Ухвала

від 05.11.2018 по справі 906/104/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"05" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/104/18

Господарський суд Житомирської області у складі судді: Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Сидорчук О.В.

розглядаючи справу

за позовом: Керівника Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1. Житомирської обласної ради (м. Житомир), 2. Державної служби геології та надр України (м. Київ)

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський спецкар'єр №1" (м. Коростень)

про припинення права користування надрами (спеціальний дозвіл №5775 від 29.04.2013)

за участю представників сторін:

від позивача: -1, 2: не прибули;

від відповідача: не прибув;

прокурор Рудченко М.М., службове посвідчення №038664 від 11.01.2016,

Керуючись п.2 ч.2 ст.185, п.1 ч.1 ст.231, ст.ст. 233-235 ГПК України, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, Державної служби геології та надр України звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський спецкар'єр №1" про припинення права користування надрами (спеціальний дозвіл №5775 від 29.04.2013). В якості фактичних підстав позову прокурор посилається на те, що відповідач з часу отримання спеціального дозволу на користування надрами, тобто більше 2 років, не приступив до користування надрами, чим порушив вимоги чинного законодавства. Правовою підставою позову визначив п.6 ч.1 ст.26 Кодексу України про надра.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.05.2018р. у справі №906/104/18 залишено позов Керівника Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, Державної служби геології та надр України без розгляду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2018р. задоволено апеляційну скаргу Керівника Коростенської місцевої прокуратури, ухвалу господарського суду Житомирської області від 29.05.2018р. у справі №906/104/18 скасовано, направлено справу №906/104/18 для продовження розгляду до господарського суду Житомирської області.

28 серпня 2018р. справа №906/104/18 надійшла до Господарського суду Житомирської області.

Ухвалою суду від 31.08.18 р. ухвалено продовжити розгляд справи зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання суду на 24.09 2018 р. о 12:00 год. та вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою суду від 24.09.18 р. відкладено підготовче засідання на "22" жовтня 2018 р. о 12:00 год. та вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою суду від 24.09.18 р. відкладено підготовче засідання на "05" листопада 2018 р. о 12:00 год. та вчинено інші процесуальні дії.

У підготовчому засіданні 05.11.18 прокурор позов підтримує з підстав у ньому заявлених та просить суд вирішити спір по суті в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 278 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 313 цього ж Кодексу порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення не залежно від доводів касаційної скарги.

Так, скасовуючи ухвалу господарського суду від 29.05.2018р., суд апеляційної інстанції вказав на те, що наявність чи відсутність згоди відповідача на припинення права на користування надрами має бути встановлена в ході вирішення спору судом.

У мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції наголошено, що саме така правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013р. у справі №21-450а13, від 19.09.2011р. у справі №21-164а11, від 25.06.2011р. у справі №21-36а11, від 27.10.2015р. у справі №21-4873а15 та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 28.02.2018р. у справі №826/13573/13-а.

Правова позиція Верховного Суду України та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо обов'язковості саме судового порядку припинення користування надрами у разі незгоди користувачів, висловлена у справах, розглянутих в порядку адміністративного судочинства.

ОСОБА_1 Верховного Суду у постанові від 06.06.18 у справі № 909/760/17 з питання розмежування господарської та адміністративної юрисдикцій виклала наступні правові висновки:

- господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства; і, по-друге, - спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції ( п. 27);

- господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК України ( п. 28);

- у випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративної юрисдикції України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом (п. 29);

- поняття суб'єкт владних повноважень визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ( п. 30 );

- отже, необхідною й єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір ( п. 31);

- таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта ( п. 32).

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 18.10.18 року у справі № 812/1735/17 задовольнив адміністративний позов Державної служби геології та надр України та припинив право користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю Донбас-Восток А шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 28 грудня 2011 року № 5443, з наступних мотивів:

- повноваження Держгеонадра України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Кодексом України про надра, Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (далі - Положення № 1174), Порядком № 615;

- статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України;

- згідно з положеннями частини першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

- відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення № 1174 Державна служба геології та надр України, згідно із покладеними на неї завданнями, здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр та раціональним і ефективним використанням надр України;

- відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку;

- Верховним Судом України у постановах від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11, від 19 вересня 2011 року у справі № 21-164а11 та від 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 802/4846/13-а та від 26 червня 2018 року у справі № 802/923/14-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку;

- зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду;

- отже, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України Про надра , лише за наявності згоди на це користувача надрами;

- Верховним Судом у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 812/1074/17 вже висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Зокрема, згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень;

- у свою чергу, відповідно до пункту 23 Порядку № 1294 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності ;

- згідно з положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до а д м і н і с т р а т и в н о г о с у д у з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у п. 36 постанови від 24.10.18 року у справі № П/811/1162/17 додатково мотивував, що вирішення питання щодо анулювання документа дозвільного характеру або ж звернення до суду із відповідним позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру належить до виключної компетенції Державної служби геології та надр України . У п. 66 цієї постанови наголошено, що Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Про віднесення цієї категорії спорів до адміністративної юрисдикції доводять правові висновки Касаційного адміністративного суд у складі Верховного Суду , викладені у постанові від 18.10.18 у справі № 806/431/17 , у постанові від 17.10.18 у справі № 812/1761/17, у постанові від 17.10.18 у справі № 822/78/18, у постанові від 21.08.18 у справі № 807/1332/17, у постанові від 03.05.18 у справі № 812/1074/17, у постанові від 31.05.18 у справі № 813/7788/14.

Доводи прокурора та Житомирської обласної ради про юрисдикційну підвідомчість цього спору на підставі ст. 239 ГК України , відповідно до якої органи державної влади відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як анулювання ліцензії на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності, не заслуговують на увагу, оскільки у ч. 1 цієї статті чітко зазначено, що органи державної влади застосовують адміністративно-господарські санкції до суб'єктів господарювання в порядку, встановленому законом. Таким законом є Закон України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності . Окрім того, ст. 250 ГК України встановлює умови та строки застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання. Норми цієї статті застосовуються у спірних відносинах, де суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У ч. 2 ст. 231 ГПК України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Розгляд справи віднесено до юрисдикції Житомирського окружного адміністративного суду.

Керуючись п.2 ч.2 ст.185, п.1 ч.1 ст.231, ст.ст. 233-235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 906/104/18.

Ухвала набрала законної сили 05.11.18 та може бути оскаржена в апеляційному порядку. Повний текст ухвали складено 05.11.18.

Суддя ОСОБА_2

Друк:

1 - в справу 2- прок. обл. (у книзі нарочним), 3-керівнику Коростен. місц. прок. (рек. з повідомл.), 4 - позивачу-1 Житом. обл. раді (рек. з повідомл.), 5- позивачу-2 Державній службі геології та надр України (рек. з повідомл.), 6- відповідачу (рек. з повідомл.).