Постанова

від 05.11.2018 по справі 825/4143/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2018 року

Київ

справа №825/4143/13-а

адміністративне провадження №К/9901/19235/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року (головуючий суддя Бєлова Л.В., судді: Гром Л.М., Міщук М.С.), постановлену за наслідками розгляду заяви Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за позовом Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство Новгород-Сіверське лісове господарство звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 29 жовтня 2013 року №0000232200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 984 997,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 841267,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 143730,00 грн.) та від 29 жовтня 2013 року №0000232200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 297197,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 237758,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 59439,50 грн.).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про законність прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що у перевіреному періоді контрагенти позивача - ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФГ ОСОБА_2. , ПП Січ-Ліс , ФОП ОСОБА_6, ПП Окмес не мали необхідних для виконання робіт з лісозаготівлі матеріальних, технічних та людських ресурсів для виконання договірних зобов'язань за умовами укладених сторонами договорів.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про укладення контрагентами позивача - ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФГ ОСОБА_2. , ПП Січ-Ліс , ФОП ОСОБА_6, ПП Окмес відповідних договорів субпідряду чи цивільно-правових угод з третіми особами для забезпечення виконання зобов'язань перед ДП Новгород-Сіверське лісове господарство .

Відтак ДП Новгород-Сіверське лісове господарство необґрунтовано формувало податкову звітність (валові витрати) за результатами взаємовідносин із контрагентами ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФГ ОСОБА_2. , ПП Січ-Ліс , ФОП ОСОБА_6, ПП Окмес за перевірений податковим органом період, оскільки товарність та реальність здійснення укладених між позивачем та вказаним особами правочинів не підтверджується ані наявними у справі доказами в їх сукупності, ані установленими судом обставинами.

Водночас суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції стосовно наявності в окремих контрагентів позивача, а саме: ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ПП Січ-Ліс , ФОП ОСОБА_6 можливості надавати послуги з лісозаготівлі, які пов'язані зі здійсненням робіт підвищеної небезпеки, з огляду на зареєстровані види діяльності за КВЕД та наявність у цих суб'єктів господарювання відповідних дозволів Держгірпромнагляду, проте зазначив, що у ПП Окмес такий дозвіл відсутній, а зареєстрованим в установленому законодавством порядку видом діяльності ФГ ОСОБА_2. згідно з КВЕД є Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів й саме цей вид діяльності відповідно до податкової звітності контрагента забезпечив 100% його доходу у перевіреному періоді.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2015 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року скасовано та залишено в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року.

Постановою ж Верховного Суду України від 13 жовтня 2015 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2015 року скасовано, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року залишено в силі.

16 березня 2016 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Державного підприємства Новгород-Сіверське лісове господарство від 14 березня 2016 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, в якій воно просило останню скасувати та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги (з врахуванням доповнень від 12 квітня 2016 року №454), позивач як на нововиявлені обставини посилався на те, що 19 лютого 2016 року інспектором з кадрів Державного підприємства Новгород-Сіверське лісове господарство при роботі з трудовими книжками працівників підприємства було установлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у період з 01 жовтня 2011 року по 03 січня 2013 року працювали лісорубом, трактористом та вальником лісу в Приватному підприємстві Січ-Ліс .

Також в подальшому позивачем були отримані договори, укладені ФОП ОСОБА_6 та ПП Окмес з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, докази в підтвердження наявності трудових ресурсів у ФОП ОСОБА_11, ФГ ОСОБА_2. , ФОП ОСОБА_3, квитанції про сплату внесків до органів Пенсійного фонду України, квитанції про сплату податку з доходів найманих працівників та про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відтак нововиявленою обставиною заявник вважає факт наявності оформлених у відповідності до вимог трудового та цивільного законодавства України трудових відносин між підрядниками (за укладеними з Державним підприємством Новгород-Сіверське лісове господарство договорами підряду) та субпідрядниками.

До того ж, розглядаючи справу, апеляційний суд, на думку позивача, прийшов до помилкового висновку щодо необхідності наявності у ПП Окмес для виконання робіт з лісозаготівлі дозволу на здійснення робіт підвищеної небезпеки, оскільки зазначене підприємство надавало послуги з викопування посадкового матеріалу та насадження лісових культур, для яких такий дозвіл не потребується, й водночас залишив поза увагою ту обставину, що одним із зареєстрованих в установленому порядку видів діяльності ФГ ОСОБА_2. також є лісівництво та лісозаготівлі.

Крім того вказував й на те, що постановою заступника начальника ВКР слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 01 вересня 2014 року про закриття кримінального провадження №32013260000000134 встановлено відсутність в діях службових осіб Державного підприємства Новгород-Сіверське лісове господарство складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України ( Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) ).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року в задоволенні заяви Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд зазначив про недоведеність позивачем тієї обставини, що трудові ресурси контрагентів (на підтвердження наявності яких ним подано копії договорів, квитанцій про сплату внесків до органів Пенсійного фонду України, податку з доходів найманих працівників та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) використовувались у господарських відносинах з Державним підприємством Новгород-Сіверське лісове господарство саме для виконання зобов'язань за умовами укладених між сторонами договорів.

Крім того не подано позивачем й доказів того, що під час первинного розгляду справи зазначені обставини не були та не могли бути відомі ані заявникові, ані суду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просив прийняту ним за наслідками розгляду його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ухвалу скасувати та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року.

При цьому, мотивуючи касаційну скаргу, позивач фактично посилався на ті ж обставини, що й в самій заяві від 14 березня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою, а в подальшому, відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а ухвалу суду апеляційної інстанції від 27 квітня 2016 року, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначений у статті 245 КАС України (в редакції, що діяла на момент подання позивачем заяви та прийняття судом рішення) й відповідно до пункту 1 частини 2 цієї статті такою підставою є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Таким чином нововиявленими вважаються обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі на той час особі, що звертається із заявою. Саме наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи у зв'язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд, та ознаками яких є їх істотність, наявність під час розгляду справи й невідомість таких обставин.

Істотними обставинами справи вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін з метою розгляду спірної ситуації й могли вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі.

При цьому нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Також слід розрізняти нововиявлені обставини як факти та нові докази як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами, й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи.

Отже істотними для розгляду в адміністративному суді адміністративної справи обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду адміністративної справи, мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду справі в суді; не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, або ті, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.

В той же час процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності, проте перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою й саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ має суттєве значення.

Проте посилання позивача як на нововиявлену у даній справі обставину на наявність у його контрагентів достатніх для виконання робіт трудових ресурсів (на підтвердження чого ним подано копії договорів виконання робіт, цивільно-правових угод, трудових договорів, квитанцій про сплату внесків до органів Пенсійного фонду України, податку з доходів найманих працівників та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) правильно були відхилені апеляційним судом з огляду на недоведеність тієї обставини, що ці трудові ресурси використовувались у господарських відносинах з Державним підприємством Новгород-Сіверське лісове господарство саме для виконання зобов'язань за умовами укладених між вказаним підприємством та його контрагентами договорів підряду, оскільки зазначені договори виконання робіт не містять посилань на конкретні номери та дати договорів підряду, а в трудових договорах інформація про те, що роботи виконуються для Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" взагалі відсутня.

Разом з тим, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, позивачем не надано жодних доказів й не наведено обґрунтувань того, що під час первинного розгляду справи (яка, до того ж, переглядалась судами всіх інстанцій й протягом тривалого часу) зазначені обставини не були та не могли бути відомі Державному підприємству "Новгород-Сіверське лісове господарство".

Решта ж доводів позивача (щодо надання ПП Окмес в межах укладеного з Державним підприємством "Новгород-Сіверське лісове господарство" договору послуг з викопування посадкового матеріалу та насадження лісових культур, для яких дозвіл на здійснення робіт підвищеної небезпеки не потребується, а також щодо того, що одним із зареєстрованих в установленому порядку видів діяльності ФГ ОСОБА_2. є лісівництво та лісозаготівлі) також не можуть бути розцінені як нововиявлені обставини, оскільки фактично зводяться лише до незгоди заявника з прийнятим апеляційним судом рішенням.

Враховуючи викладене та з огляду на зміст поданої Державним підприємством "Новгород-Сіверське лісове господарство" заяви про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року за нововиявленими обставинами, касаційний суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для її задоволення та, як наслідок, - скасування прийнятого судом рішення.

Доводи ж касаційної скарги, за наведеного, таких висновків суду не спростовують.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду