Ухвала

від 23.10.2018 по справі 644/7158/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/7158/18

Провадження № 1-кс/644/1897/18

23.10.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 рокуслідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Індустріального ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018000000000505 від 30.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2018 року старший слідчий СВ Індустріального ВП ГУНП України в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно.

Клопотання вмотивоване тим, що Індустріальним ВП ГУНП України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018000000000505 від 30.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

19.10.2018 року на підставі ухвали слідчого судді в порядку ст. 235 КПК України проведено обшук в приміщенні КП «Центральний парк культури та відпочинку імені М. Горького» , в ході якого було вилучено зазначені у клопотанні речі та документи.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що воно підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, частиною 7 ст. 236 КПК України визначено, що при обшуку слідчий має право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до абзацу другого ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснених на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання та доданих до нього документів, 19 жовтня 2018 року з 10 години 42 хвилин до 13 години 00 хвилин у кримінальному провадженні №12018000000000505 від 30.08.2018 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук в приміщенні КП «Центральний парк культури та відпочинку імені М. Горького» , в ході якого було вилучено зазначені у клопотанні речі та документи.

Проте, з клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, слідчий звернувся лише 22.10.2018 року о 14 годині 06 хвилин, тобто з пропуском строку визначеного для подачі такого клопотання, передбаченого абзацом другим ч.5 ст.171 КПК України. При цьому, слідчий не порушує питанняпро поновлення процесуального строку для подачіклопотанняпро арешт майна.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження, слідчим зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону не дотримано, зокрема не зазначено підставу і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, на яке він просить накласти арешт у клопотанні.

Так, до ЄРДР внесено відомості про вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення за ознаками ч. 5ст. 191 КК України,яке передбачає відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.

Однак, зі змісту клопотання та долучених матеріалів не вбачається, що вилучені під час обшуку речі та документи мають будь-яке доказове значення у даному кримінальному провадженні чи містять інформацію про обставини вчиненого злочину або про фізичних осіб, які причетні до його вчинення.

У клопотанні слідчого про арешт майна та доданих до нього документів (копії витягу з ЄРДР , копії протоколу обшуку від 19 жовтня 2018 року) - не зазначено, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) слідчий просить застосувати в даному випадку. У клопотанні не вказано, чи це майно є доказом злочину, чи підлягає спеціальній конфіскації, чи воно є необхідним для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Крім того, відповідно до вимог ч.6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Із клопотання слідчого не вбачається, чи набула будь-яка особа статусу підозрюваного , що давало б підстави визначити, хто саме несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням.

Крім того, всупереч вимогам п.3 ч.2 ст.171 КПК України, слідчим у клопотанні не зазначено конкретних фактів чи доказів, що свідчать про володіння, користування, чи розпорядження третіми особами вилученим в ході огляду місця події майном, на яке слідчий просить накласти арешт.

При цьому зі місту клопотання та доданих матеріалів також не можливо встановити третю особу, якій належить вилучене в ході обшуку майно.

Наведені обставини унеможливлюють розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна, оскільки слідчий суддя позбавлений можливості повідомити особу, яка є володільцем тимчасово вилученого майна про розгляд такого клопотання і таким чином забезпечити її право брати участь при розгляді клопотання.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про арешт майна, подано без додержання вимог ст.171 КПК України, а тому вказане клопотання необхідно повернути для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 170-173, 236, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Індустріального ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018000000000505 від 30.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України повернутипрокурору Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1