Ухвала

від 05.11.2018 по справі 826/22725/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/22725/15

У Х В А Л А

05 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Терстар" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2018 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено п'ятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

Вказану ухвалу отримано скаржником 24.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено.

Поряд із цим, у межах встановленого судом строку, скаржник подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

Окрім того, будь-яких доказів незадовільного майнового стану надано не було.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Як зазначалося, скаржник також подав до суду клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, скаржник наголошує на відсутності належного фінансування, недостатності штатної чисельності працівників, вжиттям ним активних заходів, спрямованих на сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що будь-яких доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин (відсутності належного фінансування, недостатності штатної чисельності працівників, вжиттям ним активних заходів, спрямованих на сплату судового збору) скаржником надано не було. Тому, вказані відповідачем підстави продовження строку не можуть перевірені судом на підставі належних доказів, а отже не можуть бути визнані обґрунтованими.

Оскільки скаржник не надав будь-яких доказів неможливості сплатити судовий збір у визначений судом строк, то підстави для продовження скаржнику строку усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.

Згідно частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2018 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов