Ухвала

від 01.11.2018 по справі 921/364/15-г/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01 листопада 2018 року м. ТернопільСправа № 921/364/15-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М. при секретарі судового засідання Шміло І.О.

розглянувши скаргу Фермерського господарства "Золотий Жайвір" від 09.10.2018 (вх. номер 18715 від 10.10.2018) на дії головного державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_1 у справі №921/364/15-г/3

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54000

до відповідача 1: Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиський район, Тернопільська область, 47854

до відповідача 2: Фермерського господарства "Золотий жайвір", с. Городниця, Підволочиський район, Тернопільська область, 47854

про cтягнення заборгованості та вилучення майна

за участю учасників справи:

від скаржника (боржника/відповідача 2): ОСОБА_2 - адвокат, ордер на надання правової допомоги серії ТР №068107 від 09.10.2018;

від стягувача (позивача): не з"явився;

від відповідача: не з"явився;

за участю органу ДВС - ОСОБА_1 - представник, довіреність №6878 від 20.08.2018.

Учасникам судового процесу оголошено склад суду.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи:

10.10.2018 Фермерське господарство "Золотий Жайвір" звернулося до Господарського суду Тернопільської області зі скаргою від 09.10.2018 (вх. номер 18715 від 10.10.2018) на дії головного державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_1, пов'язані з вимогою в строк до 15.09.2018 надати належні фермерському господарству "Золотий Жайвір" транспортні засоби до відділу ДВС для опису та арешту, вчинені у виконавчому провадженні №49214347 в ході примусового виконання наказу №921/364/15-г/3 від 21.10.2015.

Враховуючи, що у головуючого судді Боровця Я.Я., який розглядав справу, з 25.07.2018 закінчились повноваження судді, проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2018 визначено головуючою суддю Бурду Н.М.

Ухвалою суду від 12.10.2018 справу №921/364/15-г/3 прийнято до свого провадження для розгляду скарги Фермерського господарства "Золотий Жайвір" від 09.10.2018 (вх. номер 18715 від 10.10.2018) на дії головного державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_1, судове засідання по розгляду скарги призначено на 18 жовтня 2018 року.

Протокольною ухвалою від 18.10.2018 продовжено строк розгляду скарги по 01.11.2018 та відкладено судове засідання по розгляду скарги на 01.11.2018.

Представник скаржника (боржника) в судовому засіданні 01.11.2018 підтримав скаргу, просить її задоволити.

Представник органу ДВС в судовому засіданні 01.11.2018 заперечила щодо скарги з підстав, викладених в письмовому відзиві на скаргу (вх. номер 19714 від 26.10.2018), просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Представники стягувача (позивача) та відповідача 1 в судові засідання не з'являлися. Про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені у відповідності до вимог ст.242 ГПК України шляхом направлення ухвал суду на їх адреси рекомендованою кореспонденцією, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу на дії органу ДВС (вх. номер 18715 від 10.10.2018) та оцінивши наявні докази, суд встановив наступне:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2015, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2015, позов задоволено повністю та вирішено: стягнути з Фермерського господарства "Золотий жайвір", с. Городниця, Підволочиський район, Тернопільська область, 47854 (ідентифікаційний код 35578504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54000 (ідентифікаційний код 34234628) 72 080 грн 80 коп. заборгованості за заставкою лізингодавця, 10 489 грн 13 коп. пені, 13 200 грн 00 коп. штрафу, 1 492 грн 17 коп. - 3% річних, 8 933 грн 11 коп. інфляційних втрат та 2 123 грн 90 коп. судового збору; вилучити у Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиський район, Тернопільська область, 47854 (ідентифікаційний код 33579349) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54000 (ідентифікаційний код 34234628) комбайн зернозбиральний КЗС-1218, 2012 р.в., заводський номер 0213, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний номер 43010ВЕ у комплекті із жаткою та транспортним візком, а також стягнуто з Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиський район, Тернопільська область, 47854 (ідентифікаційний код 33579349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54000 (ідентифікаційний код 34234628) 26 400 грн. 00 коп. судового збору.

21.10.2015 Господарським судом Тернопільської області, на підставі статті 116 ГПК України, видано відповідні накази про примусове виконання судового рішення.

01 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 надіслано на адресу Фермерського господарства "Золотий жайвір" вимогу за №7893/13-31, якою зобов"язав останнього у строк до 15.09.2018 надати до відділу ДВС для опису та арешту транспортні засоби, а саме: КАМАЗ 22102, 2004р.в., ДНЗ: ВО3318АМ; TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2017р.в., ДНЗ: ВО1552ВМ; TOYOTA RAV4, 2016 р.в., ДНЗ: ВО2327 ВІ.

Не погоджуючись з даною вимогою органу ДВС, скаржник звернувся до суду із скаргою, згідно якої просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1

Скаржник стверджує у своїй скарзі, що зазначену вимогу №7893/13-31 від 01.10.2018, виконати у добровільному порядку у строк, встановлений у вимозі неможливо фізично, оскільки визначений державним виконавцем строк - "до 15 вересня 2018 року" на момент складання вимоги, а саме - 01.10.2018 вже настав.

Крім того, скаржник зазначив, що вимогу отримано боржником засобами поштового зв"язку лише 08.10.2018, хоча ні постанови про відкриття виконавчого провадження № 49214347 щодо виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2015 у справі № 921/364/16-г/3, відкритого ще 05.11.2015, ні інших документів він не отримував.

Також, скаржник, посилаючись на ст. 19 Конституції України, ч.2 ст. 48, ч.1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" вважає вимогу виконавця за № 7893/13-31 неправомірною, так як стягнення за виконавчим документом звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інших цінностях, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, а виконавець не отримавши інформації про рахунки боржника та наявні на них кошти, надіслав оспорювану вимогу про надання до відділу ДВС для опису та арешту транспортні засоби, тоді як відповідно до ч.5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним у разі відсутносі у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідні для покриття заборгованості.

За таких обставин скаржник вважає, що винесена вимога є такою, що суперечить нормам чинного законодавства України та порушує права та законні інтереси боржника.

Проаналізувавши подані скаржником документи та підстави, наведені в обґрунтування заявленої ним скарги, заслухавши пояснення та доводи представника скаржника (боржника), а також заперечення представника органу ДВС, суд прийшов до висновку, про задоволення такої скарги з огляду на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Як визначено статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" вказує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов"язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В силу статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Як визначено статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що 05 листопада 2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49214347 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2015 у справі №921/364/15-г/3 щодо стягнення з Фермерського господарства "Золотий жайвір", с. Городниця, Підволочиський район, Тернопільська область, 47854 (ідентифікаційний код 35578504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54000 (ідентифікаційний код 34234628) 72 080 грн 80 коп. заборгованості за заставкою лізингодавця, 10 489 грн 13 коп. пені, 13 200 грн 00 коп. штрафу, 1 492 грн 17 коп. - 3% річних, 8 933 грн 11 коп. інфляційних втрат та 2 123 грн 90 коп. судового збору.

Як визначено статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Як слідує із матеріалів скарги, постанова про відкриття виконавчого провадження №49214347 надіслана боржнику, відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується супровідним листом № 4183/03-28 від 05.11.2015 та фіскальним чеком № 2734 від 06.11.2015.

В межах вказаного виконавчого провадження, 01 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 надіслано на адресу Фермерського господарства "Золотий жайвір" вимогу за №7893/13-31, якою зобов"язав останнього у строк до 15.09.2018 надати до відділу ДВС для опису та арешту транспортні засоби, а саме: КАМАЗ 22102, 2004р.в., ДНЗ: ВО3318АМ; TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2017р.в., ДНЗ: ВО1552ВМ; TOYOTA RAV4, 2016 р.в., ДНЗ: ВО2327 ВІ, що підтверджується фіскальним чеком від 02.10.2018.

Факт отримання оскаржуваної вимоги підтверджує і сам скаржник.

Згідно статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно , належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Згідно матеріалів виконавчого провадження, наявна інформація з реєструючих установ про зареєстроване за боржником рухоме майно, а саме листа Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області за № 01-13/2325 від 10.07.2018; листа Регіонального сервісного центру в Тернопільській області від 11.07.2018 за № 31/19-3126 та відкриті рахунки в банківських установах.

Однак, всупереч статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем на відкриті рахунки боржника не встановлено залишок коштів на рахунках боржника і не здійснено звернення стягнення на них.

З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що вимога за №7893/13-31 від 01.10.2018 винесена державним виконавцем, якою зобов"язано боржника у строк до 15.09.2018 надати до відділу ДВС для опису та арешту транспортні засоби, а саме: КАМАЗ 22102, 2004р.в., ДНЗ: ВО3318АМ; TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2017р.в., ДНЗ: ВО1552ВМ; TOYOTA RAV4, 2016 р.в., ДНЗ: ВО2327 ВІ, надіслана боржнику передчасно, без проведення процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" щодо здобуття інформації про відкритті рахунки боржника у банківських установах та звернення на них стягнення присуджених стягувачу сум, а також із вказаного у ній суперечливих дат вчинення відповідних дій, що безумовно порушує права та законні інтереси скаржника.

Зазначене підтверджується матеріалами перевірки, проведеної 17 жовтня 2018 року начальником Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області, на підставі ст.ст. 3, 6, 12 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" щодо законності, своєчасності, повноти і неупередженості виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом, вжиття державним виконавцем дій спрямованих на виконання виконавчого провадження №49214347 від 05.11.2015.

Даною перевіркою встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження наявна вимога про надання для опису та арешту транспортні засоби, яка порушує вимоги ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" так як дана вимога винесена 01.10.2018, а транспортні засоби необхідно надати до 15.09.2018, а тому вказану вимогу вважати такою, що винесена помилково, що підтверджується Довідкою про перевірку виконавчого провадження за № 49214347 від 17 жовтня 2018 року.

Крім того, за результатами перевірки, встановлено наступні висновки та пропозиції, зокрема: головному державному виконавцю відділу - ОСОБА_1 вжити усіх заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі відповідно до ст. ст. 18, 56 Закону України "Про виконавче провадження" ; дані дії вчинити в строк до 30.10.2018; в подальшому при виконанні виконавчого документа дотримуватися вимог ст.ст. 10, 13, 18, 24, 36, 48, 57 Закону України "Про виконавче провадження".

На виконання статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" та враховуючи результати перевірки ДВС, 17.10.2018 головним державним виконавцем Підволочиського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_1 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Як визначено статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частин 2, 3 статті 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Тобто, з системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що подання скарги на дії державного виконавця та її задоволення пов'язується законодавцем саме з обставинами порушення прав та законних інтересів заявника. При цьому, заявник повинен обґрунтувати наявність, а суд встановити наявність або відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів скаржника. Розгляд скарги здійснюється виключно з підстав, які наведені самим заявником у скарзі.

У рішенні Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, скаржником доведено, а судом встановлено обставини порушення прав скаржника внаслідок винесення державним виконавцем органу ДВС вимоги.

За таких обставин, зважаючи на те, що скаржником доведено належними і допустимими доказами обґрунтованості своїх вимог щодо визнання незаконними дій органу ДВС, що виразились у зазначеній вимозі, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 233-235, 255-256, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Фермерського господарства "Золотий Жайвір" від 09.10.2018 (вх. номер 18715 від 10.10.2018) на дії головного державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_1 у справі №921/364/15-г/3 - задоволити.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1, пов'язані з вимогою в строк до 15.09.2018 надати належні Фермерському господарству "Золотий Жайвір" транспортні засоби до відділу ДВС для опису та арешту, вчинені у виконавчому провадженні №49214347 в ході примусового виконання наказу №921/364/15-г/3, виданого 21.10.2015 Господарським судом Тернопільської області.

3. Копію ухвали направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам у справі та Підволочиському районному відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області ( вул. Д.Галицького, 80 , смт. Підволочиськ, 47801).

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ч.6 ст.233, ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Ухвалу виготовлено та підписано " 05" листопада 2018 року.

Суддя Н.М. Бурда