Постанова

від 31.10.2018 по справі 813/838/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 рокуЛьвів№ 857/539/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року (головуючого судді Лунь З.І.) ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Львів у справі №813/838/18 за позовом Малого приватного підприємства Синхроімпульс до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

МПП Синхроімпульс 27.02.2018 року звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0001012201 від 11.06.2015 на суму 10126,00 грн, №0001711201 від 15.06.2016 на суму 78,60 грн., №0003511201 від 08.08.2016 на суму 88,00 грн., №0005881201 від 26.09.2016 на суму 1281,07 грн., №0007171201 від 09.11.2016 на суму 161,20 грн., №0000051201 від 03.01.2017 на суму 131,20 грн., податкову вимогу відповідача №154-17 від 14.02.2017 на суму 26580,18 грн., скасувати борг в сумі 26580,18 грн., який виник станом на 14.02.2017, що включає в себе незаконний основний штраф 8101,00грн. та сумарні штрафні санкції, що нараховані на підставі незаконного штрафу на суму 18479,18 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції частково Головне управління ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001012201 від 11.06.2015 року на суму 10126,00 грн. та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, рішення залишити без змін, посилаючись на те що, в акті перевірки зазначено, що при дослідженні взаємовідносин МПП Синхроімпульс з ПП НВФ Відеограф встановлено наявність видаткових накладних та податкових накладних. У вищевказаних накладних не ідентифіковано осіб (не вказано посад, прізвищ, імен, по батькові чи ініціалів), які здійснювали передачу задокументованого товару, тобто, нікому підтвердити задокументовану операцію. Так, у графі Здав відображено підпис, особи, яку не ідентифіковано (не вказано її посади, прізвища, ім'я, по батькові чи ініціалів) та такий підпис скріплений печаткою ПП НВФ Відеограф , а у графі Прийняв відображено лише підпис особи, яку не ідентифіковано (не вказано її посади, прізвища, ім'я, по батькові чи ініціалів) та такий підпис не скріплений жодною печаткою. У даній графі ніяким чином не зазначено, що товар прийнятий представником саме МПП Синхроімпульс , а не іншого суб'єкта господарювання (у графі прийняв відсутня будь-яка відмітка, що товар приймається представником МПП Синхроімпульс , відсутній і відтиск печатки МПП Синхроімпульс ). У вищевказаних накладних вказано лише те, що відправником є ПП НВФ Відеограф , а отримувачем МПП Синхроімпульс . Проте, у таких накладних не вказано, хто являється Продавцем та Покупцем товару (зазначеної інформації щодо Продавця та Покупця товару взагалі не передбачено у наданих до перевірки накладних) та до перевірки не представлено жодного документу, який б підтверджував, що ПП НВФ Відеограф являється Продавцем, а МПП Синхроімпульс Покупцем тензодатчиків RTN С/3 68Т в кількості З шт., (така інформація вказана лише у податкових накладних). Окрім цього не вказано місця, де саме здійснювалась передача товару, не вказано місця складання накладних, не представлено товарно-транспортних накладних чи шляхових листів на перевезення задокументованих, як придбаних тензодатчиків у ПП НВФ Відеограф у серпні 2014 року. До перевірки не було представлено жодного договору на підставі якого задокументовано вищевказаними накладними продаж тензодатчиків RTN СЗ/67Т в кількості 3 шт. на загальну суму 48607,2 грн., в т.ч. ПДВ 8101,2 грн. та і у самих накладних та податкових накладних не вказано про існування такого договору, а у графі Підстава вказано рахунок із зазначенням номера та дати. Не укладання договору на поставку товару ставить під сумнів реальність здійсненої поставки. Окрім цього судом першої інстанції не взято до уваги те, що товар, а саме тензодатчики RTN СЗ/68Т, які МПП Синхроімпульс відобразив в податкових накладних являються імпортним товаром (код товару згідно з УКТ ЗЕД 8533 40 1000). Проте, до перевірки не представлено документів, які засвідчують хто являється виробником, імпортером даного товару, не надано документів, які засвідчують якість даного товару. У свою чергу ПП НВФ Відеограф задокументувало придбання даних імпортних тензодатчиків у ТзОВ Денікс груп (код за ЄДРПОУ 37882958), в той час, як ТОВ Денікс груп не було безпосереднім імпортером даних тензодатчиків, та жодним суб'єктом господарювання не задокументовано продаж тензодатчиків RTN СЗ/68Т для ТОВ Денікс груп . Таким чином, проведено документування нереально здійснених операцій (неможливо продати імпортний товар, який безпосередньо не імпортований та не придбаний у жодного суб'єкта господарювання). Крім цього, таке придбання тензодатчиків ПП НВФ Відеограф задокументував у ТзОВ Денікс груп у день документування продажу на МПП Синхроімпульс при цьому здійснивши націнку 692,0 грн. без ПДВ на кожному тензодатчику. Згідно отриманої інформації, СУ ТУ МВС України у Львівській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12014140000000355 від 12.06.2014 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 ч.4 ст.191 ч.3 ст.212 ч. 1 ст.205 КК України. Отже, згідно наданих до перевірки документів не підтверджено факту реальності здійснених операцій щодо придбання МПП Синхроімпульс , тензодатчиків ІШТ СЗ/68Т на загальну суму 48607,20 грн. в т.ч. ПДВ 8101,20 грн. у ПП НВФ Відеограф , що включено до складу податкового кредиту в податковій Декларації з ПДВ за III квартал 2014 року на суму 8101,20 грн. Згідно представлених до перевірки накладних, такі не містять обов'язкових реквізитів як місце складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а відтак, відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не є підставою для відображення таких документів у бухгалтерському обліку МПП Синхроімпульс .

Позивачем не подано до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_1. в судовому засіданні апеляційного суду заперечила доводи апеляційної скарги просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у ній, просила рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вказує, що оскільки судове рішення щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог не оскаржується, тому згідно із положеннями частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) воно не підлягає апеляційному перегляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, МПП Синхроімпульс зареєстроване 02.11.1993 виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради розпорядженням №253, код ЄДРПОУ: 20777765. Місцезнаходження платника податків: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Грушевського, 77/35.

Позивач взятий на податковий облік в контролюючий орган 23.11.1993 за №299, перебуває на обліку Дрогобицькій ОСОБА_3 у Львівській області.

З 15.05.2015 по 21.05.2015 на підставі направлення від 15.05.2015 за №462/22-01, виданого Дрогобицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ОСОБА_4, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20; п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75; п.п. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78; п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 14.05.2015 №386, проведена документальна позапланова виїзна перевірка МПП Синхроімпульс з питань проведення дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ПП НВФ Відеограф , ТзОВ Денікс Груп за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності вказаного платника податків.

У період, який перевірявся суб'єкт господарювання був платником: єдиного податку; податку на додану вартість, податків з доходів фізичних осіб; єдиного соціального внеску, нарахованого на суми заробітної плати.

У період, за який проводилась перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.10.1997 №18240865, виданого Дрогобицькою ОДПІ, індивідуальний податковий номер - 207777613099, був зареєстрований платником ПДВ з 07.10.1993 по теперішній час. Також, МПП Синхроімпульс використовував у своїй діяльності власні та орендовані основні фонди.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №357/2201/20777765 від 28.05.2015, у якому зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму, що підлягала сплаті до бюджету по податку на додану вартість на 8101,00грн, в тому числі в розрізі періодів за ІІІ квартал 2014 в сумі 8101,00грн. та не підтверджено реальність здійснення операцій з ПП НВФ Відеограф за серпень 2014року.

Від підписання акта перевірки директор МПП Синхроімпульс ОСОБА_5 відмовився, про що був складений акт відмови від підпису.

МПП Синхроімпульс направило на адресу Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області зауваження на акт перевірки, яке було залишено без задоволення.

На підставі акта перевірки №357/2201/20777765 від 28.05.2015 Дрогобицьким ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р №0001012201 від 11.06.2015 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 10126,00грн.

15.06.2016 Дрогобицьким ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н №0001711201, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10% на суму 78,00 грн.

08.08.2016 Дрогобицьким ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н №0003511201, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10% на суму 88,00 грн.

26.09.2016 Дрогобицьким ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш №0005881201, яким встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20% на суму 1281,07грн.

09.11.2016 Дрогобицьким ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш №0007171201, яким встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20% на суму 161,20грн.

03.01.2017 Дрогобицьким ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш №0000051201, яким встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20% на суму 161,20грн.

14.02.2017 ГУ ДФС у Львівській області винесла вимогу про сплату боргу (недоїмку) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування форми Ю №154-17 на суму 26580318грн.грн.

Позивач не погодився з такими податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою про сплату боргу (недоїмку) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Щодо позовної вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р №0001012201 від 11.06.2015, суд зазначає таке.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V вказаного Кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та /або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог вказаного Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного розділу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: -дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; -дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

В розумінні статті 1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З врахуванням вказаної позиції суд досліджує обставини щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентами - ПП НВФ Відеограф та ТзОВ Денікс Груп .

Суд встановив, що між ПАТ Миколаївцемент (замовник) та МПП Синхроімпульс (підрядник) укладено договір від 01.08.2014 №ММ/SІ/01/08/14, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними силами, із свого матеріалу (якщо інше не обумовлено між сторонами) та своїми засобами, роботи, що вказані в додатку №1 до цього договору, здати виконані роботи замовнику, ліквідувати недоробки і дефекти, якщо будуть виявлені в ході приймання робіт. Також, замовник зобов'язується прийняти належним чином виконі підрядником роботи та оплатити їх відповідно до умов цього договору.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: - акти виконаних робіт за серпень 2014 року, а саме: на повну кошторисну вартість на суму 25080,00 грн., даний акт є підставою для пред'явлення замовнику рахунку (вартість шеф-монтажник і пусконалагоджувальних робіт С121-35 на суму 6800,00 грн., матеріали і комплектуючі, а саме тензодатчик RTN C/68Е на суму 14100,00 грн. +ПДВ 20% на суму 4180,00грн.); на повну кошторисну вартість на суму 42000,00 грн., даний акт є підставою для пред'явлення замовнику рахунку (вартість шеф-монтажник і пусконалагоджувальних робіт С121-35 на суму 6800,00 грн., матеріали і комплектуючі, а саме тензодатчик RTN-68 на суму 28200,00 грн. +ПДВ 20% на суму 7000,00 грн.); - рахунки постачальника ПП НВФ Відеограф : №30-08 від 07.08.2014, де замовник МПП Синхроімпульс , щодо придбання тензодатчика RTN C/68Е на суму 16202,40 грн.; №35-08 від 22.08.2014, щодо придбання тензодатчика RTN C/68Е на суму 32404,80 грн; - накладні відправника ПП НВФ Відеограф , де отримувач МПП Синхроімпульс № 21 від 07.08.2014 на суму 16202,00 грн. та №24 від 22.08.2014 на суму 32404,80 грн.

ПП НВФ Відеограф задокументувало придбання даних імпортних тензодатчиків RTN C/68Е та RTN C/68Е у ТзОВ Денікс груп . Однак, суд зауважує, що між позивачем та ТзОВ Денікс груп жодних правових відносин не існувало, господарських операцій не відбувалося.

При цьому, скаржником вказується на окремі неточності в наданих позивачем документах, оскільки такі неточності не є суттєвими у сукупності, не тягнуть за собою недійсність таких документів, а тому не можуть свідчити про безтоварність господарських операцій, які ними підтверджуються. Натомість оцінка здійсненим господарським операціям повинна даватись на підставі комплексного всебічного аналізу матеріалів справи та фактичних обставин.

Суд зазначає, що сумнівність господарських операцій позивача обґрунтовується податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу. Водночас, така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Крім того, у комерційній діяльності щодо виконання робіт та послуг не завжди вимагається наявність задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от - на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо); до того ж податковою інспекцією не доведено неможливості виконання спірним постачальником наявними у нього силами та засобами з урахуванням видів та обсягів виконаних робіт.

Оцінюючи доводи сторін, суд робить висновки, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.02.2018 ( справа № К/9901/2030/17 821/589/17) висловив позицію що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на що, певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН, не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції. Відсутність у покупців можливості придбання товарів, з урахуванням відсутності фактичних господарських ресурсів, які необхідні для провадження відповідної господарської діяльності підприємства, не доводять неможливості реального здійснення задекларованих операцій, з урахуванням того, що використання у виробничій діяльності транспортних засобів та інших фондів на підставі договорів оренди, позички чи використання власного транспорту чинним законодавством не заборонено.

У постанові від 07.03.2018 року (справа №820/7065/16, адміністративне провадження №К/9901/4703/17) Верховний суд висловив правову позицію та зазначив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, наявність певних недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій й, як наслідок, не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на формування податкових вигод. Не спростовують факту реального виконання господарської операцій й посилання податкового органу на інформацію за результатами податкового контролю контрагентів позивача, оскільки можливі порушення податкового законодавства з боку постачальників не є самостійною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Щодо посилання відповідача на досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ТзОВ Денікс груп , враховуючи відсутність судового рішення з відміткою про набрання законної сили у кримінальному провадженні № 12014140000000355, яке ще перебуває на стадії досудового розслідування, суд зазначає про передчасне прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до винесення обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, які набрали законної сили. Дану позицію висловив також Верховний суд у постанові від 02.03.2018 (справа №815/7169/16, адміністративне провадження №К/9901/4598/17).

Таким чином, на думку колегії суддів позивач надав усі первинні бухгалтерські документи, складання яких передбачено умовами відповідних договорів на підтвердження фактичного виконання сторонами їх умов. У висновках акта перевірки не міститься будь-яких застережень щодо невідповідності документів вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . А надані позивачем докази спростовують доводи відповідача про те, що господарські операції між позивачем та ПП НВФ Відеограф не мали реального характеру.

Крім цього, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження обставини щодо обізнаності позивача про неправомірну, на думку відповідача, діяльності його контрагента, та доказів про пряму чи опосередковану причетність до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у податкового органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Суд встановив, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача перебували на обліку в органах ДФС та були зареєстрованими у встановленому законом порядку платниками податку. Відповідач не надав жодних доказів на спростування вказаних обставин.

З огляду на викладене, позивач належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (складання яких передбачено умовами відповідних договорів), податковими накладними, складеними з дотриманням вимог податкового законодавства, документами, що свідчать про продаж товару, підтвердив, що господарські операції з контрагентами обумовлені діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення Дрогобицького ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області форми Р №0001012201 від 11.06.2015 є протиправним і тому судом першої інстанції скасовано правомірно.

Щодо інших позовних вимог такі не оскаржені, а тому не переглядаються апеляційним судом.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року у справі №813/838/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді О.М. Довгополов

ОСОБА_6

Повний текст постанови складено 05.11.2018 року