Рішення

від 29.10.2018 по справі 308/14348/14-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14348/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., за участі секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву ОСОБА_1 до першого відповідача - Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, другого відповідача - ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та публічне акціонерне товариство Промінвестбанк про визнання прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійсними, визнання недійсним акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2014 року позивачі - ОСОБА_4 (вулиця Попрада Ставровського, № 2/2, м. Ужгород, поштовий індекс 88000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (вулиця Попрада Ставровського, № 2/2, м. Ужгород, поштовий індекс 88000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) звернулися до суду із позовною заявою до першого відповідача - Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області (вул. Заньковецької, 10, м. Ужгород, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35045459), другого відповідача - Спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст» в особі Закарпатської філії (вул. Коцюбинського, будинок 12, кімната 314, Шевченківський район, м. Київ 01030, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30551713), третього відповідача - ОСОБА_2 (вул. Кравчука, 36/302, м. Луцьк, Волинська область,реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3), за якою просили суд:

- визнати недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна: однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10.

02.12.2014 року за вказаним позовом було відкрито провадження № 308/14348/14-ц.

24.12.2014 року ухвалою суду у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру № 10 в будинку 1 б по вул. Тельмана в м. Ужгороді та заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження даної квартири відмовлено.

02.03.2015 року провадження по справі за позовом ОСОБА_4, яка діє також в інтересах ОСОБА_1 до Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, ЗФ СДП Укрспецюст , ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійсними закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 15.03.2015 року, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 02.03.2015 року було скасовано, а справу направлено до Ужгородського міськрайонного суду для продовження розгляду. Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями, справу було розподілено на суддю Дергачову Н.В.

05.05.2015 року суддею Дергачовою Н.В. прийнято до свого провадження цивільну справу № 308/14348/14-ц.

07.05.2015 року було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру № 10 в будинку 1 б по вул. Тельмана в м. Ужгороді та заборонити вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири № 10 в будинку 1 б по вул. Тельмана в м. Ужгороді.

27.05.2015 року ухвалою суду у задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_4 про зупинення цивільної справи за позовом ОСОБА_4, яка діє також в інтересах ОСОБА_1 до Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, ЗФ СДП Укрспецюст , ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійсними відмовлено.

28.10.2015 року до суду позивачами - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було подано заяву про уточнення позовних вимог за якою вони просять суд:

- залучити до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мукачівська, 6, офіс 5) якою видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 28.07.2003 року;

- визнати недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна: однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 та акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 17.07.2003 року, затверджений начальником відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5;

- скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 28.07.2003 року, видане приватним нотаріусом ОСОБА_3.

05.06.2015 року відповідачем - міським відділом ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції подано суду клопотання про залишення позову ОСОБА_6 без розгляду на тій підставі, що останній пропустив 10-денний строк на оскарження всіх дій та рішень державного виконавця, подавши позов через 12 років (том 1, а.с. 197,198).

Першим позивачем ОСОБА_4, в свою чергу, було заявлене клопотання про залишення без розгляду заяви про уточнення позовних вимог від 28.10.2015 року в частині вимоги про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 28.07.2003 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3

01.02.2016 року ухвалою суду було закрите провадження у цій справі щодо відповідача - Спеціалізованого державного підприємства Укрспец'юст Міністерства юстиції України.

01.02.2016 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про залишення без розгляду позовної заяви.

08.04.2016 року перший позивач подала заяву, в якій просила суд вважати подану нею заяву зменшенням позовних вимог, а раніше сплачений нею судовий збір зарахувати у рахунок сплати судового збору другим позивачем, її сином.

11.04.2016 року ухвалою суд було залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 28.10.2015 року, подану до суду позивачами - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 щодо визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна : однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 та акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 17.07.2003 року, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 28.07.2003 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3

23.01.2017 року суду було залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПАТ Промінвестбанк , головний офіс якого знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 12 та витребувано у ПАТ Промінвестбанк належним чином засвідчені матеріали кредитної справи про надання ОСОБА_4 споживчого кредиту (кредитів) в забезпечення виконання зобовязань, за якими було прийнято в заставу квартиру що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1б/10 (кредитний договір № 2/35-2000 від 27.02.2000 року).

23.07.2018 року ухвалою суду було закрито провадження у цій справі № 308/14348/14-ц за позовними вимогами першого позивача ОСОБА_4 до першого відповідача - Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області та другого відповідача ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та ПАТ Промінвестбанк , про визнання прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійними, визнання недійсним акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, внаслідок смерті позивача.

13.08.2015 року ОСОБА_1 у зв'язку з досягненням повноліття набув самостійного процесуального статусу.

Отже, суд розглядає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна : однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 та акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 17.07.2003 року, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 28.07.2003 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3, в межах підстав позову, які заявлені в якості порушення його прав користування спірною квартирою як неповнолітньої особи.

Позивач посилається на те, що його матір - ОСОБА_7 була співвласником однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10, а іншим співвласником був його батько - ОСОБА_8

На виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за споживчим беззаставним кредитом перед ПАТ «Промінвестбанк» під час виконавчого провадження було продано з публічних торгів вищевказану квартиру, право користування якої належало позивачу - ОСОБА_1, що підтверджується актом державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 17.07.2003 року.

Правовими підставами позову зазначені ст.ст. 203, 215, 650, 655, ч. 4 ст. 656, ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 3, ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка набрала чинності для України 27.09.1991 року, ст.ст. 1, 8, 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» , ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» , ст. 31 Кодексу про шлюб та сім'ю України.

Позивач вказує у позові, що відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» (в редакції станом на 17.07.2003 року) Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Всупереч ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» (в редакції станом на 17.07.2003 року) дозвіл на відчуження квартири за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 органом опіки і піклування не надавався. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Крім того, підставами для визнання торгів недійсними є недотримання при вчиненні виконавчих дій щодо реалізації майна міським відділом ДВС вимог Закону України «про виконавче проваджнння» , Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5.

Таким чином, позивач вважає, що мав право користуватися квартирою батьків як неповнолітній син власників квартири та враховуючи, що дозвіл органу опіки і піклування на відчуження квартири не надавався, при продажу квартири порушено ч. 6 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання торгів недійсними на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 подав заперечення проти позову, в якому просив : 1) відмовити у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, 2) закрити провадження у справі щодо СДП «Укрспецюст» у зв'язку з ліквідацією цієї юридичної особи, 3) позовну заяву залишити без розгляду у зв'язку з її поданням особами, які не мають повноважень на ведення справи, 4) закрити провадження за позовом ОСОБА_1 до міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, ЗФ СДП «Укрспецюст» , ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними у зв'язку з ліквідацією ЗФ СДП «Укрспецюст» , 5) витребувати з архіву Ужгородського міськрайонного суду матеріали судової справи за позовом міського відділення АКПІБ до ОСОБА_7 про стягнення боргу, 6) витребувати від АКПІБ всі матеріали кредитної справи про надання ОСОБА_7 споживчого кредиту, в забезпечення виконання зобов'язань за яким банком було прийнято в заставу квартиру, що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10, 7) витребувати у приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу М. Н. ОСОБА_9 Н договір застави № 8-07/5 від 21.03.2000 року, 8) витребувати з Ужгородського міського відділу ГУ ДМС України в Закарпатській області документи, на підставі яких була здійснена реєстрація місця проживання ОСОБА_1 (том 1, а.с. 36-41).

Відповідач ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 ніколи не мав майнових прав на квартиру за адресою м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10, а реалізація квартири на прилюдних торгах не порушувала його права користування житловим приміщенням до досягнення ним повноліття. Вказана квартира була передана у заставу банку як забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника ОСОБА_4. ОСОБА_10 ні дня не проживав у спірній квартирі після 06.08.2003 року.

05.06.2015 року та 10.09.2015 року відповідачем - міським відділом ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції подано суду заперечення на позовну заяву (том 1, а.с. 201-205, 210-214), в якій просить відмовити в задоволенні позову. У запереченні в обґрунтування правомірності своїх дій та рішень відповідач посилається на ст.ст. 316, 317, 319, 328, 330 ЦК України, ст.ст. 4,11,52,55 Закону України «Про виконавче провадження» . Відповідач вважає, що позивач зазначив у позові неналежного відповідача, яким повинен бути саме міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області, оскільки арешт був накладений та предмет іпотеки реалізований міським відділом ДВС Ужгородського міського управління юстиції, якого вже не існує. Позивач пропустив 10-денний строк для оскарження дій та рішень державного виконавця, які мали місце у 2002-2003 роках. Згідно розписки, написаної власноручно ОСОБА_4 06.08.2003 року останній було відомо про відчуження спірної квартири з прилюдних торгів. Довідкою Промінвестбанку від 05.05.2004 року доведено, що спірна квартира була передана у заставу ОСОБА_4

Міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції вказує у запереченні проти позову, що редакції чинних станом на 2003 рік Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом МЮУ № 74/5 від 15.12.1999 року, не покладали на державного виконавця обов'язку одержувати від органу опіки і піклування дозвіл при проведенні примусового звернення стягнення на майно боржника, право користування яким мають діти.

Відповідач зазначає, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2014 року ОСОБА_8 було позбавлено батьківських прав щодо ОСОБА_1, а тому правовідносини батьківства припинилися. ОСОБА_8 та ОСОБА_4 приховали від банку той факт, що право користування спірною квартирою має їх неповнолітній син.

07.09.2015 року міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції подав клопотання суду, в якому просив провадження у справі закрити з тих підстав, що позов подано неналежними позивачами, строк позовної давності пропущено, стягнення звернуто на заставлене майно для задоволення вимог стягувача-заставодержателя (банка), завершене виконавче провадження знищене за строком зберігання, Інструкція з проведення виконавчих дій, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158, яка діяла на момент проведення торгів 08.07.2003 року, не передбачала отримання дозволу органу опіки і піклування на реалізацію квартири - том 1, а.с. 206-209.

07.12.2015 року відповідач ОСОБА_2 подав суду доповнення до клопотання про закриття провадження у справі (том 1 а.с. 36-38), в якому просить заяву про уточнення позовних вимог залишити без розгляду, а провадження у справі закрити з тих підстав, що : 1) в Ужгородському міськрайонному суді знаходиться справа за позовом тих самих позивачів до тих же відповідачів з тими самими позовними вимогами у справі № 308/15177/14-ц (суддя Бенца К. К.), 2) ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року скасовано, а провадження у справі закрито, дії державного виконавця визнані судом законними, а тому не можуть бути предметом нового судового розгляду ; 3) позивач не був учасником виконавчого провадження, а тому вправі оскаржувати торги, тим більше, що у позивача право користування спірною квартирою тривало лише до його повноліття до 13.08.2015 року ; 4) предметом позовних вимог є частка ОСОБА_8 у праві власності на спірну квартиру, а позивач не є представником вказаної особи.

22.06.2016 року міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції подав додаткові заперечення проти позову суду, в якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що : 1) порушення порядку проведення прилюдних торгів могло здійснити лише СПД «Укрспецюст» , а воно вже ліквідовано ; 2) порушення державного виконавця оскаржуються в іншому порядку і не є підставами для визнання торгів недійсними.

Позивач у судове засідання жодного разу не прибув, проте його представник подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідачів та третіх осіб до суду також не прибули, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи були судом належним чином повідомлені.

Судове засідання у справі було призначене на 29.10.2018 року на 13 год. 20 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як десять днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 06.11.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Власниками однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 були ОСОБА_7 та її подружжя - ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 27.08.1997 року, копія якого є в матеріалах справи (том 1, а.с. 13).

01.04.2002 року Ужгородським міським місцевим судом Закарпатської області у справі № 2-557/2002, яке набрало законної сили 03.05.2002 року, ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_7 на користь Ужгородського акціонерного промислово-інвестиційного банку в м. Ужгороді 25 658, 63 грн. та 256,66 грн. державного мита (том 1, а.с. 14-15).

25.06.2002 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення суми за вказаним судовим рішенням, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження (том 1, а.с. 19).

15.08.2002 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в тому числі на квартиру за адресою м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 (том 1, а.с. 20).

14.01.2003 року під час примусового виконання виконавчого листа № 2-557 виданого 14.05.2002 року Ужгородським міським судом, складено акт державного виконавця про те, що у боржника ОСОБА_4 відсутнє майно, за рахунок якого можна було б погасити її заборгованість в розмірі 25 915,29 грн. перед Промінвестбанком - том 1, а.с. 225.

Як встановлено судом, що 08.07.2003 року спеціалізоване державне підприємство «Укрспецюст» Міністерства юстиції України провело прилюдні торги з продажу однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10. Переможцем торгів став ОСОБА_2, який сплатив кошти за придбане майно повністю на рахунок організатора торгів згідно квитанції від 08.07.2003 року № 17014 (том 1, а.с. 12).

Судом встановлено з паспорта громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії ВО 531630, виданого 12.09.2013 року Ужгородським МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області, що місце проживання останнього зареєстровано з 15.09.1997 року за адресою м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 (том 1, а.с. 16).

З паспорта громадянина України ОСОБА_7 серії ВО 246731, виданого 14.03.1997 року Ужгородським МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області, копія якого є в матеріалах справи (том 1, а.с. 17-18) суд встановив, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_7, про що є відмітка у паспорті на сторінці 9 паспорта. На сторінці 10 вказаного паспорта є відмітка про реєстрацію розірвання шлюбу ОСОБА_7 з ОСОБА_11 14.02.2008 року, на сторінці 11 цього ж паспорта є відмітка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_7 за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 з 15.10.1996 року.

Органом опіки і піклування на надавався у 2003 році дозвіл на відчуження квартири за адресою м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10, що вбачається з листа виконавчого комітету Ужгородської міської ради № К-02080/0606 від 01.10.2014 року (том 1, а.с. 21).

На а.с. 42 тому 1 є копія розписки з таким текстом : «Я ОСОБА_7 не маю претензій до ОСОБА_2. 06.08.2003. підпис. М'який і твердий інвентар квартири, а також посуд, який належав моїй дочці вивезли до батьків. 06.08.03 підпис /батько дочки/ к 85-22 ос. Вказана розписка не підтверджує жодну обставину заперечення відповідачів проти позову, так як з її змісту суду незрозуміло, про яку квартиру йдеться, а ОСОБА_7 не підтвердила, що саме вона написала цю розписку.

З довідки Закарпатського центрального відділення АКПІБ від 05.05.2004 року № 12-07/85 вбачається, що квартира за адресою м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 була реалізована як заставне майно за договором застави № 08-07/5 від 21.03.2000 року, укладеного для забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором № 2/35-2000 від 29.02.2000 року, внаслідок чого частково погашено заборгованість за цим договором (том 1, а.с. 43). Разом з тим в матеріалах справи відсутній сам договір застави спірної квартири, а тому суд вважає недоведеною ту обставину, що квартира за адресою м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 була передана у заставу з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, укладеним ОСОБА_4 з акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі № 807/2409/14 позов ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови та визнання дій неправомірними задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.08.2002 року. Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області щодо звернення стягнення на нерухоме майно - квартири за адресою м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 - том 1, а.с. 82-88.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року у справі № 807/2409/14 вищевказану постанову суду від 29.01.2015 року скасовано, а провадження у справі закрито - том 2 а.с. 39-42.

У зв'язку зі скасуванням постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі № 807/2409/14 із закриттям провадження у справі суд не надає оцінку вказаним судовим рішенням, так як вони не мають правового значення для даної справи і не є преюдиційними щодо обставин даної справи.

30.06.2018 року ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.06.2018 року, копія якого є в матеріалах справи (том 3 а.с. 54).

Судом встановлено з копії паспорта ОСОБА_1, і ця обставина не оспорюється сторонами, що останній є її сином, однак та обставина, що його батьком є ОСОБА_8, не підтверджена належними доказами. Визнання сторонами тієї обставини, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_8 недостатньо для встановлення цієї обставини судом.

Отже, будь-яке порушення прав ОСОБА_8 під час виконавчого провадження та прилюдних торгів спірної квартири не має зв'язку з правом користування спірною квартирою позивачем.

З акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 17.07.2003 року вбачається, що 08.07.2003 року відповідач ОСОБА_2 придбав на прилюдних торгах спірну квартиру, а станом на 17.07.2003 року квартира за адресою м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 все ще належала на праві спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_8.

Суд не погоджується з тим, що спірні правовідносини регулюються Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, Законом України «Про охорону дитинства» . Конвенція про права дитини не встановлює конкретного обов'язку для суб'єктів виконавчого провадження під час продажу житлової нерухомості, права користування якою має дитина.

Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 17 в редакції станом на 08.07.2003 року) передбачав, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Отже, ст. 17 цього Закону не вимагала отримання дозволу органу опіки піклування на продаж житлової нерухомості під час прилюдних торгів.

Під час продажу спірної квартири не мали місце порушення прав неповнолітньої особи - позивача, місце проживання якого було зареєстровано в цій квартирі, а отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування законодавством станом на 08.07.2003 року не вимагалося, що підтверджується відсутністю такого обов'язку в Законі України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 2003 рік), Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженому наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року (в редакції станом на 2003 рік) та Тимчасовому положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 (в редакції станом на 2003 рік).

Позивач не був учасником виконавчого провадження чи прилюдних торгів, а тому не набув права оскарження таких прилюдних торгів, на яких було продано спірну квартиру, співвласником якої була матір позивача. Позивач не вправі обґрунтовувати порушення свого права користування спірною квартирою порушенням прав боржника під час виконавчого провадження та прилюдних торгів, так як ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2018 року було закрито провадження у даній справі за позовом ОСОБА_4 у зв'язку з її смертю. Позивач не оскаржив вказану ухвалу суду.

Під час розгляду позову про визнання прилюдних торгів недійсними суд має дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, чи є вони суттєвими та чи вплинули вони на результат торгів. У зв'язку із цим позов про визнання прилюдних торгів недійсними, пред'явлений особою, права і законні інтереси якої не були порушені внаслідок відступлення від встановленого законом порядку проведення торгів, і обґрунтовані такими обставинами позовні вимоги користувача майна задоволенню не підлягають. У разі наявності підстав для визнання прилюдних торгів недійсними у первісний стан шляхом реституції повертаються сторони договору - організатор торгів та їх переможець; отже, після цього майно підлягає повторному продажу з прилюдних торгів відповідно до порядку, встановленого для виконання судового рішення, оскільки задоволення позову про визнання торгів недійсними не скасовує судового рішення, для виконання якого такі торги були проведені.

Суд звертає увагу, що спеціалізоване державне підприємство «Укрспецюст» було ліквідовано, у зв'язку з чим суд ухвалою суду від 01.02.2016 року закрито провадження щодо цього відповідача. А тому права позивача ще й тому неможливо захистити шляхом визнання прилюдних торгів недійсними, що не існує організатора торгів та самого боржника, а тому реституція як наслідок недійсності правочину неможлива.

Право члена сім'ї власника квартири користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно, а тому права членів сім'ї власника квартири на користування квартирою та обсяг цих прав залежить від існування у власника квартири права власності на неї, а відтак - припинення прав власності особи на квартиру припиняє право членів сім'ї на користування цією квартирою. Таким чином, права членів сім'ї власника квартири є похідними від прав самого власника. Законом не передбачений перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника квартири.

Право позивача користуватися спірною квартирою у будь-якому випадку припинилося з набуттям ним повноліття - з 13.08.2015 року, тобто з втратою статусу дитини. При цьому суд захищає порушені права саме станом на момент винесення рішення суду.

Порушення, на які вказує позивач як на підставу недійсності прилюдних торгів не є складовими правовідносин, які склались під час примусового виконання рішення суду. Захист прав дітей на користування жилим приміщенням відбувається на стадії укладання договорів щодо розпорядження майном, яким можуть бути порушені їхні права, а звернення стягнення на майно є процедурою на забезпечення права стягувача/іпотекодержателя на задоволення своїх вимог у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного кредитного зобов'язання .

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи. Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

В матеріалах справи відсутні рішення, якими встановлено протиправність дій державного виконавця під час виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа суду про стягнення з матері позивача коштів чи рішення про протиправність дій організатора прилюдних торгів з продажу спірної квартири.

Позивач не вказував у позові, що в результаті продажу спірної квартири його було фактично позбавлено права користування єдиним житлом, докази зняття позивача з місця реєстрації у спірній квартирі в матеріалах справи відсутні. Навпаки, в позовній заяві, поданій 12.11.2014 року зазначено місце проживання позивача за адресою вул. Тельмана, 1»б» /10, м. Ужгород у спірній квартирі.

Позивач не надав суду копію свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 28.07.2003 року, видане приватним нотаріусом ОСОБА_3, тобто не довів існування такого документа, а тому його відсутність в матеріалах справи є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, позовна вимога скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 28.07.2003 року, видане приватним нотаріусом ОСОБА_3, є похідною від позовної вимоги визнати недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна: однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 та акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 17.07.2003 року, затверджений начальником відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Крім того, так як спірні правовідносини виникли у 2003 році, правових підстав для застосування ст.ст. 203, 215 та будь-яких інших норм ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004 року, немає, так як у 2003році діяв Цивільний кодекс УРСР.

Таким чином, права позивача продажем спірної квартири за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 1 б /10 порушені не були, а тому не порушене право захисту не підлягає.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України витрати із сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 81, 83, 141, 223, 229, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (вулиця Попрада Ставровського, № 2/2, м. Ужгород, поштовий індекс 88000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) до першого відповідача - Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області (вул. Заньковецької, 10, м. Ужгород, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35045459), другого відповідача - ОСОБА_2 (вул. Кравчука, 36/302, м. Луцьк, Волинська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мукачівська, 6, офіс 5) та публічне акціонерне товариство Промінвестбанк (провулок Шевченка, м. Київ 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00039002) про визнання прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійсними, визнання недійсним акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України витрати із сплати судового збору слід покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 06.11.2018 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_12