Постанова

від 30.10.2018 по справі 826/13844/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/13844/17

адміністративне провадження №К/9901/50464/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Управління) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Євроконвектор (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Управління від 20.10.2017 №11289 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства .

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що всупереч положенням абзацу 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит Управління не містив підстав для його надіслання із зазначенням інформації, яка це підтверджує, оскільки діюче законодавство, зокрема, Податковий кодекс України, не передбачає такого виду джерела податкової інформації як протокол допиту, з огляду на що Товариство звільняється від обов'язку надавати відповіді на такий запит в силу положень абзацу 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22.01.2018 у задоволенні позовних вимог відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що листом від 04.10.2017 (отриманим Управлінням 06.10.2017) Товариство відмовило Управлінню у наданні пояснень та їх документального підтвердження, з огляду на що у Управління були наявні підстави для прийняття оспорюваного наказу; надана позивачем копія нотаріально посвідченої заяви директора ТОВ Арсенал Пром - ОСОБА_2 підтверджує факт проведення допиту зазначеного громадянина працівниками податкової міліції; оспорюваний наказ прийнятий відповідно до вимог підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 79 Податкового кодексу України, а його зміст та реквізити відповідають положенням пункту 81.1 статті 81 цього Кодексу.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.03.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив: визнав протиправним та скасував наказ Управління від 20.10.2017 № 11289 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорюваний наказ про проведення документальної виїзної перевірки Товариства оформлений з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки не дає можливості ідентифікувати обставини (підстави) для ініціювання перевірки, які повинні бути зрозумілими та конкретизованими не лише для органу доходів і зборів, але й для платника податків, що безпосередньо пов'язано з реалізацією останнім свого права на захист інтересів шляхом недопуску посадових осіб до проведення контролюючого заходу.

Управління оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 13.06.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права, оскільки про недостовірність даних, визначених Товариством по взаємовідносинах із ТОВ Арсенал Пром , вказують результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих платником податків за відповідні періоди, та податкова інформація, отримана й опрацьована відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України, відповідно до якої з'ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, оскільки по контрагенту ТОВ Арсенал Пром згідно протоколу допиту ОСОБА_2 встановлено його непричетність до реєстрації та ведення діяльності зазначеного підприємства.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29.10.2018 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 30.10.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління надіслало на адресу Товариства письмовий запит Про надання інформації (пояснень та її документального підтвердження) від 23.08.2017 № 26280/10/26-15-14-01-05 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ Арсенал Пром по податковому кредиту за березень 2017 року на суму податку на додану вартість 115833,00 грн., у якому з посиланням на підпункти 16.1.5, 16.17 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункти 1, 3 абзацу третього пункту 73.3 статті 73, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу, пункт 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, просила надати протягом 15 робочих днів з дня отримання цього запиту інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у запиті фактів, зокрема (але не вичерпно) документи згідно вказаного у запиті переліку, оскільки за результатами аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих платником податків за відповідний період, та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України, що відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України використовується для покладених на контролюючі органи завдань, відповідно до якої з'ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, оскільки по контрагенту ТОВ Арсенал Пром згідно протоколу допиту ОСОБА_2 встановлено його непричетність до реєстрації та ведення діяльності зазначеного підприємства.

На вказаний запит Товариство листом надіслало Управлінню відповідь від 04.10.2017 (отриману Управлінням 06.10.2017), у якій відмовило Управлінню у наданні пояснень та їх документального підтвердження, оскільки всупереч положенням абзацу 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит Управління не містив підстав для його надіслання із зазначенням інформації, а містив лише посилання на норми закону.

20.10.2017 начальник Управління, керуючись підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, прийняв наказ № 11289 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства .

Копію вказаного наказу разом із направленням на перевірку було вручено уповноваженій особі Товариства під розписку 23.10.2017, проте перевіряючого не було допущено до проведення перевірки, а Товариством 24.10.2017 було подано до Управління повідомлення про не допуск до проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно з абзацами першим, другим, пунктами 1, 3 абзацу третього, абзацу п'ятого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника)зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації,що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Положеннями абзацу сьомого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що запит, направлений Управлінням на адресу Товариства, містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені на підставі податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на Товариство покладався обов'язок щодо надання відповідної інформації.

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у наказі про проведення документальної виїзної перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого орган.

Наявний в матеріалах справи наказ Управління від 20.10.2017 № 11289 відповідає цим вимогам.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що посилання Товариства на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов'язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідають вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Фактичною підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу. Письмовий запит щодо необхідності подання пояснень був сформований Управлінням на підставі податкової інформації, отриманої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України.

За змістом пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий орган при направленні запиту від 23.08.2017 № 26280/10/26-15-14-01-05, а також при прийнятті спірного наказу № 11289 від 20.10.2017 діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволенні позовних вимог не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

З урахуванням наведеного касаційна скарга Управління підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 підлягає скасуванню, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018 - залишенню в силі.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

В.В. Хохуляк