Постанова

від 25.10.2018 по справі 522/17163/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1962/18

Номер справи місцевого суду: 522/17163/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,

за участі секретаря - Чепрас А.І.

з участю: представника ОСОБА_2 і представника товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Южартбуд

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року (в складі судді Шенцевої О.П.) у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Южартбуд до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)

09.09.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Южартбуд (далі-Товариство) звернулось із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, а саме: стягнення майнової шкоди в розмірі 35 531,82 гривень і моральної шкоди в розмірі 57 000 гривен.

Позов обґрунтовано наступним.

28.09.2015 року приблизно о 9 годині на розі вул. Канатної і вул. Базарної в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) через те, що відповідач ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1, перетинаючи перехрестя не переконався у безпеці маневру і в порушення ОСОБА_3 дорожнього руху (далі-Правила),здійснив наїзд на автомобіль НОМЕР_2, яким керував працівник Товариства і який належить на праві власності Товариству. Внаслідок ДТП автомобілю Товариства заподіяні механічні пошкодження, і, відповідно до висновку №050/16 експертного автотоварознавчого дослідження від 11.04.2016 року, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, матеріальний збиток становить 36 471,82 гривень.

На місці ДТП протокол про порушення ОСОБА_3 працівники поліції не склали, однак відповідач на місці ДТП сплатив працівнику позивача 7 000 гривень і видав розписку.

Загальна сума збитків становить 52 531,81 гривень, відповідач у добровільному порядку відшкодувати збитки не бажає.

Незаконними діями відповідача позивачу завдана моральна шкода, яка пов'язана із пошкодженням майна юридичної особи, що призвело до приниженні ділової репутації, зниження престижу юридичної особи та інших негативних явищ.

Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав і в особі представника подав заперечення на позов, стверджуючи про те, що відсутні належні та допустимі докази того, що майнову і моральну шкоду завдано з вини відповідача.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2017 року позов задоволено частково: суд стягнув з відповідача на користь позивача майнову шкоду в розмірі 35 531,82 гривень, 5 000 гривень на відшкодування моральної шкоди і судові витрати.

(короткий зміст вимог апеляційної скарги)

В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду від 31.05.2017 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові з підстав порушення судом норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи і не доведення обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.

(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)

Апеляційна скарга представника відповідача зазначає: суд начеб то встановив, що вина відповідача підтверджується відеозаписом з відео-регістратора, довідкою щодо спричинення автотранспортному засобу Renault Logan механічних пошкоджень і розпискою від 28.09.2015 року щодо відшкодування відповідачем матеріальної шкоди власнику Renault Logan , при цьому матеріальні збитки позивачу завдані внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_3; суд неповно з'ясував обставини справи, оскільки відеозапис з відео-регістратора свідчить лише по сам факт зіткнення транспортних засобів і з нього неможливо ідентифікувати транспортні засоби; довідка про спричинення транспортному засобу механічних ушкоджень, складена інспектором патрульної служби МВС, не дає відповіді на те, хто саме винний у спричиненні механічних пошкоджень; позивач і відповідач обидва видали розписки про компенсацію матеріальної шкоди; відповідач у суді першої інстанції заперечував свою вину у скоєнні ДТП; позивач не довів допустимими і належними доказами вину відповідача у спричиненні шкоди; під час ймовірного зіткнення працівники державної автомобільної інспекції на місце ДТП не викликались, схема ДТП не складалась, протокол про порушення ОСОБА_3 не складався; вина учасників ДТП, відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення не встановлювалась; вина відповідача у скоєнні ДТП не доведена; підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає наявність 4\х елементі: шкоди, протиправності поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв'язок між шкодою і протиправністю поведінки, а також вина; відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає відповідальність з підстав ст. 1166 ЦК України; оскільки вина відповідача не встановлена відсутні підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди; позивач доводить неналежними доказами факт того, що 28.09.2015 року, керівник Товариства ОСОБА_4 перебував із позивачем у трудових відносинах; розмір майнової шкоди належним чином не обґрунтований і не підтверджений належними доказами, як не надано належних доказів витрат на правову допомогу; експертний висновок № 050/16 є недопустимим доказом; позивач у позові зазначив, що отримав від відповідача в якості компенсації 7 710 гривень, однак зазначені кошти не враховані при визначенні розміру відшкодування; висновок суду про стягнення моральної шкоди є немотивованим та необґрунтованим; ні в позовній заяві, ні в рішенні суду не доведено як пошкодження транспортного засобу позивача внаслідок ДТП призвело до приниження ділової репутації юридичної особи та зниженню її престижу.

(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)

Позивач і його представник не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)

Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.

3

28.09.2015 року приблизно о 9 годині на розі вул. Канатна і вул. Базарна в м. Одесі

сталася ДТП, внаслідок якої зіткнулись автомобіль НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4, керівник Товариства .

Відповідно до п. 2.11 ОСОБА_3 дорожнього руху (далі-Правила), за взаємною згодою в оцінці обставин скоєного всіх учасників пригоди, позивач і відповідач відмовились від належного оформлення ДТП, про що складено відповідні листи. У зв'язку з цим матеріали ДТП, схема ДТП не складались і обставини ДТП не встановлювались, при цьому інспектори патрульної поліції в даному випадку діяли відповідно до вимог п.2.11 ОСОБА_3 (а.с.30-35).

Внаслідок ДТП автомобілю Renault Logan заподіяні механічні пошкодження. Відповідно до висновку №050/16 експертного автотоварознавчого дослідження від 11.04.2016 року, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, матеріальні збитки для відновлення автомобіля становлять 36 471,82 гривень (а.с.9-24).

Позивач застрахував цивільно-правову відповідальність, як власник наземного транспортного засобу, що підтверджується полісом №АІ/ 7441557 від 09.10.2014 року (а.с.6).

Відомості щодо страхування відповідачем цивільно-правової відповідальності, як власника наземного транспортного засобу, матеріали справи не містять.

28.09.2015 року ОСОБА_5 видав розписку, якою підтвердив, що мало місце зіткнення автомобілів під його керуванням і під керуванням представника позивача, при цьому зобов'язався відшкодувати матеріальну шкоду. Крім того, 28.09.2015 року відповідач видав розписку про сплату 300 євро за ремонт автомобіля (а.с.25,68).

28.09.2015 року представник позивача також видав розписку, в якій зазначив, що претензій до відповідача він не має, а матеріальна і моральна шкода буде відшкодована у повному обсязі (а.с.26).

Судом апеляційної інстанції нові обставини не встановлювались і нові докази не досліджувались.

Між сторонами виникли правовідносини з відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, які регулюються нормами ЦК України.

(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині відшкодування майнової шкоди в розмірі 35 531,82 гривень виходив з того, що завдані матеріальні збитки знаходяться в прямому причинному зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_3 і підтверджуються належними доказами. Задовольняючи позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 гривень суд зазначив, що у зв'язку із пошкодженням автотранспортного засобу, яке вчинено відповідачем, позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у приниженні ділової репутації, зниженні престижу юридичної особи та інших негативних явищах (а.с.100,101).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції у цій частині зважаючи на наступне.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ст.1166 ч.ч.1,2, ст. 1167 ч.1 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ст. 1188 ч.1 ЦК України).Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає за умови наявності шкоди, неправомірних дій особи, яка заподіяла шкоду, причинного зв'язку між шкодою і неправомірними діями та наявності вини зазначеної особи.

У разі спричинення шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх володільцям питання про відшкодування такої шкоди вирішується за принципом вини.

Так, у розумінні ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ДТП, яка мала місце 28.09.2015 року приблизно о 9 годині на розі вул. Канатна і вул. Базарна в м. Одесі, внаслідок якої зіткнулись автомобіль НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4, керівник Товариства, - сталася з вини саме відповідача ОСОБА_2

Суд першої інстанції, приймаючи рішення виходив з того, що завдані матеріальні збитки знаходяться в прямому причинному зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_3 і підтверджуються належними доказами.

Разом з тим, судпершої інстанції не встановив в чому полягає вина відповідача, тобто які винні дії відповідача призвели до ДТП, а саме, який пункт ОСОБА_3 порушив відповідач ОСОБА_2

З матеріалів справи вбачається, що протокол про порушення ОСОБА_3 і схема ДТП не складались.

Відеозапис з відео-регістратора судом першої інстанції належним чином не досліджувався, рішення суду не містить обґрунтувань із посиланням на те, що саме було зафіксовано відео-регістратором.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

28.09.2015 року представник позивача і відповідач видали розписки один одному про відсутність у них матеріальних претензій та зобов'язанням відшкодувати шкоду.

Сама по собі розписка ОСОБА_2 від 28.09.2015 року про сплату позивачу 300 євро за ремонт автомобіля, у даному випадку, з врахуванням обов'язку представника позивача відшкодувати шкоду та не доведення вини відповідача у порушенні ним ОСОБА_3, зважаючи на вимоги ч.1 ст. 1188 ЦК України про необхідність доведення вини , не є достатньою підставою для покладення на ОСОБА_2 обов'язку відшкодувати позивачу майнову шкоду.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. ст. 79 ч.1, 80 ч.ч.1,2 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ч.ч.1,6 ЦПК України).

Зважаючи на те, що суду не надано достовірних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності дали суду змогу дійти висновку про наявність вини відповідача у спричиненні майнової шкоди позивачу, колегія суддів відмовляє позивачу у позові про відшкодування майнової шкоди з підстав не доведення позовних вимог.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, беручи до уваги, що не доведено спричинення майнової шкоди також задоволенню не підлягають.

При цьому, ні позовна заява позивача, ні рішення суду першої інстанції не зазначають належних обґрунтувань і не містять посилання на докази того, яким чином пошкодження транспортного засобу позивача внаслідок ДТП призвело до приниження ділової репутації юридичної особи та зниженню її престижу.

(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)

Доводи і аргументи представника відповідача в скарзі стосовно не доведеності вини відповідача у спричинені майнової та моральної шкоди прийняті до уваги судом апеляційної інстанції і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нового судового рішення.

(чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду)

Оскільки позивач не довів своїх вимог, відсутні підстави для ствердження про порушення прав позивача.

(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 376 ч.1 п.п.1-4 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, суд порушив норми ст. 1188 ч.1 ЦК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1 ЦПК України).

Зважаючи на те, що колегія суддів частково погоджується з апеляційною скаргою, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про відмову у позові, судові витрати відповідача у вигляді судового збору за подачу апеляційної скарги, які документально підтверджені (а.с.130), підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди в розмірі 35 531,82 гривень, в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 гривень і судових витрат - скасувати.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Южартбуд у позові до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Южартбуд (код ЄДРПОУ 36044828 на користь ОСОБА_2 (ІІН №294561355) судовий збір у вигляді судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 515,80 гривень.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 02.11.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

ОСОБА_6

ОСОБА_7