено, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

Згідно зі ст.24 Закону України „Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних подій, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних подій. Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабінетом Міністрів України. Власники доріг, вулиць та залізничних проїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна подія сталася з їх вини.

Аналогічні положення передбачені і Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. №198, відповідно до п.1 яких Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди (далі - дорожні об'єкти) в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів (далі - дорожньо-експлуатаційні організації) і користувачів.

За вимогами п.2 Єдиних правил, ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Відповідно до п.11 Єдиних правил, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані - своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; - постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; - відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів. Згідно з п.41 Єдиних правил, особи, винні в порушені вимог, передбачених цими Правилами, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Пункотом 3.1.2. ДСТУ 3587-97 визначено, що гранична глибина окремих осідань, вибоїн (ям) не повинна перевищувати 4 см для доріг І-III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6см - для решти категорій і груп.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Так, балансоутримувачем доріг загального користування в Одеській області є Служба автомобільних доріг України в Одеській області, яка діє на підставі положення, затвердженого наказом Голови Державної служби автомобільних доріг України від 17.12.2004р. №904. Відповідно до зазначеного положення метою діяльності служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та інших штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується.

Отже, судом встановлено, що Відповідно до Положення про Службу автомобільних доріг у Одеській області, затвердженого Наказом Голови Державної служби автомобільних доріг України №904 від 17.12.2004р., саме Служба є відповідальною за стан дорожнього покриття та розстановку знаків на дорозі М-15 Одеса-Рені на ділянці 166+400.

Приймаючи до уваги невиконання Службою автомобільних доріг в Одеській області покладеного на неї обов'язку щодо належного утримання ділянки на дорозі Одеса-Рені, в такій бездіяльності вбачається протиправність поведінки Служби.

Отже, як встановлено судом вище, невідповідність стану ділянки дороги, на якій мала місце ДТП 21.12.2014р. та дорожніх знаків, що мали б попереджувати про стан покриття дороги спричинила аварію автомобіля Рено, його пошкодження та необхідність позивачу здійснити страхову виплату на користь страхувальника - власника автомобіля.

Внаслідок таких подій позивач в силу ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України Про страхування отримав право вимоги до особи, винної у заподіянні шкоди.

Одночасно, суд вбачає, що згідно Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затв. Постановою КМУ №439 від 10.09.2014р., Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є керівним органом, який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та не наділений повноваженнями безпосереднього нагляду та забезпечення належного функціонування доріг державного значення, із чого суд не вбачає його вини у спричиненні ДТП 21.12.2014р. на трасі Одеса-Рені.

Також, оскільки вищезазначеними нормами Закону України „Про дорожній рух" та аналогічними положеннями Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. №198, чітко передбачено обов'язок нести відповідальність власника доріг або уповноваженого ними органу за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться у їх віданні, тобто, відповідача по справі Службу автомобільних доріг України в Одеській області, суд не вбачає обов'язку відшкодування заподіяної шкоди ТОВ "Шляхбуд" з огляду ще й на наступне.

Так, договір укладений між Службою автодоріг в Одеській області та ТОВ "Шляхбуд" 18.11.2014р., а ДТП сталось 21.12.2014р., тобто через місяць після того, як ТОВ "Шляхбуд" прийняло на себе обов'язки з експлуатаційного утримання дороги. У справі відсутні докази, що свідчать про те, що за вказаний місяць між Службою автодоріг та ТОВ "Шляхбуд" були погоджені передбачені договором підряду місячні плани щодо ремонту спірної ділянки автодороги Одеса-Рені.

Самий лише факт укладення договору підряду без наявності жодних завдань щодо ремонту автодороги з боку Служби автодоріг у Одеській області та з урахуванням місячного терміну дії договору з моменту укладення договору до настання ДТП, відсутність фінансування підрядника, є підставою для відмови у покладенні відповідальності на ТОВ "Шляхбуд" та є підставою покладення відповідальності за завдану майнову шкоду на Службу автомобільних доріг у Одеській області.

Звідси, за відсутності затвердження та погодження Службою автомобільних доріг в Одеській області завдань та планів щодо ремонту автомобільної дороги задля виконання їх ТОВ Шляхбуд , саме Служба є зобов'язаною вжити необхідні дії щодо забезпечення безаварійного пересування транспортних засобів на 166 км автодороги Одеса-Рені, у т.ч. не тільки шляхом встановлення необхідного дорожнього знаку „Вибоїна", що констатовано постановою Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області та висновком судової експертизи від 18.09.2018р. №19533/18-52, а і ліквідації небезпечної ділянки автомобільної дороги (яма розміром 3,29х9,3м глибиною 80 см). Така бездіяльність Служби призвела до аварійної ситуації на спірній ділянці дороги, що вказує на причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Служби та завданими збитками власнику автомобіля, які були відшкодовані останньому позивачем.

Враховуючи викладені обставини, встановлення судом наявності всіх складових правопорушення у діяльності Служби автомобільних доріг у Одеській області, а саме, протиправної бездіяльності щодо ремонту дороги та встановлення відповідного попереджувального знаку, а отже і вини у спричиненні шкоди, причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю Служби та пошкодженням авто у ДТП, що сталась 21.12.2014р., та власне наявності збитку, розмір якого не спростований учасниками спору, суд вбачає доведеною та обґрунтованою позовну вимогу позивача про стягнення зі Служби автомобільних доріг України 114613,41грн. майнової шкоди у порядку регресу.

Одночасно, за встановлення судом вище недоведеності позовних вимог позивача щодо стягнення із ТОВ „Шляхбуд", Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) у солідарному порядку 114613,41грн. майнової шкоди, у їх задоволенні у відношенні даних учасників справи суд відмовляє позивачу у повному обсязі.

Позивач сплатив 1719,20грн. судового збору за розгляд позову, та 9904грн. за проведення експертизи.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню судом у всій сумі в частині одного відповідача, понесені позивачем витрати на сплату судового збору в сумі 1719,20грн. та проведення судової експертизи в сумі 9904грн. підлягають відшкодуванню платнику за рахунок Служби автомобільних доріг у Одеській області.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ Шлябуд поніс витрати на оплату вартості додаткової експертизи в сумі 3432грн., однак, від нього заява про розподіл понесених витрат до суду не надходила, у зв'язку з чим дане питання судом не вирішується.

Керуючись ст.129, ст.233, 236, 237, 238, 241 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича,31, код ЄДРПОУ 31650052) до Служби автомобільних доріг в Одеській області (65031, м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 25829550) повністю.

2. Стягнути із Служби автомобільних доріг в Одеській області (65031, м. Одеса, вул.М. Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 25829550) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича,31, код ЄДРПОУ 31650052) 114613 (сто чотирнадцять тисяч шістсот тринадцять) грн. 41 коп. майнової шкоди, 1719,20 грн. судового збору за розгляд позову, 9904 (дев'ять тисяч дев'ятсот чотири) грн. витрат на оплату судової експертизи.

3. Відмовити Приватному акціонерному товариству „Страхова компанія „ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича,31, код ЄДРПОУ 31650052) у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхбуд" (65033, м. Одеса, 5-ий Аеропортовський провулок, 5, код ЄДРПОУ 01383871), Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) (03150, м. Київ, вул.Фізкультури, 9) про стягнення 114613,41грн. шкоди в порядку регресу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 листопада 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук