Рішення

від 08.11.2018 по справі 826/1754/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2018 року № 826/1754/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Релігійної громади Української Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

Релігійна громада Української Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач), третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - третя особа), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі міста Києва від 20.10.2014 №419/14/12-3/009-14 Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29.05.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач порушив права та законні інтереси Релігійної громади Української Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва, що закріплені в ч. 2 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності на отримання містобудівних умови та обмежень для проектування об'єкта будівництва.

Представник позивача Складаний В.А. в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача Руденко М.В. у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, крім того в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву за підписом ОСОБА_5, в якому останній зазначив, що містобудівні умови та обмеження, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не відповідають намірам забудови земельної ділянки, положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абз. 2 п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Представник третьої особи Крайня Л.В. надала суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги Релігійної громади Української Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва підтримала та просила суд їх задовольнити з огляду на відсутність у відповідача підстав для скасування містобудівних умов та обмежень від 20.10.2014 №419/14/12-3/009-14.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на вищевказану норму, представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання про здійснення розгляду справи в письмовому провадженні.

Так, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів справи, посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончаровим В.В., відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції №762 від 22.05.2017 та на підставі довідки про результати документальної перевірки від 17.05.2017 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Вказаною перевіркою встановлено, що замовнику будівництва - позивачу надані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 20.10.2014 №419/14/12-3/009-14 на об'єкт будівництва: Будівництво храму за адресою: вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі м. Києва .

В пункті 7 загальних даних (цільове призначення земельної ділянки) містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки зазначається: для будівництва храму, а в пункті 9 (функціональне призначення земельної ділянки) зазначається: територія багатоповерхової житлової забудови - відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.

Позаплановою перевіркою встановлено, що зазначені містобудівні умови та обмеження не відповідають намірам забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абз. 2 п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, про що складено акт перевірки від 29.05.2017.

Також, за результатами перевірки видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.05.2017 з вимогою усунути причини та умови, що стали підставою для вчинення виявлених порушень у термін до 29.06.2017.

У подальшому, 29.05.2017 рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова В.В. скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі м. Києва від 20.10.2014 № 419/14/12-3/009-14 (для будівництва храму).

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, вважаючи його таким, що прийнято всупереч вимогам законодавства, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон України №3038-VI) державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі по тексту - Порядок №698).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Пункт 4 Порядку №698 передбачає, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду зокрема перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Згідно з пунктом 5 Порядку №698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до пункту 23 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Пункт 29 Порядку №698 встановлює, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

Відповідно до пункту 32 Порядку якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Наведені правові норми вказують, що за результатами виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду наділені правом видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Досліджуючи у межах спірних правовідносин питання обґрунтованості виявлених відповідачем порушень на наявність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, суд керується наступними мотивами.

Релігійна громада Української Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва є замовником об'єкта будівництва Будівництво храму за адресою: вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі м. Києва .

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Частина 5 статті 26 Закону України №3038-VI визначає, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 29 вказаного Закону України основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно з положеннями частин 2 та 3 статті 29 Закону України №3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Відповідно до частин 4-7 статті 29 Закону України №3038-VI спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Наявні у справі докази підтверджують, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за заявою Релігійної громади Української Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі м. Києва від 20.10.2014 №419/14/12-3/009-14.

За твердженням відповідача Департаментом містобудування та архітектури надано вказані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки при невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абзац другий пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 (далі по тексту - Порядок №109).

Відповідно до пункту 2.2 Порядку №109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

- засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

- ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

- черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

- фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

- містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Абзац другий пункт 2.4 вказаного Порядку передбачає, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, у разі надання необхідних документів замовником, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 №370/1804, земельна ділянка на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі м. Києва за функціональним призначенням відноситься до території багатоповерхової житлової забудови.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б спростовували факт надання позивачем усіх необхідних документів для отримання містобудівних умов та обмежень та доказів, які б підтверджували невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Суд встановив, що у пункті 7 загальних даних спірних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки цільовим призначенням земельної ділянки зазначено для будівництва храму.

Разом з тим, суд звертає увагу, що пункт 2.1 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень встановлює, що територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.

Відповідно до п. 2.2 вказаного вище ДБН до сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Згідно з Б Б.1.1-12:2011 Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг) ДСТУ-Н Вид використання території - використання та забудова території, що поєднуються за подібністю відповідних ознак. Розрізняються переважний, супутній та допустимий вид використання. Розрізняють переважний, супутній та допустимий вид використання.

Дозволений (переважний та супутній) вид використання території - використання, яке відповідає переліку переважних та супутніх видів використання та містобудівної документації.

Супутній вид використання території (земельної ділянки) - вид використання, який є дозволенним та необхідним для забезпечення функціонування переважного виду використання земельної ділянки, (який не потребує спеціального погодження).

Наміри щодо забудови земельної ділянки є будівництво храму. Розміщення на території багатоповерхової житлової забудови храму відповідає вимогам п. 2.1-2.2 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , є дозволеним та необхідним для забезпечення функціонування переважного виду використання земельної ділянки і не потребує спеціального погодження.

Отже, наміри позивача щодо забудови земельної ділянки на вул.. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - Генеральному плану.

Крім того, суд вважає, що відповідач не наділений правом скасування містобудівних умови та обмеження забудови земельної ділянки з огляду на наступне.

За визначенням пункту 8 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Як встановлює частина 8 статті 29 вказаного Закону України, містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Тобто, містобудівні умови та обмеження за своєю правовою природою є складовою частиною вихідних даних для проектування та будівництва об'єктів, які визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією, тобто, гранично допустимі (дозволені) вимоги до майбутнього проекту, та є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Оскільки містобудівні умови та обмеження мають на меті закріплення вимог до конкретного об'єкта будівництва (мають констатуючий характер), фактично вони вичерпують свою дію одночасно з їх прийняттям.

Суд звертає увагу, що містобудівні умови та обмеження не є рішенням Департаменту архітектури та містобудування в контексті Порядку, яке може бути скасоване чи зупинене за результатами перевірки у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду.

Таким чином, приймаючи рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, інспектор Гончаров В.В. вийшов за межі наданих йому повноважень.

Крім того, чинна на момент видання спірних містобудівних умов та обмежень редакція Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , не передбачала можливості скасування містобудівних умов та обмежень.

Таку можливість законодавець передбачив лише у Законі України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності , який набрав чинності 10.06.2017.

Більше того, відповідно до пункту 32 Порядку №698 передбачено зупинення рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, в разі можливості усунення виявлених порушень; проте, відповідач не довів неможливість усунення виявлених перевіркою порушень, та обов'язковість скасування містобудівних умов та обмежень без попереднього зупинення їх дії.

Так само суд погоджується із доводами позивача про порушення відповідачем пункту 29 Порядку №698 в частині не складення протоколу, виходячи з того, що відповідач визнає факт відсутності відповідного протоколу.

Як вже зазначалося вище, пунктом 29 Порядку №698 передбачено, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

Отже, приписами п. 29 Порядку №698 чітко встановлено, що обов'язковою передумовою надання припису є складання протоколу про правопорушення за формою , встановленою Мінрегіоном і тільки разом із протоколом головний інспектор будівельного нагляду наділений повноваженнями щодо видачі припису.

В порушення п. 29 Порядку №698 відповідачем під час перевірки не було складено протоколу про правопорушення, а, отже, не було підстав для надання припису позивачу.

Крім того, суд звертає увагу на посилання Державної архітектурно-будівельної інспекції України у відзиві на адміністративний позов стосовно виконання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимог припису від 29.05.2017, що свідчить за твердженням відповідача про визнання законності дій контролюючого органу під час позапланової перевірки та прийнятих ним рішень.

З огляду на вказані доводи відповідача, суд зазначає про те, що відповідно до даних припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.05.2017, цей припис є обов'язковим до виконання. Відповідальність за невиконання цього припису передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, частина 1 статті 188 42 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, щоб не допустити порушення вищезазначених норм чинного законодавства, третя особа виконала вимоги головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова В.В., викладені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.05.2017, а саме: Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечено скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі м. Києва №419/14/12-3/009-14 від 20.10.2014.

Водночас, не погоджуючись з вказаним вище приписом, вважаючи його таким, що прийнятий всупереч вимогам законодавства, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова В.В. від 29.05.2017.

Крім того, представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що даний припис було виконано, так як жодних наслідків після скасування дії містобудівних умов і обмежень спірної забудови не настало і не може настати, оскільки даний акт вичерпав свою дію у зв'язку із завершенням будівництва.

Також, суд зазначає, що в абз. 4 п. 1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 23.06.1997 №2-зп по справі №3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернення до окремого індивіда чи юридичної особи застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Також, в п. 5 рішення Конституційного суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізацій вичерпують свою дію.

Згідно Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови земельної - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ст. 29 вказаного Закону містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є вихідними даними для проектування.

Оскільки, вищевказані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки є актом індивідуальної дії, з часу виконання замовниками дій щодо розробки проекту будівництва храму на вул. Щуеєва, 12-А, у Шевченківському районі міста Києва на підставі таких містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, вичерпали свою дію.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова В.В. від 29.05.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі міст Києва від 20.10.2014 №419/14/12-3/009-14 прийняте за відсутності законних підстав, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, а тому, наявні підстави для його скасування, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 70 - 72, 139, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Релігійної громади Української Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва (04071, м. Київ, вул.. Берлинського, 23/8А, код ЄДРПОУ 25835668) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912), третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32 код ЄДРПОУ 26345558), про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю .

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29.05.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі міста Києва від 20.10.2014 №419/14/12-3/009-14.

Стягнути на користь Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва (04071, м. Київ, вул.. Берлинського, 23/8А, код ЄДРПОУ 25835668) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні за рахунок Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко