Рішення

від 29.10.2018 по справі 209/3004/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/3004/17

Провадження № 2/209/149/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року м. Кам ?янське

Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальової А.Б.,

за участю секретаря судового засідання Полухіної Г.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача та представника третьої особи без самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_2 гірничо - металургійного комплексу ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", третя особа без самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_2 гірничо - металургійного комплексу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом /а.с.2-5/, збільшеним позовом /а.с.106/, збільшеним позовом /а.с.165/ та остаточним розрахунком ціни позову /а.с.214/, в яких просить : поновити його на роботі інженера бюро технічного забезпечення в Публічному акціонерному товаристві "Дніпровський металургійний комбінат" та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 43340,16 грн., допустити рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць до негайного виконання.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що він працював на посаді інженера бюро технічного забезпечення в Публічному акціонерному товаристві Дніпровський металургійний комбінат . 07.08.2017 року генеральним директором ПАТ Дніпровський меткомбінат було видано наказ №607 Про зміни істотних умов праці працівників . Відповідно до зазначеного наказу з 16.10.2017 року передбачено встановлення наступних умов праці: денний режим роботи за графіком 7А з неповним робочим тижнем, неповним робочим днем на 0,05 тарифної ставки (окладу), початком роботи з 07.00 годин у понеділок, середу та п'ятницю перші три тижні місяця та з оплатою за фактично відпрацьований час. 17.10.2017 року його було ознайомлено з наказом №227к від 13.10.2017 року про звільнення. Позивач є членом виборного профспілкового органу ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу, що діє на підприємстві, а саме - Ради профгрупи ПАТ ДМК ПГМК, а також Керівником профгрупи ПАТ ДМК ПГМК. Відповідно до ч. 2 ст. 252 КЗпП України, зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є. Відповідач не звертався до Ради профгрупи ПАТ ДМК ПГМК для отримання попередньої згоди на зміну умов трудового договору позивача та зміну його оплати праці, а також для отримання попередньої згоди на його звільнення, що є порушенням встановлених законом гарантій. Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно довідки головного бухгалтера ПАТ ДМК його середньоденна заробітна плата складає 451,46 грн. Відповідно до графіку робочих змін, відпрацьованим до звільнення, число робочих днів за період з 15 жовтня 2017 року по 25 квітня 2018 року складає 96 робочих днів. 96роб.днів*451,46 грн. = 43340,16 грн. Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 43340,16 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, підтримав позов та остаточний розрахунок ціни позову /а.с.24/ та просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням остаточного розрахунку. Крім того, пояснив, що був призначений керівником профгрупи ПАТ "ДМК" ПГМК на підставі наказу Керівника ПГМК від 30.06.2017 року. Відповідно до Статуту приймалися до ОСОБА_2 й інші її члени. Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України Про профспілки, їх права та гарантії діяльності підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. Така заява була написана позивачем 29.06.2017 року, а прийнято його до профспілки було 30.06.2017 року відповідно до наказу керівника ПГМК ОСОБА_6 Наказ від 30.07.2017 року керівника ПГМК про прийняття позивача в профспілку викладено у простій письмовій формі на бланку заяви про вступ. Закон не містить вимог до форми такого наказу. З даного документа очевидним є взаємне волевиявлення сторін на вступ в профспілку та прийняття в профспілку відповідно. Виборними органами профгрупи ПГМК є Рада профгрупи профспілки, членом якої і є позивач. Позивач був обраний у Раду профгрупи ПАТ ДМК ПГМК 30.06.2017 року на Зборах профгрупи ПАТ ДМК ПГМК, що підтверджується протоколом №30/06/17-1 відповідно до п.4.8.3. Статуту ПГМК. Він був призначений Керівником профгрупи ПАТ ДМК ПГМК наказом Керівника ПГМК про створенні профгрупи відповідно до п.4.9.3 Статуту ПГМК, про що було повідомлено відповідача листами, наявними у матеріалах справи, на які відповідач надав відповідь третій особі. Саме повідомлення про зміну істотних умов праці сформульовано таким чином, що не надавало змоги позивачу погодитись із продовженням роботи в нових істотних умовах праці, не надаючи згоду на введення неповного робочого часу, що є примушуванням до укладення угоди про встановлення неповного робочого часу. Згідно роз'яснення, наданого листом Міністерства праці та соціальної політики від 29.03.2007 року № 713/19/71-07, для цього працівник подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а працедавець видає наказ.

Зазначив, що на його думку відповідачем не додержано встановленого законом порядку встановлення неповного робочого часу, оскільки відсутня угода з позивачем про встановлення неповного робочого часу. Без згоди працівника згідно ч.3 ст.32 КЗпП України неповний робочий час може лише скасовуватись, але не вводитись. В порушення даних норм відповідачем не було вирішено питання оплати праці та робочого часу позивача з виборним органом третьої особи, членом якої є позивач.

Представник позивача ОСОБА_3 , просив задовольнити уточнений позов, зазначаючи, що листом від 04.09.2017 року по адресу ПАТ ДМК та нарочно повідомляли про те, що позивач є членом виборного органу. Членом профспілки ОСОБА_1 став у червні 2017 року, а членом виборного органу став у липні 2017 року. Відповідно до ч.3 ст.41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Представник третьої особи без самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_2 гірничо - металургійного комплексу ОСОБА_3 підтримав позовну заяву та остаточний розрахунок ціни позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 у відкрите судове засідання з'явилась, просила відмовити у задоволенні позову. У відзивах на позовну заяву та запереченнях зазначила, що ОСОБА_1 був звільнений на законних підставах. У відповідача дійсно відбулись зміни в організації роботи структурного підрозділу охорони на комбінаті, що стало причиною для запровадження істотних змін умов праці. 07.08.2017 Відповідач видав наказ про зміни істотних умов праці працівників за №607, а саме про встановлення з 16.10.2017 року працівникам, зокрема працівникам управління охорони, наступних умов праці: денний режим роботи за графіком 7-А з неповним робочим тижнем, неповним робочим днем на 0,05 тарифної ставки (окладу), початком роботи з 7-00 у понеділок, середу та п'ятницю перші 3 тижня місяця та з оплатою за фактично відпрацьований час. На момент видання даного наказу ОСОБА_1 працював в ПАТ Дніпровський меткомбінат інженером бюро технічного забезпечення в управлінні охорони Відповідача. На виконання вимог ст.32 КЗпП України 08.08.2017 року ОСОБА_1 був письмово, під розпис попереджений про зміни істотних умов праці з 16.10.2017 та ознайомлений із наказом № 607 від 07.08.2017 року Про зміни істотних умов праці працівників . Згідно наказу та письмового попередження Позивача було повідомлено про необхідність подання ним заяви про свою згоду чи не згоду на продовження роботи за займаною посадою на нових умовах з 16.10.2017 року та доведено до його відома те, що працівники, які не виразили свою позицію (згоду/ відмову) відносно роботи на нових умовах, вважаються такими, що не згодні продовжити роботу в нових умовах. Позивач свою згоду на продовження роботи на нових умовах з 16.10.2017 року під час ознайомлення із попередженням про зміну істотних умов праці не надав. 29.09.2017 року Відповідач повторно запропонував Позивачу надати письмову заяву про свою згоду чи не згоду продовжити роботу на займаній ним посаді з 16.10.2017 року на нових умовах праці, але Позивач у присутності 3-х осіб відмовився від подання такої заяви, пояснивши, що нічого підписувати не буде. Оскільки Позивачем не було надано згоди на продовження роботи з 16.10.2017 року на нових умовах праці, наказом № 227-к Про розірвання трудового договору від 13.10.2017 року Позивача було звільнено з роботи 15.10.2017 року у зв'язку із його відмовою від подовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці відповідно до ч.4 ст.32 та п.6 ст.36 КЗпП України. Таким чином, позивача було звільнено в його останній робочий день перед датою введення змін істотних умов праці, на які позивач не погодився. На дату видання наказу про №607 Про зміну істотних умов праці від 07.08.2017 року на підприємстві не здійснювала та не здійснює по теперішній час будь-якої профспілкової діяльності ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу, будь-які відомості про наявність членів даної профспілки серед працівників комбінату на адресу відповідача не надходили. Крім того, новий графік роботи 7А був погоджений з діючими на комбінаті профспілками та діяв на комбінаті (а.с.50-54, 111-113, 166-171).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

З огляду на вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення про задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що згідно наказу №607 від 07.08.2017 року були змінені істотні умови праці працівників, що обслуговують управління охорони (а.с.9-10, 11-12).

Згідно списку працівників управління охорони, ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом 08.08.2017 року під підпис (а.с.13).

Згідно наказу №227к від 13.10.2017 року, ОСОБА_1 був звільнений з 15.10.2017 року у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку інженера бюро технічного забезпечення управління охорони, таб.81034, підстава - відмова від продовження роботи зі зміненими умовами праці (а.с.14).

Згідно листа за вих.№85 від 04.09.2017 року на ім'я генерального директора ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , ОСОБА_1, як керівник профгрупи ПАТ ДМК ПГМК, згідно наказу №30.06.17-2/ПГ від 30.06.2017 року (а.с.16), ставив до відома, що з 30.06.2017 року на підприємстві ПАТ ДМК створена і діє профгрупа ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу (а.с.15).

ОСОБА_1 був попереджений про введення змін істотних умов праці 08.08.2017 року, що підтверджується попередженням про введення змін істотних умов праці (а.с.44) та відмовився від пропозиції надати письмову заяву про згоду чи незгоду продовжити роботу на займаній ним посаді з 16.10.2017 року на нових умовах праці, про що був складений акт відмови від 29.09.2017 року (а.с.45).

Листом за вих. №01/703 від 12.09.2017 року на ім'я керівника ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу, генеральний директор ПАТ ДМК повідомив, що згідно розміщеного на офіційному сайті Мін'юсту статуту ПГМК даний статут було затверджено зборами первинної профспілки Свободу праці Державного підприємства Об'єднана гірничо-хімічна компанія , тобто вищим органом управління іншої профспілки, діючої на іншому підприємстві, при цьому не зазначено будь-яких правових підстав та причин таких дій (а.с. 46).

Відповідно до п.1.6.Статуту ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу, сфера діяльності профспілки галузева та розповсюджує свою діяльність на ПАТ Об'єднана гірничо-хімічна компанія , всі його відокремлені та структурні підрозділи та на інші підприємства гірничо-металургійного комплексу України (а.с.80-91).

П.1.6 Статуту ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу передбачено, що сфера діяльності профспілки галузева: ОСОБА_2 розповсюджує свою діяльність на ПАТ Об'єднана гірничо-хімічна компанія , всі його відокремлені та структурні підрозділи, включаючи Філію Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Публічного акціонерного Об'єднана гірничо-хімічна компанія та Філію Іршанський гірничо-збагачуваний комбінат Публічного акціонерного товариства Об'єднана гірничо-хімічна компанія , на Приватне акціонерне товариство Юкрейніан кемікал продактс та на інші підприємства гірничо-металургійного комплексу України. П.2.1.2 Статуту визначено, що прийом до ОСОБА_2 здійснюється Зборами ОСОБА_2, а в час між Зборами ОСОБА_2 - керівником ОСОБА_2, керівниками профгруп ОСОБА_2. Особа набуває статусу члена ОСОБА_2, якщо за це проголосувало більше половини членів ОСОБА_2, присутніх на зборах профспілки, або якщо видано наказ керівника профспілки чи керівника профгрупи ОСОБА_2 про прийом особи у ОСОБА_2. При створені профспілки прийом до неї здійснюється Установчими зборами профспілки (а.с.81).

У п.4.2 Статуту зазначено, що Профспілкова група (профгрупа) ОСОБА_2 - структурний підрозділ (організація) ОСОБА_2, який створюється у відокремлених та структурних підрозділах підприємств, а також на підприємствах, на які розповсюджує свою діяльність ОСОБА_2 згідно з п.1.6 цього Статуту (а.с.82).

П.4.8.3 Статуту визначено що Рада профгрупи ОСОБА_2 обирається Зборами профгрупи ОСОБА_2 строком на один рік за поданням Керівника профгрупи ОСОБА_2 (а.с.85).

У п. 4.9.3 Статуту передбачено, що Керівник профгрупи ОСОБА_2 обирається Зборами профгрупи ОСОБА_2 за поданням Керівника ОСОБА_2 або Голови Профбюро ОСОБА_2 вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на Зборах профгрупи ОСОБА_2 членів ОСОБА_2. При створенні профгрупи Керівник профгрупи ОСОБА_2 призначається Керівником ОСОБА_2 строком на один рік (а.с.86).

ОСОБА_1 29.06.2017 року просив прийняти його до ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу, що підтверджується написаною ним заявою на ім'я керівника ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу (а.с.98).

Протоколом №30/06/17-1 зборів профгрупи ПАТ ДМК ПГМК від 30.06.2017 року, згідно якого була обрана Рада профгрупи ПАТ ДМК ПГМК у складі: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1 (а.с.103).

Згідно довідки таб.81034, середньомісячна заробітна плата складає 6771,83 грн., а середньоденна - 451,46 грн. (а.с.114).

Згідно табелю використання робочого часу за липень-жовтень 2017 року управління охорони, ОСОБА_1 працював згідно своїх посадових обов'язків на підприємстві (а.с.121-145).

ОСОБА_1 звернувся 30 червня 2017 року до керівника ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу зі зверненням, в якому просив створити профгрупу ПАТ ДМК ПГМК (а.с.157).

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ч.1 ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч.6 ст.43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору.

Згідно ч.ч.1,3 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно п.2 ч.1 ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч.2 ст.23 КЗпП України, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, трудовий договір припиняється за п.6 ст.36 цього Кодексу.

Згідно п.6 ст.36 КЗпП, відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Статтею 56 Кодексу Законів про працю України передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

В даному випадку суд вважає, що введення неповного робочого часу - це випадок зміни істотних умов праці, що можливий лише за угодою сторін. Згідно тексту наказу "Про розірвання трудового договору", позивача звільнено на підставі п.6 ст.36 КЗпП України у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці.

Згідно ч.2 ст.252 КЗпП України, зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є чланами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Водночас, згідно з ч.3 ст.252 КЗпП України, звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається лише за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків, передбачених ст.ст. 43, 43-1 КЗпП України, допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, що є дотриманням гарантій, установлених ст.252 КЗпП України.

В даному випадку, як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, відповідач не звертався до третьої особи за попередньою згодою на звільнення позивача. Як зазначено у запереченні на позов /а.с.42/, відповідач вважав, що на дату видання наказу №608 від 07 серпня 2017 року про зміну істотних умов праці працівників у відповідача не виникав обов'язок по вчиненню будь-якого попереднього узгодження із ПГМК дій, повьязаних зі зміною істотних умов праці ОСОБА_1, оскільки Віповідач не знав і не міг знати про членство у профспілця Позивача та його брання у виборні органи ПГМК.

В той же час, звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Вказані положення дублюються ч.2.3 ст.41 Закону України Про профспілки та гарантії їх діяльності у чинній редакції.

Судом встановлено, що позивача звільнено на підставі п.6 ст.36 КЗпП України з тієї посади, яку він займав раніше.

Згідно п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 6 листопада 1992 року № 9, у тих випадках, коли крім додержання загальних вимог щодо порядку звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно з чинним законодавством на звільнення певних категорій працівників (наприклад, неповнолітніх, працівників, обраних до складу народних депутатів, профспілкових органів, ради (правління) підприємства, ради трудового колективу) необхідна також згода відповідного органу, вона має бути і в тому випадку, коли за ст.43 КЗпП допускається звільнення без згоди профспілкового органу підприємства, установи, організації (крім ліквідації). Якщо за погодженнями чинного законодавства у цих випадках згода відповідного органу має бути попередньою, суд бере до уваги лише таку згоду, оскільки іншого законом не передбачено.

В даному випадку попередньої згоди виборного профспілкового органу на зміну істотних умов праці, а також на звільнення позивача не було отримано відповідачем, що також є порушенням прав позивача.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне, для відновлення порушених прав та захисту законних інтересів позивача, поновити його на займаній раніше посаді інженера бюро технічного забезпечення управління охорони.

Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача стосовно того, що на підприємстві ПАТ ДМК не було відомо про існування профгрупи ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу, оскільки листом на адресу ПАТ ДМК було направлено повідомлення про створення профгрупи, керівником якої та членом Ради профгрупи ПАТ ДМК ПГМК став позивач ОСОБА_1 Крім того, ПАТ ДМК було направлено відповідь на адресу керівника ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу щодо того, що ними не було надано доказів щодо наявності членів ПГМК серед працівників підприємства.

Одночасно з ухваленням рішення про поновлення працівника на роботі суд приймає і рішення про виплату йому середньої зарплати за час вимушеного прогулу, яким є період, під час якого працівника було звільнено без законної підстави - в межах заявлених позовних вимог.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 ЗУ Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

Згідно п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку).

Отже, на підставі ч.2 ст.235 КЗпП України, та у зв'язку з поновленням позивача на роботі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.10.2017 року по 25.04.2018 року - в межах заявлених позовних вимог. Середньоденна заробітна плата позивача згідно довідки становить 451,46 грн. (а.с.114).

На час подання остаточного розрахунку позивача, позивач не працював 96 робочих днів, тому за вимушений прогул йому належить виплатити 43 340 грн. 16 коп.

Таким чином, суд вважає, що позивач підлягає поновленню на роботі на займаній раніше посаді, з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому рішення в частині поновлення на роботі та виплаті суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.142 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 в силу п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судових витрат, в силу ст.141 ЦПК України , судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 141, 247, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", третя особа без самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_2 гірничо - металургійного комплексу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_1 на роботі інженера бюро технічного забезпечення в Публічному акціонерному товаристві Дніпровський металургійний комбінат .

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 43340 (сорок три тисячі триста сорок) гривень 16 коп.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат судовий збір в розмірі 1762,00 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 ).

4. Відповідно до ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

5. Повний текст рішення виготовлений 08 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області або через Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

(Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 51900, АДРЕСА_1. Відповідач: Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат , ЄДРПОУ 05393043, місцезнаходження: 51900, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Соборна, 18Б. Третя особа: ОСОБА_2 гірничо-металургійного комплексу, ЄДРПОУ 39941150, місцезнаходження: 51700, Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул.Степова, буд.1).

Суддя А.Б. Ковальова