Постанова

від 08.11.2018 по справі 826/13897/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13897/15 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Бояринцева М.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційні скарги представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт Караченцева А.Ю. - Янкової Анни Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року (розглянута у письмовому провадженні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт Грицака І.Ю., треті особи: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт Іраклієнко Ю.П., Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Стандарт про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп (далі - позивач, ТОВ Сіфудс Груп ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт Грицака І.Ю., треті особи: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт Іраклієнко Ю.П., Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Стандарт про визнання протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виконання платежу Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп та перерахування за його дорученням помилково зарахованих коштів та про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп на відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльністю відповідача, грошові кошти в розмірі 1 537 788 грн.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України Про банки і банківську діяльність , Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт Грицака І.Ю. в порушення вимог чинного законодавства не здійснено операції з переказу коштів Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп , що надійшли на його рахунок після запровадження процедури тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Стандарт .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт Грицака Ігоря Юліановича з невиконання платежу Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп та перерахування за платіжним дорученням від 28.05.2015 № 207 грошових коштів.

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем та третьою особою подано апеляційні скарги.

В яких апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та позивач просить - прийняти нову, якою позов задоволити повністю, а третя особа просить - прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерфлот згідно з платіжним дорученням від 27.05.2015 № 176, перераховано кошти у сумі 1 537 788 грн. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп , відкритий в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Стандарт .

Листом від 28.05.2015 за № 28-05/15 Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерфлот повідомило генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп про помилковість перерахування грошових коштів у сумі 1 537 788 грн. на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп та просило повернути грошові кошти на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфлот .

28.05.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп звернулося до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт Грицака І.Ю. із листом № 28/05-1, яким повідомило, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп є неналежним отримувачем коштів в розмірі 1 537 788 грн., та просило повернути грошові кошти платнику. До листа позивачем додано платіжне доручення № 207 від 28.05.2015 з призначенням платежу: повернення помилково перерахованих коштів за салаку, згідно рахунку № СФ-0000024 від 26.05.2015.

Як вбачається з виписки по особовим рахункам з 27.05.2015 по 04.06.2015, грошові кошти в розмірі 1 537 788 грн. залишені на рахунку позивача.

Отже, спірні правовідносини виникли щодо невиконання Банком платіжного доручення позивача та не повернення помилково отриманих грошових коштів на рахунок платника.

Як встановлено під час розгляду справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.02.2015 № 116 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.02.2015 № 38 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Стандарт , згідно з яким з 20.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Стандарт .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 101 від 18.05.2015 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Стандарт до 18.06.2015 включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Стандарт провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 18.06.2015 №385 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.06.2015 № 120 Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ Стандарт та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ Стандарт та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ КБ Стандарт провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича строком на 1 рік з 19.06.2015 до 18.06.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.11.2015 № 208 змінено уповноважену особу Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ КБ Стандарт провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 16.11.2015.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 684 від 12.03.2018 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ КБ Стандарт . Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ КБ Стандарт визначені Законом Про систему гарантування вкладів фізичних осіб зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52 1 , 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному економісту відділу припинення процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Караченцеву Артему Юрійовичу з 13.03.2018.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не звернув увагу на на те, що дані правовідносини є суто цивільно-правовими, а тому взагалі не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві.

Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів зазначає, що публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов'язковим наявність зв'язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.

Звернення особи з позовом до суду на захист іншого крім публічного права, свободи чи інтересу, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у даному випадку, спір виник між юридичною особою та банком (Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт ) з приводу права власності на грошові кошти (майно), помилково перераховане ТОВ Інтерфлот на розрахунковий рахунок ТОВ Сіфудс Груп .

З огляду на зміст позовної заяви, характеру спірних правовідносин, та обставин встановлених судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір, що виникає при врегулюванні договірних відносин, які підлягають врегулюванню на підставі норм Господарського кодексу України, в порядку господарського судочинства.

Отже, колегія суддів вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому провадження у справі, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, підлягає закриттю.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, варто виходити з визначень, наведених у ст.1 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов, як участь у спорі відповідних суб'єктів, наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.

Оскільки в основі позовних вимог лежать організаційні та майнові відносини, що склалися між суб'єктами щодо певного об'єкта власності, то спір, що виникає з цих правовідносин за участі фізичних осіб щодо приватизації майна, з огляду на його суб'єктний склад та правовий зміст може розглядатися, за наявності для цього підстав, у порядку господарського судочинства. Захист цивільного права, в тому числі права власності, не може здійснюватися поза межами, встановленими чинним законодавством, всупереч приписам законодавства, з порушенням прав інших суб'єктів правовідносин.

Захищаючи свої цивільні права, особа не може ставити питання про зобов'язання іншої особи в судовому порядку до вчинення дій, що суперечать чинному законодавству.

Окрім того, згідно роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , зокрема, у пунктах 1.5, 1.6 вказано, що підвідомчими господарським судам на підставі пункту 3 частини 1 статті 19 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що предметом адміністративного позову може бути визнання неправомірними лише тих рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо впливають на права та обов'язки позивача у сфері саме публічно-правових відносин.

Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що спір, з метою вирішення якого позивач звернувсь до суду, виник з приводу права власності на грошові кошти (майно), помилково перераховані ТОВ Інтерфлот на розрахунковий рахунок ТОВ Сіфудс Груп .

Тобто, даний позов спрямований на захист прав у сфері господарсько-правових, а не публічно-правових відносинах, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що суд першої інстанції наведеного не врахував та розглянув справу за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Частиною 1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, роз'яснивши позивачеві право на звернення з позовом до суду господарської юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт Караченцева А.Ю. - Янкової Анни Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт Грицака І.Ю., треті особи: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт Іраклієнко Ю.П., Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Стандарт про зобов'язання вчинити дії - закрити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 09 листопада 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

О.М. Кузьмишина