Рішення

від 04.10.2018 по справі 826/12009/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2018 року № 826/12009/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Онопрієнко Н.А.;

представник відповідача: Кунда А.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чистая планета тм"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2017 року,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Чистая планета тм" (код ЄДРПОУ 38441014, адреса: 04213, Київ, вул.Прирічна, 13) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, Київ, вул.Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2017 року №0004391402, №0004381402, №1166140303, №1165140303, №1164140303, №0031821404.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач вказав на те, що спірні податкові повідомлення рішення є протиправними, оскільки висновки викладені в акті перевірки, на підставі якого прийняті такі податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, з огляду на реальність господарських операцій позивача з контрагентами, що підтверджені первинними документами у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених в письмових заперечення на позовну заяву, у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Чистая планета ТМ (код за ЄДРПОУ 38441014) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, про що складено акт від 19.06.2017 року № 223/26-15-14-02-04/38441014, (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 558 622,00 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 643 332,00 грн.; за 2015 рік в сумі 320 414,00 грн.; за 2016 рік в сумі 594 876,00 грн.;

пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.7 статті 207 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 962 251,00 грн.;

пункту 164.2.20 статті 164, підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 20 115,00 грн.;

підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2 статті 171 Податкової кодексу України, у результаті чого занижено суму військового збору на суму 1 991,00 грн.;

пункту першого частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 та пункту 5 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування , у результаті чого занижено суму єдиною внеску на суму 61 879,00 грн.;

підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України;

пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого Постановою Правління НБУ.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом 03 липня 2017 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0004391402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 177 726,00 грн., з яких сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням 1 558 622,00 грн., за штрафними санкціями - 619 104,00 грн.);

№0004381402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 7 215 624,00 грн., з яких сума грошового зобов'язання - 4 810 416,00 грн., штрафні санкції - 2 405 208,00 грн.);

№1166140303, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у сумі 24 999,75 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 14 359,50 грн., штрафні санкції - 10 640,25 грн.;

№1165140303, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем Податок на доходи фізичних осіб у сумі 510,00 грн.;

№1164140303, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у тому числі з військового збору у сумі 2 408,13 грн., з яких сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням - 1 394,00 грн., за штрафними санкціями - 1 013,88 грн.;

№0031821404, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 29 660,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті, суд виходить з наступного.

У перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Теплодім Південь", ТОВ "ДАШАР", ТОВ "Ісіда груп", ТОВ "Крокус прайм", ТОВ "Центрумбуд", ТОВ "Укр-Буд-Стиль", ТОВ "Іларія груп", ТОВ "МРС-ОКТКАН", ТОВ "Статок Інвестмент", ТОВ "Логі-Транс", ТОВ "ТЕРМО-БУДТРАНС", ТОВ "Рись-Мегатрейд", ТОВ "Ірбудстрах", ТОВ "ПОЛІКОМ СЕРВІС", ТОВ "Бакто груп", ТОВ "Омикрон Плюс", ТОВ "Укртнранс Компані", ТОВ "Кепітал Агроінтернешнл", ТОВ "Перший Бізнес-Центр", ТОВ "Профикорпорейшн", ТОВ "Домострой-11", ТОВ "Велхаус", ТОВ "Інтер-Склад", ТОВ "Ардо-трейд", ТОВ "Вімаква", ТОВ "Меларіс", ТОВ "Калабрія Плюс", ТОВ "Агробонд-Інвест", ТОВ "Гранітбудмонтаж", ТОВ "Ламена Плюс", ТОВ "Бест Трейд Груп Лтд", ТОВ "Гудопт", ТОВ "Дженерал-Спейс", ТОВ "Роял Фармз", ТОВ "Азалія трейд", ТОВ "ДРОНТ", ТОВ "ДЕРВІК КАПІТАЛ", ТОВ "ПРАЙМКОРП", ТОВ "УВТ-ЕКСПРЕС", ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Екодит", ТОВ "Пурпур Груп", ТОВ "Корнел Систем", ТОВ "Авант Експрес", ТОВ "Оплот Експрес", ТОВ "Оплот Експрес", ТОВ "Сарман-Торг", ТОВ "Грант Резонт", ТОВ "РОСАВТО-2", ТОВ "Еліт Технолоджи", ТОВ "Фарнік", ТОВ "Сенатор Груп 2014", ТОВ "Ферумтрейд", ТОВ "Енергопостач 2014", ТОВ "Латустрейд", ТОВ "Константер Груп", ТОВ "Будівельна компанія форс", ТОВ "Спецмашпром-ДП", ТОВ "Будівельна компанія "Альтор", ТОВ "Едженси-Дівайс", ТОВ "Евро холод Україна", ТОВ "Ветавія", ТОВ "Войскепітал-ДС", ТОВ "Жилбудресурс", ТОВ "Елітпродсервіс", ТОВ "Експо-Пасаж", ТОВ "Трансімпексторг", ТОВ "Турстар", ТОВ "Майстер Дірект", ТОВ "Ла-Ком", ТОВ "Селінкс Україна", ТОВ "Базальт Інвестмент", ТОВ "Лігас-Трейд", ТОВ "Будінвест Холдінг", за результатом виконання яких позивачем було сформовано витрати по податковий кредит.

З вказаними контрагентами позивачем було укладено ряд договорів, зокрема від 20.01.2016 №2001, від 20.02.2015 №2002, від 22.06.2015 №2206, від 24.10.2014 №24-10, від 28.10.2014 №24-10, від 25.02.2015 №2502, від 29.01.2015 №2901, від 25.09.2016 №2509, від 01.03.2015 №0103, від 01.03.2015 №0103, від 01.04.2015 №0104, від 22.04.2015 №2204, від 10.11.2015 №1011, від 05.09.2015 №0509, від 27.11.2015 №0509, від 24.06.2015 №2406, від від 01.09.2015 №0109, від 01.12.2016 №0112, від 14.12.2015 №1412, від 06.12.2016 №2911, від 01.10.2016 №0110, від 28.11.2016 №2811, від 29.08.2016 №2908, від 22.09.2016 №2209, від 01.08.2016 №0108, від 13.06.2016 №1306, від 11.06.2016 №1106, від 01.07.2016 №0107, від 19.02.2016 №1902, від 20.01.2016 №2001, від 02.01.2016 №0201, від 24.11.2015 №2411, від 01.10.2015 №0110, від 23.06.2015 №2306, від 30.09.2014 №30-09, від 30.12.2014 №30-12, від 26.01.2015 №26-01, від 01.04.2016 №0104, від 20.05.2014 №2005, від 14.04.2014 №14-04, від 14.04.2014 №14-06, від 19.06.2014 №19-06, від 19.06.2015 №1906, від 18.09.2015 №1906, від 01.04.2016 №0104, від 19.03.2014 №19/8/14, від 20.04.2015 №2404, від 28.04.2015 №2804, від 21.09.2015 №2109, від 30.04.2014 №30/04, від 30.04.2014 №3004/2, від 18.04.2014 №18-04, від 02.03.2015 №44.

Крім того, позивач мав господарські взаємовідносини з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на підставі договору №ЧП-ХТЗ 01-01/2013 від 01.01.2013 з надання послуг прилеглої території.

При цьому перевіркою господарської діяльності позивача встановлено, що останнім укладено договори з надання комплексних (ремонтних, будівельних, клінінгових) робіт з ТОВ Теплодім Південь (код 39545556), ТОВ МРС-Окткан (код 39443871), ТОВ Омікрон плюс (код 39670909), ТОВ Укртранс Компані (код 39900821), ТОВ Кепітал Агроінтернешнл (код 39745848), ТОВ Перший Бізнес-центр (код 39869609), ТОВ Профікорпорейшн (код 40929058), ТОВ Домострой-11 (код 39755589), ТОВ Велхаус (код 407600005), ТОВ Інтер-Склад (код 39801210), ТОВ Агро-Трейд (код 40305413), ТОВ Калабрія плюс (код 39929641), ТОВ Агробонд-Інвест (код 40331485), ТОВ Гранітбудмонтаж (код 40559551), ТОВ Ламена-Плюс (код 40401604), ТОВ Бест Трейд Груп ЛТД (код 40391392), ТОВ Гудопт (39932387), ТОВ Дженерал-Спейс (код 40101462), ТОВ Роял Фармз (код 39932764), ТОВ Азалія Трейд (код 40084442), ТОВ Оплот-Експрес (код 393494426), ТОВ Войскепітал ДС (код 36509599), ТОВ Елітпродсервіс (код 39122290), на підтвердження яких не надано жодного первинного документа (актів виконаних poбіт, специфікацій, тощо), який міг би підтвердити факт виконання робіт (послуг) та зафіксував місце виконання робіт (надання послуг), їх об'єм та суть.

Крім того перевіркою встановлено, що за умовами договору субпідряду на виконання окремих видів та комплексних робіт №2206 від 22.06.2015, укладеного між позивачем (Підрядник) та ТОВ "Ісіда груп" (код 39520175) (Субпідрядник), останнє зобов'язалось виконати комплексні (ремонтні, будівельні, клінінгові) роботи. Розрахунок, згідно умов договору, відбувається протягом 5 банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт.

До перевірки не надано жодного первинного документа (акт виконаних робіт, специфікація, тощо), який міг би підтвердити факт виконання вказаних робіт працівниками ТОВ Ісіда груп . Жодним документом не зафіксовано місце виконання робіт, їх об'єм та суть.

Під час проведення перевірки проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію щодо ТОВ " Ісіда груп" (правонаступник - ТОВ РІДМАР ) та встановлено наступне - основний вид діяльності даного підприємства - БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ; свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.01.2017 з причині, відсутності поставок; починаючи з січня 2016 будь-яка фінансово-господарська діяльність ТОВ "Ісіда груп" не декларується, а з березня 2016 року підприємство до податкового органу взагалі не звітує; кількість працюючих в періоді взаємовідносин, відповідно до звіту 1-ДФ за ІІІ квартал 2015 року становила 10 осіб із середньомісячною заробітною платою - 1 333,3 гривні; залучення сторонніх організацій до виконання задекларованих робіт не встановлено, згідно ЄРПН протягом липня - вересня 2015 року ТОВ "Ісіда груп" декларувало придбання фільтрів, корму для тварин, морепродуктів, фруктів, чаю, арматури, газу, продуктів харчування, тощо.

Аналогічна ситуація з іншими контрагентами з якими позивачем укладені договори субпідпряду щодо виконання комплексних (ремонтних, будівельних, клінінгових) робіт, а саме: ТОВ Дашар (код 39588191), ТОВ Крокус Прайм (код 39433025), ТОВ Центрум буд (код 39435897), ТОВ Укр-буд-стиль (код 39502223), ТОВ Іларія Груп (код 39462585), ТОВ Термо-Будтранс (код 39606641), ТОВ Рись-Мегатрейд (код 39690731), ТОВ Ірбудстрах (код 39690574), ТОВ Поліком Сервіс (код 39643461), ТОВ Бакто Груп (код 3973729), ТОВ Пурпур Груп (код 39319302), ТОВ Корнел Сістем (код 39291654), ТОВ Авант Експрес (код 39419629), ТОВ Сенатор Груп 2014 (код 39156251), ТОВ Енергопостач-2014 (код 39174836), ТОВ Латустрейд (код 39150972), ТОВ Константер Груп (код 39150925), ТОВ БК Стокві'л (код 392234748), ТОВ Спецмашпром-ДП (код 39182941), ТОВ Житлобудмонтаж (39140922), ТОВ Едженсі-Дівайс (код 39047334), ТОВ Євро Холод Україна (код 37739324), ТОВ Ветавія (код 39710663), ТОВ Експо-Пасаж (код 38865645).

По взаємовідносинах із ТОВ СТАТОК ІНВЕСТМЕНТ (код 39606592) позивачем до перевірки надано видаткову накладну від 31.08.2015 №РН-3108 на придбання миючих засобів та супутніх товарів на загальну суму 214 382,4 тис.грн., у т.ч. ПДВ 35 730,4 тис.грн. та податкову накладну №33 від 31.08.2015 на загальну суму 214 382,4 (у т.ч. ПДВ - 35 730,4 грн.).

Під час проведення перевірки проаналізовано наявну податкову інформацію щодо ТОВ "СТАТОК ІНВЕСТМЕНТ " та встановлено: стан платника 7 ДО ЄДР ВНЕСЕНО ЗАПИС ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ; основний вид діяльності даного підприємства - НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ; свідоцтво платника ПДВ від 01.08.2015 анульовано 04.11.2015 з причини внесення до СДР відомостей про відсутність за місцезнаходженням; з моменту реєстрації підприємством до ДПІ не подано жодного звіту з ПДВ; звіт 1-ДФ до ДПІ не надавався; походження зазначеного у накладній товару не встановлено, згідно СРПН з початку 2015 року зареєстровано ПН на придбання ТОВ "СТАТОК ІНВЕСТМЕНТ" лише кукурудзи.

Аналогічна ситуація з іншими контрагентами, по яким позивачем надано до перевірки тільки податкові та видаткові накладні, але походження зазначених в накладних товарів не встановлено, відповідно до даних в ЄРПН підприємства придбавали інші товари, а саме: ТОВ Логі-Транс (код 39546628), ТОВ Вімаква (код 39643372), ТОВ Меларіс (код 39710637), ТОВ Дронт (код 40639920), ТОВ Дервік Капітал (код 40221056), ТОВ Праймкорп (код 40800168 , ТОВ УВТ-Експрес (код 39006392), ТОВ Інтербілд Комьюніті (код 39932429), ТОВ Екодит (код 36958313).

Актом перевірки також встановлено, що згідно рахунків-фактур (що зазначені в видаткових накладних) від 15.01.2015 року №1501/1 та №1501/15 виписаних ТОВ САРМАН-ТОРГ (код 39289205) ( Постачальник ) на адресу ТОВ ЧИСТАЯ ПЛАНЕТА ТМ (код 38441014) ( Покупець ) виписані наступні видаткові накладні від 15.01.2015 №1501/15 та податкові накладні №431, №432 та №433.

При цьому, до перевірки не надано жодного первинного документа (рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну щодо доставки товару, тощо), який міг би підтвердити факт постачання товару працівниками ТОВ САРМАН-ТОРГ . Жодним документом не зафіксовано місце постачання товару, їх об'єм.

Під час проведення перевірки додатково було проаналізовано надані на перевірку документи і наявну в ГУ ДФС у м. Києві інформацію по ТОВ САРМАН-ТОРГ (код 39289205), отриману з АІС Податковий блок : стан платника 8 ДО ЄДР ВНЕСЕНО ЗАПИС ПРО ВІДСУТНІСТЬ ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ; основний вид діяльності - НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ; кількість працюючих-підприємством не подано звіт 1-ДФ, що унеможливлює встановити кількість працюючих; свідоцтво платника ПДВ анульовано від 17.03.2015 року, у зв'язку з тим, що до СДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; починаючи з лютого 2015 року будь-яка фінансово-господарська діяльність ТОВ САРМАН-ТОРГ не декларується; складено податкову інформацію ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.04.2015 року № 2923/7/26-50-22-03 ТОВ САРМАН-ТОРГ за період з 01.08.2014 року по 31.01.2015 року, в якій зазначено, що підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Також, згідно ЄРПН ТОВ "САРМАН-ТОРГ" протягом 2015 року декларувало придбання: надання рекламних послуг, втулка, очисний шкребок магнітного вала, магнітний вал, молочник, салатник декор, конденсатор електроліт, транспортні послуги Київ-Кривий Ріг, послуги з сортування та комплектування і т.д.

Аналогічна ситуація з іншими контрагентами, по яким позивачем було надано до перевірки тільки податкові та видаткові накладні, а саме: ТОВ Грані Резорт (код 39399440), ТОВ Росавто (код 39238350), ТОВ Жилбудресурс (код 37814427), ТОВ Трансімпексторг (код 39690663), ТОВ Селінкс Україна (код 40086172), ТОВ Базальт Інвестмент (код 40218593), ТОВ Лігас Трейд (код 39620355), ТОВ Будінвест Холдінг (код 40463566), ТОВ Майстер Дірект (код 39939094), ТОВ Еліт Технолоджи , ТОВ Фарнік (код 39329279), ТОВ Ферумтрейд (код 39124544), ТОВ Турстар (код 39742229), ТОВ Ла-Ком (код 38007112).

Перевіркою не підтверджено і факт отримання послуг та товарів (миючі засоби, тканина для прибирання, диски полірувальні та інше) від ТОВ Жилбудресурс на суму 49 632,00 грн., ТОВ Експо-Пасаж на суму 249 435,00 грн., ТОВ Едженсі-Дівайс на суму 194 675,00 грн., ТОВ Елітпродсервіс на суму 99 020,00 грн., ТОВ Ферумтрейд на суму 319 534,00 грн., ТОВ Константер Груп на суму 121 237,00 грн., ТОВ Латустрейд на суму 298 217,00 грн., ТОВ Сенатор Груп 2014 на суму 295 768,00 грн., ТОВ Енергопостач - 2014 на суму 360 726,00 грн., ТОВ Еліт Технолоджи на суму 257 185,00 грн., ТОВ Пурпур Груп на суму 436 518,00 грн., ТОВ Фарнік на суму 92 020,00 грн., ТОВ Крокус Прайм на суму 300 130,00 грн., ТОВ Центрумбуд на суму 499 970,00 грн.

У ході перевірки встановлено, що взаємовідносини позивача із зазначеними контрагентами, договори з якими не опосередковувалися реальними виконаннями операцій, які становлять їх предмет, а також наявність товару та його подальшої реалізації, що дає підстави вважати, що товар було отримано від зовсім інших постачальників безоплатно.

Зазначене, на думку податкового органу, свідчить про те, що правочини між вказаними постачальниками та позивачем здійснено без мети настання реальних наслідків.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За змістом пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ж підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Крім того, відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Аналіз статей 14, 44, 198, 201 Податкового кодексу України та положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні свідчить, що господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У зв'язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі №808/2549/17.

З огляду на те, що позивачем під час перевірки не було надано належних первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій з зазначеними контрагентами, обґрунтованими є висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про протиправність формування позивачем у перевіряємому періоді витрат та податкового кредиту з зазначеними контрагентами.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 03.07.2018 №0004391402, №0004381402 є правомірними та відсутні правові підстави для їх скасування.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 03.07.2017 №1166140309 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, №1164140303 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору, №1165140303 про збільшення грошового зобов'язання за штрафною санкцією, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що позивач здійснював розрахунки з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, який одночасно є директором зазначеного підприємства та прийнятий на роботу згідно наказу про призначення на посаду директора від 15.10.2012 № 1-К (повна зайнятість).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору про надання послуг від 01.01.2013 № ЧП-ХТЗ 01- 01/2013 укладеного між позивачем, в особі ОСОБА_4, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець), останній зобов'язався надати послуги з прибирання прилеглої території автоцентрів за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 24 (Б,Д) за допомогою трактора XT3-3510.

Відповідно до пункту 3 договору Замовник зобов'язаний: замовник забезпечує допуск трактора на територію автоцентру; максимально звільняє територію від припаркованих автомобілів; відповідно до цього ж пункту договору Виконавець зобов'язаний: направляти в розпорядження Замовника трактор XT3-3510 в технічно справному стані і заправленим ДТ, в необхідній кількості; подавати трактор за адресою і в строки, вказані в заявці замовника; у випадку поломки трактора, надати підмінений трактор, для виконання роботи.

Відповідно до актів здачі-приймання робіт, послуги з прибирання території надавались з розрахунку на кількість відпрацьованих годин за календарний місяць. Аналізом зазначеного договору (фактично наданих робіт, предмету договору, тощо) та функцій директора передбаченими посадовою інструкцією цього підприємства встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Податкового кодексу України, з огляду на наступне: роботи виконані ФОП ОСОБА_4 на користь позивача виконані в період коли ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з зазначеним підприємством; діяльність фізичної особи згідно умов договорів здійснюється систематично, протягом тривалого періоду (систематичною є діяльність не менше ніж три рази протягом одного календарного року, відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ від 25.04.2003 № 3); оплата за надані послуги (виконані роботи) проводилась щомісяця з розрахунку на кількість відпрацьованих годин, тобто об'єктом оплати таких робіт є не їх кінцевий результат, а його процес (процес праці); ФОП ОСОБА_4 у перевіряємому періоді не мав необхідних видів економічної діяльності (КВЕД) для надання послуг з прибирання прилеглої території; вид наданих послуг ФОП ОСОБА_4 відповідає фактичному виду економічної діяльності підприємства (загальне прибирання будинків).

При цьому підприємство має необхідні трудові ресурси та фахових працівників, які могли б бути залучені до таких робіт; надані послуги відповідають обов'язкам визначеним посадовою інструкцією директора позивача в частині Розділу 3 пункту 1 цієї інструкції, а саме: визначати, формулювати, планувати, здійснювати і координувати всі види діяльності підприємства. Також, відповідно до інформаційного ресурсу ФОП ОСОБА_4 у своїй діяльності як суб'єкта господарювання працю найманих працівників не використовує.

Таким чином, враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_4 є працівником (найманою особою) ТОВ ЧИСТАЯ ПЛАНЕТА ТМ , відносини за договором про надання послуг від 01.01.2013 №ЧП-ХТЗ 01-01/2013, укладеними з ФОП ОСОБА_4, фактично є трудовими, оскільки види робіт (послуг) зазначені в договорі від 01.01.2013 №ЧП-ХТЗ 01-01/2013 виконані в рамках трудової діяльності передбаченої посадовою інструкцією директора вище зазначеного підприємства, а суми виплачені в рамках виконання цього договору підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до вимог підпункту 164.2.1 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України.

Отже, позивачем не виконано функцію податкового агенту, не утриманий податок на доходи з фізичних осіб, у результаті чого податковим органом обгрунтовано за висновками перевірки донараховано податок на доходи з фізичних осіб у сумі 14359,50 гривень.

Крім того, враховуючи вищевикладене позивачем також порушено вимоги пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору на загальну суму 1394,25 гривень.

Також, перевіркою встановлено, що за перевіряємий період у звітах за формою №1ДФ не відображено дані про суми доходу у вигляді додаткової заробітної плати за виконані роботи в рамках трудової діяльності, діяльності цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність регулюється статтею 178 Податкового кодексу України, пунктом 177.6 якої встановлено, що у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Відповідно до пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховую і (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого дохолу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваною доходу єдиним платіжним документом.

Згідно з пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/а бо несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Пунктом 16 1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України (підпункт 1.2 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (підпункти 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Податкового кодексу України (підпункт 1.5 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).

Платники збору зобов'язані забезпечити виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України (підпункт 1.6 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно т повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

На час вчинення порушення діяв Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - Порядок), затверджений наказом Міндоходів України від 21.01.2014 №49 і зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.02.2014 №228/25005, який діяв до 01.04.2015; затверджений Міністерством фінансів України від 13.01.2015 №4 і зареєстрований в Мін'юсті України 30.01.2015 за №111/26556.

Пунктом 1.2 розділу І Порядку встановлено, що дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають") доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податодс, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Пунктом 3.2 Порядку передбачено, що у графі 3а Сума нарахованого доходу відображається (за звітний квартал) доход, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі За є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Згідно з пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Відтак, обґрунтованими є доводи податкового органу щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 03.07.2017 №1166140309, №1164140303 та №1165140303.

Щодо податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2017 №0031821404 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Як свідчать обставини справи під час планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 із змінами та доповненнями (далі - Положення №637) встановлено, що згідно видаткового касового ордера від 06.08.2014 №60 (сторінка касової книги №17 від 06.08.2014) з каси підприємства були видані готівкові кошти громадянину ОСОБА_4 у розмірі 15000,00 грн. (договір позики (безвідсоткової) №б/н від 04.03.2014). При цьому, в видатковому касовому ордері від 06.08.2014 №60 відсутній підпис одержувача готівкових коштів.

Таким чином, у перевіряємому періоді встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 14830,00 грн.

За результатами акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2017 №0031821404, згідно з яким застосовано до ТОР ЧИСТАЯ ПЛАНЕТА ТМ штрафні (фінансові) санкції у сумі 29660 грн. (14830 грн.х2) за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі.

Відповідно до пункту 2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Відповідно до пункту 3.5 Положення №637 встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, ще його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписок одержувача.

Відповідно до пункту 7.24 Положення №637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Отже, оскільки податковим органом встановлено відсутність підпису одержувача у видатковому касовому ордері, а позивачем протилежного не доведено, правомірним є спірне податкове повідомлення-рішення від 03.07.2017 №0031821404.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем - суб'єктом владних повноважень правомірності своїх рішень. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Чистая планета тм" (код ЄДРПОУ 38441014, адреса: 44210, Київ, вул.Оболонська набережна, 11, корп.3) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 3943980, адреса: 04655, Київ, вул.Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2017 року відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2018.

Суддя Є.В. Аблов