Постанова

від 01.11.2018 по справі 307/3998/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 307/3998/14-ц

провадження № 61 -26010 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В.В., ФаловськоїІ. М.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Банк Форум ,

представник позивача - Сличко Микола Іванович,

відповідач - ОСОБА_4,

представник відповідача - ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

представник відповідача - ОСОБА_7

відповідач - ОСОБА_8,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2017 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю.( Мацунича М. В., Куштана Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство Банк Форум (далі - ПАТ Банк Форум , банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, вимоги якого уточнив під час розгляду справи та просив стягнути з кожного з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2008 року у розмірі 17 747,27 доларів США, яка включає в себе прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 899,64 доларів США, поточну заборгованість за кредитом у розмірі 13 381,50 доларів США, прострочену заборгованість за процентами у розмірі 2044,35 доларів США, поточну заборгованість за процентами у розмірі 246,35 доларів США, пеню з розрахунку 0,2% за простроченим кредитом та процентами у розмірі 1175,43 доларів США, а також штраф за порушення пункту 3.3.7. кредитного договору у розмірі 5000 грн.

Позов мотивовано тим, що 07 жовтня 2008 року між акціонерно-комерційним банком Форум , правонаступником якого є ПАТ Банк Форум , та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умови якого останній отримав кредит у розмірі 19 980 доларів США терміном повернення до 05 жовтня 2018 року зі сплатою 13,50% річних.

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором цього ж дня між банком та ОСОБА_8, ОСОБА_6 укладено окремі договори поруки, згідно з умов яких останні поручилися перед кредитором за належне виконання боржником своїх обов'язків за кредитним договором.

Взяті на себе зобов'язань за кредитним договором позичальник належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку банк просив стягнути з відповідачів.

Суди розглядали справу неодноразово.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2015 року у складі судді Розман М. М. позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ Банк Форум заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2008 року у розмірі 17 747, 27 доларів США, що в еквіваленті становить 391 589,22 грн, із яких: 899,64 доларів США, що в еквіваленті становить 19 596,98 грн - прострочена заборгованість із повернення кредитних коштів; 13 381,50 доларів США, що в еквіваленті становить 291 489,58 грн - поточна заборгованість з повернення кредитних коштів; 2 044,35 доларів США, що в еквіваленті становить 44 532,13 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 246,35доларів США, що в еквіваленті становить 5 366,25 грн - поточна заборгованість за нарахованими процентами; 1 175,43 доларів США, що в еквіваленті становить 25 604,38 грн - пеня та 5 000 грн штрафу.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання, допустив заборгованість, яка підлягає стягненню.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором з поручителів ОСОБА_8, ОСОБА_6, суд першої інстанції дійшов висновку, що в силу частини четвертої статті 559 ЦК України порука припинилась, оскільки банк звернувся до відповідачів поза межами шестимісячного строку, тому підстави для стягнення з них в солідарному порядку заборгованості відсутні.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 17 березня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_8, ОСОБА_6 скасовано з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ПАТ Банк Форум заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2008 року у розмірі 17 747,27 доларів США, що в еквіваленті становить 391 589,22 грн, з яких: 899,64 доларів США, що в еквіваленті становить 19 596,98 грн - прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів; 13 381,50 доларів США, що в еквіваленті становить 291 489,58 грн - поточна заборгованість з повернення кредитних коштів; 2 044,35 доларів США, що в еквіваленті становить 44 532,13 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 246,35 доларів США, що в еквіваленті становить 5 36625 грн - поточна заборгованість за нарахованими процентами; 1 175,43 доларів США, що в еквіваленті становить 25 604,38 грн - пеня та 5 000 грн штрафу. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ЗО листопада 2016 року рішення апеляційного суду скасовано з передачею справи до цього ж суду на новий розгляд.

За результатами нового апеляційного розгляду, рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ Банк Форум , від імені якого діяла Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Форум задоволено.

Ухвалене щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_6 рішення суду першої інстанції скасовано, позов про солідарне стягнення боргу задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 на користь ПАТ Банк Форум заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2008 року у розмірі 17 747,27 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України 1,00 долар США/21,783027 грн на 16 квітня 2015 року є еквівалентом 386 589,26 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 899,64 доларів США, поточної заборгованості за кредитом у розмірі 13 381,50 доларів США, простроченої заборгованості за процентами у розмірі 2044,35 доларів США, поточної заборгованості за процентами у розмірі 246,35 доларів США, пені з розрахунку 0,2% за простроченим кредитом та процентами у розмірі 1175,43 доларів США, а також штраф за порушення пункту 3.3.7. кредитного договору у розмірі 5000 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ Банк Форум заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2008 року у розмірі 17 747,27 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України 1,00 долар США/21,783027 грн на 16 квітня 2015 року є еквівалентом 386 589,26 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 899,64 доларів США, поточної заборгованості за кредитом у розмірі 13381,50 доларів США, простроченої заборгованості за процентами у розмірі 2044,35 доларів США, поточної заборгованості за процентами у розмірі 246,35 доларів США, пені з розрахунку 0,2% за простроченим кредитом та процентами у розмірі 1175,43 доларів США, а також штраф за порушення пункту 3.3.7. кредитного договору у розмірі 5000 грн.

Стягнуто на користь ПАТ Банк Форум з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 по 2153,80 грн у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що сторони договорів поруки встановили строк дії поруки, припинення якої пов'язали з моментом закінчення одного року з дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором. Кредитор реалізував право, передбачене кредитним договором, договорами поруки та законом, за змістом якого може вимагати дострокового повернення всього заборгованого, тобто, дострокового повного виконання зобов'язання боржником із застосуванням правил щодо солідарної відповідальності поручителів разом із позичальником, чим визнав строк повного виконання зобов'язання таким, що настав (змінив строк виконання зобов'язання). Кредитор пред'явив до суду позов до боржників про солідарне стягнення боргу у межах річного строку після здійснення позичальником останнього за часом платежу за кредитним договором (менш ніж через вісім місяців після такого платежу), тобто, в межах строку дії поруки.

Апеляційний суд виходив з того, що у будь-якому разі позов було пред'явлено у межах визначеного в кредитному договорі строку його дії та до спливу річного строку, передбаченого договором поруки у відповідності до першого речення частини четвертої статті 559 ЦК України. Крім цього, беручи до уваги право кредитора змінити дату виконання зобов'язання, пред'явивши вимогу про дострокове повне виконання зобов'язання шляхом подачі відповідного позову до суду, зміненим строком виконання зобов'язання у даному конкретному випадку можна вважати день пред'явлення позову (29 жовтня 2014 року).

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права в частині задоволення позову до поручителів просить скасувати рішення апеляційного суду у цій частині із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не витребувано у банку оригіналів документів, що мають значення для справи, зокрема договору поруки та інших документів, що оформлялися у зв'язку з укладенням цього договору, матеріали кредитної справи. Суд не обґрунтував висновку про те, що останній платіж за кредитним договором був здійснений 03 березня 2014 року та не виконав вказівок ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року щодо необхідності встановлення обставин, які стосуються розрахунків по кредитному договору.

Висновки апеляційного суду про пред'явлення банком позову до поручителів в межах строку дії поруки є безпідставними. У договорі поруки строк договору, у розумінні вимог статей 251, 252 ЦК України не встановлено. Позивач пред'явив позов до поручителя ОСОБА_8 29 жовтня 2014 року, тобто після закінчення шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором, а отже порука є припиненою і підстави для стягнення заборгованості по кредитному договору з поручителів відсутні.

Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_8, заперечуючи проти стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, як з поручителя, посилається на те, що договір поруки ним не підписувався, про існування цього договору йому стало відомо після пред'явлення банком відповідного позову, підпис у договорі поруки вчинено не ним, а іншою особою, у зв'язку із чим вказаний договорі є недійсним та не породжує для обов'язку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення суду апеляційної інстанції. Справу витребувано із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справу передано Верховному Суду.

Інші учасники судового процесу не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

У частині третій статті З ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення апеляційного суду оскаржується відповідачем виключно в частині вимог про солідарне стягнення заборгованості з поручителя, тому в іншій частині вказане рішення колегією суддів в касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості не перевіряється.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом установлено, що 07 жовтня 2008 року між акціонерно-комерційним банком Форум , правонаступником якого є ПАТ Банк Форум , та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 19 980 доларів США терміном повернення до 05 жовтня 2018 року зі сплатою 13,50 % річних.

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором цього ж дня між банком та ОСОБА_8, ОСОБА_6 (з кожним окремо) укладено договори поруки, згідно з умовами якого останні поручилися перед кредитором за належне виконання боржником своїх обов'язків за кредитним договором.

Позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 16 квітня 2015 року утворилась заборгованість у сумі 17 747,27 доларів США та 5 000 грн, з яких: 889 доларів США, що еквівалентно 19 59698 грн - прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів; 13 381,50 доларів США, що еквівалентно 291 489,58 грн - поточна заборгованість з повернення кредитних коштів; 2 044,35 доларів США, що еквівалентно 44 532,13 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 246,35 доларів США, що еквівалентно 5 366,25 грн - поточна заборгованість за нарахованими процентами; 1 175,43 доларів США, що еквівалентно 25 604,38 грн - пеня за простроченим кредитом і процентами та 5 000 грн штрафу за порушення пункту 3.3.7 умов кредитного договору, а всього на загальну суму 391 589,22 грн.

На підставі належної оцінки наданого банком розрахунку заборгованості, суд апеляційної інстанції встановив, що останній платіж за кредитним договором мав місце 03 березня 2014 року (сплата процентів в розмірі 166,67 доларів США і 60,33 доларів США).

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з частинами першою та другою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що законодавець передбачив три способи визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги).

Закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся до суду з позовом до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний періоду часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Пунктом 4.1. кожного з договорів поруки сторони узгодили, що порука припиняється, зокрема, у випадку, якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Тобто, сторони договорів поруки встановили строк дії поруки, припинення якої пов'язали з моментом закінчення одного року з дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором.

Апеляційний суд правильно вважав, що умова договору поруки (пункт 4.1) про припинення поруки у разі, якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя, є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки відповідає частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі не підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи, що договором поруки передбачено один рік від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором для пред'явлення вимоги до поручителя, останній платіж по кредитному договору здійснено 03 березня 2014 року, а з позовом банк звернувся 29 жовтня 2014 року, тобто в межах цього річного строку, доводи ОСОБА_8 про припинення поруки у спірних правовідносинах та необхідність застосування шестимісячного строку пред'явлення вимоги до поручителя є безпідставними та необґрунтованими, спростовуються умовами укладеного між сторонами договору та змістом частини четвертої статті 559 ЦК України.

Крім того, за змістом пункту 1.1 договорів поруки порукою забезпечувалось зобов'язання щодо повернення кредиту у строк до 05 жовтня 2018 року.

Разом з тим, звернувшись до суду з позовом 29 жовтня 2014 року про дострокове повне виконання зобов'язання банк, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й протягом одного року, починаючи від цієї дати мав право пред'явлення вимоги до поручителя. Вказаний строк не пропущено, тому відсутні підстави вважати поруку припиненою у зв'язку з реалізацією банком права дострокового виконання зобов'язання.

Під час апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції дав належну оцінку доводам заперечень ОСОБА_8 на апеляційну скаргу банку, зокрема, що ним договір поруки не укладався і не підписувався, та правильно виходив з їх необґрунтованості і недоведеності в силу неспростування правомірності цього правочину.

При цьому, апеляційний суд звернув увагу на те, що цими обставинами ОСОБА_8 під час розгляду справи не обґрунтовував свою позицію щодо відсутності підстав для стягнення з нього заборгованості як з поручителя, обґрунтовував свої доводи припиненням поруки в силу пропуску банком шестимісячного строку пред'явлення вимоги. На обставини непідписання договору поруки, посилався лише під час повторного апеляційного розгляду справи.

Аналогічні доводи містяться у касаційній скарзі ОСОБА_8, які з таких же підстав, зокрема у зв'язку з неспростуванням презумпції правомірності договору поруки, не приймаються колегією суддів до уваги.

Доводи касаційної скарги щодо невиконання апеляційним судом вимог ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ЗО листопада 2016 року про необхідність встановлення обставин, які стосуються розрахунків по кредитному договору та відсутність обґрунтування встановленого факту внесення останнього платежу за кредитним договором - 03 березня 2014 року, спростовуються змістом ухваленого апеляційним судом рішення та дослідженими ним доказами, обґрунтовані висновки щодо яких містяться у резолютивній частині рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_8залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. В. Пророк

І. М. Фаловська