Постанова

від 15.05.2019 по справі 826/13897/15

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 826/13897/15

Провадження № 11-149апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. ,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс груп (далі - ТОВ Сіфудс груп ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт (далі - Фонд, уповноважена особа Фонду, ПАТ КБ Стандарт відповідно) Грицака Ігоря Юліановича , треті особи: уповноважена особа Фонду Іраклієнко Юрій Петрович, ПАТ КБ Стандарт , про зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ТОВ Сіфудс груп на постанову Шостогоапеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2018 року (судді Костюк Л. О., Бужак Н. П., Кузьмишина О. М.),

УСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року ТОВ Сіфудс груп звернулося до суду з позовом до Фонду, уповноваженої особи Фонду Грицака І. Ю., треті особи: уповноважена особа Фонду Іраклієнко Ю. П., ПАТ КБ Стандарт , у якому просило визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо виконання платежу ТОВ Сіфудс груп і перерахування за його дорученням помилково зарахованих коштів та стягнути з Фонду на користь ТОВ Сіфудс груп на відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльністю відповідача, грошові кошти у розмірі 1 537 788 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ Про банки і банківську діяльність , від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452-VI), від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та стверджує, що уповноваженою особою Фонду Грицаком І. Ю. на порушення вимог чинного законодавства не здійснено операції з переказу коштів ТОВ Сіфудс груп , що надійшли на його рахунок після запровадження процедури тимчасової адміністрації в ПАТ КБ Стандарт .

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 липня 2018 року позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невиконання платежу ТОВ Сіфудс груп та перерахування за платіжним дорученням від 28 травня 2015 року № 207 грошових коштів. В іншій частині позову суд відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 8 листопада 2018 року апеляційні скарги представника уповноваженої особи Фонду Караченцева А. Ю. - Янкової А. В. та ТОВ Сіфудс груп задовольнив частково: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року скасував, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що спір у справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ Сіфудс груп звернулося з касаційною скаргою, у якій ,посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та повернути справу для продовження розгляду до цього суду.

У відзиві на касаційну скаргу Фонд просить залишити її без задоволення. Відповідач вважає, що ТОВ Сіфудс груп оскаржує дії Фонду не як суб`єкта владних повноважень, тому спір у справі не є публічно-правовим. Крім того, Фонд вважає, що відповідачем у справі фактично є ПАТ КБ Стандарт у зв`язку з невиконанням ним платіжного доручення та неповернення помилково отриманих грошових коштів на рахунок платника.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 грудня 2018 року відкрив касаційне провадження.

На підставі частини шостої статті 346 КАС справа за позовом ТОВ Сіфудс груп передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Під час розгляду цієї справи суд першої інстанції встановив такі фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерфлот (далі - ТОВ Інтерфлот ) відповідно до платіжного доручення від 27 травня 2015 року № 176 перерахувало кошти в сумі 1 537 788 грн на поточний рахунок ТОВ Сіфудс груп , відкритий у ПАТ КБ Стандарт .

Листом від 28 травня 2015 року № 28-05/15 ТОВ Інтерфлот повідомило генерального директора ТОВ Сіфудс груп про помилковість перерахування грошових коштів у розмірі 1 537 788 грн на розрахунковий рахунок ТОВ Сіфудс груп та просило повернути ці кошти на рахунок ТОВ Інтерфлот .

Цього ж дня ТОВ Сіфудс груп звернулося до уповноваженої особи Фонду Грицака І. Ю. з листом № 28/05-1, яким повідомило, що ТОВ Сіфудс груп є неналежним отримувачем коштів у розмірі 1 537 788 грн, та просило повернути ці кошти платнику. До листа позивач додав платіжне доручення від 28 травня 2015 року № 207 з призначенням платежу - повернення помилково перерахованих коштів за салаку згідно з рахунком № СФ-0000024 від 26 травня 2015 року.

Як убачається з виписки з особового рахунку з 27 травня по 4 червня 2015 року, грошові кошти в розмірі 1 537 788 грн залишені на рахунку позивача.

Отже, спірні правовідносини виникли щодо невиконання ПАТ КБ Стандарт платіжного доручення позивача та неповернення помилково отриманих грошових коштів на рахунок платника.

У справі також установлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 19 лютого 2015 року № 116 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 лютого 2015 року № 38 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Стандарт , згідно з яким з 20 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Стандарт .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 101 від 18 травня 2015 року продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Стандарт до 18 червня 2015 року та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Стандарт - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака І. Ю.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 18 червня 2015 року № 385 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Стандарт виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 червня 2015 року № 120 Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ Стандарт та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ Стандарт та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ КБ Стандарт Грицака І. Ю. строком на 1 рік з 19 червня 2015 року до 18 червня 2016 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12 листопада 2015 року № 208 змінено уповноважену особу Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ КБ Стандарт Іраклієнку Ю. П. з 16 листопада 2015 року.

Виконавчою дирекцією Фонду ухвалено рішення від 12 березня 2018 року № 684 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ КБ Стандарт . Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ КБ Стандарт , визначені Законом № 4452-VI,зокрема статтями 37, 38, 47-52, 52 1 , 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному цим Законом, окрім повноважень у частині організації реалізації активів банку, делеговано Караченцеву Артему Юрійовичу з 13 березня 2018 року.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції та доводи відзиву на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від

4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень .

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Законом № 4452-VI установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (частина перша статті 1).

Частиною другою статті 1 Закону № 4452-VI передбачено, що метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

За змістом пункту 5 частини шостої статті 36 Закону № 4452-VI обтяження щодо задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку під час тимчасової адміністрації, не поширюється на зобов`язання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

ТОВ Сіфудс груп у позовній заяві зазначає, що спір виник у зв`язку з невиконанням ПАТ КБ Стандарт платіжного доручення щодо повернення помилково отриманих коштів на рахунок платника - ТОВ Інтерфлот . Отже, суть спору полягає у невиконанні ПАТ КБ Стандарт договірних зобов`язань за договором банківського рахунку.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом першим частини першої статті 12 ГПК передбачено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодження стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі стосується права на кошти, помилково зараховані на рахунок ТОВ Сіфудс Груп у ПАТ КБ Стандарт , тобто цивільного права, та не має розглядатися за правилами адміністративної юрисдикції.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції про закриття провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 КАС, є обґрунтованими.

Велика Палата Верховного Суду також погоджується і з доводами суду апеляційної інстанції про те, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, враховуючи суб`єктний склад правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та (або) апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене касаційну скаргу ТОВ Сіфудс груп слід залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2018 року - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс груп залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко С. В. БакулінаЛ. І. Рогач В. В. БританчукІ. В. Саприкіна Д. А. ГудимаО. М. Ситнік О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич В. С. КнязєвО. Г. Яновська Л. М. Лобойко