Рішення

від 11.10.2018 по справі 826/1546/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 жовтня 2018 року 16:00 № 826/1546/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Багрій М.В., за участі: представника позивача - Москаленко О.В., представника відповідача - Обушевської З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ МАРКЕТ" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017, - На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 жовтня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ МАРКЕТ" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.10.2017 №№ 0856140101, 0857140101, 0858140101 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 164 962,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 41 241,00 грн., а також збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 147 183,00 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на суму 7 125,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ МАРКЕТ" не було порушено п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, отже не було завищено податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений на первинних документах. Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником валових витрат та податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду у підготовчому провадженні.

В судовому засіданні 11 жовтня 2018 року представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити в позовних вимог повністю.

У судовому засіданні 11.10.2018 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ МАРКЕТ з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками TOB БРЕНТВУД та TOB ЕКО СМАРТ .

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки від 04.10.2017 № 422/26-15-14-01-01/36241485 (далі - Акт перевірки).

За висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1. ст.134, п.138.2 ст.138 ПІС України, п. 5 П(с)БО №11 Зобов'язання , п. 5 П(с)БО № 15 Дохід , П(с)БО 16 Витрати , ст. ст.4,9 Закону України від 16.07.1999 р. за № 996-XIV Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 147 183 гри.; за 2016 рік встановлено завищення від'ємного значення з об'єкту оподаткування по податку на прибуток у сумі 7 125 грн.;

п.п.198.1, п.п.198.6 ст.198 ПК України, Закону України від 16.07.1999 р. за № 996-XIV Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 164 962 грн.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, 21 січня 2015 року між TOB ПРОМ МАРКЕТ (Замовник) та TOB ЕКО СМАРТ (Постачальник) укладено договір № 99, згідно умов якого Постачальник бере не себе зобов'язання по виготовленню продукції із матеріалів Замовника за індивідуальним замовленням. Найменування виготовленої продукції, конфігурація і розміри зазначені у рахунках- фактура.

На виконання означеного договору Позивач поставив Постачальнику матеріали для виготовлення продукції, означені матеріали передавались TOB ЕКО СМАРТ за актами.

Переміщення виготовленої продукції, зазначених у видаткових накладних та актах надання послуг, здійснювалось самостійно Товариством на склад, який на підставі договору оренди орендується TOB ПРОМ МАРКЕТ , що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Після виготовлення продукції Сторони склали та підписали видаткові накладні, акти надання послуг.

Також, 21 січня 2015 року між TOB ПРОМ МАРКЕТ (Покупець) та TOB ЕКО СМАРТ (Постачальник) укладено договір поставки № 100, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві меблі та комплектуючі до них партіями.

На виконання умов вказаного договору поставки здійснено поставку товару (меблі та комплектуючі до них), про що сторони склали та підписали видаткові накладні, акти надання послуг, що підтверджують відвантаження товару Позивачу.

Поставка товару (меблів та комплектуючих до них) здійснювалася орендованим транспортом TOB ПРОМ МАРКЕТ зі складу Постачальника, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Розрахунки із TOB ЕКО СМАРТ відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, згідно з якою по контрагенту TOB ЕКО СМАРТ кредиторська та дебіторська заборгованості за 2015 рік відсутня.

В свою чергу, TOB ПРОМ МАРКЕТ виготовлену продукцію та куплений товар реалізовано (поставив) своїм постійним покупцям TOB ФОЗЗИ-ФУД та TOB ФОРА за видатковими накладним та оплачені (банківські виписки додається).

03 березня 2014 року між TOB ПРОМ МАРКЕТ (Орендар) та ОСОБА_3 (Орендодавець) укладено договір оренди № 03/3 нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (копія договору додається). Загальна площа орендованого майна складає - 339,3 кв.м., з якої офісні приміщення - 118,7 кв.м., склади 149,2 кв.м.

Також, згідно з п.1.2. Договору оренди № 03/3 від 03.03.2014 р. до об'єкту нерухомого майна входять: навіси, склад-майстерня, огорожа, побутовий будинок, будинок відпочинку тощо.

Відповідно до п.п.7.2.3 Договору оренди № 03/3 від 03.03.2014 Орендар має право здійснювати поліпшення та покращення орендованого майна.

У зв'язку з чим, в березні 2016 року директором TOB ПРОМ МАРКЕТ та директором TOB БРЕНТВУД , код ЄДРПОУ 39967226, проведені переговори щодо поставки на територію орендованого Позивачем майна піску, для засипання подвір'я в якому знаходиться орендоване майно.

TOB БРЕНТВУД 28.03.2016 виписано рахунок - фактуру за № 21 та на підставі видаткової накладної, товарно-транспортної накладної було поставлено пісок. В свою чергу, Позивачем здійснено оплату за поставлений товар (пісок) у сумі 8 550 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.10.2017 №№ 0856140101, 0857140101, 0858140101.

Незгода позивача із даними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ ПРОМ МАРКЕТ та TOB БРЕНТВУД , ТОВ ПРОМ МАРКЕТ та TOB ЕКО СМАРТ мету придбання послуг, обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ ПРОМ МАРКЕТ та TOB БРЕНТВУД , ТОВ ПРОМ МАРКЕТ та TOB "ЕКО СМАРТ" - відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином у ТОВ ПРОМ МАРКЕТ не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

TOB БРЕНТВУД у 2016 році взагалі не придбавав пісок, тобто дана обставина свідчить про те, що TOB БРЕНТВУД займалося документальним оформленням транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів-покупців з метою ухилення останніх від оподаткування.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документ бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерстві фінансів України 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проаналізувавши вказані документи в контексті наведених норм, Відповідач приходить до висновку щодо відсутності підстав вважати видаткову накладну № 28/1 від 28 березня 2016 року надану позивачем документом первинно бухгалтерського обліку, які б підтверджували фактичне виконання умов поставки піску, у первинному документі має бути зазначено посаду осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, місце га дата їх складання, підписи відповідальних осіб що доводить невідповідність обставин.

Отже, в порушення вимог ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зазначені документи не містять чітких відомостей, які передбачені для складання первинного бухгалтерського документа, а саме не зазначено місце складання, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Також, відповідно до наданої до перевірки товарно-транспортної накладної від 28.03.2016 неможливо встановити транспортний засіб яким здійснювалось перевезення продукції адже, в графі автомобіль значить МАЗ 5337 з ДНЗ АА1430 НА, але згідно відомостей з Єдиного державного реєстру МВС України за ДНЗ рахується:

КАМАЗ 54112 (рік виписку: 1989; колір: синій; об'єм двигуна: 10 850, вага: 7080), що свідчить про те, що ТТН від 28.03.2016 складена з інформацією, яка не відповідає дійсності.

Окрім того, згідно з вироком від 15 листопада 2016 року Вишгородського районного суду Київської області по справі № 363/2887/16к керівника ТОВ ЕКО СМАРТ визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Згідно вироку Вишгородського районного суду Київської області від 15 листопада 2016 року по справі № 363/2887/16к, ОСОБА_4 в період 03 листопада 2014 року перебуваючи на Севастопольській площі Солом'янського району, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, усвідомлюючи, що його дії будуть мати злочинний характер, з метою отримання грошової винагороди, вступив в злочинну змову з невстановленим досудовим слідством особами, дії яких були направлені на досягнення злочинного умислу , а саме: створення на ім'я ОСОБА_4 суб'єкта підприємницької ТОВ "ЕКО-Смарт", з метою прикриття незаконної діяльності , що полягли у подальшому використанні статутних та реєстраційних даних з метою надання можливості формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств , підприємствам реального сектору економіки.

В подальшому ОСОБА_4 діючи умисно з метою прикриття незаконної діяльності за грошову винагороду від невстановлених досудовим слідством осіб, 03 листопада 2014 року, на вулиці Ігорівській на території Подільського району міста Києва, в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, у денний період часу реєстраційні документи ТОВ "ЕКО-Смарт", з метою створення даного підприємства, а саме: Протокол №1 від 03.11.2014 Загальних зборів учасників ТОВ "ЕКО-Смарт", Статут ТОВ "ЕКО-Смарт".

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_4 передав реєстраційні документи ТОВ "ЕКО-Смарт" невстановленій досудовим слідством особі , яка в подальшому дані документи 03.11.2014 надала до державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області , що знаходиться за адресою: вул. Кургузова, 13, м. Вишгород , Київської області для проведення реєстраційних дій, а саме: реєстрація ТОВ "ЕКО-Смарт".

Крім того, ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів , призначаючи себе керівником товариства , відповідно до статуту ТОВ "ЕКО-Смарт", достовірно знав , що не має наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність від імені вказаного підприємства, а саме: укладати фінансово-господарські договори з підприємствами контрагентами про купівлю-продаж ТМЦ, виконання робіт, надання послу, перераховувати/отримувати грошові кошти , з використанням рахунків підприємства , за проведені вищевказані дії.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4, створив на своє ім'я ТОВ "ЕКО-Смарт" та одночасно взяв на себе обов'язки, передбачені посадою директора в частині ведення фінансово-господарської діяльності, організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність службової особи та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, щодо прикриття незаконної діяльності, усвідомлював що не прийматиме жодної участі у подальшому веденні фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "ЕКО-Смарт".

В подальшому, після створення ТОВ "ЕКО-Смарт", ОСОБА_4, печатку підприємства не отримував, первинну бухгалтерську, податкову, фінансову звітність не формував, та не підписував.

Такі дії дали змогу невстановленим слідством особам використовувати суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ "ЕКО-Смарт" для прикриття незаконної діяльності, що полягала у наданні незаконної податкової вигоди в частині формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємства, для підприємств реального сектору економіки за рахунок лише документального оформлення „безтоварних" (фіктивних операцій).

Так, у постановах Верховного Суду України від 17.11.2015 справа № 2а/3264/11/1070, від 12.09.2017 справа № 826/10933/14 було викладено правову позицію, згідно якої первинні документи, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими і підписаними звітними документами, що посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. При цьому також наведений наступний висновок: статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами .

Отже, сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Тобто згідно вказаних рішень вирок по ст. 205-1 Кримінального кодексу України щодо однієї особи - фіктивного суб'єкта господарювання - позбавляє права на податкову вигоду всіх його контрагентів незалежно від реальності чи нереальності господарських операцій. Проте навіть за відсутності вироку показання посадових осіб умовно фіктивного контрагента в кримінальному провадженні можуть бути доказами у адміністративній справі щодо права платника податків на податкову вигоду (податковий кредит і витрати).

Також суд звертає увагу на те що, господарська діяльність TOB БРЕНТВУД та TOB "ЕКО СМАРТ" мають наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій (відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою); відсутні основні фонди; платник не знаходиться за місцезнаходженням, невідповідність номенклатури реалізованих та придбаних товарів (робіт послуг).

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товару фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ МАРКЕТ (03048, м. Київ, вул. І.Пулюя, буд. 2, кв. 272, код ЄДРПОУ 36241485) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 жовтня 2018 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа