Постанова

від 06.11.2018 по справі 216/6470/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/0430/69/18 Справа № 216/6470/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Биканов І.Р. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

06 листопада 2018 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року м. Кривий Ріг

Справа 216/6470/15-ц

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання - Чубіна А.В.

сторони справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство БМ Банк ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємством ДОК , ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРМАЛІТ ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства БМ Банк на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 10 квітня 2018 року, ухваленого суддею Бикановим І.Р. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство БМ Банк (надалі - ПАТ БМ Банк ) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємством ДОК (надалі - ТОВ НПВ ДОК ), ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРМАЛІТ (надалі - ТОВ ФОРМАЛІТ ) про стягнення боргу.

Позов мотивовано тим, що відповідно до договору №16/96/220813-ЮР відновлюваної кредитної лінії від 22.08.2013 року у кладеному між ПАТ БМ Банк та ТОВ НПВ ДОК , зі змінами внесеними додатковими договорами №1 від 03.12.2013 року, №2 від 31.01.2014 року, №3 від 24.03.2014 року (далі - Кредитний договір), ТОВ НПВ ДОК отримав на умовах визначених Кредитним договором, грошові кошти у розмірі 1000 000 грн., зі сплатою 21 % річних, а з 24.03.2014 року - 27 % річних.

За п.1.2 Кредитного договору, Кредит надавався у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії з остаточним терміном повернення не пізніше 21.08.2015 року.

В якості забезпечення виконання ТОВ НПВ ДОК взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором між ТОВ НВП ДОК , ОСОБА_1 та ПАТ БМ Банк був укладений Договір поруки №16/96/22083/П1 від 22.08.2013 року зі змінами внесеними додатковим договором №1 від 22.03.2014 року до ОСОБА_2 поруки №16/96/22083/П1 від 22.08.2013 року, згідно з яким, ОСОБА_1 поручився перед ПАТ БМ Банк за своєчасне та повне виконання ТОВ НВП ДОК зобов'язань за Кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (п. 1.1. ОСОБА_2 поруки).

Також, в якості забезпечення виконання ТОВ НПВ ДОК взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором між ТОВ НВП ДОК , ТОВ ФОРМАЛІТ та ПАТ БМ Банк був укладений Договір поруки №16/96/22083/П від 22.08.2013 року зі змінами внесеними додатковим договором №1 від 22.03.2014 року до ОСОБА_2 поруки №16/96/22083/П від 22.08.2013 року, згідно з яким ТОВ ФОРМАЛІТ поручилося перед ПАТ БМ Банк за своєчасне та повне виконання ТОВ НВП ДОК зобов'язань за Кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (п. 1.1. ОСОБА_2 поруки).

Станом на 05.08.2015 року розмір заборгованості ТОВ НВП ДОК перед ПАТ БМ Банк за Кредитним договором складає 1307 467,71 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту - 980 000 грн.;

- заборгованість по процентах - 121 676,91 грн.,

- пеня - подвійна ставка НБУ - 205 790,80 грн.

Відповідно до п. 3.4. ОСОБА_2 поруки в разі невиконання або неналежного виконання поручителем зобов'язань, що передбачені п.2.5. ОСОБА_2 поруки, останні сплачують ПАТ БМ Банк штраф в розмірі 10 % від суми несплаченого платежу.

Таким чином, за порушення взятих на себе зобов'язань поручителі, кожен окремо, зобов'язані сплатити на користь ПАТ БМ Банк штраф у розмірі - 130 746 грн. 77 коп. кожен.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд задовольнити позов в повному обсязі та стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 307 467,71 грн., стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі 130 746,77 грн., з ТОВ ФОРМАЛІТ штраф в розмірі 130 746,77 грн.

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ БМ Банк , ТОВ НВП ДОК , ТОВ ФОРМАЛІТ про визнання договору поруки припиненим.

В обґрунтування позову вказує, що наслідком припинення у судовому порядку ОСОБА_2 поруки № 16/96/220813/П1 від 22.08.2013 року є неможливість стягнення з нього заборгованості за кредитним договором та є підставою відмови у задоволенні позовних вимог первісного позову. ПАТ БМ Банк за додатковими угодами із ТОВ НВП ДОК було погоджено збільшення розміру процентної ставки та збільшення обсягу відповідальності без наявності згоди поручителя, що є в свою чергу суперечить умовам ОСОБА_2 поруки та є підставою припинення такого ОСОБА_2 відповідно до ст.559 ЦК України. Кореспондування згоди до п.1.1 ОСОБА_2 поруки про те, що поручитель заздалегідь погодився відповідати по зобов'язанням позичальника навіть по збільшеним процентам є безпідставним, оскільки умови виникнення такої відповідальності врегульовані п.4.4 цього ОСОБА_2.

У грудні 2015 року ТОВ ФОРМАЛІТ звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ БМ Банк , ТОВ НВП ДОК , ОСОБА_1 про визнання договору поруки № 16/96/220813П від 22.08.2013 року припиненим.

Ухвалою суду від 15.03.2016 року зустрічна позовна заява ТОВ ФОРМАЛІТ була залишена без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 10 квітня 2018 року в задоволенні позовних вимог ПАТ БМ Банк відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та визнано договір поруки № 16/96/220813П 1 від 22.08.2013 року, укладений між ПАТ БМ Банк та ОСОБА_1 припиненим. Стягнуто з ПАТ БМ Банк на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ БМ Банк посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ БМ Банк і відмову в задоволенні зустрічного позов.

В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд не навів жодного обґрунтування щодо підстав відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з позичальника ТОВ НВП ДОК , резолютивна частина рішення суду не містить висновку про задоволення чи про відмову кожної з заявлених вимог до боржника. Вважає позовні вимоги в частині стягнення боргу з позичальника обґрунтованими та доведеними.

Також, позивач вважає неправомірним висновок суду першої інстанції щодо припинення поруки ОСОБА_1 та ТОВ ФОРМАЛІТ , оскільки договори поруки містять положення про те, що поручителі поручаються перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Крім того, позивач вважає необґрунтованим висновок судової почеркознавчої експертизи, у зв'язку з чим ставив перед судом першої інстанції питання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_1, але суд першої інстанції відмовив у задоволенні такого клопотання.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та видно з матеріалів справи, що 22.08.2013 року між ПАТ БМ БАНК та ТОВ НВП ДОК укладений Договір №16/96/220813-ЮР відновлювальної лінії, в якому банк зобов'язується надати на умовах ОСОБА_2, а Позичальник зобов'язався отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені ОСОБА_2 строки Кредит в розмірі 1000000 грн та сплатити проценти за користування Кредитом в порядку та на умовах, визначених цим ОСОБА_2. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії з остаточним терміном повернення не пізніше 21 серпня 2015 року.

В свою чергу, згідно п. 3.1 ОСОБА_2 №16/96/220813-ЮР відновлювальної лінії від 22.08.2013 року, виконання Позичальником зобов'язання за цим ОСОБА_2 (в тому числі і додатковими договорами) забезпечується: іпотекою нерухомого майна згідно з ОСОБА_2 16/96/220813/1 від 22.08.2013 року; заставою згідно з ОСОБА_2 №16/220813/О від 22.08.2013 року; фінансовою порукою ОСОБА_1 згідно з ОСОБА_2 поруки №16/96/220813/П1 від 22.08.2013 року; фінансовою порукою ТОВ Формаліт згідно з ОСОБА_2 поруки №16/96/220813/П від 22.08.2013 року.

Пунктом 3.2. ОСОБА_2 №16/96/220813-ЮР відновлювальної лінії від 22.08.2013 року додатково передбачено, що виконання Позичальником зобов'язання за цим ОСОБА_2 (в тому числі і додатковими договорами) забезпечується також всім майном та коштами, що належать Позичальнику на праві власності, та на які звернено стягнення.

Відповідно до п. 1.6.1.1 ОСОБА_2 №16/96/220813-ЮР відновлювальної лінії від 22.08.2013 року, проценти за користування Кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 21 % річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим ОСОБА_2, а саме: згідно п. 1.6.1.4 ОСОБА_2 має право ініціювати зміну розміру процентної ставки протягом строку дії ОСОБА_2 до моменту повного виконання Позичальником зобов'язання, у випадку зміни кредитної політики згідно з рішенням Верховної Ради України, Національного банку України, банку, а також зміною ситуації на грошово-кредитному ринку. В такому разі ОСОБА_2 направляє Позичальнику відповідне повідомлення з зазначенням розміру процентної ставки, а також причини, з якими банк пов'язує необхідність зміни плати за користування Кредитом та пропозицію укласти Додатковий договір до цього ОСОБА_2 та документів забезпечення, тощо.

22.08.2013 року між ТОВ Формаліт та ПАТ БМ Банк укладено Договір поруки № 16/96/220813/П.

22.08.2013 pоку між ТОВ Формаліт та ПАТ БМ Банк , для забезпечення виконання зобов'язань за ОСОБА_2 поруки № 16/96/220813/П, укладено іпотечний договір №16/96/220813/І та договір застави №16/96/220813/О.

Зокрема, згідно п. 1.1 ОСОБА_2 №16/96/220813/І від 22.08.2013 року іпотеки нерухомого майна, Іпотекодавець, як майновий поручитель Боржника, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання Боржника, що випливає з Кредитного договору, передає Іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в Іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому ОСОБА_2, Предмет Іпотеки, що належить Іпотекодавцю на праві власності.

За правовим характером та за змістом ОСОБА_2 іпотеки нерухомого майна, іпотека має похідний характер від основного зобов'язання, тощо.

Відповідно з п.1.1. ОСОБА_2 поруки № 16/96/220813/П від 22.08.2013 року поручитель поручається перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником - ТОВ НВП ДОК зобов'язання (зобов'язання боржника перед кредитором здійснити погашення кредиту у розмірі 1000000 грн. до 21.08.2015 року, сплатити проценти, комісійні винагороди, тощо) за Кредитним ОСОБА_2 (Кредитний договір № 16/96/220813-ЮР від 22.08.2013 року), а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п.4.4. ОСОБА_2 поруки № 16/96/220813/П1 від 22.08.2013 року порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди Поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Між ПАТ БМ Банк та ТОВ НВП ДОК 03.12.2013 року укладено Додатковий Договір № 1 до ОСОБА_2 № 16/96/220813-ЮР відновлювальної кредитної лінії від 22.08.2013 року. Відповідно до п.1 Додатковий Договір № 1 було зобов'язано позичальника здійснити певні дії - а в разі порушення цієї умови ОСОБА_2 має право збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом на 5 процентних пунктів за повний календарний місяць, в якому сталося порушення або вимагати від позичальника дострокового погашення кредитної заборгованості. Збільшений розмір процентної ставки за користування кредитом діє до першого виконання позичальником зазначеної умови.

В подальшому, між ПАТ БМ Банк та ТОВ НВП ДОК було укладено 31.01.2014 року Додатковий Договір № 2 до ОСОБА_2 № 16/96/220813-ЮР відновлювальної кредитної лінії від 22.08.2013 року. Відповідно до п.1,2 Додаткового ОСОБА_2 № 2 було зобов'язано позичальника здійснити певні дії - а в разі порушення цієї умови ОСОБА_2 має право збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом на 5 процентних пунктів за повний календарний місяць, в якому сталося порушення або вимагати від позичальника дострокового погашення кредитної заборгованості.

Надалі, між ПАТ БМ Банк та ТОВ НВП ДОК було укладено 24.03.2014 року Додатковий Договір № 3 до ОСОБА_2 № 16/96/220813-ЮР відновлювальної кредитної лінії від 22.08.2013 року. Відповідно до п.1 Додаткового договору № 3 сторони погодили, що на період з 24.03.2014 року по 01.06.2014 року проценти за користування кредитом нараховуються банком із розрахунку 27 процентів річних. Доречно зауважити, що відповідно до умов найпершого кредитного договору № 16/96/220813-ЮР від 22.08.2013 року розмір такої ставки є 21 процентів річних.

Ухвалою від 02.10.2017 року судом призначено судово-почеркознавчу експертизу, згідно висновку якої підпис від імені ОСОБА_1 у графі Поручитель у додатковому договорі №1 від 24.03.2014 року до договору поруки №16/96/220813/П1 від 22.08.2013 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1

Отже, судом встановлено, що 24.03.2014 року між ПАТ БМ БАНК та ТОВ НВП ДОК укладено додатковий договір №1 від 24.03.2014 року до договору поруки №16/96/220813/П1 від 22.08.2013 року, підпис, який міститься в Додатковому договорі, укладеному між ПАТ БМ БАНК та ТОВ НВП ДОК , не є підписом ОСОБА_1

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині перші статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Між ПАТ БМ Банк та ТОВ НПВ ДОК склалися договірні правовідносини за укладеним 22.08.2013 року договором відновлюваної кредитної лінії №16/96/220813-ЮР зі змінами внесеними додатковими договорами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що станом на 05.08.2015 року розмір заборгованості ТОВ НВП ДОК перед ПАТ БМ Банк за кредитним договором складає 1307467,71 грн.

Колегія суддів перевіривши правильність наданого розрахунку заборгованості погоджується із ним. Відповідачем не надано заперечень та доказів на спростування заборгованості за кредитним договором, у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на те, що боржник не виконав належним чином зобов'язання за кредитним, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення боргу з боржника не відповідають обставинам справи, які доводять про наявність існуючої заборгованості за кредитним договором та нормам законодавства, які передбачають обов'язок боржника повернути отримані у користування кошти та відсотки обумовлені договором.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ БМ Банк до ТОВ Наукове-виробниче підприємство ДОК про стягнення боргу не відповідає вимогам законодавства, тому згідно п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ БМ Банк та стягнення з ТОВ Наукове-виробниче підприємство ДОК на користь ПАТ БМ Банк заборгованість за Кредитним договором №16/96/220813-ЮР відновлюваної кредитної лінії від 22.08.2013 року станом на 05 серпня 2015 року у розмірі 1 307 467,71 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 980 000,00 грн., заборгованості по процентам у розмірі 121676,91 грн. та пені у розмірі 202790,80 грн.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги позивача стосовно не припинення поруки поручителя, оскільки спростовуються матеріалами справи.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (частина перша статті 553 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Порука - це спеціальний додатковий захід майнового характеру, який спрямований на забезпечення належного виконання основного зобов'язання.

Зі змісту статті 553 ЦК України випливає, що обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Зі змісту ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст.555 цього Кодексу).

Частиною 1 статті 651 ЦК України визначено, що зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору, зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов, що закріплено у ч.1 ст.653 ЦК України.

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення загального розміру наданих кредитних коштів та, відповідно, щомісячних платежів щодо повернення цих коштів, навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Отже, припинення поруки на підставі ч.1 ст.559 ЦК України можливе лише у разі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього, тобто в зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, будь яке збільшення зобов'язання, навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Аналогічну правову позицію щодо припинення поруки з підстав збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди висловив Верховний Суд України у постановах № 6-67цс11 від 19 грудня 2011 року, № 6-97цс13 від 25 вересня 2013 року, № 6-97цс13 від 25 вересня 2013 року, № 6-185цс14 від 17 грудня 2014 року, № 6-990цс15 від 27 січня 2016 року.

Отже, для покладення на поручителів ОСОБА_1 та ТОВ ФОРМАЛІТ відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником ТОВ НВП ДОК своїх зобов'язань перед банком, необхідна їх згода на збільшення відповідальності за виконання позичальником умов ОСОБА_2 №16/96/220813-ЮР відновлюваної кредитної лінії від 22.08.2013 року, з урахуванням змін внесених Додатковим ОСОБА_2 № 1 від 03.12.2013 року, Додатковим ОСОБА_2 № 2 від 31.01.2014 року таДодатковим ОСОБА_2 № 3 від 24.03.2014 року.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як закріплено в ч. 2 ст. 76 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 02.10.2017 року судом призначено судово-почеркознавчу експертизу, згідно висновку якої підпис від імені ОСОБА_1 у графі Поручитель у додатковому договорі №1 від 24.03.2014 року до договору поруки №16/96/220813/П1 від 22.08.2013 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1

Отже, судом встановлено, що 24.03.2014 року між ПАТ БМ БАНК та ТОВ НВП ДОК укладено додатковий договір №1 від 24.03.2014 року до договору поруки №16/96/220813/П1 від 22.08.2013 року, підпис, який міститься в Додатковому договорі, укладеному між ПАТ БМ БАНК та ТОВ НВП ДОК , не є підписом ОСОБА_1, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення дії договору поруки, оскільки поручитель не надавав своєї згоди на збільшення відповідальності, і протилежного позивач не довів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємство ДОК на користь Публічного акціонерного товариства БМ Банк підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 9135 грн. ( а.с.1 том 1, а.с.77 том 2).

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства БМ Банк - задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 10 квітня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства БМ Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємство ДОК про стягнення боргу - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства БМ Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємство ДОК про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємство ДОК на користь Публічного акціонерного товариства БМ Банк заборгованість за Кредитним договором №16/96/220813-ЮР відновлюваної кредитної лінії від 22.08.2013 року станом на 05 серпня 2015 року у розмірі 1 307 467,71 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 980 000,00 грн., заборгованості по процентам у розмірі 121676,91 грн. та пені у розмірі 202790,80 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємство ДОК на користь Публічного акціонерного товариства БМ Банк судовий збір у розмірі 9135 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2018 року.

Головуючий:

Судді: