Рішення

від 01.11.2018 по справі 2040/7318/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 р. Справа № 2040/7318/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Шаталовій Н.В.,

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_3, з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення №№ 002729/1309, 002730/1309, 002731/1309, 002732/1309, 002733/1309 від 26.06.2018 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області з порушенням норм чинного в Україні законодавства, не відповідають фактичним обставинам та суперечать діючому податковому законодавству, внаслідок чого зазначені податкові повідомлення - рішення щодо визначення сум податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є протиправними та підлягають скасуванню. Окрім того, відповідач невірно розраховував податок згідно оскаржуваних податкових повідомлень рішень виходячи з того, що всі належні позивачу на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 6 364,00 кв.м. відносяться до офісного, торговельного або готельного типів нерухомості та застосував більшу ставку податку 32 грн. за 1 кв.м., тоді як контролюючий орган повинен був застосувати ставку податку для будівель промисловості та складів - 8 грн. за 1 кв.м. Крім того, позивач вважає, що податковий орган не мав права визначати податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік та покладати на позивача обов'язок зі сплати податку, оскільки рішення Харківської міської ради № 542/17 "Про місцеві податки та збори у місті Харкові" прийняте 22.02.2017 року, тобто після 15.07.2016 року. Таким чином, відповідачем безпідставно та необґрунтовано прийнято податкові повідомлення - рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 року відкрито спрощене провадження по даній адміністративній справі в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія вказаної ухвали була надіслана та вручена представнику відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

28.09.2018 року (Вх. № 01-26/49372/18) представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що доводи викладені в позові не відповідають фактичним обставинам справи, тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству. Також зазначив, що податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки був нарахований відповідно до додатку № 1 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 542/7 від 22.02.2017 року. Ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у розмірах, визначеного вказаним рішенням (а.с. 86 - 88).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав правову позицію, зазначену у відзиві на позов, просив суд ухвалити рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

1) податкове повідомлення-рішення № 002733/1309 від 26.06.2018 відповідно до якого на підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2, п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фіз. особами (м. Харків, вул. Георгіївська, 10, площею 2 177,1 кв.м.) в сумі 69 667,20 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення № 002732/1309 від 26.06.2018 відповідно до якого на підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2, п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (м. Харків, вул. Георгіївська, 10, площею 524,8 кв.м.) в сумі 16 793,60 грн.;

3) податкове повідомлення-рішення № 002731/1309 від 26.06.2018 відповідно до якого на підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2, п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (м. Харків, вул. Георгіївська, 10, площею 102,4 кв.м.) в сумі 3 276,80 грн.;

4) податкове повідомлення-рішення № 002730/1309 від 26.06.2018 відповідно до якого на підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2, п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (м. Харків, вул. Георгіївська, 10, площею 1726,5 кв.м.) в сумі 55 248,00 грн.;

5) податкове повідомлення-рішення № 002729/1309 від 26.06.2018 відповідно до якого на

підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2, п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (м. Харків, вул. Георгіївська, 10, площею 1833,20 кв.м.) в сумі 58 662,40 грн. (а.с. 12 - 16).

Отримавши податкові повідомлення - рішення позивач звернувся із заявою від 10.07.2018 року до ГУ ДФС у Харківській області, в якій просив здійснити перерахування визначеної вказаними податковим повідомленнями - рішеннями застосувавши ставки податку для будівель промисловості а не офісних приміщень (а.с. 64 - 67).

Проте, у встановлені строки відповіді на своє звернення від 10.07.2018 року позивач від податкового органу не отримав.

Не погоджуючись із позицією та податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) належать на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 7042,50 кв.м. (літ П-2 - 1726,50 кв.м., літ. 0-1 - 102,4 кв.м., літИ-1 - 548,0 кв.м., літ 3-1 - 130,5 кв.м., літ. С-1 - 1833,2 кв.м., літ.Ж-2 - 524,8 кв.м., літ.Р-1 - 2177,1 кв.м.), які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, 10, що підтверджується інформацією є Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.10.2017 року №102016871 та технічними паспортами Харківського міського БТІ (а.с. 17 - 63).

Відповідно до п.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі .

Розділом 2 "Класифікація будівель та споруд" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. № 507 (чинний з 01.01.2001 р.) визначено клас 125 "Будівлі промислові та склади" до якого входить підкласи: 1252 "Резервуари, силоси та склади", 1252.9 склади та сховища інші.

До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та ін. (розділ 1 Державного класифікатора).

При цьому, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно інформації технічних паспортів на виробничі будинки, а саме експлікації приміщень, складених Харківським міським бюро технічної інвентаризації, переважна більшість належних позивачу нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, буд. 10, є складами, виробничими дільницями, підсобними приміщеннями та ін.

Також, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за цільовим призначенням земельна ділянка кадастровий номер 6310138800:05:045:0026 (м. Харків, вул. Георгіївська, буд. 10), на якій розташовані нежитлові приміщення відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі, складські та допоміжні).

Таким чином, за всіма своїми характеристиками належні позивачу на праві власності нежитлові будівлі за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, буд. 10, за своїм функціональним призначенням є промисловими, виробничими, складськими та допоміжними приміщеннями, що підтверджується копіями технічних паспортів на виробничий будинок (в т.ч. експлікацією приміщень до плану поверхів виробничого будинку) Харківського міського БТІ та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.10.2017 року № 102016871.

Окрім того, згідно договору оренди №1 від 04.12.2015 року, укладеному між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ Фабрика меблів Біс-М (орендар), орендодавець передав в користування орендарю нежитлові приміщення, розташовані по вул. Георгіївській, 10 в м. Харкові, загальною площею 6912,0 кв.м. (літ. П-2 - 1726,50 кв.м., літ. О-1 - 102,4 кв.м., літ. И-1 - 548,0 кв.м., літ. С-1 - 1833,2 кв.м., літ. Ж-2 - 524,8 кв.м., літ. Р-1 - 2177,1 кв.м.).

При цьому, у відповідності до п. 1.3. Договору лише нежитлові приміщення літ. Ж-2 524,8 кв.м.) передані в користування для розміщення офісних та складських приміщень, а інші приміщення - в якості виробничих цехів і складських приміщень (а.с. 68 - 69).

Відповідно до п. 266.1.1 ч. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно п. 266.2.1 ч. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пп.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно положень п.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно пунктів 1 -3 додатку № 1 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 542/7 від 22.02.2017 року "Про місцеві податки та збори у місті Харкові", ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування. Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об'єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні - 1 відсоток; 2) будівлі офісні - 1 відсоток; 3) будівлі торговельні - 1 відсоток; 4) гаражі - 0,1 відсотка; 5) будівлі промислові та склади - 0,25 відсотка; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; 8) інші будівлі - 0,1 відсотка.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що при обрахуванні ОСОБА_3 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік та винесенні податкових спірних податкових повідомлень - рішень податковий орган виходив з того, що всі належні позивачу на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 6 364,00 кв.м. розташовані по вул. Георгіївській, 10 в м. Харкові, відносяться до офісного, готельного або торговельного типів нерухомості та застосував ставку податку 1 відсоток до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача, оскільки за своїми характеристиками належні ОСОБА_3 на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 6 364,00 кв.м. розташовані по вул. Георгіївській, буд. 10 в м. Харкові відносяться до промислових, виробничих, складських та допоміжних приміщень, що підтверджується матеріалами справи.

Тому, ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості повинна бути застосована податковим органом 0,25 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування як за промислові будівлі та склади.

Таким чином, відповідачем помилково віднесено нежитлові приміщення позивача до будівель офісних та торгівельних, у зв'язку з чим невірно визначено ставку податку для об'єктів нежитлової нерухомості 1 % при нарахуванні ОСОБА_3 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Щодо правомірності визначення контролюючим органом податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та покладення на позивача обов'язку зі сплати такого податку за 2017 рік, суд зазначає наступне.

Згідно положень ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні та міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч.1 ст.69 цього зазначеного вище Закону, органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з п.24 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Як зазначалося судом раніше, відповідно до положень ст.265 Податкового кодексу України, на підставі ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , керуючись ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , на 11 сесії Харківської міської ради було прийнято рішення від 22.02.2017 року №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", яким зокрема, встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори.

Згідно п.4 рішення №542/17 набирає чинності з 01.03.2017 року.

За приписами статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пп.10.2, 10.3 ст.10 ПК України, місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (пункт 10.5 статті 10 Податкового кодексу України).

Згідно п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.12.3.1 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зазначена норма узгоджується з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

З аналізу викладеного випливає, що для застосування рішення про встановлення місцевих податків (в даному випадку, податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки) у 2017 році, таке рішення повинно бути прийнято до 15 липня 2016 року.

Відтак, оскільки рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" щодо встановлення податків та зборів на території м. Харкова на 2017 рік прийняте 22 лютого 2017 року, тобто після 15 липня 2016 року, то застосування контролюючим органом його положень з метою визначення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та покладення на позивача обов'язку сплати такого податку за 2017 рік, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2018 року.

Окремо також слід зазначити наступне.

Згідно положень пп.12.3.5 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок , а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати , встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Оскільки положеннями Податкового кодексу України не передбачено мінімальної ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, відповідного рішення міської ради про встановлення місцевих податків та зборів прийнято не було, тому в даному випадку при визначенні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік положення пп.12.3.5 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України також не можуть бути застосовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним оскаржуваних позивачем податкових повідомлень - рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення № № 002729/1309, 002730/1309, 002731/1309, 002732/1309, 002733/1309 від 26.06.2018 року, прийняті Головним управлінням ДФС України у Харківській області всупереч приписів чинного податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61140, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення № № 002729/1309, 002730/1309, 002731/1309, 002732/1309, 002733/1309 від 26.06.2018 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 2036 (дві тисячі тридцять шість) грн. 49 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 06 листопада 2018 року.

Суддя Шевченко О.В.