Рішення

від 30.10.2018 по справі 329/295/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№329/295/18

Справа №329/295/18

2/329/149/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року смт. Чернігівка Запорізької області

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Покопцевой Д.О.,

при секретарі - Синяк Л.П.,

прокурора - Дядюшевої К.Є.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Ільїнської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, ОСОБА_2, Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області про визнання незаконними та скасування рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання права державної власності на земельну ділянку, третя особа - Державне підприємство Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача зазначила, що рішенням Ільїнської сільської ради Чернігівського району Запорізької області від 12.06.2015 № 04 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Рішенням Ільїнської сільської ради Чернігівського району Запорізької області від 22.09.2016 № 5 зазначений проект землеустрою затверджено, земельну ділянку передано в оренду ОСОБА_2, а 03.01.2017р. між сільською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 75 га, кадастровий номер 2325585700:05:006:0004, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, від 03.01.2017 б/н, укладений між Ільїнською сільською радою Чернігівського району Запорізької області, зареєстрований 15.03.2017 за № 19550552.

Вважає, що зазначені рішення є незаконними та підлягають скасуванню, а договір оренди визнанню недійсним через перевищення радою під час прийняття рішень та укладання договору оренди землі наданих законом повноваження щодо розпорядження землями державної та комунальної власності; під час передачі земельної ділянки порушено вимоги ст. 13 Закону України Про оцінку земель та ст. 15 Закону України Про оренду землі ; під час прийняття рішення про передачу в оренду земельної ділянки для ведення фермерського порушено вимоги ст. 7 Закону України Про фермерське господарство .

Мотивує тим, що, згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Разом з тим межа с. Панфілівка (нині - с. Ільїне) Чернігівського району Запорізької області встановлена відповідно до положень ст. 105 ЗК України 1970р. генеральним планом населеного пункту, затвердженим рішенням Запорізького облвиконкому від 19.01.1985 № 416, дійсним дотепер, рішення компетентного органу з приводу зміни межі не приймалося, тобто спірна земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту і є державною власністю. Заперечення відповідачів спростовує тим, що зазначені ними межі села з врахуванням розширення склалися історично та на підставі проектів, але викладене не встановлює законність такого складання.

Також на час ухвалення Ільїнською сільською ради Чернігівського району Запорізької області оспорюваного рішення від 22.09.2016 № 5 Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 на підставі Наказу Державної служби статистики N 190 від 19.08.2015р. втратив чинність наказ Державного комітету статистики України N 377 від 05.11.1998р., яким затверджена Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), згідно якої видавалася довідка 15.11.2015р. Управлінням Держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області про зазначення форми власності спірної земельної ділянки - комунальна.

Крім того, у місцевому фонді відділу у Чернігівському районі Держгеокадастру у Запорізькій області від 26.02.2018 № 32/204-18 технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2325585700:05:006:0004 площею 75 га відсутня, у зв'язку з чим надати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не можливо, а п. 4.1 не містить грошового (числового) вираження (розміру) орендної плати, що підлягає сплаті за використання земельної ділянки, та відсилає до нормативної грошової оцінки, рівно як жодний з пунктів договору не містить відомостей про розмір нормативної грошової оцінки, тобто договір не відповідає вимогам ч. 1 ст. 15 вказаного Закону, оскільки не містить істотної умови - розміру орендної плати.

В своїй заяві від 21.05.2015р. ОСОБА_2 не зазначив кількість членів фермерського господарства, не навів обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, і не додав документів, які б підтверджували досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, тобто Ільїнська (Панфілівська) сільська рада Чернігівського району запорізької області під час прийняття рішень від 12.06.2015р. № 04 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2В. та від 22.09.2016р. № 5 Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 не дотримала вимоги ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , а саме фермерське господарство не створене ОСОБА_2 дотепер.

Викладене призвело до того, що оренда земельної ділянки відбулася поза межами аукціону, внаслідок чого державі було спричинено шкоду внаслідок недоотримання орендної плати, розмір якої у випадку проведення аукціону міг би досягти 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі викладеного просить:

-визнати незаконним та скасувати рішення Ільїнської сільської ради Чернігівського району Запорізької області від 12.06.2015 № 04 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2В. ;

-визнати незаконним та скасувати рішення Ільїнської сільської ради Чернігівського району Запорізької області від 22.09.2016 № 5 Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 ;

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 75 га, кадастровий номер 2325585700:05:006:0004, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, від 03.01.2017 б/н, укладений між Ільїнською сільською радою Чернігівського району Запорізької області та фізичною особою ОСОБА_2, зареєстрований 15.03.2017 за № 19550552;

-визнати за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області право державної власності на земельну ділянку площею 75 га, кадастровий номер 2325585700:05:006:0004, розташовану на території Ільїнської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства;

-вирішити питання про судові витрати.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області суду пояснив, що спірна земельна ділянка входить у межі населеного пункту - с. Ільїне (Панфілівка), але на підставі яких документів, не пояснив.

Представник Ільїнської сільської ради Чернігівського району Запорізької області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в запереченнях на позов зазначив, що рада не може бути відповідачем, оскільки з 30.04.2017р. як юридична особа ліквідована, а на території Чернігівського району створено єдину територіальну громаду.

Представник Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області позов не визнала, надала відзив (т.1, а.с.180-185) та в судовому засіданні пояснила, що факт передачі земель населених пунктів Ільїнській сільській раді з урахуванням розширення підтверджується проектом роздержавлення та приватизації земель КСП Панфілівський Чернігівського району Запорізької області 1999р., рішенням від 10.09.1999р. Панфілівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області про затвердження матеріалів по роздержавленню та приватизації земель в колективну власність КСП Панфілівский , розпорядженням голови районної державної адміністрації від 19.11.1999р. про передачу земель у колективну власність і затвердження вартості та розміру земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах по КСП, довідкою 6-зем від 24.11.2015р. про наявність земель і розподіл їх за власниками. Генеральний план, на її думку, не може враховувати всіх можливих земельних ділянок, які можуть перебувати у комунальній власності.

Крім того, зауважила, що спірна земельна ділянка, згідно даних Управління Держгеокадастру у Токмацькому районі в Запорізькій області знаходиться в межах населеного пункту, тому при розрахунку нормативно-грошової оцінки ділянки слід використовувати розроблену в 2011р. ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою нормативно-грошову оцінку земель населених пунктів Панфілівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, яка, відповідно ст.ст. 5,13 Закону України Про оцінку земель призначена при визначення орендної плати земельних ділянок державної та комунальної власності.

Також додала, що на момент подання заяви про надання земельної ділянки в оренду відповідач ОСОБА_2 був засновником та директором фермерського господарства 999, яке зареєстроване в 2000р., тому проходити зазначену позивачем процедуру не було потреби, адже вона застосовувалася перед створенням та реєстрацією фермерського господарства вперше, а процедура аукціону, як-то зазначає позивач, на час укладення оспорюваних рішень законодавством не передбачувалася. Ніяких претензій до орендаря за спірним договором в ради немає, орендна плата сплачується у повному обсязі та в строк.

Представник ОСОБА_2 позов не визнав, надав відзив (т.1, а.с.81-83) та в судовому засіданні пояснив, що Ільїнська сільська рада Чернігівського району Запорізької області є неналежним відповідачем у справі як ліквідована, прокуратурою не надано належних доказів того, що спірна земельна ділянка знаходиться не в межах населеного пункту, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки виконана належним чином, а у прокуратури Запорізької області відсутні повноваження для представництва інтересів позивача.

Також додав, що спірна земельна ділянка обробляється силами фермерського господарства 999, засновником і директором якого є ОСОБА_2, до статуту господарства цю ділянку не внесено, орендна плата сплачується ОСОБА_2 особисто та повністю.

Представник третьої особи пояснив, що спірна земельна ділянка була передана у відання населеного пункту с. Панфілівка Чернігівського району Запорізької області і знаходиться в межах села. Межі населених пунктів встановлювалися на підставі виконаних проектів 1991-1993-1195 років рішеннями районних рад або розпорядженнями Представників Президента України у певних районах. У проекті роздержавлення та приватизації 1999р., яким розділялися категорії земель по формі власності, наявне рішення сільської ради народних депутатів, яким було погоджено передачу в ведення населеного пункту певну кількість землі, і затверджене обласною державною адміністрацією з подальшою видачею державного акту. В матеріалах роздержавлення 1999р. і на картографічних матеріалах ці землі показані як розширення, відповідно до дійсної на той час методики виконання робіт при переданні земель в колективну власність і земель вже сільрад на підставі земель колгоспів. Станом на 1998р. землі під розширення с. Панфілівка ввійшли в межі цього населеного пункту, згідно матеріалів по встановленню меж сільської ради і населених пунктів. На той час межі встановлювалися в порядку землеустрою згідно технічних вказівок про встановлення меж населених пунктів Держкомзему 1991 року.

Спеціаліст ОСОБА_3 суду пояснила, що працює землевпорядником Ільїнської (Панфілівської) сільської ради загалом з 1993р., і розраховувала нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки шляхом отримання у Чернігівському відділі геокадастру інформації з середньої вартості 1 га ріллі по категорії земель сільськогосподарського призначення для рілля на території ради, і з врахуванням індексу інфляції визначала 3% річних орендної плати.

Суд, вислухавши сторони, представника третьої особи, спеціаліста, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

21.05.2015р. ОСОБА_2 звернувся до сесії Панфілівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства, площею 75га її земель розширення населеного пункту с. Панфілівка (т.1, а.с.11).

Рішенням Панфілівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області від 12.06.2015 № 04 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, розташованих на землях розширення населеного пункту Панфілівка, в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства (а.с.12).

Панфілівська сільська рада Чернігівського району Запорізької області на підставі Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки перейменована на Ільїнську сільську раду.

Рішенням Ільїнської сільської ради Чернігівського району Запорізької області від 22.09.2016 № 5 затверджено проект землеустрою та передано земельну ділянку, площею 75га із земель комунальної власності, не наданих у власність або постійне користування, земель розширення населеного пункту Ільїне, в оренду ОСОБА_2, на 10 років, зі встановленням орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зі строком сплати щомісячно до 30 числа по 1/12 частині від річної суми (т.1, а.с.13).

03.01.2017р. між Ільїнською сільською радою Чернігівського району Запорізької області та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 75 га, кадастровий номер 2325585700:05:006:0004, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, зареєстрований 15.03.2017р. за № 19550552 (т.1, а.с.14-19).

За п. 4 цього договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розрахована на 1 рік за загальну площу земельної ділянки згідно грошової оцінки, яка підлягає сплаті щомісячно до 30 числа по 1/12 частині від річної суми.

Як встановлено в судовому засіданні та сторонами визнається, отримана ОСОБА_2 в оренду згідно оспорюваного договору земельна ділянка не вносилася ним до статуту фермерського господарства № 999, яке він створив ще 14.01.2000р., орендну плату він сплачує як фізична особа, нового фермерського господарства він, отримавши ділянку в оренду, не створював.

Таким чином, по справі не надано належних і допустимих доказів фактичної заміни орендаря за спірним договором на юридичну особу, і справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Рішенням Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області від 25.05.2017р. № 11 припинено юридичну особу Ільїнську сільську раду Чернігівського району Запорізької області шляхом реорганізації (приєднання) до Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області (т.1, а.с.169-171).

Представник позивача, посилаючись на положень ст. 105 ЗК України 1970р. та генеральний план с. Панфілівка Чернігівського району Запорізької області, затверджений рішенням Запорізького облвиконкому від 19.01.1985 № 416, що дійсний дотепер, обґрунтовує позовні вимоги тим, що рішення компетентного органу з приводу зміни меж (розширення за проектами) цього населеного пункту не приймалося, тобто, після набрання чинності 01.01.2013р. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , землі державної та комунальної власності вважаються розмежованими, а спірна земельна ділянка за генпланом перебуває за межами населеного пункту і є державною власністю.

За ст. 104 ЗК України 1970р. віднесення сільських населених пунктів до перспективних для дальшого розвитку провадиться виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів у відповідності з проектами районного планування.

За положеннями ст. 105 ЗК України 1970р. землі сільських населених пунктів, віднесених до перспективних для дальшого розвитку, відмежовуються від інших земель шляхом встановлення межі населених пунктів відповідно до проектів їх планування і забудови, які затверджуються виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів.

Межі населеного пункту встановлюються, змінюються відповідними компетентними органами відповідності до положень земельного законодавства та законодавства про містобудівну діяльність, яке діяло на час утворення населеного пункту або зміни його меж.

Межі населеного пункту вважаються встановленими, а органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених проектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх територій, після встановлення (винесення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру (АС ДЗК), якщо межі населеного пункту не були встановлені/змінені в іншому порядку, передбаченому законодавством, яке діяло на час утворення населеного пункту, його розбудови та/ або зміни меж (постанова від 27.09.2017р. Верховного суду України у справі №391/1055/14-ц).

Відповідно до проекту планування та забудови села Панфілівка (генплан) 1984 року совхозу Панфілівський Чернігівського району Запорізької області (т.1 а.с. 23-25, конверт 1), існуюча площа села 162га, межа населеного пункту позначена перерваною рискою через три крапки.

Відповідно до інформації Ільїнського старостинського округу за вих. № 19 від 27.02.2018р. генеральний план с. Панфілівка затверджений рішенням Запорізького облвиконкому № 416 від 19.01.1985р. (т.1, а.с.21).

Рішеннями Панфілівської сільської ради № 2 від 18.11.2009р. та № 9 від 2013р. термін його дії був продовжений (т.1, а.с.26-27).

За положеннями ст. 3 Земельного кодексу 1970р., відповідно до Конституції РСР і Конституції Української РСР земля є державною власністю - спільним надбанням усього радянського народу.

Постановою Верховної ради Української РСР від 18.12.1990р. Про земельну реформу оголошено з 15.03.1991р. всі землі Української РСР об'єктом земельної реформи, завданням якої, згідно преамбули, є перерозподіл земель з одночасним наданням їх у довічне успадковуване володіння громадянам, постійне володіння колгоспам, радгоспам, іншим підприємствам, установам і організаціям, а також у користування з метою створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, раціонального використання й охорони земель.

За ст. 3 ЗК України 1990р. (втратив чинність 01.01.2002 року) , власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну.

Згідно ст. 65 цього ж Кодексу, до земель сільського населеного пункту належать усі землі, що знаходяться в межах, установлених для цього пункту в порядку землеустрою. Межі сільських населених пунктів встановлюються і змінюються районною (…) Радою народних депутатів.

Запорізьким філіалом Інститутом землеустрою Української аграрної академії наук за договором № 331 від 14.10.1991р. з замовником - Запорізьким обласним управлінням сільського господарства розроблено проект формування території і встановлення меж Панфілівської сільської ради народних депутатів Чернігівського району Запорізької області (т.2, а.с. 51-62), з картографічними матеріалами (конверт 2), згідно якого окружна межа сільської ради в натурі проходить за існуючими угіддями, тому додаткового її закріплення межовими знаками не потребує. Панфіловською сільською радою народних депутатів розглянуто проект створення меж зі складанням акту, проект схвалено, загальну площу території ради прийнято згідно додатку (т.2, а.с.59-60), про що в матеріалах проекту мається рішення ради б/н, яке відображене в п. 1.3 проекту Формування території та встановлення межі сільської ради (т.2, а.с.55).

Згідно додатку до проекту, землі населеного пункту радгоспу Панфіловський складають 706,1га (т.2, а.с.61).

Згідно картографічних матеріалів, запропоновано включити в межі с. Панфілівка, позначені суцільною червоною лінією, земельну ділянку 65Л/28 під розширення цього населеного пункту, яка позначена перерваною червоною лінією.

Запорізьким філіалом Інститутом землеустрою Української аграрної академії наук за договором № 331 від 14.10.1991р. з замовником - Запорізьким обласним управлінням сільського господарства - у відповідності до Технічних вказівок по складанню проектів і встановлення меж сільських населених пунктів 1991р. розроблено проект встановлення меж сільських населених пунктів Чернігівського району Запорізької області (зведений, з картографічними матеріалами по кожному пункту окремо, конверт 2), по кожній сільській, селищній раді, згідно завдань на проектування, виданим цими Радами і затвердженими Представником Президента України по Чернігівському району. Проекти встановлення меж сільських населених пунктів розглянуті та схвалені відповідними сільськими та селищними радами народних депутатів. Зазначений проект затверджений розпорядженням Представника Президента України у Чернігівському районі Запорізької області від 28.06.1993р. № 136 Про затвердження проекту утворення територій та установки меж селищної та сільських рад народних депутатів Чернігівського району (арк.19 проекту). Згідно картографічних матеріалів, запропоновано включити в межі с. Панфілівка, позначені суцільною червоною лінією, земельну ділянку 65Л/28 під розширення цього населеного пункту, яка позначена перерваною червоною лінією.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство від 14.02.1992р. (станом на 21.11.1996р.), земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами (…).

Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995р., з метою забезпечення реалізації невідкладних заходів щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва та відповідно до частини другої статті 25 Конституційного Договору між Президентом України та Верховною Радою України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" постановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Запорізьким філіалом Інститутом землеустрою Української аграрної академії наук за договором № 4 від 11.01.1999р. з замовником - КСП Панфілівське Чернігівського району Запорізької області розроблений на підставі завдання, затвердженого районною державною адміністрацією Чернігівського району та договору від 11.01.1999р. № 4 проект по роздержавленню та приватизації земель КСП Панфіловський Чернігівського району Запорізької області (конверт 3), з картографічними матеріалами (конверт 4).

Згідно цього проекту, землі під розширення с. Панфілівка - 157,8га (поконтурна відомість (аркуш проекту 47) в контурі 115 (згідно карти) проектовані землями цього населеного пункту.

Рішенням від 10.09.1999р. Панфілівської сільської ради народних депутатів матеріали по роздержавленню і приватизації земель в колективну власність землі КСП затверджені зі створенням земель державної власності і передачею в розпорядження сільської ради 703,8га земель у межах населеного пункту з урахуванням його розширення (аркуш проекту 165).

За ст. 63 ЗК України 1990р., до земель сільського населеного пункту належать усі землі, що знаходяться в межах, установлених для цього пункту в порядку землеустрою. Землі сільського населеного пункту перебувають у віданні сільської Ради народних депутатів. Межі сільських населених пунктів встановлюються і змінюються районною, міською в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів.

Розпорядженням № 318 від 19.11.1999р. голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області зазначений проект затверджено (аркуш проекту 166), і КСП Панфіловський 31.12.2999р. видано державний акт серії ЗП № 000603 на право колективної власності на землю з додатками (конверт 4).

Згідно експлікації земель в межах плану КСП Панфіловський Чернігівського району та плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність (дод.2 до акту), землі населеного пункту - с. Панфілівка - складають 703,8га, а місце розташування спірної земельної ділянки позначено як 7 - земля населеного пункту.

Аналогічний план зовнішніх меж земель міститься у проекті роздержавлення та приватизації земель КСП Панфіловський Чернігівського району Запорізької області (передостанній аркуш без нумерації).

Згідно зі ст.22 ЗК України 1990р. (в редакції, чинній на час прийняття Розпорядженням № 318 від 19.11.1999р. голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ст.23 цього ж Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

В свою чергу, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 №28, передбачено, що право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державними актами. Державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів. На земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки. Розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації (п. п. 1.1., 1.2., 1.7., 1.9. Інструкції).

Згідно з розділу 2 Інструкції роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому порядку: підготовчі роботи; встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); складання плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування (п.3.1. Інструкції).

За ст. 78 ЗК України 2001р. (станом на день прийняття), право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до преамбули Закону України Про розмежування земель державної та комунальної власності від 05.02.2004р. (втратив чинність 01.01.2013р.), він визначає правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин.

За ст. 2 цього закону, розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про власність", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цього Закону та інших нормативно-правових актів, що не суперечать цьому Закону.

Відповідно до ст. 7 цього ж закону, при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності.

Відповідно до проекту землеустрою (конверт 5), запроектована до відведення земельна ділянка, загальною площею 75.0000га надається із земель комунальної власності, розташованих на землях розширення населеного пункту Панфілівка (арк.5), що підтверджується земельно-кадастровою інформацією (арк. 5зворот), виданою 15.11.2015р. Управлінням Держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Державного комітету статистики України N 377 від 05.11.1998р., чинній на час видачі названої інформації.

Сторонами визнається, що зазначена земельна ділянка розташована на землях розширення населеного пункту Панфілівка, в контурі 115, загальною площею 157,8га, і суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що рішенням б/н Панфілівської сільської ради народних депутатів Чернігівського району Запорізької області схвалено проект формування території і встановлення меж ради, про що в матеріалах проекту мається рішення ради б/н, яке відображене в п. 1.3 проекту Формування території та встановлення межі сільської ради , і, згідно додатку до проекту, землі населеного пункту складають 706,1га, з врахуванням розширення.

Рішенням від 10.09.1999р. Панфілівської сільської ради народних депутатів затверджено матеріали по роздержавленню і приватизації земель в колективну власність землі КСП Панфіловський затверджені зі створенням земель державної власності і передачею за п.п.б п.1 зазначеного рішення в розпорядження сільської ради 703,8га земель в межах населеного пункту з врахуванням його розширення.

На підставі розпорядження № 318 від 19.11.1999р. голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області 31.12.2999р. видано державний акт серії ЗП № 000603 на право колективної власності на землю КСП Панфіловський з додатками, згідно яких землі населеного пункту - 703,8га.

У відповідності з Законом України Про місцеве самоврядування в Україні обласні та районні ради являють собою органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і та міст. Відповідно до п. 21 ст. 43 цього закону, виключно на пленарних засіданнях обласної і районної ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Але ст. 44 цього закону передбачалось, що області і районні ради делегують певні повноваження відповідним державним адміністраціям, зокрема, підготовку питань про визначення у встановленому законом порядку території, вибір, вилучення (викуп) і надання земля для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією.

Таким чином, землі під розширення Панфілівки, відповідно до ст. 63 ЗК України 1990р. є землями населеного пункту до вступу в дію Земельного кодексу України 2001 року, за приписами ст.83 якого землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю, а у комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів (…).

Питання про визнання незаконними та (або) скасування зазначених рішень, розпорядження та державного акту представником прокуратури не ставиться.

Її доводи в цій частині позову обмежені вказівкою на генплан 1985р., те, що межі населеного пункту склалися історично на підставі проектів, їх зміна не проводилася виконавчим комітетом обласної Ради народних депутатів за поданням виконавчих комітетів відповідних районних, міських Рад народних депутатів відповідно до Указу Президії Верховної ради Української РСР від 12.03.1981 № 1654-Х Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, згідно викладеного, а ще й з врахуванням того, що генеральний план с. Панфілівка є містобудівною документацією, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту в межах населеного пункту станом на 1985 рік, а рішення щодо зміни межі населеного пункту прийнято значно пізніше.

За ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Таким чином, правових підстав для захисту інтересів держави шляхом задоволення вимог прокурора про визнання за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області право державної власності на земельну ділянку площею 75 га, кадастровий номер 2325585700:05:006:0004, розташовану на території Ільїнської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства - не вбачається.

Щодо інших заявлених позовних вимог слід зазначити наступне.

Оспорювані по справі рішення ухвалені органом місцевого самоврядування, сторонами оспорюваного правочину є орган місцевого самоврядування і фізична особа.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII Про прокуратуру .

У частині третій статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (постанова Верховного суду від 24.10.2018р.у справі № 304/1196/16-ц).

Суду в порушення вимог ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру не наведене обґрунтування, яке дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області і/або або ОСОБА_2 в суді через не здійснення або неналежним чином здійснення органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження або відсутність такого органу .

Таким чином, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити, а у задоволенні вимог до Ільїнської сільської ради Чернігівського району Запорізької області ще й за неналежністю відповідача, оскільки рішенням Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області від 25.05.2017р. № 11 припинено юридичну особу Ільїнську сільську раду Чернігівського району Запорізької області шляхом реорганізації (приєднання) до Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 78, 83 ЗК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. ст. ст. 12, 13, 19, 81, 131, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Ільїнської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, ОСОБА_2, Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області про визнання незаконними та скасування рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання права державної власності на земельну ділянку, третя особа - Державне підприємство Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою - відмовити.

Повне рішення сторони можуть отримати 05 листопада 2018 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Покопцева Д.О.