Постанова

від 05.11.2018 по справі 813/275/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1862/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Обрізка І.М., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БК Добробут до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю БК Добробут (далі - ТОВ БК Добробут ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС) від 4 серпня 2017 року:

№ НОМЕР_1, яким позивачу нараховано штраф з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 68983,15 грн. за затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання;

№ НОМЕР_2, яким йому нараховано штраф з ПДВ у розмірі 7407,81 грн. за затримку на 30, 27, 27, 24, 2 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 813/275/18 позов було задоволено. При цьому суд першої ін. станції виходив із того, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акта перевірки № 54/13-01-12-21/30993829 від 4 серпня 2017 року, однак на звернення позивача до Пустомитівського відділення Галицької ОДПІ ДФС у Львівській області йому було повідомлено, що такого немає. При цьому суми грошових зобов'язань, по яких позивач здійснив оплату до 30 днів та від 30 днів, що зазначені у оскаржуваному рішенні, відмінні від тих, що вказані у акті від 24 липня 2017 року № 54/13-01-12-21/30993829 і представник відповідача не зміг надати пояснень щодо таких розбіжностей.

У апеляційній скарзі ГУ ДФС просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ТОВ БК Добробут .

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції є безпідставними. Покликання позивача на те, що акт перевірки, на підставі якого приймалися податкові повідомлення-рішення відповідачем, ним не отримувався спростовується наданим у суд корінцем поштового відправлення, де чітко зазначено про дату відправлення та дату вручення листа з актом перевірки.

Щодо доводів позивача про те, що винесення податкових повідомлень-рішень у випадку несвоєчасної сплати узгоджених сум статтею 58 Податкового кодексу України (далі - ПК) не передбачено, то можливість прийняття податкового повідомлення-рішення, окрім вказаної норми, регламентоване приписами статті 86 ПК та Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерством фінансів України № 1204 від 28 грудня 2015 року. Згідно із пунктом 6 частини 1 розділу II цього Порядку податкові повідомлення-рішення складаються в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом. Відповідно до частини 2 розділу II вказаного Порядку у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою III у разі застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань (додаток 4).

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 та частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС було проведено камеральну перевірку ТОВ БК Добробут з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за період з 1 травня 2015 року по 30 червня 2017 року, за результатами якої складено акт від 24 липня 2017 року № 54/13-01-12-21/30993829, відповідно до якого у ході перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 203.2 статі 203, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 126.1 статті 126 ПК у зв'язку із сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ до 30 днів в сумі 7 407,81 грн. та від 31 календарного дня в сумі - 68 923,55 грн.

Правомірність проведення такої перевірки податковим органом позивачем не оспорюється.

Згідно з пунктом 76.2 статті 76 ПК порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Приписами пункту 86.8. статті 86 ПК передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 (далі - Порядок № 1204).

Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень регламентовано Розділом ІІ вказаного Порядку.

Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 1204 встановлено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

3) згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях;

6) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку № 1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою Ш - у разі застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань (додаток 4);

4 серпня 2017 року ГУ ДФС було винесено податкові повідомлення рішення форми Ш № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20 % в сумі 68983,15 грн.(за затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 344915,75 грн.) та № НОМЕР_2, яким нараховано штраф у розмірі 10 % в сумі 7407,81 грн. (за затримку на 30, 27, 27,24, 2 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 74078,1 грн.).

При цьому відповідно до зазначених податкових повідомлень-рішень вони винесені на підставі акта перевірки № 54/13-01-12-21/30993829 від 4 серпня 2017 року, копія якого у позивача відсутня і відповідачем доказів наявності такого документу суду надано не було.

Відповідач пояснює наведене механічною опискою у даті складення акту від 24 липня 2017 року № 54/13-01-12-21/30993829 при виготовленні оспорюваних повідомлень-рішень, яка не впливає на суть виявлених відповідачем порушень вимог податкового законодавства зі сторони позивача.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про невідповідність сум, зазначених у оскаржуваних повідомленнях-рішеннях тим, які зазначені у акті перевірки позивача, оскільки зазначені у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях від 4 серпня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 суми 68983,15 грн. та 7407,81 грн. відповідно (а.с. 8-9) повністю відповідають сумам, зазначеним у висновках акту перевірки від 24 липня 2017 року № 54/13-01-12-21/30993829 (а.с.23). При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вказані обставини не заперечувалися самим позивачем у поданій адміністративному суду позовній заяві (а.с. 7).

Одночасно апеляційний суд наголошує на тому, що позивачем не оспорюється правильність проведеного ГУ ДФС нарахування штрафних санкцій, зазначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 4 серпня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Відповідно до частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову ТОВ БК Добробут відмовити.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 813/275/18 та у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю БК Добробут відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4