Рішення

від 30.10.2018 по справі 1840/2505/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 р. Справа № 1840/2505/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Веріч А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 1840/2505/18

за позовом Приватного підприємства "КФ КОНСАЛТИНГ"

до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області

про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "КФ КОНСАЛТИНГ" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати припис Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області від 24.05.2018 № СМ 435/187/АВ/П та постанову Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про накладення штрафу від 31.05.2018 № 435/187/АВ/ТД-ФС.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.05.2018 посадовими особами відповідача було проведено інспекційне відвідування позивача щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт № СМ/435/187/АВ/П від 08.05.2018. Перевіркою встановлено порушення трудового законодавства, а саме: допуск до виконання робіт п'яти працівників без укладання трудових договорів. 31.05.2018 на підставі вищезазначеного акту відповідачем складено припис від 24.05.2018 № СМ 435/187/АВ/П про усунення виявлених порушень та прийнято постанову СМ 435/187/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 558450,00 грн. Позивач вважає, що припис та постанова підлягають скасуванню, оскільки прийняті всупереч чинного законодавства, а саме: відповідачем не доведено факт допущення позивачем до виконання робіт зазначених в акті п'яти чоловік без укладання трудових договорів, оскільки вказані особи виконували роботи на підставі цивільно-правових договорів. Крім того, на переконання позивача, відповідачем було грубо порушено порядок проведення інспекційного відвідування та розгляду справи про правопорушення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при проведенні інспекційного відвідування було встановлено, що з метою проведення капітального ремонту прибудинкової території, а саме підготовки площі, укладання тротуарної плитки, укладання щебеню та піску, установка бордюр, вирівнювання землі за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 9/1, директором ПП КФ Консалтинг фактично допущено до виконання роботи наступних працівників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Крім того, відповідач зазначив, що цивільно-правові відносини не вважаються належним оформленням правовідносин у даному випадку з наступних підстав: цивільно-правові договори надані в ході інспекційного відвідування суперечать Договору про закупівлю робіт за державні кошти 21/18 від 13.03.2018; процес виконання робіт чітко регламентований графіком роботи та контролюється посадовою особою ПП КФ Консалтинг , як це передбачено законодавством про працю. На думку відповідача, всі вимоги закону під час складання припису та прийняття постанови дотримані, вони є обґрунтованими та такими, що складені згідно вимог чинного законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.05.2018 начальником Управління Держпраці у Сумській області прийнято наказ № 631 про проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю ПП КФ Консалтинг 08 травня 2018 року (а.с. 87).

На підставі наказу від 08.05.2018 № 631 начальником Управління Держпраці у Сумській області видано направлення № 256/СМ 435 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання (а.с. 88).

З 14:30 год. по 15:45 год. 08.05.2018 посадовими особами Управління Держпраці у Сумській області було проведено інспекційне відвідування ПП КФ Консалтинг (за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 9/1,) щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № СМ/435/187/АВ від 08.05.2018 (а.с. 97-100).

Перевіркою встановлено порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: допущення до виконання робіт ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 без укладання трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

24.05.2018 відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № СМ435/187/АВ/П, яким директора ПП КФ Консалтинг зобов'язано усунути порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, виявлені під час перевірки (а.с. 103-104).

04.06.2018 на підставі вищезазначеного акту та припису відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № СМ435/187/АВ/ТД-ФС в розмірі 558450, 00 грн. (а.с. 59-60).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Згідно із п. 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до п.п. 27, 29 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Згідно із ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваної постанови є висновок ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 без укладання трудових договорів та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України.

Проте, суд вважає помилковими зазначені доводи відповідача, виходячи з наступного.

У матеріалах справи наявні цивільно-правові договори та додаткові угоди до них, укладені між ПП КФ Консалтинг та ОСОБА_9 від 07.05.2018, ОСОБА_10 від 10.04.2018, ОСОБА_8 від 10.04.2018, ОСОБА_5 від 07.05.2018, ОСОБА_6 від 10.04.2018 (а.с. 26-27, 29-30, 34, 36, 38, 41, 43).

Відповідно до п. 1.1. вказаних договорів Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи: роботи з укладання тротуарної плитки та бордюрного каменю та підсобні роботи на об'єкті за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 9/1 до повного виконання робіт, але не пізніше 30.11.2018.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано акти здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2018 (а.с. 28, 32, 37, 44), від 30.04.2018 (а.с. 31, 35, 42), від 14.05.2018 (а.с. 39), платіжні доручення № 132 від 10.05.2018, № 154 від 22.05.2018, № 173 від 08.06.2018, № 205 від 03.07.2018 (а.с. 152, 155, 158, 161), видаткові касові ордери від 10.05.2018, від 22.05.2018, від 08.06.2018, від 04.07.2018 (а.с. 153, 156, 159, 162), відомості на виплату готівки № 16 за квітень 2018 року, № 21 за травень 2018 року, № 29 за травень 2018 року, № 33 за червень 2018 року (а.с. 154, 157, 160, 163).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КзПП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи примірників цивільно-правових договорів, замовник - ПП КФ Консалтинг доручив виконавцям виконати конкретні роботи: укласти тротуарну плитку та встановити бордюрний камінь.

Крім того, факт виконання робіт підтверджується наявними у матеріалах справи актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), в яких вказано кількість плитки у метрах квадратних та кількість бордюрів у метрах погонних, встановлених кожним виконавцем робіт.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що процес виконання вищезазначеними особами робіт чітко регламентований графіком робіт та контролювався посадовою особою ПП КФ Консалтинг , оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження цих обставин.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що особи за цивільно-правовими договорами виконували певні роботи за винагороду, де оплачувався не процес праці, а матеріальний результат після закінчення роботи за актом виконаних робіт.

Жодних передбачених законом обставин, які б вказували на нікчемність договорів позивача з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 перевіркою не встановлено, а відповідач не має повноважень на визнання укладених позивачем з виконавцями робіт цивільно-правових договорів недійсними або визнавати їх трудовими чи на власний розсуд тлумачити їх умови.

Суд зауважує, що чинним законодавством України не передбачено конкретних випадків, в яких сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1-2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено ані в акті інспекційного відвідування, ані у судовому засіданні конкретні докази, що позивачем допущено до виконання робіт працівників без укладання трудових договорів та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд вважає, що припис Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про усунення виявлених порушень від 24.05.2018 № СМ/435/187/АВ/П та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Сумській області від 04.06.2018 № СМ 440/48/АВ/ТД-ФС не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування припису Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про усунення виявлених порушень від 24.05.2018 № СМ/435/187/АВ/П та постанови Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці від 31.05.2018 № СМ/435/187/АВ/ТД-ФС є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь Приватного підприємства "КФ КОНСАЛТИНГ" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8376, 75 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "КФ КОНСАЛТИНГ" до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про усунення виявлених порушень від 24.05.2018 № СМ/435/187/АВ/П.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.05.2018 № 435/187/АВ/ТД-ФС.

Стягнути на користь Приватного підприємства "КФ КОНСАЛТИНГ" (вул. Рубіжна, 10, м. Суми, Сумська область, 40022, ідентифікаційний код 31397488) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Горького, 28-б, ідентифікаційний код 39857622) судовий збір у розмірі 8376 (вісім тисяч триста сімдесят шість) 75 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 08.11.2018.