Постанова

від 11.02.2019 по справі 916/4387/15

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 916/4387/15 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Мишкіної М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Одеській області

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2018, прийняте суддею Малярчук І.А., м. Одеса, повний текст складено 05.11.2018,

у справі № 916/4387/15

за позовом : Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд";

- Служби автомобільних доріг в Одеській області;

- Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : ОСОБА_1;

про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу у розмірі 114613,41 грн

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2015 р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" та Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 з позовом про стягнення солідарно з Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 114613,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) за участю застрахованого позивачем транспортного засобу, яка сталась внаслідок наїзду транспортного засобу на пошкодження дорожнього полотна, а саме: яму розмірами 3,29х9,3 м та глибиною приблизно 80 см, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" як страховиком було відшкодовано страхувальнику вартість ремонту транспортного засобу, що і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.01.2016 до участі у справі №916/4387/15 в якості відповідача залучено Службу автомобільних доріг в Одеській області.

05.02.2016 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути солідарно з Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор), Служби автомобільних доріг в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 114613,41 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.02.2016 у справі №916/4387/15 (суддя Петренко Н.Д.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" суму матеріальної шкоди у розмірі 114613,41 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 1719,20 грн, в задоволені решти позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі №916/4387/15 (головуючий суддя Ярош А.І., судді Лисенко В.А., Діброва Г.І.) рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2016 у справі № 916/4387/15 скасовано та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" задовольнити частково. Стягнути з Служби автомобільних доріг в Одеській області на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" суму матеріальної шкоди у розмірі 114613,41 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 1719,20 грн. В решті позову відмовити".

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 916/4387/15 (головуючий суддя Ярош А.І., судді Лисенко В.А., Діброва Г.І.) стягнуто зі Служби автомобільних доріг в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" 1891,12 грн судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2016 у справі №916/4387/15 (головуючий суддя Ковтонюк Л.В., судді Корнілова Ж.О., Ємельянова А.С.) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2016, додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2016 у справі № 916/4387/15 скасовано, справу № 916/4387/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанції Вищий господарський суд України зазначив, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи позовні вимоги, не дослідили, яка причина аварії, у чому полягає вина юридичної особи, яка повинна здійснювати експлуатацію і утримання автомобільної дороги, у заподіяних збитках автомобілю, чим доводиться вина цієї юридичної особи, чи було складено відповідні документи в установленому законодавством порядку щодо стану автодороги на час ДТП, також, чи вправі була Служба автомобільних доріг в Одеській області передавати в експлуатацію та обслуговування Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" автомобільну дорогу загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на Бухарест) км 128+633 - км 170+425.

Під час нового розгляду справи до Господарського суду Одеської області 12.01.2017 електронною поштою та 16.01.2017 поштою від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" надійшло клопотання про призначення судової експертизи стану доріг і дорожніх умов у місцях ДТП.

23.01.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" також надійшло клопотання про призначення судової експертизи причини аварії у місці скоєння ДТП.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 25.01.2017 та 18.04.2017 у справі №916/4387/15 призначались судові експертизи стану доріг і дорожніх умов, проведення яких доручалось Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

29.03.2017 та 01.06.2017 до Господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли повідомлення про неможливість проведення експертизи, в зв'язку з відсутністю експертів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2017 у справі № 916/4387/15 було призначено судову експертизу стану доріг і дорожніх умов, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

02.01.2018 до Господарського суду Одеської області надійшов висновок експертів за результатами проведення комплексної судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи № 14266/17-49/14267/17-52 від 22.12.2017.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2018 провадження у справі № 916/4387/15 поновлено.

21.03.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання про призначення додаткової експертизи, яке ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 було задоволено, призначено по справі додаткову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі №916/4387/15 зупинено.

25.09.2018 до Господарського суду Одеської області надійшов висновок експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи №19533/18-52 від 18.09.2018.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2018 провадження у справі №916/4387/15 поновлено.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.10.2018 у справі №916/4387/15 (суддя Малярчук І.А.) позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Служби автомобільних доріг в Одеській області задоволено повністю; стягнуто із Служби автомобільних доріг в Одеській області на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" 114613,41 грн майнової шкоди, 1719,20 грн судового збору за розгляд позову, 9904 грн витрат на оплату судової експертизи;

у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд", Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) про стягнення 114613,41 грн шкоди в порядку регресу відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог в частині стягнення з Служби автомобільних доріг в Одеській області майнової шкоди, оскільки невиконання Службою автомобільних доріг в Одеській області, покладеного на неї відповідно до Положення про Службу автомобільних доріг у Одеській області, затвердженого наказом Голови Державної служби автомобільних доріг України №904 від 17.12.2004, обов'язку щодо належного утримання ділянки на дорозі Одеса-Рені спричинило аварію автомобіля Рено, його пошкодження та необхідність позивачу здійснити страхову виплату на користь страхувальника - власника автомобіля.

Не погодившись прийнятим рішенням, Служба автомобільних доріг в Одеській області звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2018 у справі №916/4387/15 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що згідно з пунктами 1.1, 2.2 Положення про Службу автомобільних доріг в Одеській області, затвердженого наказом Голови Державної Служби автомобільних доріг України №12 від 02.11.2011, Служба автомобільних доріг в Одеській області є державною неприбутковою організацією, що належить до сфери Управління Державного агентства автомобільних доріг України. Функціональними обов'язками Служби є організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд.

Скаржник зазначає, що з урахуванням вищевказаного, Служба автомобільних доріг в Одеській області здійснює повноваження в якості замовника при будівництві (реконструкції) автомобільної дороги на підставі рішень відповідних органів місцевого самоврядування та інших компетентних органів, уповноважених погоджувати вчинення дій з питань капітального будівництва автомобільних доріг, виходячи з затвердженого робочого проекту на будівництво відповідної дороги, які ніким не оскаржені , не визнані в установленому законом порядку недійсними. Крім того, будь-які дії по будівництву (реконструкції) автомобільних доріг здійснюються Службою в межах фінансування з державного бюджету України. Відсутність певного фінансування та рішень відповідних органів на здійснення ремонту доріг не означає, що Служба може виступати відповідачем по справі щодо стягнення матеріальної або моральної шкоди.

На виконання покладених завдань, Службою було укладено договір з надання послуг експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 (Одеса - Рені) км 128+633 - км 170+425 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" №7У від 18.11.2014 , тобто, на думку скаржника, Службою було здійснено всі дії з метою належного утримання автомобільних доріг відповідно до чинних нормативно-правових актів, норм та стандартів, установчих документів .

Крім того, скаржник посилається на те, що судом невірно встановлено установчі документи, на підставі яких діяла Служба на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, оскільки судом досліджено та вказано Положення про Службу, затверджене наказом Укравтодор №904 від 17.12.2004, натомість Служба з 04.01.2012 по 24.10.2016 керувалась Положенням , яке затверджене наказом Укравтодор №12 від 02.11.2011 .

11.01.2019 поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" надійшов відзив на апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Одеській області , в якому позивач просить суд апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2018 у справі №916/4387/15 - без змін. Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

У відзиві позивач зазначає, що постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.01.2015 у справі №500/191/15-п встановлено, що ДТП сталося внаслідок неналежного утримання стану дорожнього покриття та невстановлення відповідних дорожніх знаків, а саме: перешкода на дорозі, встановлена в постанові, не відповідає визначенню "нерівна дорога", про яку у даному випадку мав би інформувати знак "вибоїна".

З урахуванням того, що відповідальною за стан дорожнього покриття на місці ДТП є Служба автомобільних доріг України в Одеській області, яка діє на підставі положення, затвердженого наказом Голови Державної служби автомобільних доріг України №904 від 17.12.2004 та приймаючи до уваги невиконання нею покладеного на неї обов'язку щодо належного утримання ділянки на дорозі Одеса-Рені, суд правомірно встановив бездіяльність та протиправність поведінки Служби, а тому вірно визнав доведеною та обґрунтованою вимогу позивача про стягнення завданої шкоди зі Служби автомобільних доріг України у Одеській області у розмірі 114 613,41 грн.

Інші учасники справи своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали , що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу .

Частиною десятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина сьома статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи ціну позову у даній справі (114613,41 грн), ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 розгляд апеляційної скарги Служби автомобільних доріг в Одеській області вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування Господарським судом Одеської області норм чинного законодавства, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Renault Fluence НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником автомобіля є ОСОБА_2, право користування також належить ОСОБА_3.

28.05.2014 між позивачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" ("страховик") та фізичною особою ОСОБА_2 ("страхувальник") було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №379286-02-16-1, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля RENAULT Fluence НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - договір №379286-02-16-1 від 28.05.2014) .

21.12.2014 на 166 км автодороги Одеса-Рені сталася ДТП, в якому було пошкоджено автомобіль RENAULT Fluence, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, в підтвердження чого позивач подав до справи у копіях: тимчасовий дозвіл на ім'я ОСОБА_1 №221725 від 21.12.2014; протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 №607762 від 21.12.2014, додаток до протоколу про адміністративне правопорушення №412 Схему наслідків ДТП без потерпілих, яка сталася 21.12.2014 на 166 км+400м , пояснення ОСОБА_1 від 21.12.2014, протокол судового засідання від 19.01.2015 Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області; довідку щодо пошкоджень транспортного засобу від 21.12.2014; протокол огляду транспортного засобу від 23.12.2014.

23.12.2014 ОСОБА_2 звернулась до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" із заявою про виплату страхового відшкодування, яке просила сплатити станції технічного обслуговування за виставленим рахунком.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.01.2015 провадження у справі №500/191/15-п про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказаною постановою також встановлено, що ДТП сталася внаслідок неналежного утримання стану дорожнього покриття, а саме: наявності на дорожньому полотні ями розміром 3,29х9,3 м та глибиною приблизно 80 см, та невстановлення відповідних дорожніх знаків, а саме: перешкода на дорозі, встановлена в постанові, не відповідає визначенню "нерівна дорога", про яку у даному випадку мав би інформувати знак "вибоїна".

Згідно з рахунком-фактурою Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Одеса" №АС-0001777 від 03.03.2015 вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Fluence НОМЕР_3 склала 170267,89 грн.

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" 18.03.2015 було складено страховий акт №724-02 за договором страхування наземного транспорту №379286-02-16-01 від 28.05.2014.

19.03.2015 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" на підставі вищезазначеного рахунку сплатило Дочірньому підприємству "Автотрейдінг-Одеса" 114613,41 грн, що також підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2827.

З матеріалів справи також вбачається, що 18.11.2014 між Службою автомобільних доріг в Одеській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" (підрядник) було укладено договір №7У на здійснення послуг щодо експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на Бухарест), км 128+633-км 170+425, які знаходяться на балансі Служби автомобільних доріг України в Одеській області, строком дії протягом 2014-2015 років до 31.12.2015 (далі - договір №7У від 18.11.2014) .

Пунктом 5.4.3 цього договору сторони погодили обов'язок підрядника забезпечити безпечні умови учасників дорожнього руху в межах надання послуг і несе відповідальність за їх порушення.

Підрядник несе відповідальність за забезпечення безпеки дорожнього руху у місцях надання послуг (пункт 6.4 договору №7У від 18.11.2014).

Відповідно до пункту 15.2.1 договору №7У від 18.11.2014 підрядник несе відповідальність за незабезпечення безперешкодних та безпечних умов руху автотранспорту на автомобільних дорогах, переданих для надання послуг з експлуатаційного утримання.

Відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні ДТП визначається згідно з чинним законодавством. Підрядник несе відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних послуг, якщо ці порушення виникли з вини підрядника та призвели до ДТП (пункт 15.4, 15.5 договору №7У від 18.11.2014).

18.12.2014 сторонами було підписано календарний план до договору №7У від 18.11.2014, в якому визначено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" здійснювати експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на Бухарест), км 128+633- км 170+425, з моменту підписання - 31.12.2015.

Із листа Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) №2940/1/7.2-9-114/15 від 07.07.2015 вбачається, що згідно з договором підряду від 18.11.2014 на експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на Бухарест), км 128+636 - км 170+425, експлуатаційне утримання означеної дороги здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд".

Предметом спору у даній справі є вимога Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення солідарно з Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 114613,41 грн в порядку регресу.

Задовольняючи позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення зі Служби автомобільних доріг в Одеській області 114613,41 грн шкоди в порядку регресу, Господарський суд Одеської області виходив з обґрунтованості зазначених позовних вимог у зв'язку з невиконанням Службою автомобільних доріг в Одеській області покладеного на неї обов'язку щодо належного утримання ділянки на дорозі Одеса-Рені, яке стало причиною ДТП, пошкодження автомобіля та викликало необхідність позивачу здійснити страхову виплату на користь страхувальника - власника автомобіля.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.

Положеннями статті 173 Господарського кодексу встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України , що визначено статтею 175 Господарського кодексу України .

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України .

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу частини першої статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з приписами статей 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

За положеннями частин четвертої і вісімнадцятої статті 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством, а франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

При цьому колегією суддів враховується , що рішення про наявність або відсутність підстав для задоволення регресної вимоги мусить ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, тому такі спори мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як зазначалося раніше, 21.12.2014 на 166 км автодороги Одеса-Рені внаслідок неналежного утримання стану дорожнього покриття , а саме: наявності на дорожньому полотні ями розміром 3,29х9,3 м та глибиною приблизно 80 см , сталася ДТП, в якому було пошкоджено автомобіль RENAULT Fluence, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зазначена обставина підтверджується постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.01.2015 у справі №500/191/15-п та іншими наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі висновками експертів.

Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №14266/17-49/14267/17-52 від 22.12.2017 стан покриття проїзної частини на ділянці 166км + 400м автомобільної дороги Одеса-Рені, де 21.12.2014 відбулось ДТП за участю автомобіля RENAULT Fluence, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не відповідав вимогам пунктів 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ-3587, а наявні технічні засоби організації дорожнього руху не забезпечували безпеку дорожнього руху; однією з причин настання ДТП, що мала місце 21.12.2014 о 18:00 на ділянці дороги М5 Одеса-Рені 166км +400 м за участю ТЗ марки Renault, д.н. НОМЕР_1, з технічної точки зору став незадовільний стан проїзної частини, на якій по всій ширині наявна яма значного розміру та глибини; в даних дорожніх умовах невідповідність проїзної частини на ділянці 166км +400 м автомобільної дороги Одеса-Рені вимогам пунктам 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ-3587 може знаходитись в причинному зв'язку з виникненням досліджуваної ДТП.

Згідно з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №19533/18-52 від 18.09.2018 за результатами проведення автотехнічної експертизи в діях водія автомобіля НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам пункту 19.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору, і його дії не знаходяться в причинному зв'язку з настання даної ДТП, що мала місце 21.12.2014 о 18:00 на ділянці дороги М5 Одеса-Рені 166 км+400 м, причиною ДТП став незадовільний стан проїзної частини, на якій по всій ширині наявна яма значного розміру та глибини.

Таким чином, внаслідок зазначеного ДТП, а саме: через незадовільний стан проїзної частини, на якій по всій ширині наявна яма значного розміру та глибини, власнику автомобіля RENAULT Fluence, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було завдано матеріальну шкоду на суму 170267,89 грн, що підтверджується рахунком-фактурою Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Одеса" №АС-0001777 від 03.03.2015 .

Зазначений рахунок-фактуру №АС-0001777 від 03.03.2015 , як страховик власника автомобіля RENAULT Fluence, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 114613,41 грн оплатило Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №379286-02-16-1 від 28.05.2014, заяви ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування від 23.12.2014 та страхового акту №724-02 від 18.03.2015.

Що стосується особи винної у заподіянні вищезазначеної матеріальної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що автомобільна дорога це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.

За змістом статті 7 цього Закону передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.

Відповідно до положень статті 10 Закону України "Про автомобільні дороги" державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженням; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг (стаття 11 Закону України "Про автомобільні дороги ").

У пункті 3 статті 13 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №439 від 10.09.2014, Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об'єктами державної власності (пункт 3 вказаного Положення).

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць, належить, у тому числі, своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а також компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів .

В силу статті 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться у їх віданні. Власники доріг, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини.

За змістом пункту 2 Єдиних правил ремонту та утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.

Пунктами 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг передбачено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи , дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.

Отже, у розумінні наведених положень у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.

Служба автомобільних доріг у Одеській області утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України №456/2011 від 13.04.2011 Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про Службу автомобільних доріг у Одеській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України №12 від 02.11.2011 , чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення) , Служба автомобільних доріг в Одеській області є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України.

Метою діяльності Служби автомобільних доріг у Одеській області є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та інших штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується (пункт 2.1 Положення).

Предметом діяльності Служби автомобільних доріг у Одеській області є, зокрема, організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд; фінансування робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та інших штучних споруд згідно із законодавством; здійснення функцій замовника з усього комплексу дорожніх робіт; технічний нагляд за станом автомобільних доріг загального, користування, мостів та інших штучних споруд; аналіз на регіональному рівні інформації про стан автомобільних доріг загального користування та безпеки дорожнього руху, організація проведення діагностики і оцінки транспортно-експлуатаційної якості зазначених доріг, відповідних інженерних мереж і споруд, розробка і реалізація заходів щодо поліпшення їх якості; здійснення контролю за умовами виконання контрактів та угод з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів та інших штучних споруд; забезпечення приймання та контролю якості виконаних робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, мостів, та інших штучних споруд згідно з встановленими нормативами (пункт 2.2 Положення).

Відповідно до пункту 3.2 Положення Служба автомобільних доріг у Одеській області зобов'язана, зокрема, організовувати належне утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування, що обліковуються на її балансі, та підтримувати безпечні та безперебійні умови руху на них.

З вищевказаних приписів та положень нормативно-правових актів вбачається, що ділянка автомобільної дороги М5 Одеса-Рені 166км +400 м перебуває у власності держави в особі Державного агентства автомобільних доріг України, при цьому зазначена автомобільна дорога знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Одеській області та що сторонами не заперечується.

Відтак , з урахуванням того, що ділянка автомобільної дороги М5 Одеса-Рені, на якій внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття сталася ДТП, перебуває у загальнодержавній власності, а Служба автомобільних доріг у Одеській області Державного агентства автомобільних доріг України, що є органом, який зобов'язаний забезпечувати безпечні умови руху та постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів й негайно усувати виявлені пошкодження, а також те, що причиною завдання шкоди власнику автомобіля стало невиконання Службою автомобільних доріг у Одеській області передбачених законом обов'язків по ремонту й утриманню дороги, дотриманню норм і стандартів з безпеки руху, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що саме Служба автомобільних доріг у Одеській області є належним відповідачем у даній справі .

Таким чином, з урахуванням наведених положень законодавства, дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про наявність повного складу цивільного правопорушення з боку відповідача - Служби автомобільних доріг у Одеській області:

- неправомірність поведінки особи (незадовільний стан проїзної частини, на якій по всій ширині наявна яма значного розміру та глибини та відсутність попереджувальних знаків про перешкоду на проїзній частині дороги, які пов'язані з бездіяльністю працівників Служби автомобільних доріг у Одеській області, на яких державою покладений обов'язок щодо утримання автомобільних доріг в належному стані);

- наявність шкоди (пошкодження внаслідок ДТП та понесені витрати на відновлення транспортного засобу);

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою (наявність ями значного розміру та глибини та відсутність попереджувальних знаків про перешкоду на проїзній частині дороги, що стало причиною ДТП та завданню шкоди майну власника автомобіля);

- вина (утримання автомобільних доріг в неналежному стані).

Отже, враховуючи наявність в діях відповідача всіх зазначених елементів для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, судова колегія вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те , що саме з відповідача - Служби автомобільних доріг у Одеській області на користь позивача необхідно стягувати матеріальну шкоду в порядку регресу .

Що стосується посилань Служби автомобільних доріг у Одеській області на те, що на виконання покладених на неї завдань, скаржником було укладено договір з надання послуг експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 (Одеса - Рені) км 128+633 - км 170+425 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" №7У від 18.11.2014, у зв'язку з чим Службою було здійснено всі дії з метою належного утримання автомобільних доріг відповідно до чинних нормативно-правових актів, норм та стандартів, установчих документів , а винною у незадовільному стані проїзної частини є підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з вимогами частини другої статті 1172 Цивільного кодексу України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Для виникнення в особи обов'язку з відшкодування шкоди за змістом вимог частини другої статті 1172 Цивільного кодексу України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв'язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб'єктивного складу відповідних відносин, зокрема наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника (постанова Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі №3-117гс11).

За змістом цієї норми закону замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника і під його контролем за відповідністю виконаних робіт передбаченим нормам і правилам. Чинність частини другої статті 1172 Цивільного кодексу України не поширюється на випадки, коли шкоду третій особі завдано підрядником при виконанні на підставі договору підряду робіт, якщо цей договір не передбачає контролю замовника за відповідністю цих робіт існуючим нормам і правилам.

Як вказувалось вище, 18.11.2014 між Службою автомобільних доріг в Одеській області ("замовник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" ("підрядник") було укладено договір №7У на здійснення послуг щодо експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на Бухарест), км 128+633-км 170+425, які знаходяться на балансі Служби автомобільних доріг України в Одеській області, строком дії протягом 2014-2015 років до 31.12.2015 .

Пунктом 5.1.2 цього договору сторони погодили, що замовник має право здійснювати у будь-який час контроль за ходом, якістю, вартістю і обсягами послуг.

Отже, зазначеним договором передбачений контроль за виконанням робіт, що в свою чергу є підставою для відшкодування саме Службою автомобільних доріг в Одеській області шкоди , завданої іншій особі підрядником, оскільки він діяв за завданням замовника та під його контролем.

Крім того, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що у випадку, передбаченому частиною другою статті 1172 Цивільного кодексу України, вина замовника полягає у залежному від його волі власному ставленні до вжиття чи невжиття адекватних заходів запобігання тому, щоб поведінка підрядника за договором підряду під час виконання і у зв'язку з виконанням покладеного на нього завдання не набувала характеру протиправної і не стала шкідливою для оточення, зокрема, і третіх осіб. Оскільки вина особи, відповідальної за шкоду у цьому випадку уособлюється неналежною поведінкою (виною) безпосереднього заподіювача шкоди, до нього замовником можуть бути пред'явлені регресні вимоги відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі про стягнення зі Служби автомобільних доріг в Одеській області на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" 114613,41 грн майнової шкоди , тому підстав для зміни чи скасування оскарженого процесуального акту Південно-західний апеляційний господарський суд не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України , Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Одеській області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2018 у справі №916/4387/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.02.2019.

Головуючий суддя С.В. Таран СуддяЛ.В. Поліщук СуддяМ.А. Мишкіна