Рішення

від 31.10.2018 по справі 910/10529/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2018Справа № 910/10529/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" простягнення 2 658 356, 18 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Ярмоленко С.М. Представники сторін:

від позивача: Солошенко С.В. - адвокат;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" про стягнення 2 000 000, 00 грн основного боргу, 440 000, 00 грн штрафних санкцій, 98 246,58 грн пені, 8 547, 95 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав умови договору і додаткової угоди № 1, не передав у власність позивача визначені додатковою угодою № 1 та оплачені позивачем обсяги газу, і грошові кошти у строки, встановлені умовами п. 6.3. договору, позивачу в повному обсязі не повернув.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 29.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

26.09.2018 року через загальний відділ суду позивач надав заяву про долучення додаткових доказів до справи, а також на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 року прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" про збільшення розміру позовних вимог до розгляду та відкладено підготовче засідання на 05.10.2018 року.

З огляду на те, що у судовому засіданні 05.10.2018 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представник позивача у даному судовому засіданні зазначив, що повідомлений про наслідки закриття підготовчого засідання, суд дійшов висновку про можливість закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

29.10.2018 через загальний відділ діловодства суду позивачем було подано заяву, відповідно до якої ТОВ "Джет Десіжн" просить суд вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Безпосередньо в судовому засіданні 31.10.2018 представник позивача продовжував наполягати на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення по справі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав, вимог ухвал суду не виконав.

Судом було закінчено з'ясування обставин та перевірку їх доказами, проведено судові дебати.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2018 між ТОВ "Дельта Актив Груп" (оптовий продавець) та ТОВ "Джет Десіжн" (оптовий покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 27 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого оптовий продавець зобов'язується передати у власність оптового покупця природний газ, приведений до стандартних умов ((t) = 20 °C, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа)) (далі - газ), а оптовий покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ, в порядку та на умовах, визначених в договорі.

Згідно з п. 2.2 договору обсяг газу, що підлягає передачі оптовим продавцем оптовому покупцеві за цим договором (далі - договірний обсяг), а також ціна за 1 (одну) тисячу м. куб. газу, визначається та узгоджується сторонами у додаткових угодах до договору.

Так, 26.04.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої оптовий продавець зобов'язався поставити в період з травня 2018 року 3 166 300 тис. м куб природного газу, загальною погодженою сторонами вартістю 27 467 779, 15 грн у період:

- до 04.05.2018 - 1 000, 000 тис. м куб;

- до 21.05.2018 - 1 000, 000 тис. м куб;

- до 31.05.2018 - 1 166, 300 тис. м куб;

Згідно з положеннями п. 4 додаткової угоди № 1 сторони домовилися, що оплата загальної вартості газу, що передається згідно п. 2 цієї додаткової угоди, проводиться шляхом перерахування грошових коштів в повному обсязі наступним чином:

- 13 012 560, 00 грн (з ПДВ) - до 26.04.2018 включно;

- 10 000 004, 88 грн (з ПДВ) - до 11.05.2018 включно;

- 4 455 214, 27 грн (з ПДВ) - до 18.05.2018 включно.

Пунктом 2.3.2 договору передбачено, що обсяги переданого газу у відповідному місяці передачі газу визначаються в актах приймання-передачі газу (обсяг газу).

Право власності на газ переходить від оптового продавця до оптового покупця в пункті передачі газу з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі газу та комерційного акту приймання-передачі (далі - акти). Після переходу права власності на газ оптовий покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 3.3 договору).

Судом встановлено, що на виконання укладеної сторонами угоди позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в загальному розмірі 2 000 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 52 від 26.04.2018.

Проте, як вбачається з доводів позивача, після перерахування грошових коштів відповідач в телефонному режимі повідомив, що виникли деякі проблеми з постачанням газу, у зв'язку з чим інші суми, передбачені додатковою угодою тимчасово перераховувати не потрібно.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, на думку позивача, що станом на день подання позову відповідач не виконав умови договору і додаткової угоди № 1, не передав у власність позивача визначені додатковою угодою № 1 та оплачені позивачем обсяги газу, і грошові кошти у строки, встановлені умовами п. 6.3. договору, позивачу в повному обсязі не повернув.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 4 ст. 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується, зокрема, господарськими договорами купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували повернення ним сплачених позивачем грошових коштів або поставку газу на суму заборгованості чи спростовували доводи позивача, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2 000 000, 00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 100 000,00 грн штрафу в розмірі 5%, 140 000, 00 грн штрафу в розмірі 7%, 200 000, 00 грн. штрафу в розмірі 10%, 201 095, 90 грн пені та 17 260, 28 грн 3% річних (за період з 16.06.2018 по 28.09.2018).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3 договору встановлено, що у разі невиконання оптовим продавцем зобов'язань щодо передачі обсягів газу, за умови відсутності у оптового покупця заборгованості за цим договором, оптовий продавець зобов'язується повернути, у термін по 15 (п'ятнадцяте) число місяця наступного за місяцем передачі, на поточний рахунок оптового покупця, зазначений у розділі 11 даного договору, грошові кошти, сплачені оптовим покупцем на користь оптового продавця, за обсяг газу у відповідному місяці передачі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач сплачені позивачем грошові кошти не повернув, а відтак допустив порушення зобов'язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку невиконання оптовим продавцем свого зобов'язання, щодо повернення грошових коштів сплачених оптовим покупцем, оптовий продавець сплачує оптовому покупцю неустойку за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих оптовому покупцю грошових коштів та додатково - штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих оптовому покупцю грошових коштів, а у разі прострочення платежу на строк понад 10 календарних днів - додатково штраф у розмірі 7% (сім відсотків) суми неповернутих/несвоєчасно повернутих оптовому покупцю грошових коштів.

Крім того, відповідно до п. 6.6 договору, у випадку повної або часткової відмови оптового продавця від передачі зазначеного у договорі обсягу газу на відповідний місяць передачі, оптовий продавець зобов'язаний сплатити оптовому покупцю штраф у розмірі 10% (десять відсотків) вартості такого обсягу газу, від передачі якого відмовився оптовий продавець.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним з видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі стягнення штрафу за різні порушення його умов, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що відповідач не виконав обов'язку поставити позивачу природний газ в обсязі, обумовленому договором. Крім того відповідач не повернув на користь позивача сплачені кошти, тобто порушив не лише обов'язок вчинити на користь позивача певні передбачені умовами договору дії, але також порушив строк виконання вказаного зобов'язання.

Положеннями п. 6.6 договору передбачена відповідальність за фактичне невиконання обов'язку поставити позивачу, як оптовому покупцю, товар в обумовленому договором обсязі, а положеннями п. 6.3 договору встановлена відповідальність за порушення обов'язку повернути позивачу надмірно сплачені грошові кошти та порушення строку виконання вказаного обов'язку. Тобто вказаними положеннями договору передбачена відповідальність за різні правопорушення.

Таким чином, одночасне стягнення штрафу в розмірі 5%, штрафу в розмірі 7% та штрафу в розмірі 10% з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, є правомірним та не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки не є повторним притягненням до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Перевіривши розрахунок пені та штрафів, наданий позивачем, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Таким чином, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем, а з відповідача підлягають стягненню 100 000, 00 грн штрафу в розмірі 5%, 140 000, 00 грн штрафу в розмірі 7%, 200 000, 00 грн. штрафу в розмірі 10%, 201 095,90 грн пені.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 17 260, 28 грн за період з 16.06.2018 по 28.09.2018.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за визначений позивачем період з 16.06.2018 по 28.09.2018, суд встановив, що їх розмір становить 17 260, 28 грн. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 3% річних є правомірною та підлягає задоволенню в розмірі визначеному позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, блок 140, каб. 138; код ЄДРПОУ 40437756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" (02192, м. Київ, вул. Миропільська, 13-Б, оф. 29; код ЄДРПОУ 41021692) суму основного боргу в розмірі 2 000 000, 00 грн, штраф 10% у розмірі 200 000, 00 грн, штраф 5% у розмірі 100 000,00 грн, штраф 7% у розмірі 140 000, 00 грн, пеню у розмірі 201 095, 90 грн, 3% річних у розмірі 17 260, 28 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 39 875, 34 грн. Видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" (02192, м. Київ, вул. Миропільська, 13-Б, оф. 29; код ЄДРПОУ 41021692) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 87, 68 грн, перерахований згідно платіжного доручення № 227 від 25.09.2018 оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

4. Підставою повернення судового збору є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено та підписано 05.11.2018 року

Суддя Ю.О.Підченко