Постанова

від 08.10.2018 по справі б-25/88-02

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № Б-25/88-02

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Погребняк В.Я., Пєсков В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи касаційну скаргу арбітражного керуючого Панасюка І.В.

на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018

(Головуючий суддя Фоміна В.О., судді - Крестьянінов О.О., Шевель О.В.)

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тао-Трейд"

до ВАТ "Мереф'янський скляний завод"

про визнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В:

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.02.2018 у справі №Б-25/88-02 задоволено скаргу ліквідатора (вх. № 4618 від 09.02.2017 р.), з урахуванням доповнень до скарги (вх. № 12270 від 11.04.2017 р.), зобов'язано Мереф'янську міську раду Харківського району Харківської області прийняти на зберігання документи довгострокового зберігання ВАТ "Мереф'янський скляний завод" (код ЄДРПОУ 00293504) без додаткових умов.

2. Мереф'янська міська рада із вказаною ухвалою суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.02.2018 (щодо зобов'язання прийняти на зберігання документи).

3. Від Державної архівної служби України 02.05.2018 надійшов лист від 26.04.2018 №07/1885 (вх. 3260), в якому служба підтримала апеляційну скаргу, однак, з посиланням на ст. 38 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 29 закону України Про Національний архівний фонд та архівні установи , зазначила, що до створення Мереф'янською міською радою архівної установи для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території, та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду, документи банкрута повинен прийняти архівний відділ Харківської районної державної адміністрації, у зоні комплектування якої він знаходиться.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 апеляційну скаргу Мереф'янської міської ради задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.02.2018 у справі №Б-25/88-02 (щодо зобов`язання прийняти документи на зберігання). Прийнято нове рішення. Відмовлено ліквідатору ВАТ Мереф`янський скляний завод , арбітражному керуючому Панасюку І.В. у задоволенні скарги (вх. № 4618 від 09.02.2017 р.), з урахуванням доповнень до скарги (вх. № 12270 від 11.04.2017 р.), якою зобов'язано Мереф'янську міську раду Харківського району Харківської області прийняти на зберігання документи довгострокового зберігання ВАТ "Мереф'янський скляний завод" (код ЄДРПОУ 00293504) без додаткових умов.

5. Крім того, 04.06.2018 Харківським апеляційним господарським судом постановлено окрему ухвалу у справі №Б-25/88-02, якою вирішено повідомити Відділ з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області про вказані недоліки в роботі арбітражного керуючого Панасюка І.В. для вжиття відповідних організаційно-правових заходів; про вжиття вказаних заходів зобов'язано повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк; надіслати окрему ухвалу Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області та арбітражному керуючому Панасюку І.В.

6. Окрема ухвала мотивована тим, що наразі документи банкрута, які потребують архівного збереження, знаходяться у приміщенні ПП Скло на території міста Мерефа, у зв'язку з закриттям провадження у даній справі про банкрутство залишиться не вирішеним подальше їх місце зберігання, проте, всупереч нормам ст. ст. 32, 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла до 19.01.2013 (Далі - Закон про банкрутство), ліквідатором Панасюком І.В. не визначено та не погоджено зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою місця збереження документів банкрута та не визначено місце подальшого їх зберігання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Тао-Трейд" арбітражний керуючий Панасюк І.В. звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №Б-25/88-02, з огляду на те, що під час виконання своїх повноважень ліквідатор вчинив всі необхідні заходи стосовно збереження документів довгострокового зберігання, крім того вважає, що суд апеляційної інстанції невірно застосував положення ст. 34 Закону про банкрутство та не врахував, що у наведеній нормі передбачено, що саме після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання, проте, період після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи судом апеляційної інстанції не досліджувався.

7.2. Крім того, суд апеляційної інстанції, на думку заявника, формально посилаючись на норми Закону про банкрутство у старій редакції посилається на невикнання ліквідатором положень Закону у чинній редакції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.07.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано вказану касаційну скаргу.

8.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018, у зазначеному складі суду, відкрито касаційне провадження у справі №Б-25/88-02 за касаційною скаргою арбітражного керуючого Панасюка І.В. на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у вказаній справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Повідомлено учасників справи про право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в порядку ст. 295 Господарського процесуального кодексу України, у строк до 3 вересня 2018 року.

8.2. У зв'язку з перебуванням суддів Білоуса В.В. та Ткаченко Н.Г. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №Б-25/88-02 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2018.

8.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2018, у зазначеному складі суду, прийнято справу №Б-25/88-02 господарського суду Харківської області за розглядом касаційної скарги арбітражного керуючого Панасюка І.В. на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 до провадження для розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

9. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з такого.

10. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

11. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

12. Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області від 05.12.2002 ВАТ "Мереф'янський скляний завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Заривайка В.В., отже провадження у даній псраві здійснюється в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013.

13. Ухвалою суду від 27.04.2016 призначено ліквідатором ВАТ "Мереф'янський скляний завод" арбітражного керуючого Панасюка І.В.

14. До місцевого господарського суду 09.02.2017 від ліквідатора надійшла скарга на дії (бездіяльність) Державної архівної служби України (Укрдержархіву), в якій скаржник просив визнати дії Державної архівної служби України незаконними та зобов'язати Укрдержархів прийняти архівні документи ВАТ "Мереф'янський скляний завод" на зберігання без додаткових умов.

15. Судом встановлено, що ліквідатором на адресу Державної архівної служби були направлені запити про визначення місця подальшого зберігання архівних документів ВАТ "Мереф'янський скляний завод", які налічують більше двох тисяч томів, або зазначення уповноваженої на це установи.

15.1. Державна архівна служба України листом № 01.3/112 від 12.01.2017 р. уповноважила Державний архів Харківської області вирішити питання щодо місця зберігання документів ВАТ "Мереф'янський скляний завод".

15.2. Листом № 01-35/204 від 23.02.2017 р. Державний архів Харківської області повідомив Державну архівну службу України про те, що у діяльності ВАТ "Мереф'янський скляний завод" документи Національного архівного фонду не утворювалися; зазначив про неможливість прийняття на зберігання документів банкрута через завантаженість сховища.

15.3. Також, Державний архів Харківської області листом № 01-35/151 від 09.02.2017 повідомив ліквідатора, що ВАТ "Мереф'янський скляний завод" не є джерелом комплектування документами Національного архівного фонду України Державного архіву Харківської області та Архівного відділу Харківської районної державної адміністрації Харківської області, тобто у його діяльності не утворювалися документи постійного терміну зберігання, які у разі ліквідації установи, підприємства повинні надходити на зберігання виключно до державних архівних установ, як це передбачено п. 4.25 глави 4 розділу II Правил роботи архівних установ України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.04.2013 р. № 656/5; зазначив, що Державним архівом Харківської області, у зв'язку з тим, що банкрут діяв на території м. Мерефа Харківського району Харківської області, Мереф'янському міському голові був направлений лист № 01-39/152 від 09.02.2017 р. про необхідність у найкоротший термін Мереф'янській міській раді прийняти рішення щодо створення на території Мереф'янської об'єднаної територіальної громади трудового архіву для передачі на зберігання документів ВАТ "Мереф'янський скляний завод".

15.4. До суду від ліквідатора 11.04.2017 надійшли доповнення (уточнення) до скарги, в яких скаржник просив суд зобов'язати Мереф'янську міську раду прийняти на зберігання документи довгострокового зберігання ВАТ "Мереф'янський скляний завод" без додаткових умов. Надана скарга обґрунтована відсутністю у банкрута коштів на фінансування процедури передавання архіву.

15.5. Ухвалою суду від 11.04.2017 р. було залучено Мереф'янську міську раду Харківського району Харківської області до участі у справі в межах розгляду скарги ліквідатора.

15.6. Мереф'янська міська рада Харківського району Харківської області повідомила про відсутність фінансової можливості самостійно створити та утримувати комунальне підприємство (трудового архіву) для зберігання документів з особливого складу ВАТ "Мереф'янський скляний завод", зазначила про відсутність на території міської ради вільного приміщення для створення трудового архіву, що відповідає вимогам законодавства.

16. Задовольняючи скаргу ліквідатора, місцевий господарський суд дійшов висновку стосовно наявності безумовного обов'язку Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області щодо прийняття на зберігання архівних документів, що стосуються трудових правовідносин колишніх працівників ВАТ "Мереф'янський скляний завод".

17. Окремо суд зауважив, що зазначені документи мають важливе соціальне значення для громадян, зокрема, у випадках необхідності підтвердження трудового стажу при призначенні пенсії та відхилив посилання Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області на відсутність фінансової можливості самостійно створити та утримувати комунальне підприємство та відсутність на території міської ради вільного приміщення для створення трудового архіву, що не може бути підставою для невиконання покладених на Мереф'янську міську раду повноважень, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

18. Мереф'янська міська рада із ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.02.2018 (щодо зобов'язання прийняти на зберігання документи) скасувати, обгрунтовуючи свої вимог тим, що що Мереф'янська міська рада не має в своєї структурі архівного підрозділу, взагалі не є архівною установою, в силу своїх повноважень та призначення не може прийняти на довгострокове зберігання документи банкрута у більш ніж двох тисячах томах.

19. В результаті апеляційного перегляду апеляційну скаргу Мереф'янської міської ради задоволено та скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.02.2018 у справі №Б-25/88-02 (щодо зобов`язання прийняти документи на зберігання).

Прийнято нове рішення, яким відмовлено ліквідатору ВАТ Мереф`янський скляний завод , арбітражному керуючому Панасюку І.В. у задоволенні скарги (вх. № 4618 від 09.02.2017 р.), з урахуванням доповнень до скарги (вх. № 12270 від 11.04.2017 р.), якою зобов'язано Мереф'янську міську раду Харківського району Харківської області прийняти на зберігання документи довгострокового зберігання ВАТ "Мереф'янський скляний завод" (код ЄДРПОУ 00293504) без додаткових умов.

20. Крім того, під час здійснення апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції виявлені недоліки в роботі арбітражного керуючого Панасюка І.В., який здійснював повноваження ліквідатора ВАТ "Мереф'янський скляний завод".

21. Харківським апеляційним господарським судом встановлено, що при завершенні ліквідаційної процедури з боку ліквідатора залишилось не вирішеним питання щодо передання до архівної установи документів банкрута, які мають суспільне та соціальне значення для територіальної громади Харківського району, та які необхідні, зокрема, для підтвердження трудових відносин працівників банкрута, обчислення стажу для нарахування пенсії, визначення її розміру, що стало підставою для винесення судом другої інстанції окремої ухвали, яку надіслано до Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області та арбітражному керуючому Панасюку І.В. та повідомлено Відділ з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області про вказані недоліки в роботі арбітражного керуючого Панасюка І.В. для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

22. Мотивуючи окрему ухвалу, суд другої інстанції виходив з того, що, що всупереч нормам ст. 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором не визначено та не погоджено зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою місця збереження документів банкрута та не визначено місце подальшого їх зберігання.

23. Як встановлено судом другої інстанції, наразі документи банкрута, які потребують архівного збереження, знаходяться у приміщенні ПП Скло на території міста Мерефа, у зв'язку з закриттям провадження у даній справі про банкрутство залишиться не вирішеним подальше їх місце зберігання.

24. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не може погодитись із підставністю винесення судом апеляційної інстанції окремої ухвали, та вважає висновки які ця ухвала містить необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із приписами ст. 246 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції.

25. Суд касаційної інстанції констатує, що оскаржувана окрема ухвала містить посилання на норми законодавства про банкрутство, вимоги яких, як вважає суд другої інстанції, порушено з посиланням на недоліки в діяльності арбітражного керуючого Панасюка І.В. під час виконання обов'язків ліквідатора банкрута.

26. Зокрема, суд апеляційної інстанції посилається на порушення ст. 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

27. Відповідно до положень наведеної норми, ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

Після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

28. Однак, апеляційний господарський суд безпідставно послався на порушення з боку ліквідатора у даній справи положень наведеної норми, з огляду на те, що:

- по-перше, як вбачається з матеріалів справи, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затверджено у даній справі судом першої інстанції після задоволення скарги ліквідатора на бездіяльність Державної архівної служби України та Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, тобто суд апеляційної інстанції не аналізував період, у який, з урахуванням ст. 34 Закону про банкрутство, ліквідатор зобов'язаний вчинити відповідні дії стосовно забезпечення збереження архівних документів банкрута та дійшов передчасного висновку про порушення останнім цієї норми;

- по-друге, у даному випадку, ліквідатор, проявивши належну обачність, здійснював послідовні дії задля вирішення питання передачі документів довгострокового зберігання ВАТ "Мереф'янський скляний завод" до місця подальшого їх зберігання, що було достеменно встановлено місцевим господарським судом в ухвалі від 27.02.2018 у справі №Б-25/88-02.

29. Згідно статті 308 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково.

30. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що доводи скаржника про порушення норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної окремої ухвали знайшли своє підтвердження. Судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до постановлення ним неправильного рішення, а тому окрему ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Панасюка І.В. на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №Б-25/88-02 задовольнити.

2. Окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №Б-25/88-02 скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.Я. Погребняк

В.Г. Пєсков