Рішення

від 07.11.2018 по справі 738/1178/18

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/1178/18

№ провадження 2/738/434/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року м. Мена

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi у складi:

головуючого суддi ОСОБА_1,

секретаря судового засідання Минець П.Д.,

за участю

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3О,

pозглянув у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовом ОСОБА_2 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на ? житлового будинку за набувальною давністю,

В С Т А H О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на ? житлового будинку за набувальною давністю . Позов обгрунтований тим, що 15.07.1996 року між Менською межрайбаз Чернігівського ОПС(Продавець) та Менським межрайагроснаб(Покупець) був укладений договір, згідно якого Продавець продав Покупцю половину будинку площею 46,9 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: м. Мена, вул. Чернігівська, 7 для надання ОСОБА_2 в якості житла. В зазначене приміщення вона вселилася на підставі ордера на жиле приміщення № 281, однак у ордері було зазначено що він видається на зайняття жилого приміщення за адресою вул. Чернігівська, 5 у м. Мена. Також, технічний паспорт було виготовлено на будинок № 5 по вул. Чернігівська. Чому у ордері та технічному паспорті було вказано будинок № 5 їй не відомо, тому що вона із 1996 року постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1. У подальшому в технічному паспорті номер будинку був змінений з № 5 на № 7. У 2010 році вона виправила номер будинку на № 7 у паспорті та поквартирній карточці. З 1996 року вона постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, що також підтверджується договорами на користування електричною енергією та надання населенню послуг з газопостачання. На частину будинку у якій вона постійно проживає не зареєстровано право власності та ця частина не перебуває на балансі будь-якої особи. В зв'язку з цим просить визнати за нею право власності на вказану частину будинку, оскільки вона ним користується відкрито та безперервно більше 10 років.

Позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Відповідач у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без участі його представника та ухвалити законне, обгрунтоване і вмотивоване рішення.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що він колишній чоловік позивача. У 1996 році їм з дружиною та сином надали для проживання частину будинку за адресою м. Мена, вул. Чернігівська, 7 і з того часу позивач постійно у цьому житлі проживає. Номер будинку у ордері вказали 5 помилково, насправді будинок № 7.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що проживає з 1990 року по сусідству із будинком у якому проживає позивач. Бачила як позивач заселилася у 1996 році у частину будинку № 7 по вул. Чернігівська у м. Мена і з того часу проживає там постійно з сином, а до розлучення і з чоловіком.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що проживає поблизу будинку у якому живе позивач, яка вселилася для проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3 у 1996 році та проживає там постійно по сьогоднішній час.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що 05.02.2008 року набув у власність ? частину житлового будинку № 7 по вул. Чернігівська у м. Мена і з того часу там постійно проживає. У іншій частині будинку постійно проживає позивач ОСОБА_2 і як йому відомо, вона у цьому будинку почала проживати до 2008 року.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та показання свідків, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору від 15.07.1996 року Менський міжрайагропостач придбав у Менської межрайбази Чернігівського ОПС половину будинку у м. Мена по вул. Чернігівська, 7 для надання у якості житла секретарю Міжрайагропостач Бреус Ірині Анатоліївні, площею 46,9 кв.м.

Згідно рішення виконкому Менської міської ради від 22.11.1996 року № 281, було затверджено протокол № 6 від 28.10.96 року на виділення квартир працівникам райагропостачу ОСОБА_2, ОСОБА_8

З ордера на жиле приміщення № 281 виданого ОСОБА_2 на вселення у будинок № 5 по вул. Чернігівська у м. Мена вбачається, що підставою для його видачі був протокол № 6 від 28.10.96 року.

Порівнявши та проаналізувавши вище вказаний Договір від 15.07.1996 року, рішення виконкому Менської міської ради від 22.11.1996 року та ордер, суд приходить до висновку, що у ордері помилково вказано будинок № 5, а насправді позивач заселилася у будинок № 7 по вул. Чернігівська у м. Мена, оскільки підприємство на якому працювала ОСОБА_2 купувала для неї половину будинку № 7 по вул Чернігівська як для працівника Райагропостачу. У рішення виконкому Менської міської ради від 22.11.1996 року також вказано про затвердження протоколу № 6 від 28.10.96 на виділення квартири працівнику Райагропостач ОСОБА_2 і в ордері вказано, що квартира видається на підставі протоколу № 6 від 28.10.96. Крім того, свідки у судовому засіданні вказали, що ОСОБА_2 у 1996 році заселилася у половину будинку № 7 по вул. Чернігівська у м. Мена і до сьогодні там проживає.

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвали шлюб, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 69 від 23.07.2008 року.

Як вбачається з абонентської книги, ОСОБА_4 з 18.12.2000 року був абонентом Менського управління по газопостачанню і газифікації Менагаз та його домашня адреса вказана м. Мена, вул. Чернігівська, 7/1, а також у цьому помешканні виконувалися ремонтні роботи газового котла з 2000 року по 2005 рік.

Згідно типового договору про надання населенню послуг з газопостачанню, ОСОБА_2 з 24.09.2008 року була абонентом ПАТ Чернігівгаз за адресою м. Мена, вул. Чернігівська, 7/1, тобто після розлучення зі своїм чоловіком ОСОБА_4, вона уклала договір про надання населенню послуг з газопостачання.

З листа КП Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації від 25.05.2018 року № 380, вбачається, що ? частина житлового будинку № 7 по вул. Чернігівська у м. Мена Чернігівської області належить ОСОБА_7 на підставі Договору дарування від 05.02.2008 року № 424. На іншу ? частину будинку, право власності не зареєстроване.

Відповідно до листа Менської міської ради від 11.06.2018 року № 946/04-09, будинок № 7 по вул. Чернігівська у м. Мена Чернігівської області не перебуває на балансі Менської міської ради.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна: володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач є добросовісним володільцем ? частини будинку № 7 по вул. Чернігівська у м. Мена Чернігівської області, оскільки це помешкання для неї купувало підприємство на якому вона працювала, вона безперервно проживає у цьому помешканні більше 10 років, що було підтверджено свідками та договорами укладеними з комунальними підприємствами, що також підтверджує відкрите володіння цим майном. Крім того, право власності на вказане помешкання ні за ким не зареєстроване і на балансі не перебуває, а тому позов є обгрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на ? житлового будинку за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності за набувальною давністю на ? частину житлового будинку, площею 46,9 кв.м. з господарськими спорудами, які розташовані за адресою: Чернігівська область, м. Мена, вул. Чернігівська, буд. № 7(сім).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.11.2018 року.

Суддя А.В. Слісар