Рішення

від 29.10.2018 по справі 661/740/18

НОВОКАХОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 661/740/18

Провадження № 2/661/494/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

29 жовтня 2018 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Пилипенка С.В.,

за участю: секретаря судових засідань - Остренко О.О.,

позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачів: ОСОБА_4, представника приватного підприємства Базис - Каховка Харитонової І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства страхова компанія Провідна , приватного підприємства Базис - Каховка про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення ( злочину)

встановив:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12.11.2014 року, близько 17:10 годин ОСОБА_4 керуючи технічно - справним автомобілем DaewooLanos , державний номер НОМЕР_1, рухаючись переднім ходом по вулиці Героїв Сталінграду, м.Таврійськ, Херсонської області в сторону м. Нова Каховка, на перехресті з вулицею Молодіжною у місті Таврійськ, проявив не уважність та безпечність дорожньої обстановки, яка склалась, в порушення вимог п. 12.4 ПДР п.18.1 Правил дорожнього руху України, не прийняв своєчасних заходів під час наближення до нерегульованого пішохідного переходу, щодо зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в наслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який переходив проїзну частину по вул. Героїв Сталінграду в місті Таврійськ, зліва на право відносно напрямку руху автомобіля DaewooLanos , державний номер НОМЕР_1, в межах нерегульованого пішохідного переходу. В результаті вчиненого ДТП ОСОБА_6 помер. Вироком Новокаховського міського суду Херсонської області ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та звільнено від основного та додаткового покарання, відповідно до Закону України Про амністію . 30.12.2014 року позивачі надіслали заяву СК Провідна з проханням повідомити коли і в якому розмірі буде виплачено їм страхове відшкодування за шкоду заподіяну життю ОСОБА_6 На дану заяву вони отримали лист, згідно якого відшкодування моральної шкоди може бути здійснене після надання рішення суду про її відшкодування, але не більше 5% ліміту. Після отримання вироку суду вони 22.01.2018 року подали заяву СК Провідна про виплату страхового відшкодування на що отримали відповідь 07.02.2018 року, згідно із якою неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого і трьох років, якщо шкода заподіяна життю потерпілого з моменту скоєння ДТП є підставою для відмови страхового відшкодування. В наслідок неправомірних дій ОСОБА_4 були заподіяні ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження з настанням смерті, у зв'язку із чим позивачі понесли витрати, щодо лікування та придбання ліків, поховання батька, які склали в сумі 32541,25 грн. Окрім того, внаслідок смерті батька позичамбула завдана моральна шкода, яка виразилась у моральних стражданнях, порушені нормальних життєвих зв'язків, порушені стосунків із оточуючими людьми.

Просять суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 92194,00 гривень; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 92194,00 гривень; стягнути з Приватного Акціонерного Товариства СК Провідна на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 7806,00 гривень; стягнути з Приватного Акціонерного Товариства СК Провідна на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 7806,00 гривень; стягнути з Приватного Акціонерного Товариства СК Провідна на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 32541,25 гривень.

Під час судового розгляду справи позивачі неодноразово змінювали позовні вимоги в останній заяві від 15.08.2018 року про збільшення позовних вимог просили суд стягнути з ПП Базис - Каховка на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 92194 грн., стягнути з ПАТ СК Провідна на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 15612,25 грн. (встановлення надгробного пам'ятника та придбання ліків), стягнути з ПП Базис-Каховка на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 16926 грн. (похоронні та ритуальні витрати, придбання ліків), стягнути з ПАТ СК Провідна та ПП Базис-Каховка сплачений судовий збір на користь ОСОБА_2 в сумі 1410 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 92194 грн., стягнути з ПАТ СК Провідна на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 7806 грн., стягнути з ОСОБА_4, ПАТ СК Провідна сплачений судовий збір на користь ОСОБА_3 в сумі 1410 грн.

23 квітня 2018 року відповідач ОСОБА_4 подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог до нього із підстав того, що моральні страждання позивачів, які перелічені в позовній заяві не підтверджені доданими до позову документами. Окрім того, одразу після ДТП він надавав допомогу постраждалому в перші дні його перебування у лікарні, що підтверджується копіями чеків.

23 квітня 2018 року відповідач ПАТ СК Провідна подала до суду відзив на позовну заяву в якому просила суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку із тим, що 16.11.2014 року ОСОБА_6 загинув внаслідок ДТП, що сталася 12.11.2014 року за участю транспортного засобу DaewooLanos , державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 цивільно-правова відповідальність якого застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/7002594 від 24.07.2014 року. 22.01.2018 року до ПрАТ СК Провідна . Із заявами про виплату страхового відшкодування звернулись позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 З огляду на те, що заяви про виплату страхового відшкодування подані позивачами 22.01.2018 року, тобто більш ніж через три роки від дати скоєння дорожньо-транспортної пригоди у ПрАТ СК Провідна не має правових підстав для виплати відшкодування. Окрім того зазначають, що витрати на поминальні обіди не є витратами на поховання.

В судовому засіданні позивачі збільшені позовні вимоги підтримали із підстав зазначених в позовній заяві, просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив суд відмовити в їх задоволенні із підстав зазначених в поданому відзиві.

Представник відповідача ПАТ СК Провідна в судове засіданняне з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, завчасно.

Представник відповідача ПП Базис-Каховка Харитонова І.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала посилаючись на те, що підприємство не перебувало в трудових відносинах із ОСОБА_4, а надав йому транспортний засіб в день коли сталася дорожньо-транспортна подія в користування. Окрім того, підприємство не взмозі сплатити позивачем моральну шкоду в сумі 92194 грн., і буде змушене припинити свою діяльність.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.11.2014 року, близько 17:10 год., ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем DaewooLanos , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Героїв Сталінграду у м. Таврійськ, Херсонської області в сторону м. Нова Каховка, на перехресті із вул. Молодіжною у м. Таврійськ, в порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год. та п. 18.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, рухався з перевищенням допустимої у населених пунктах швидкістю та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, який переходив проїзну частину по вул. Героїв Сталінграду у м. Таврійськ, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля DaewooLanos , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в межах нерегульованого пішохідного переходу. Внаслідок цього пішоходу ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: відкритого осколкового перелому лівої скроневої, клиновидної, правої скроневої кістки, забоїв головного мозку правої та лівої скроневих долей, субарахноїдального крововиливу півкуль головного мозку, крововиливу в м'які покриви голови зліва, прямих переломів ребер з права, осколкового відкритого перелому кісток правої гомілки, рваної рани правої гомілки, крововиливу в литкову м'язу з права, садна волосистої частини голови зліва, синців обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, обличчя, садна лівої гомілки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя і перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням його смерті.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 19 січня 2018 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки. Відповідно до п.г. ст. 1 ЗУ Про амністію в 2016 році від 22 грудня 2016 року ОСОБА_4 звільнено від основного та додаткового покарання, призначеного судом цим вироком за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до копії полісу №АІ/7002594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, власник автомобіля DaewooLanos , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ПП Базис Каховка на момент дорожньо-транспортної пригоди 02.11.2014 року, уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності з ПрАТ СК Провідна від 24.07.2014 року, строк дії договору з 25.07.2014 року по 25.07.2015 року. Ліміт відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна життю та здоров'ю ( на одного потерпілого) становить 100 000 грн., шкоду заподіяну майну 50 000 грн.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль DaewooLanos , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ПП Базис Каховка .

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 30.12.2014 року звернулися до ПрАТ СК Провідна із письмовою заявою, із якої вбачається, що останні просили повідомити коли і в якому розмірі буде виплачена страховою компанією страхове відшкодування за шкоду заподіяну життю ОСОБА_6 при експлуатації винною особою ОСОБА_8 транспортного засобу. Дану заяву позивачі направили поштою рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується чеком Укрпошта ПН215600426655 від 30.12.2015 року.

Страхова компанія Провідна листом від 06 січня 2015 року за №23-03/36 направила відповідь ОСОБА_9 про те, що страховик відшкодовує не більше 5 % ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . У зв'язку із чим моральна шкода може бути відшкодована після надання рішення суду про відшкодування моральної шкоди ПрАТ СК Провідна , яке набрало законної сили.

Відповідно до письмової заяви ОСОБА_2 від 22.01.2018 року, остання просить здійснити виплату страхового відшкодування, шкоди, яка заподіяна смертю потерпілого ОСОБА_6

Також згідно письмової заяви ОСОБА_3, ОСОБА_2, яка направлена СК Провідна від 31.01.2018 року останні просять здійснити виплату страхового відшкодування у зв'язку із смертю батька ОСОБА_6, що заподіяна внаслідок ДТП.

Із відповіді СК Провідна від 07.02.2018 року вих.№17-10/1604, яка адресована ОСОБА_2 слідує, що страхова компанія відмовилау відшкодовуванні позивачу страхової виплати, з підстав того, що заява про виплату страхового відшкодування була подана нею 22.01.2018 року, тобто більше ніж через три роки від дати скоєння ДТП, а тому у ПрАТ страхова компанія немає правових підстав для виплати у зв'язку із шкодою, що заподіяна життю при експлуатації транспортного засобу.

Відповідно до укладеної трудової угоди 12 листопада 2014 року між приватним підприємством Базис Каховка (ідентифікаційний код юридичної особи 38902241) в особі директора ОСОБА_10, діючого на підставі статуту підприємства з однієї сторони - замовник та ОСОБА_8 із іншої сторони - виконавець уклали угоду, згідно якої ПП Базис Каховка поручає, а ОСОБА_4 приймає на себе обов'язки виконати роботу водія автомобіля DaewooLanos , державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк виконання вказаних робіт з 12 листопада 2014 року по 12 листопада 2014 року.

Пунктом 1.3 - 1.5. трудової угоди передбачено, що замовник забезпечує виконавця всіма необхідними умовами для виконання роботи, згідно угоди. Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати роботу згідно угоди. Замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити виконану роботу.

За виконану роботу замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 150 грн. за весь період роботи до закінчення строку дії угоди. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання покладених на них обов'язків відповідно до діючої угоди. Даний трудовий договір скріплений підписами сторін та печаткою ПП Базис Каховка .

Згідно подорожнього листа службового легкового автомобіля №7/23 від 12.11.2014 року водій автомобіля DaewooLanos , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 за станом здоров'я допущений до своїх обов'язків, час вибуття 06.45 год. з м. Каховка до м. Нова Каховка, виїзд автомобіля дозволений механіком.

З відповіді Каховського міськрайонного центру зайнятості від 27 червня 2018 року слідує, що трудова угода від 12 листопада 2014 року між Приватним підприємством Базис Каховка та ОСОБА_4 не зареєстрована в центі зайнятості. Разоміз цим повідомляють, що реєстрація трудових договорів між працівниками та юридичними особами в державній службі зайнятості в установленому законом порядку не передбачена.

В судовому засіданні сторонами по справі не заперечувалося, що під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12 листопада 2014 року водій ОСОБА_4 на автомобілі DaewooLanos , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно подорожнього листа слідував запланованому маршруту м. Каховка - м. Нова Каховка. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу DaewooLanos , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником є ПП Базис Каховка .

Таким чином доводи представника ПП Базис Каховка про те, що між приватним підприємством та ОСОБА_4 відсутні трудові обов'язки спростовуються з огляду на викладене.

За ч.1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Сторонами трудового договору є працівник та власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Між тим трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Виходячи з норми ст.24 КЗпП України фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органа.

Приймаючи до уваги зміст укладеного 12 листопада 2014 року трудового договору , відповідно до якого ОСОБА_4, як працівник, прийняв на себе виконання обов'язків виконання роботи водія автомобіля DaewooLanos , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а ПП Базис Каховка , як роботодавець, прийняв на себе обов'язки, зокрема, створити працівнику умови, що необхідні для виконання його обов'язків, відповідно до КЗпП України, сплачувати заробітну плату в розмірі 150 грн. за весь період роботи до закінчення строку дії угоди, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли трудові відносини на підставі норм КЗпП України.

За вимогами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала , якщо буде встановлено, що вона завдана саме неправомірними діями.

Згідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не був власником автомобіля марки DaewooLanos , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому вчинив дорожньо-транспортну пригоду, та не володів ним на підставі будь-якого речового права, а в момент заподіяння шкоди виконував трудові обов'язки водія, відповідно до укладеної трудової угоди.

Даних про те, що відповідач заволодів транспортним засобом за допомогою протиправних дій в матеріалах справи немає, у зв'язку із чим суд дійшов до висновку про те, що транспортний засіб DaewooLanos , який належить ПП Базис Каховка використовувався при виконанні трудових обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки судам роз'яснено, що не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України. На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Таким чином, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, установивши, що автомобіль DaewooLanos , державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 у момент ДТП, належав не останньому, а ПП Базис Каховка , а також врахувавши, що під час вчинення ДТП відповідач виконував трудові обов'язки водія, суд дійшов до висновку про те, що у правовідносинах, які склалися між сторонами спірна сума витрат, пов'язаних з регламентною страховою виплатою, не може бути стягнута з ОСОБА_4

Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно положень ст. 22 даного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 22.1 вказаного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі у відповідності до вищевказаних норм закону 30.12.2014 року направили поштою до відповідача СК Провідна заяву про виплату страхового відшкодування, в свою чергу відповідач направив відповідь від 06 січня 2015 року позивачу в якій зазначено про те, що моральна шкода відшкодовується після надання рішення суду, яке набере законну силу, при цьому, не містить будь-яких посилань про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача СК Провідна про те, що позивачі із заявами про виплату страхового відшкодування звернулись більш ніж через три роки від дати скоєння дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вказані доводи спростовуються письмовим зверненням позивачів до страхової компанії від 30.12.2014 року про виплату їм страхового відшкодування.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2 здійснила матеріальні витрати на лікування та в подальшому на поховання свого батька ОСОБА_6 та пов'язані цим ритуальні послуги, так як внаслідок отриманих травм ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні у Новокаховській ЦРЛ у період з 12.11.2014 року до 16.11.2014 року. В аптеці ТОВ Абсолют на лікування батька були придбані медикаменти та вироби медичного призначення на загальну суму 1209,25 грн., що підтверджується фіскальними чеками від 12.11.2014 року на суму 780,10 грн., 13.11.2014 року на суму 75 грн., 15.11.2014 року на суму 354,15 грн.

Окрім цього, спричинена позивачу ОСОБА_2 матеріальна шкода, також полягає в тому, що у зв'язку із загибеллю батька, вона була змушена здійснити оплату витрат на поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг, а саме: на придбання труни, хреста, носових хусток та таблички витрачено 2563 грн., що підтверджується товарним чеком 17.11.2014, виданим ФОП ОСОБА_12; на придбання гранітного пам'ятника позивач ОСОБА_2 витратила 15 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №103 від 15.12.2014 року; на придбання вінків було витрачено 1500 грн., що підтверджується копією чека від 17.11.2014 року, що в загальній сумі складає 19063 грн.

Таким чином, загальний розмір здійснених позивачами витрат на поховання батька та лікування становить 20272,25

Згідно зі ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника.

Згідно з роз'ясненнями п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами України цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року №6, у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги та обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.

При цьому, за нормою ч.13 ст.2 ЗУ Про поховання та похоронну справу під витратами на поховання маються на увазі витрати на забезпечення комплексу заходів та обов язкових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Тобто понесені на організацію поминального обіду затрати не відносяться до витрат з поховання які, відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відшкодовує страховик.

З матеріалів справи убачається, що на проведення поминальних обідів, відповідно до копій розрахункових квитанцій №157509 від 18.11.2014 року та №157505 від 25.12.2014 року, позивачами було сплачено на загальну суму 10000 грн., а також згідно видаткової накладної від 17.11.2014 року було придбано горілку Хлібний дар на суму 1604 грн. та понесені витрати на пожертву для поховання відповідно до квитанції від 18.11.2014 року на суму 315 грн., а також понесені витрати на церковні послуги на суму 350 грн., які витрачені ОСОБА_3 Однак, у відповідності з наведеними нормами права, витрати, понесені на проведення поминальних обідів, добровільні пожертви на поховання та церковні послуги, не підлягають відшкодуванню.

Крім того, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_13 мають право на відшкодування моральної /немайнової/ шкоди, яка завдана їм смертю батька ОСОБА_6.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких - і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття особа, яка завдала шкоду та особа, яка відповідає за шкоду . За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Аналіз положень ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки .

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Положення ч. 1 ст. 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

В такому випадку обов'язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Таким чином, положення ст.ст. 1187, 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст. 1167 ЦК України, у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13.

Загиблий в ДТП ОСОБА_14 мав двох дітей: ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_9 ) та ОСОБА_3, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження ( НОМЕР_2, НОМЕР_3). Діти померлого позивачі по справі є потерпілими від злочину, що підтверджується вироком суду від 19 січня 2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що на момент ДТП водій ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із ПП Базис Каховка та виконував свої трудові обов'язки, що підтверджується трудовим договором. Згідно з полісом №АІ/7002594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ПП Базис Каховка вказаного автомобіля була застрахована з ПрАТ СК Провідна .

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_3 в частині стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_4 задоволенню не підлягають. При цьому, будь-якої інформації щодо зміни/уточнення позовних вимог з їх подальшою адресацією юридичній особі ПП Базис Каховка зі сторони ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Згідно з вищевказаним договором страхування (полісом) ПрАТ СК Провідна страхова сума, в межах якої страховиком здійснюється виплата страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 100 000 грн., що відповідає п. 9.3 ст.9 Закону.

У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Так, відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Пунктом 2 частини другої статті 23 ЦК України передбачено відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.1 ст. 23 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правові відповідальності власників наземних транспортних засобів"- шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є : шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана зі стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.

Згідно ч. З ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральні шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою д. відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Тому, враховуючи роз'яснення, надані в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 (з наступними змінами), де зазначено, що розмір відшкодування моральні (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру і обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Згідно з п. 27.1 ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" N 1961-IV від 01.07.2004 року право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Відповідно до п. 27.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вчиненої ОСОБА_4, позивачам заподіяна матеріальна шкода та моральна шкода.

Спричинена позивачам моральна шкода полягає в душевних та моральних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях, яких вони зазнали внаслідок загибелі свого батька ОСОБА_14 в результаті ДТП.

Станом на 12 листопада 2014 р. мінімальна заробітна плата складала 1218 грн. Таким чином, максимальний розмір страхового відшкодування особі, яка здійснила витрати на лікування та поховання становить 1218 грн. х 12 = 14 616 грн.

Судом, враховано те, що позивачу ОСОБА_2 внаслідок ДТП була спричинена матеріальна шкода, тому вона разом із ОСОБА_3 звернулися за виплатою страхового відшкодування до відповідача ПрАТ СК Провідна , однак страхової виплати не отримали, в зв'язку з цим на користь ОСОБА_2 підлягає стягнення із відповідача ПрАТ СК Провідна матеріальна шкода в розмірі 14 616 грн.. При цьому, даної суми є недостатньою для відшкодування завданої позивачу ОСОБА_2 матеріальної шкоди, а тому різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в сумі 5656,25 грн. має бути стягнута з ПП Базис Каховка .

При цьому, при визначенні розміру моральної шкоди, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, а тому суд вважає, що спричинена позивачам моральна шкода полягає в душевних та моральних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях, внаслідок загибелі їхнього батька ОСОБА_6 в результаті ДТП.

Таким чином, пунктом 27.3, 27.4 ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть.

Отже, беручи до уваги те, що позивачам по справі була заподіяна і моральна шкода, то визначена законом страхова сума, яка повинна бути стягнута із ПрАТ СК Провідна в розмірі 12 мінімальних заробітних плат, складає 14616 грн. (1218 грн. х 12), та в рівних частинах для кожного позивача становить по 7308 грн. (14616 грн./2). При цьому, відповідач ПП Базис Каховка як власник автомобіля марки DaewooLanos , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зобов'язаний відшкодувати позивачці ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду у розмірі 92194 грн.

Виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи при цьому характер, глибину та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, яких зазнала позивач, через передчасну та раптову загибель рідної людини батька, їх тривалість, суд приходить до висновку про те, що розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню позивачці ОСОБА_2 внаслідок смерті її батька становить 92194 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути із приватного підприємства ПП Базис - Каховка на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 92194 гривень, матеріальну шкоду в сумі 5656гривень 25копійок, сплачений судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок, а всього 98555гривень 05 копійок.

Стягнути з приватного акціонерного товариства страхової компанії Провідна на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в розмірі 7308 грн., матеріальну шкоду в розмірі 14616 грн., сплачений судовий збір в сумі 659гривень 83 копійки, а всього 22583гривні 83 копійки.

Стягнути з приватного підприємства ПП Базис - Каховка в дохід держави судовий збір в розмірі 235 гривень 47 копійок.

Стягнути з приватного акціонерного товариства страхової компанії Провідна в дохід держави судовий збір в розмірі 659 гривень 83 копійки.

Стягнути з приватного акціонерного товариства страхової компанії Провідна на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду в розмірі 7308 грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства страхової компанії Провідна на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 659 гривень 83 копійки.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Новокаховський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. В. Пилипенко