Постанова

від 04.06.2019 по справі 1840/2505/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Є.Д. Кравченко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 р. Справа № 1840/2505/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2018, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 08.11.18 по справі № 1840/2505/18

за позовом Приватного підприємства "КФ Консалтинг"

до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області

про визнання протиправними та скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "КФ КОНСАЛТИНГ" (далі за текстом - позивач, ПП "КФ Консалтинг" ) звернулося до суду з позовом до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати припис Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області від 24.05.2018 № СМ 435/187/АВ/П та постанову Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про накладення штрафу від 31.05.2018 № 435/187/АВ/ТД-ФС.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 адміністративний позов ПП "КФ Консалтинг" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про усунення виявлених порушень від 24.05.2018 № СМ/435/187/АВ/П.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.05.2018 № 435/187/АВ/ТД-ФС.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем не надано.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, 08.05.2018 начальником Управління Держпраці у Сумській області прийнято наказ № 631 про проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю ПП КФ Консалтинг 08 травня 2018 року (а.с. 87).

На підставі наказу від 08.05.2018 № 631 начальником Управління Держпраці у Сумській області видано направлення № 256/СМ 435 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання (а.с. 88).

08.05.2018 посадовими особами Управління Держпраці у Сумській області було проведено інспекційне відвідування ПП КФ Консалтинг (за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 9/1,) щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № СМ/435/187/АВ від 08.05.2018 (а.с. 97-100).

Перевіркою встановлено порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: допущення до виконання робіт ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без укладання трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

24.05.2018 відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № СМ435/187/АВ/П, яким директора ПП КФ Консалтинг зобов`язано усунути порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, виявлені під час перевірки (а.с. 103-104).

04.06.2018 на підставі вищезазначеного акту та припису відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № СМ435/187/АВ/ТД-ФС в розмірі 558450, 00 грн. (а.с. 59-60).

Позивач заперечуючи законність вказаного припису про усунення виявлених порушень та постанови про накладення штрафу, звернувся до суду з вказаним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, прийнято оскаржувані рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосуванні норм законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877 визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Щодо твердження позивача про відсутність підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для проведення перевірки колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295.

Відповідно до пункту 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлених неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, проводяться інспекційні відвідування.

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відповідно до якої підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем за підсумками перевірки ПП "КФ Консалтинг" в акті перевірки зафіксовано допущення позивачем до роботи 5 працівників без оформлення трудового договору.

Із матеріалів справи вбачається, що під час проведення інспекційного відвідування відповідачем було встановлено, що проведення капітального ремонту прибудинкової території, а саме підготовки площі, укладання тротуарної плитки, укладання щебеню, піску, установки бордюрів, вирівнювання землі за адресою: м. Суми, вул. Металургів, буд. 9/1 директором ПП "КФ Консалтинг" фактично допущено до виконання роботи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без укладання трудової угоди.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури проведення перевірки, оскільки вимоги про визнання незаконними дій відповідача при проведенні перевірки позивачем не заявлено.

Щодо виявлених відповідачем у ході проведення інспекційного відвідування порушень колегія суддів зазначає наступне.

За результатами інспекційного відвідування виявлені порушення, зокрема встановлено порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України.

Так, згідно ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Колегія суддів зазначає, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Згідно ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно змісту акту перевірки від 08.05.2018 року вищевказані 5 працівників проводили наступні роботи:

1. ОСОБА_1 , 08.05.2018 фактично виконував роботу з укладання піску та щебеня. В письмових поясненнях ОСОБА_1 пояснив, що працює у ПП "КФ Консалтинг" на території будівництва з 07.05.2018, виконуючи роботи по укладанню плитки. Час роботи з 08-00 до 17-00. Контроль за виконанням робіт здійснює ОСОБА_6 .

2. ОСОБА_2 , 08.05.2018 року фактично виконував підсобні роботи по укладанню тротуарної плитки. В письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що працює у ПП "КФ Консалтинг" різноробочим приблизно тиждень. Час роботи з 08-00 до 17-00. Контроль за виконанням робіт здійснює ОСОБА_6 ., роботи доручає бригадир ОСОБА_9 . Заробітну плату не отримував.

3. ОСОБА_3 , 08.05.2018 року фактично виконував роботи по тромбування тротуарної плитки за допомогою вібротромбовочної машини. В письмових поясненнях ОСОБА_3 пояснив, що працює у ПП "КФ Консалтинг" робітником з укладання плитки на території будівництва за адресою: м. Суми, вул. Металургів, буд. 9/1 з 10.04.2018, згідно договору. Час роботи з 08-00 до 17-00, заробітну плату отримує готівкою один раз на місяць. Контроль за виконанням робіт здійснює ОСОБА_6

4. ОСОБА_4 , 08.05.2018 фактично виконував роботи з укладання тротуарної плитки. В письмових поясненнях ОСОБА_4 пояснив, що працює у ПП "КФ Консалтинг" робітником з укладання плитки, згідно договору. Час роботи з 08-00 до 17-00, заробітну плату отримує готівкою в розмірі 3400 грн. До виконання робіт допустив ОСОБА_6

5. ОСОБА_5 , 08.05.2018 фактично виконував роботи з укладання тротуарної плитки. В письмових поясненнях ОСОБА_5 пояснив, що працює що працює у ПП "КФ Консалтинг" робітником з укладання плитки з 10.04.2018, згідно договору. Час роботи з 08-00 до 17-00, заробітну плату отримує готівкою один раз на місяць. Контроль за виконанням робіт здійснює ОСОБА_6

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених позивачем з фізичними особами, предметами останніх є послуги роботи з укладання тротуарної плитки та бордюрного каменю та підсобні роботи на об`єкті за адресою: м.Суми вул. Металургів 9/14.

Як вбачається з зазначених цивільно-правових угод, вищевказані особи виконували не індивідуально визначену роботу, передбачену угодою. На думку колегії суддів, функції, які виконували такі особи за вказаними договорами, не є самостійними, а здійснювались в межах підготовчих робіт та укладання тротуарної плитки з систематичним виконанням цих функцій та з матеріалів, наданих позивачем, що виключає можливість роботи в будь-який зручний час.

Також у цивільно-правових угодах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, що вказує на наявність трудових відносини між позивачем та вищевказаними особами.

Колегія суддів зазначає, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а метою цивільно-правового договору є отримання певного матеріального результату.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище угоди не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.

Зазначене спростовує доводи позивача про безпідставне визначення цивільних відносин між позивачем та вказаними вище особами як трудових.

Щодо посилання позивача на норми ст. 204 ЦК України, якою передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, колегія суддів зазначає наступне.

Сам по собі факт відсутності судового рішення про визнання вказаних вище цивільно-правових правочинів недійсними не може бути безумовним доказом існування між зазначеними особами саме договірних цивільно-правових відносин.

Предметом доказування в адміністративній справі, що розглядається, є встановлення факту наявності чи відсутності трудових відносин між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а не дійсності зазначених угод, і суд встановлює обставини, що є предметом доказування на підставі всіх наданих сторонами доказів.

При цьому, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 90 КАС України жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені вище обставини, які встановлені судом і підтверджуються відповідними доказами, та норми законодавства, колегія суддів вважає доведеним факт порушення позивачем вимог ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме допущення до роботи працівників без укладення у встановленому законом порядку трудових договорів.

Відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, відтак на ПП "КФ Консалтінг" було накладено штраф у розмірі 558 450 грн., оскільки 5 працівників було допущено до роботи без укладання трудового договору.

Зважаючи на встановлене порушення позивачем, апеляційний суд дійшов висновку, що при проведенні перевірки та накладенню вищевказаного штрафу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності припису Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області №СМ/435/187/АВ/П від 24.05.2018 р. про усунення виявлених порушень та постанови Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області №435/187/АВ/ТД-ФС від 31.05.2018 р. про накладення штрафу в розмірі 558 450 грн.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 по справі № 1840/2505/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "КФ КОНСАЛТИНГ" до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови -відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко