Постанова

від 07.11.2018 по справі 630/374/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 630/374/15-ц

провадження № 61-14041св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротун В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк Актив-Банк ,

відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю Роял-2014 ,

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Фаланга , приватне підприємство Спіка ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк Актив-Банк , яка підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк Актив-Банк Луньо ІллеюВікторовичем, на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 24 листопада 2015 року у складі судді Зінченка О. В. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2016 року у складі колегії суддів: Міненкової Н. О., Зазулинської Т. П., Кругової С. С.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року публічне акціонерне товариство Комерційний банк Актив-Банк (далі - ПАТ КБ Актив-Банк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю Роял-2014 (далі - ТОВ Роял-2014 ), треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ Фаланга ), приватне підприємство Спіка (далі - ПП Спіка ), про визнання правочину недійсним та застосування наслідків нікчемного правочину.

Позовна заява обґрунтована тим, що 05 червня 2014 року між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_1 у порядку статті 38 Закону України Про іпотеку був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі та рухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований у реєстрі № 1000. Відповідно до умов вказаного договору позивач продав відповідачу АЗС з магазином А-1 загальною площею 107,9 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та рухоме майно, а саме: ємність АЗП РГС-20 - 5 шт., резервуар для СУГ-10 м.куб (газ) - 1 шт., касовий апарат Марія - ЛТ-МТМ-ПОС - 1 шт., касовий апарат Марія -301 МТМ -1 шт., пульт ТиИнТи - 2 шт., довгий пістолет - 1 шт., стаціонарний заправщик газу - 1 шт., ТРЛ Wsne Lresser тип 487-4-2 - 2 шт.; навіс літ. Б - 1 шт., навіс літ. Б1 , арт. свердловина літ. К - 1 шт., колонка для пального літ. К-1 - 2 шт., виносний пістолет літ. К-3 - 1 шт., зл.яма літ Язл - 1 шт., бензиновловлювач літ. Я1 - 1 шт., колодязь для стічних вод літ. Я2 - 1 шт., пожежний резервуар літ. ЯЗ - 1 шт., пожежний резервуар літ. Я4 - 1 шт., резервуар для пального літ. Я5 - 1 шт., резервуар для пального літ. Я6 - 1 шт., резервуар для пального літ. Я7 - 1 шт., резервуар для пального літ. Я8 - 1 шт., а відповідач зобов'язався сплатити за нього 552 732,22 грн.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 вересня 2014 року № 79 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Актив-Банк з 03 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасову адміністрацію ПАТ КБ Актив-Банк . Відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ Акти-Банк Шевченком О. В. здійснено аналіз (перевірку) зазначеного договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та рухомого майна та встановлено, що вказаний договір укладений неправомірно з допущенням значних порушень вимог закону.

Позивач вважав, що під час укладання вказаного договору не був дотриманий порядок реалізації заставленого нерухомого та рухомого майна, встановлений Закону України Про іпотеку та Закону України Про забезпечення вимог кредиторів реєстрацію обтяжень . Крім того, відповідач не здійснив оплату нерухомого та рухомого майна згідно з укладеним договором, в результаті чого банком фактично здійснена безоплатна передача майна, що перебувало у заставі.

Посилаючись на частину третю статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , ПАТ КБ Актив-Банк просимо визнати оспорюваний правочин недійсним.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 24 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що на час укладення договору купівлі-продажу сторони домовилися з усіх істотних умов договору, підписали його та оформили у нотаріуса, тобто виконали усі умови договору у тому числі умову щодо порядку списання грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_1 Звертаючись повторно про визнання недійсним нікчемного правочину представник позивача свої вимоги не довів. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Люботинського районного суду Харківської області від 24 лютого 2015 року, яке було залишено без змін ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 27 травня 2015 року було відмовлено в задоволенні позову про визнання правочину договору купівлі-продажу від 05 червня 2014 року нікчемним.

У квітні 2016 ПАТ КБ Актив-Банк через засоби поштового зв'язку звернулося з касаційною скаргою, яка підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Актив-Банк Луньо І. В., у якій просить оскаржені рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Суди в повному обсязі не дослідили докази, проігнорували ряд обставин, а саме те, що: вимога про усунення порушень підписана регіональним директором - керуючим відділенням № 46 ПАТ КБ Актив-Банк Плаховою О. В., яка не була уповноважена банком на підписання будь-яких вимог щодо погашення заборгованості за кредитним договором; ПАТ КБ Актив- Банк не мало право приймати грошові кошти у безготівковій формі за продаж майна, як це передбачено постановою Правління НБУ № 349/БТ від 12 червня 2014 року, банком не було внесено в Державний реєстр обтяження рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2016 року у справі відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно абзацу 1 частини першої статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суди встановили, що 05 червня 2014 року між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_1 в порядку до статті 38 Закону України Про іпотеку був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі та рухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1000.

У пункті 2.4 договору купівлі-продажу від 05 червня 2014 року передбачено, що виконання зобов'язань щодо здійснення оплати вартості майна забезпечувалося заставою покупцем майнових прав на вклад, що розміщений у продавця в розмірі не менше 47 000,00 доларів США, згідно Договору строкового вкладу №-ДФО046-178887 від 29 травня 2014 року. 05 червня 2014 року було укладено договір застави на майнові права на вклад, що розміщений в банку. За пунктом 4.1 цього договору застави ОСОБА_1 передав у заставу банку права на грошові кошти в розмірі 47 000,00 доларів США з правом договірного списання коштів. 18 липня 2014 року відповідач отримав від Банку повідомлення про набуття прав на списання коштів, у зв'язку з чим 21 липня 2014 року було складено акт звірки взаєморозрахунків і 23 липня 2014 року ОСОБА_1 оплатив залишок у розмірі 5 150,62 грн за квитанцією банку №-1046. Листом від 07 серпня 2014 року банк повідомив про виконання умов договору купівлі-продажу. Це підтверджується ордером № 6949 від 31 липня 2014 року про списання коштів ОСОБА_1 та копією від 23 липня 2014 року.

Рішенням Люботинського районного суду Харківської області від 24 лютого 2015 року, у справі № 630/977/14-ц, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 травня 2015 року було відмовлено в задоволенні позову про визнання правочину договору купівлі-продажу від 05 червня 2014 року нікчемним. Позов був мотивований тим, що від покупця не надійшло жодних коштів за придбане майно. в зв'язку з чим продавець просить визнати договір купівлі-продажу від 05 червня 2014 року нікчемним на підставі частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Суди встановили, що договір купівлі-продажу від 05 червня 2014 року посвідчено нотаріально, всі істотні умови обумовлені і дотримані, договір зареєстровано в реєстрі. На підставі договору купівлі-продажу майно продано за 552 732,22 грн при ринковій вартості майна у сумі 423 100 грн.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України (зокрема: постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 у справі № 6-78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 у справі № 6-806цс16).

Врахувавши рішення Люботинського районного суду Харківської області від 24 лютого 2015 року, у справі № 630/977/14-ц, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 травня 2015 року, суди зробили правильний висновок про відмову в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05 червня 2014 року, укладеного між ПАТ КБ Актив-Банк і ОСОБА_1

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариство Комерційний банк Актив-Банк , яка підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариство Комерційний банк Актив-Банк Луньо Іллею Вікторовичем, залишити без задоволення.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 24 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.М. Коротун

В.П. Курило